Постанова

від 15.05.2024 по справі 910/9305/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа№ 910/9305/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевчук С.Р.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Бондар Л.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Пасічник Я.С.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Йосипенко С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 (повний текст складено 09.02.2024)(суддя Чебикіна С.О.)

у справі №910/9305/23 Господарського суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницька обласна військова адміністрація)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна організація «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

про визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницька обласна військова адміністрація) (далі - відповідач), в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:

- визнання протиправним і скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №360/2023-р від 11.05.2023 "Про реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері "Неопалима Купина" Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" у новій редакції;

- визнати незаконною проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина» (ідентифікаційний код 36569899) №1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53, та зобов?язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) №1006721070006000421 від 02.06.2023.

22.11.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 22.11.2023 про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №906/1330/21.

Подана заява про зупинення провадження у справі мотивована тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №906/1330/21 за позовом фізичної особи до Релігійної громади про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним статуту, при цьому правовідносини, що виникли у справах №910/9305/23 і №906/1330/21 є подібними, відтак, з метою розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, провадження у даній справі необхідно зупинити з метою належного застосування норм права при вирішенні спору.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №906/1330/21.

Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що оскільки на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано вирішення питань пов`язаних із реалізації та застосування Закону України від 17.01.2019 №2673-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статутом юридичної особи» на гарантовані Конституцією України та Конвенцією права, то очевидним є необхідність вирішення ряду питань, що пов`язані та виникають у правовідносинах по зміні підлеглості у канонічних та організаційних питань з УПЦ та ПЦУ та внесення відповідних змін або доповнень статуту. Відтак, враховуючи подібність спірних правовідносин у межах даної справи та справи №906/1330/21, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю вирішення при розгляді справи аналогічних питань, місцевий господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Релігійна організація «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 про зупинення провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

У поданій апеляційній скарзі апелянт заперечив проти ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження, оскільки вважає що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасування.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Релігійна організація «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України) зазначає, що суб`єктний склад, предмет та підстави позову є різними у справах №910/9305/23 та №906/1330/21, а тому помилкою є вважати, що правовідносини у цих справах є подібними. Предметом спору у справі №906/1330/21 є визнання недійним протоколу загальних зборів та визнання статуту недійсним відповідної Релігійної організації, підставою позову стало те, що спірний статут прийнятий особами, які не є членами релігійної організації, а відповідачем виступає сама Релігійна організація, тоді як, у справі №910/9305/23 предметом спору є визнання протиправним і скасування розпорядження обласної державної адміністрації та скасування відповідної реєстраційної дії змін відомостей про Релігійну організацію, підставою позову є незаконність розпорядження прийнятого з грубими порушеннями Конституції України, законів України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відповідачем виступає Хмельницька ОДА (ОВА), відтак очевидним є те, що правовідносини у цих справах не є подібними, а тому підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №906/1330/21 немає.

Поряд з тим, скаржник зауважив, що позивач вбачає порушення власних прав та інтересів у прийнятому відповідачем розпорядженні, оскільки останній при винесенні спірного розпорядження не врахував, що загальні збори на яких вирішувалось питання зміни підлеглості у канонічних і організаційних питання були проведені не членами відповідної релігійної організації. В той же час, апелянт наголошує на тому, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у разі задоволення позовних вимог не відновлює попереднього становища, оскільки розпорядження обласної державної адміністрації за своєю суттю не є підставою для проведення реєстраційних дій, щодо зміни відомостей про релігійну організацію, а тому як зауважила у постанові Велика Палата Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 належним способом захисту у спорах, що стосуються зміни релігійною організацією підлеглості у канонічних і організаційних питаннях є позовна вимога про визнання недійсним статуту релігійної організації у новій редакції, отже в силу заявленого позову, предмет доказування у справах №910/9305/23 та №902/1330/21 є різним, тому підстав для зупинення немає.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 справу №910/9305/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів Коробенка Г.П., Михальської Ю.Б.

29.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9305/23.

Розпорядженням Керівника апарату від 04.03.2024 №09.1-08/970/24 у зв`язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею, у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9305/23.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справу №910/9305/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 та призначено до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, заяву суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А. про самовідвід у справі №910/9305/23 задоволено; матеріали справи №910/9305/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду справи у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.04.2024 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Шевчук С.Р. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері "Неопалима Купина" Української Православної Церкви (Православної Церкви України) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 про зупинення провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 15.05.2024.

Позиції учасників справи

13.03.2024 року за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної система «Електронний суд» Хмельницькою обласною державною адміністраціє було подано письмові пояснення на апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері "Неопалима Купина" Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

У поданих поясненнях відповідач підтримав доводи апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду від 07.02.2024 про зупинення провадження у справі, зокрема зауважив, що Великою Палатою Верховного Суду у справі №906/1330/21 формується позиція, щодо імовірності порушення права на свободу віросповідання гарантованих Конституцією України та Конвенцією з прав людини, саме рішенням загальних парафіяльних зборів, які прийняли рішення про зміну підлеглості. В свою чергу, ОСОБА_1 у даній справі особисто вказує, що вбачає порушення своїх прав та свобод саме у видачі начальником Хмельницької ОДА (ОВА) спірного розпорядження, відтак суб`єктний склад, предмет та підстави позову не є подібними зі справою №906/1330/21, а тому підстав для зупинення провадження у справі передбачених статтею 227-228 Господарського процесуального кодексу України немає, з огляду на це оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. Окрім того, відповідач зауважив про обрання позивачем неналежного способу захисту в контексті даного спору.

У свою чергу, 15.03.2024 року ОСОБА_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної система «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти доводів скаржника та просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Заперечення у поданому відзиві на апеляційну скаргу мотивує тим, що позов у справі №910/9305/23 обґрунтовуються, серед іншого, недійсністю рішення загальних зборів членів релігійної громади про прийняття статуту у новій редакції, який на переконливу думку позивача був прийнятий із порушенням вимог законодавства та установчих документів релігійної громади, зокрема в частині порядку скликання загальних зборів так і участі у них недійсних членів самої релігійної громади, вимоги до членства яких були встановлені у відповідному статуті що діяв станом на момент проведення таких зборів, відтак наведені підстави позову підпадають під правове регулювання Закону України «Про свободу совісті та релігійної організації», при цьому, питання про правильне застосування норм права згаданого закону формує Велика Палата Верховного Суду у справі №906/1330/21, з огляду на це правомірним є зупинення провадження у справі №910/9305/23, оскільки воно здійснене з метою отримання висновків щодо правильності застосування положень закону у правовідносинах що виникли у даній справі.

Поряд з тим, позивач з посиланням на висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у справі №233/2021/19 зауважив, що правовідносини у справах №906/1330/21 та №910/9305/23 є подібними, оскільки мають певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їх змістом, при цьому, у такому випадку не є обов`язковим подібність об`єкту спору, а відтак суб`єктний склад, предмет та підстави позову не обов`язково повинні бути тотожними.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 15.05.2024 з`явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача у судове засідання 15.05.2024 не з`явився. Усі учасники справи були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документа ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 до електронних кабінетів.

Клопотань чи заяв від відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги станом на час судового засідання до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача.

Представник третьої особи (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, за змістом цієї норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Так, з метою встановлення подібності правовідносин колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до пунктів 24-32, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) визначено, що для цілей застосування приписів процесуальних законів подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовним, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовний (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, потрібним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності потрібно насамперед визначити, які саме правовідносини є спірними, й лише надалі порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовний критерій), і у разі потреби, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. З метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування потрібно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за потреби, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність потрібно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

У провадженні Верховного Суду перебуває справа №906/1330/21 за позовом фізичної особи до Релігійної громади "Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" про визнання недійсним протоколу № 2 загальних зборів Релігійної громади УПЦ від 06.07.2019; визнання недійсним статуту Релігійної громади ПЦУ у новій редакції.

Так, ухвалою від 14.03.2023 колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду справу №906/1330/21 передала на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду Верховного Суду, оскільки вважала за необхідне уточнити висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.12.2022 у справі №924/173/22, щодо застосування статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» з метою забезпечення правової визначеності та подолання наявних сумнівів стосовно тлумачення вимог чинного законодавства.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2023 справа прийнята та призначена до розгляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду Верховного Суду, а ухвалою від 20.06.2023 передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки колегія суддів палати вважає, що справа містить виключну правову проблему, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Судді палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, вважають, що у цій справі необхідно перевірити, чи вплинув фактичний процес реалізації та застосування Закону України від 17.01.2019 № 2673-VIІI "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" на гарантовані Конституцією України та Конвенцією права Позивача, у зв`язку із чим необхідно вирішити такі питання:

- Яким чином має визначатися членство в релігійній громаді, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та відсутній облік членів релігійної громади?

- Яким чином визначається правомочність (повноважність) загальних зборів (дві третини від кількості членів релігійної громади) приймати рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та облік членів релігійної громади?

- Чи порушуються прийняттям рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту права керівника (настоятеля) релігійної організації, що не згодний з таким рішенням, якщо він його оскаржує з підстав прийняття неповноважними членами організації?

- Чи є рішення про зміну підлеглості в канонічних та організаційних питаннях втручанням у право первісної релігійної громади та її настоятеля, що не згодний з таким рішенням, сповідувати свою релігію спільно з іншими в розумінні статті 11 у поєднанні зі статтею 9 Конвенції? Чи було порушено таке право відповідно до конкретних обставин справи?

Ухвалою від 27.07.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила до розгляду цю справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Як вже зазначалося, предметом позову у справі №906/1330/21 є вимоги про визнання недійсним протоколу № 2 загальних зборів Релігійної громади УПЦ від 06.07.2019; визнання недійсним статуту Релігійної громади ПЦУ у новій редакції. При цьому, позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані загальні збори 06.07.2019 були скликані неуповноваженими особами, без повідомлення Позивача - настоятеля Релігійної організації УПЦ та дійсних її членів, а рішення про зміну підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях, внесення відповідних змін до статуту прийнято особами, які не були членами Релігійної організації УПЦ, оскільки їх не було включено до складу парафіяльних зборів Релігійної організації УПЦ. Позивач вважає, що збори були проведені з порушенням процедури, визначеної статутом та Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», внаслідок прийнятих на цих зборах незаконних рішень, що стосувалися статутної діяльності, зареєстровано статут Релігійної організації в новій редакції, тому протокол № 2 від 06.07.2023 та нова редакція статуту мають бути визнані недійсними.

Тоді як, у даній справі заявлені вимоги про визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) від 11.05.2023 № 360/2023-р; визнання незаконною проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина» (ідентифікаційний код 36569899) №1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53, та зобов?язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) №1006721070006000421 від 02.06.2023.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, доводи позивача зводяться до того, що відповідачем не було здійснено повної перевірки на відповідність поданих документів положенням чинної редакції статуту, а відтак повноважним державним органом фактично не дотримано процедури реєстрації статуту відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у зв`язку з чим прийнято протиправне розпорядження.

З огляду на наведене, зміст правовідносин, як і суб`єктний склад (відповідачі) у даній справі та справі №906/1330/21 є різними, оскільки обставини, пов`язані із правами й обов`язками сторін спору у цій справі відрізняються від відповідних обставин у справі №906/1330/21.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність спільних рис між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом, тобто правовідносини у справі №910/9305/23 та у справі №906/1330/21 не є подібними.

Наведене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18, від 07.05.2018 у справі №903/351/16 та від 20.06.2019 у справі №910/12694/18.

В той же час, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у разі нового розгляду питання зупинення апеляційного провадження у справі №910/9305/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №906/1330/21 та оприлюднення повного тексту постанови, місцевому господарському суду слід звернути увагу на те, що 19.04.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що зупинення місцевим господарським судом провадження у справі №910/9305/23, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №906/1330/21 здійснене з порушенням положень пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у даному ж випадку суд першої інстанції зупиняючи провадження у справі №910/9305/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №906/1330/21 дійшов передчасних висновків, а тому апеляційна скарга Релігійної організації «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України) підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 про зупинення провадження у справі - скасуванню.

Судові витрати

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) слід розподілити суду першої інстанції за результатами розгляду справи по суті в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України) задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 про зупинення провадження у справі скасувати.

3. Справу №910/9305/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текс постанови складено 15.05.2024.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова