Постанова

від 15.05.2024 по справі 904/2454/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2454/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Верхогляд Т.А. (доповідач)

судді Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 року (суддя Загинайко Т.В.) у справі №904/2454/23

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини", м.Дніпро

про стягнення 213 625,81 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" 213 625,81 грн., що складає 74 882,59 грн. - пені та 81 034,34 грн. - штрафу, нарахованих на підставі п.7.4. договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 25.10.2022 року №2210000079 та 57 708,88 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 7.3. вказаного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем не виконано зобов`язання в частині поставки товару у визначені договором строки, а також не здійснено поставку товару, передбаченого цим договором, у позивача наявні підстави для нарахування відповідачеві пені та штрафів відповідно до умов договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 року у справі №904/2454/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 57 708,88 грн. - штрафу (п.7.3 договору), 73 829,62 грн. - пені, 81 034,34 грн. - штрафу (п. 7.4 договору) та судовий збір. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором в частині вчасної та у повному обсязі поставки товару. Крім того, відповідачем поставлено позивачу товар за видатковою накладною від 20.12.2022 року №ТОВ-000336 на загальну суму 288 644,44 грн., який, у зв`язку з виявленими комісією недоліками, не може бути оприбуткований та використаний за призначенням. У зв`язку з наявністю вказаних порушень наявні підстави для нарахування пені та штрафів.

Одночасно, відмовляючи у задоволенні іншої частини позову, суд послався на те, що позивач при розрахунку пені виходив із неправильно визначеного періоду її нарахування.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, то суд не знайшов підстав для такого зменшення.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що:

- жодне положення законодавства України не містить заборони поставки такого ж за характеристиками товару іншого виробника, не визначає відмінність виробника товару як ознаку його неналежної якості, не встановлює правових наслідків поставки такого ж товару іншого виробника; таким чином походження товару (виробник, країна) не характеризує якість товару. Між тим, у даному випадку, єдиним зауваженням позивача до товару, поставленого за накладною "ТОВ-000336 від 20.12.2022 року, є наявність клейма фірми "Прамо-Електро" та "Сделано в Беларуси". Таким чином поставка товару неналежної якості не підтверджена матеріалами справи;

- стягнення штрафу за поставку товару іншого виробництва, ніж вказано у специфікації, договором та законом не передбачено;

- оскільки зауваження до товару не стосуються його якості, позивач не мав права відмовлятися від приймання даного товару;

- наявність на товарі клейм російського та білоруського виробника не свідчать про підсанкційнійсть даного товару, оскільки у даному випадку товар був придбаний та імпортований в Україну до введення економічних санкцій. Отже, жодні економічні санкції на цей товар не поширюється, відсутні будь-які обмеження щодо його продажу або придбання;

- позивач не оплатив товар по спірній накладній №ТОВ-000336 на суму 288 544,44 грн., а також з прострочкою оплатив товар за накладною, по якій суперечки немає (ТОВ-000337 від 20.12.2022 року на суму 148 629,48 грн.). Отже, допущене позивачем порушення умов договору щодо оплати поставлених партій товару надало відповідачу право згідно з ч.5 ст. 692 Цивільного кодексу України призупинити постачання наступних партій товару;

- оскільки право призупинити поставки наступних партій товару прямо передбачено законом, такі дії відповідача є правомірними й не можуть вважатись порушенням строків поставки товару, у зв`язку з чим у позивача були відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу та пені за прострочення такої поставки;

- у будь якому випадку застосування до відповідача санкцій у повному обсязі є несправедливими, вина відповідача є абстрактною та може вважатися лише помилкою, а не протиправною дією.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованим, оскільки згідно з висновками, викладеними в акті №127А, товари, які поставлені за накладною № ТОВ-000336 від 20.12.2022 року на суму 288544,44 грн. не відповідають технічним та якісним характеристикам додатку 1 договору №221000079 від 25.10.2022 року, а також п.5.15 договору щодо гарантій постачальника про непідсанкційність товару.

Також позивач зазначає, що згідно з п.5.8 договору датою поставки товару є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю, а у разі виявлення товару неналежної якості (комплектності) покупець має право вимагати від постачальника зокрема безоплатного усунення недоліків (п.5.9 договору). На виконання вказаних умов договору позивачем направлявся на адресу відповідача лист з копією акту виявлення недоліків, але відповідачем невідповідності не усунуто.

За твердженням позивача, технічні та якісні характеристики товарів чітко визначені додатком 1 до договору №221000079 - Специфікацією (назва виробника та країна походження дорожня карта/КНР), зокрема й позиції п.п.126 128, отже позивач, укладаючи договір, чітко визначив, що бажає придбати саме такі товари, які вказані у специфікації.

На думку позивача, посилання відповідача на поставку товару країни виробника із рф та білорусі свідчать про визнання ним того факту, що відбулася поставка товарів, не передбачених договором. Тому позивач мав право відмовитися від їх прийняття. Таким чином відсутня заборгованість позивача на суму 288 544,44 грн.

Позивач не погоджується з доводами відповідача щодо непідсанкційності спірного товару, оскільки договір було укладено після запровадження в Україні воєнного стану. Постановою №1178 встановлена чітка заборона щодо здійснення закупівель товарів, які мають своє походження з російської федерації та республіки Білорусь. Таким чином доводи відповідача, що поставка товару не суперечить законодавству та про відсутність підстав для застосування п.7.3 договору є безпідставними.

Також у відзиві йдеться про те, що сторонами у договорі було погоджено, що товари мають бути поставлені до 24.12.2022 року включно, проте постачальником було порушено строки поставки, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Однак, у зв`язку з допущенням відповідачем прострочення виконання взятих на себе зобов`язань в частині поставки товару у визначені договором строки, а також нездійснення поставки товару, передбаченого договором, наявні підстави для застосування штрафів, передбачених п.п.7.3, 7.4 договору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2022 року Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" (постачальником), укладено договір №2210000079 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця "Електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів (Електричне обладнання для авто техніки)" зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору та є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до товарів зазначаються у специфікації (п.1.2 договору).

Згідно з п.п.2.1 - 2.3 договору якість та комплектність товарів повинні відповідати вимогам ГОСТ, ДСТУ, технічних умов, технічної або іншої документації, які зазначаються у специфікації до цього договору і містять вимоги до якості товарів. Якість товарів не повинна бути нижчою від вимог щодо якості, встановлених чинним законодавством України та умовами договору для таких видів товарів. Товари повинні бути новими та такими, що не були у використанні.

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.3 договору ціна цього договору становить 1 375 864,80 грн., в тому числі ПДВ - 229 310,80 грн. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у випадках, встановлених чинним законодавством України, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Ціна за одиницю товару наведена в специфікації.

Пунктом 4.2.3 договору визначено, що покупець зобов`язаний оплатити постачальнику вартість переданих товарів з урахуванням суми авансового платежу у разі його здійснення, не раніше 7-ми та не пізніше 15-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами пункту 5.8 договору.

За умовами п.4.3 договору постачальник (якщо він є платником ПДВ) зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України. Несвоєчасне надання постачальником податкової накладної/розрахунку коригування, її оформлення з порушеннями порядку заповнення, встановленого Податковим кодексом України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені Податковим кодексом України є відкладальною обставиною для настання обов`язку покупця щодо здійснення оплати товару за цим договором, до моменту одержання покупцем такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації постачальником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо заповнення, підписання та реєстрації.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець має право змінити місце поставки товарів не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати поставки, про що сторони складають додаткову угоду.

Поставка товарів здійснюється на умовах DDР "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки визначається у специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням пункті 5.1 цього договору (п.5.3 договору).

Право власності на товари переходить від постачальника до покупця в момент передачі товарів постачальником покупцю за видатковою накладною в місці поставки (п.5.6 договору).

Згідно з п. 5.8 договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів: - видаткової накладної; - оригіналу паспорту якості та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів; - документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар; - Інструкції з експлуатації (або іншого аналогічного документу у разі його складання виробником товарів).

Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів, вказаних в пункті 5.8 цього договору. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного признання та товарів народного споживання за кількістю №П-6, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Постачальник здійснює передачу товарів покупцю на умовах цього договору на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 примірниках (2 примірника для покупця, 1 примірник для постачальника) щодо приймання товарів, в якому зазначається: місце і дата складання акта приймання товарів за кількістю та якістю, реквізити цього договору. Покупець при отримання товарів на склад проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог договору та/або технічної документації, що наявна в покупця та/або супровідної документації до товарів, наданої постачальником на товари такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні постачальником на товари належної якості (п. 5.13 договору).

Неналежне оформлення постачальником документів, зазначених в п.4.3, п.5.8, п.5.13 цього договору або відсутність хоча б одного із вказаних в цих пунктах договору документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог договору вважається простроченням постачальника до усунення якого покупець має право відстрочити виконання своїх зобов`язання з оплати товарів (п. 5.14 договору).

Пунктом 5.15 договору визначено, що постачальник гарантує покупцю, що поставлені за цим договором товари не є предметом міжнародних санкцій або санкцій України, введених щодо держав, окремих юридичних та фізичних осіб, територій, суб`єктів, які здійснюють протиправну діяльність або фінансують її, а також те, що постачання товарів не є обходом таких санкцій.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, негайно письмово інформувати покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за цим договором або про наявність обставин, що впливають на якість товарів, строки поставки товарів (п.п. 6.3.1, 6.3.6 договору).

Згідно з п.7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.01.2023 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).

Відповідно до п. 12.3 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 13.2 договору передбачено, що всі зміни і доповнення до цього договору складаються в письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

У специфікації (додаток 1 до договору) сторони узгодили найменування товарів, технічні вимоги і якісні характеристики товарів, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість, строк та місце поставки: Центральний склад, вул. Львівська, 3 с. Угерсько, Стрийський район, Львівська обл., 82424. Згідно з вказаною специфікацією строк поставки товарів становить 60 календарних днів з дати укладення договору (а.с.13-25).

Також матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було здійснено поставку товару за договором, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи, а саме:

- від 08.11.2022 року №ТОВ-000300 на загальну суму 169 137,48 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.36);

- від 20.12.2022 року №ТОВ-000336 на загальну суму 288 644,44 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.31);

- від 20.12.2022 року №ТОВ-000337 на загальну суму 148 629,48 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.37);

- від 04.01.2023 року №ТОВ-000004 на загальну суму 93 987,12 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.38);

- від 20.01.2023 року №ТОВ-000014 на загальну суму 153 767,28 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.39);

- від 10.02.2023 року №ТОВ-000035 на загальну суму 68 798,88 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.40);

- від 14.03.2022 року №ТОВ-000084 на загальну суму 34 434,60 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.41).

Між тим, 09.01.2023 року комісією з приймання товару АТ "Укртрансгаз" складено акт №172А виявлення недоліків за результатом приймання продукції, що поступила згідно видаткової накладної від 20.12.2022 року №ТОВ-000336 (а.с. 32).

Комісією з приймання товару Акціонерного товариства "Укртрансгаз" було виявлено невідповідність якості (комплектності) поставлених товарів, а саме:

- позиція 1 - стартер 2501.370800-40 на корпусі стоїть клеймо російської фірми "Прамо-Електро";

- позиція 2 - стартер 2501.370800-21 на корпусі стоїть клеймо російської фірми "Прамо-Електро";

- позиції 3 - стартер 2501.370800-40 на корпусі стоїть клеймо російської фірми "Прамо-Електро";

- позиції 4 - стартер СТ230Б4-3708000 на корпусі стоїть клеймо "Сделано в Беларуси".

У вказаному Акті комісією зроблено висновок, що поставлена продукція не відповідає технічним та якісним характеристикам додатку 1 договору №221000079 від 25.10.2022 року (назва виробника та країна походження Дорожня карта, КНР), а також пункту 5.15 договору "Постачальник гарантує покупцю, що поставлені за цим договором товари не є предметом міжнародних санкцій або санкцій України, введених щодо держав, окремих юридичних та фізичних осіб, територій, суб`єктів, які здійснюють протиправну діяльність або фінансують її, а також те, що постачання товарів не є обходом санкцій".

Виходячи з вищевикладеного комісія дійшла до висновку, що дана продукція не може бути оприбуткована та використана за призначенням.

Відповідач у листі від 25.01.2023 року №2501/1, скерованому позивачу, зазначив, що позивачем прийнятий, але не оплачений товар за накладними від 20.12.2022 року №ТОВ-000336 - на суму 288 544,44 грн., №ТОВ-000337 на суму 148 629,48 грн. та повідомив, що на підставі ч. 5 ст.692 Цивільного кодексу України змушений зупинити подальші поставки позивачу товару до погашення останнім простроченої заборгованості (а.с. 34).

Позивач листом від 30.01.2023 року №1001ВИХ-23-659 на лист від 25.01.2023 року №2501/1 повідомив відповідача, що при роботі комісії по прийомці ТМЦ було встановлено, що продукція згідно накладної від 20.12.2022 року №ТОВ-000337 відповідає технічним та якісним характеристикам договору та підлягає оприбуткуванню, але станом на 27.01.2023 року податкова накладна не зареєстрована, що суперечить умовам договору щодо підстав для здійснення оплати. Стосовно товару, поставленого за накладною від 20.12.2022 року №ТВО-000336, комісією було встановлено, що даний товар не відповідає технічним та якісним характеристикам договору, у зв`язку з чим позивач просить здійснити заміну продукції та зазначає про відсутність порушень з боку позивача, що у тому числі не суперечить п.6.2.5 укладеного сторонами договору (а.с. 35).

Відповідач заміну товару не здійснив, у передбачених договором обсягах товар не поставив.

З огляду на викладене, позивачем було скеровано відповідачу вимогу від 22.02.2023 року №1001ВИХ-23-659 "Про сплату штрафних санкцій" щодо сплати протягом 10 днів штрафу за поставку неякісного (некомплектного) товару та штрафних санкцій за прострочення поставки товару, передбаченого договором (а.с.42-46).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань в частині поставки товару у визначені договором строки, а також не здійснення поставки товару, передбаченого договором, позивачем нарахована відповідачу пеня у сумі 74882,59 грн. та штрафи: у сумі 81 034,34 грн. згідно п.7.4 договору та 57 708,88 грн. на підставі п.7.3 договору.

Відповідач проти вимог позивача заперечив та зазначив, що призупинив поставку товару за договором до погашення позивачем простроченої заборгованості.

Неоплата відповідачем вказаних вище сум пені та штрафів стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Щодо досліджуваної справи, то відповідно до умов договору та специфікації, з урахування положень ст. 253, ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України строк поставки є таким, що настав 26.12.2022 року (25.10.2022 року - дата укладення договору + 60 календарних днів = 24.12.2022 року (субота), перший за вихідним робочий день - понеділок 26.12.2022 року).

За умовами договору відповідач був зобов`язаний поставити позивачу товар на загальну суму 1 375 864,80 грн.

Між тим, як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем поставлено товар на суму 668 754,84 грн.

При цьому частину товару поставлено з пропущенням строку, встановленого договором (04.01.2023 року - видаткова накладна №ТОВ-000004 на загальну суму 93 987,12 грн., з урахуванням ПДВ; 20.01.2023 року - видаткова накладна №ТОВ-000014 на загальну суму 153 767,28 грн., з урахуванням ПДВ;10.02.2023 року - видаткова накладна №ТОВ-000035 на загальну суму 68 798,88 грн., з урахуванням ПДВ; 14.03.2022 року - видаткова накладна №ТОВ-000084 на загальну суму 34 434,60 грн., з урахуванням ПДВ).

Стосовно поставки товару за накладною №ТОВ-000337 від 20.12.2022 року, то відповідач не здійснив реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що за умовами абз.2 п.4.3 договору являється відкладальною обставиною для настання обов`язку покупця щодо здійснення оплати товару за цим договором до моменту одержання покупцем такої податкової накладної.

Крім вказаного, відповідачем також було поставлено позивачу товар за видатковою накладною від 20.12.2022 року №ТОВ-000336 на загальну суму 288 644,44 грн., який згідно з актом позивача від 09.01.2023 року поставлений з недоліками, а саме: поставлена продукція не відповідає технічним та якісним характеристикам додатку 1 договору №221000079 від 25.10.2022 року (назва виробника та країна походження дорожня карта, КНР), а також пункту 5.15 договору, згідно з яким постачальник гарантує покупцю, що поставлені за цим договором товари не є предметом міжнародних санкцій або санкцій України, введених щодо держав, окремих юридичних та фізичних осіб, територій, суб`єктів, які здійснюють протиправну діяльність або фінансують її, а також те, що постачання товарів не є обходом санкцій", виходячи з вищевикладеного комісія дійшла до висновку, що дана продукція не може бути оприбуткована та використана за призначенням, між тим, матеріали справи не містять доказів щодо здійснення заміни продукції, поставленої за даною видатковою накладною.

Таким чином, відповідачем не здійснено поставку товару на загальну суму 707 109,96 грн. (1 375 864,80 грн. (ціна договору) - 668 754,84 грн. (вартість поставленого товару)).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи доказів виконання у повному обсязі зобов`язань перед позивачем відповідачем не надано.

При цьому станом на момент звернення з позовом, позивачем здійснено оплату за поставлений товар на суму 668 754 грн. 84 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Викладені обставини не спростовані відповідачем.

Отже, за результатами аналізу положень наведених вище норм та всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, апеляційний суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договору у частині строку поставки товару та непоставки товару, що мав бути поставлений.

Одночасно, згідно з ч. 1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до положень ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У даному випадку, у розділі 7 договору сторони узгодили відповідальність сторін у разі неналежного виконання умов договору.

Зокрема, п.7.3 договору передбачена сплата штрафу за порушення постачальником умов цього договору щодо якості (комплектності) товарів у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів.

З огляду на викладене, позивачем обґрунтовано нараховано штраф за порушення відповідачем умов договору щодо якості (комплектності) товарів, поставлених за видатковою накладною від 20.12.2022 року №ТОВ-000336 на загальну суму 288 544,44 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 57 708,88 грн. (288 544,44 грн. х 20%).

Крім того, апеляційний суд вважає правильними висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для нарахуванням позивачем штрафу за прострочення поставки товарів на строк понад 30 днів в розмірі 81 034,34 грн. та пені на підставі п.7.4 договору, враховуючи встановлення судом факту недопоставки товару відповідачем.

При цьому колегія суддів погоджується з перерахунком судом першої інстанції заявленої суми пені, з огляду на те, що позивачем помилково визначено початок періоду прострочення без врахування положень ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої останній день строку припадає на вихідний день, а також зараховано у період прострочення день поставки товару, у зв`язку з чим, за обґрунтованими розрахунками суду стягненню з відповідача підлягає пеня за загальний період з 27.12.2022 року по 24.03.2023 року включно у розмірі 73829,62 грн.

На думку колегії суддів правомірною є і відмова суду у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не оскаржується, доводи в обґрунтування непогодження з рішенням у цій частині скаржником не надані, тому відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, рішення у відповідній частині не переглядається апеляційним судом.

Між тим, суд враховує, що зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань і вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

У даній справі відповідач не навів виняткових обставин, які б слугували підставою для зменшення пені і штрафу та не надав будь-яких доказів на підтвердження відповідних обставин. Суд також таких обставин не вбачає.

Щодо доводів скаржника про те, що положення законодавства України не містять заборони поставки такого ж за характеристиками товару іншого виробника, не передбачено стягнення штрафу за поставку товару іншого виробництва, ніж вказано у специфікації, а також про те, що зауваження до товару не стосуються його якості, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що підписавши договір №2210000079 від 25.10.2022 року, специфікацію до нього та гарантійні зобов`язання, відповідач повністю погодився зі всіма умовами, у тому числі, визначеними позивачем у додатку 1 до нього специфікації, та взяв на себе зобов`язання поставити товар, який повністю повинен був співпадати з вимогами, визначеними у договорі.

Саме у договорі та у специфікації до нього сторони визначили всі його істотні умови, зокрема предмет договору, найменування та характеристики товару, який буде поставлятися, у тому числі, було визначено й виробника та країну походження спірного товару (Дорожня карта КНР).

У свою чергу, відповідач, укладаючи договір, визначив для себе всі заявлені позивачем умови закупівлі прийнятними та такими, що можуть бути ним належним чином виконані, та після укладення договору прийняв на себе зобов`язання виконати усі умови цього договору.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором відповідач здійснив поставку товару, який є відмінним від товару, визначеного договором (специфікацією), зокрема у частині виробника та країни походження спірного товару, що підтверджується наданим позивачем актом від 09.01.2023 року.

Викладені в акті обставини не заперечуються скаржником.

Отже, у даному випадку відбулася поставка товару, не передбаченого договором.

При цьому у силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У даному випадку, за умовами п.13.2 договору всі зміни і доповнення до цього договору складаються у письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору. Між тим матеріали даної справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з пропозицією щодо заміни товару, зазначеного у специфікації, на аналогічний товар іншого виробника.

Також відповідачем не надано суду доказів на підтвердження якості товару, поставленого ним за спірною накладною.

Посилання скаржника у листі від 17.01.2023 року №1701/1 (а.с.74) на неможливість поставити товар за позиціями специфікації №126 129, 141 відповідного виробника у зв`язку з військовим станом в Україні та наявними у цьому зв`язку труднощами, є безпідставними, оскільки договір був укладений 25.10.2022 року, тобто після початку російської агресії та введення воєнного стану. Отже, відповідач мав передбачити можливі ризики під час виконання ним договору, пов`язані з таким станом в Україні. Крім того, цей лист направлений позивачу вже після здійснення спірної поставки.

Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даному випадку, докази, надані відповідачем в обґрунтування своїх доводів, не дають можливості встановити та підтвердити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі. Одночасно докази, надані позивачем на підтвердження наявності вини відповідача, визнані колегією суддів більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

За таких обставин судова колегія вважає відповідні доводи скаржника безпідставними. Позивачем у цій справі доведено факт поставки товару, що не відповідає вимогам, передбаченим сторонами у специфікації.

Доводи скаржника про несправедливість санкцій, його посилання на абстрактність у даному випадку вини відповідача, не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

З цих підстав судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства.

За приписами п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У даному випадку, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Згідно з ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтозапчастини" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 року у справі №904/2454/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя О.Г.Іванов