Рішення

від 07.05.2024 по справі 906/1351/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1351/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест"

про стягнення 215774,97 грн

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 215774,97 грн, з яких 143283,33 грн боргу, 63224,92 грн інфляційних втрат, 9266,72 грн 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем в повному об`ємі обов`язку з оплати за поставлену продукцію згідно з усною домовленістю.

Ухвалою від 23.10.2023 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 20.11.2023 о 10:30, витребував у сторін відповідні процесуальні документи (а. с. 42 у т. 1).

Ухвалою від 19.12.2023 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі, відклав підготовче засідання суду (а. с. 58 у т. 1).

12.01.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення від 12.01.2024 з додатками (а. с. 63 - 121 у т. 1).

Ухвалою від 16.01.2024 господарський суд відклав підготовче засідання; витребував у позивача належні докази щодо способу поставки товару відповідачу за видатковими накладними, копії яких є в матеріалах справи (а. с. 127 у т. 1).

25.01.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення від 24.01.2024 із запереченнями щодо позовних вимог (а. с. 128-131 у т. 1).

30.01.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення з інформацією щодо відвантаження товару (а. с. 136 - 139 у т. 1).

30.01.2024 до суду від відповідача надійшли клопотання про призначення у справі судово - почеркознавчої експертизи, про витребування у позивача доказів та про зобов`язання позивача надати пояснення свідків (а. с. 140 - 150 у т. 1).

Ухвалою від 02.02.2024 господарський суд призначив підготовче засідання для розгляду справи та клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи на 09.02.2024 о 10:00; витребувано від сторін додаткові документи (а. с. 152 у т. 1).

05.02.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення із додатком скріншотів з переписки з відповідачем у месенджері (а. с. 154 - 159 у т. 1).

15.02.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача доказів реєстрації податкових накладних за спірною поставкою (а. с. 169 - 172 у т. 1).

23.02.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі від 22.02.2024 з додатками (а. с. 187 - 246 у т. 1).

28.02.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування відповідної інформації від ГУ ДПС у Житомирській області щодо відповідача (а. с. 1 - 15 у т. 2).

Відповідними ухвалами від 01.03.2024 господарський суд постановив (а. с. 19-22 у т. 2):

- залишити без розгляду клопотання відповідача від 29.01.2024 про призначення експертизи та про витребування доказів та клопотання від 01.02.2024 про зобов`язання позивача надати пояснення свідків; залишити без розгляду клопотання позивача від 15.02.2024 про витребування у відповідача доказів реєстрації податкових накладних за спірною поставкою; задовольнити клопотання позивача від 28.02.2024 про витребування доказів; відкласти розгляд справи у підготовчому провадженні на 02.04.2024 об 11:30;

- в порядку ст. 81 ГПК України направити відповідну ухвалу господарського суду щодо витребування доказів на адресу ГУ ДПС у Житомирській області.

27.03.2024 до суду від ГУ ДПС у Житомирській області надійшов лист від 21.03.2024, вих. №3128/5/06-30-04-03-17 з копіями податкових декларацій з ПДВ відповідача за період з червня 2022 по січень 2024 (а. с. 32 - 185 у т. 2).

01.01.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі щодо заперечення позовних вимог у повному об`ємі (а. с. 186 - 190 у т. 2) та клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника (а. с. 191, 192 у т. 2).

Ухвалою від 02.04.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.04.2024 об 11:00 (а. с. 197 у т. 2).

Ухвалою від 12.04.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 07.05.2024 о 14:30 (а. с. 200 у т. 2).

07.05.2024 до суду від позивача надійшла заява від 06.05.2024 про розгляд справи без участі його представника (а. с. 202, 203 у т. 2).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між ТОВ "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" (позивач/постачальник) та ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" (відповідач/покупець) досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, найменування, кількість та ціна якого визначались у рахунках №СФ-0000665 від 08.11.2021, №0000667 від 09.11.2021, №0000009 від 14.01.2022, складеними позивачем (а. с. 19, 23, 29 у т. 1).

На виконання усного договору позивач передав відповідачу товар за такими видатковими накладними (а. с. 20, 24, 30 у т. 1):

- №РН-0000575 від 10.12.2021 на суму 108540,00 грн з ПДВ;

- №РН-0000604 від 28.12.2021 на суму 701820,00 грн з ПДВ;

- №РН-0000036 від 31.01.2022 на суму 181800,00 грн з ПДВ.

ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" частково здійснено оплату товару, що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до позовної заяви, а саме: за ВН №РН-0000575 від 10.12.2021 сплачено 108540,00 грн (а. с. 21-22 у т. 1); за ВН №РН-

0000604 від 28.12.2021 - 600336,67 грн (а. с. 25-28 у т. 1); за ВН №РН-0000036 від 31.01.2022 - 140000,00 грн (а. с. 31-32 у т. 1).

Станом на дату подання позову відповідач не сплатив 143283,33 грн, що спонукало позивача звернутись з вказаною позовною заявою до Господарського суду Житомирської області, в тому числі з позовними вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

У поясненнях від 24.01.2024 та від 01.04.2024 відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що за видатковою накладною №РН-0000604 від 28.12.2021 позивач не поставив товар на суму 101453,33 грн, а за видатковою накладною №РН-0000036 від 31.01.2022 відповідач взагалі товар не отримав, хоча ним було сплачено авансовий платіж у розмірі 140000,00 грн. У графі "отримав" видаткової накладної №РН-0000036 від 31.01.2022 є підпис невстановленої особи, в той час як директор ОСОБА_1 не уповноважував нікого на отримання товару. На думку відповідача, позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передавання позивачем товару відповідачу, а податкові декларації не свідчать про наявність господарської операції та правовідносин між сторонами спору (а. с. 128-130 у т. 1; 186-190 у т. 2).

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Згідно із ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

За ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Отже, однією із підстав виникнення господарського зобов`язання є юридично значимі дії суб`єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов`язків сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

3. Щодо вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" 143283,33 грн основного боргу.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 992160,00 грн, що підтверджується такими видатковими накладними (а. с. 14 - 16):

- №РН-0000575 від 10.12.2021 на суму 108540,00 грн з ПДВ;

- №РН-0000604 від 28.12.2021 на суму 701820,00 грн з ПДВ;

- №РН-0000036 від 31.01.2022 на суму 181800,00 грн з ПДВ.

Відповідач частково здійснив оплату товару, що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до позовної заяви, а саме: за ВН №РН-0000575 від 10.12.2021 сплачено 108540,00 грн (а. с. 21-22 у т. 1); за ВН №РН-0000604 від 28.12.2021 - 600336,67 грн (а. с. 25 -28 у т. 1); за ВН №РН-0000036 від 31.01.2022 - 140000,00 грн (а. с. 31, 32 у т. 1).

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам законодавства, зокрема, ст. 9 вказаного Закону України і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (із змінами), та відображають реальні господарські операції.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Накладна це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, належними та допустимими доказами, які підтверджують факт заборгованості інших осіб перед боржником, можуть бути: договір, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, акти приймання товарів і послуг, тобто первинні документи.

Надані позивачем видаткові накладні містять усі необхідні визначені законом відомості (реквізити) первинного документа. Видаткові накладні підписані та завірені печаткою ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест".

Повноваження представника отримувача в особі директора (керівника) відповідача підтверджується відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Заперечення відповідача щодо неотримання товару за видатковою накладною №РН-0000604 від 28.12.2021 на суму 101453,33 грн та видатковою накладною №РН-0000036 від 31.01.2022 не заслуговують на увагу, зокрема, з тих підстав, що судом було залишено без розгляду клопотання відповідача від 29.01.2024 про призначення судової почеркознавчої експертизи саме за клопотанням останнього.

Крім того, ч. 1 ст. 670 ЦК України визначено наступне: якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Однак, ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" не надано суду докази власного звернення до позивача з вимогами, що зазначені у ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що видаткові накладні є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, ГУ ДПС в Житомирській області надано суду податкові декларації з податку на додану вартість за період з червня 2022 року по січень 2024 року, на підставі яких встановлено, що відповідач за правовідносинами, що склались з позивачем, відніс до складу податкового кредиту за вказаний період суму 992160,00 грн (а. с. 34 - 185 у т. 2).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Тому податкова накладна, виписана однією стороною за договором на користь другої сторони, може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписом на видатковій накладній, здійсненою частковою оплатою за отриманий товар відповідачем, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 143283,33 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення 63224,92 грн інфляційних втрат та 9266,72 грн 3% річних.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

За поданим позивачем розрахунком, відповідачу нараховано інфляційні втрати та 3% річних за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням дат здійснення останнім часткової оплати за поставлений товар (а. с. 4-7 у т. 1).

Як було встановлено судом, ТОВ "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" здійснив поставку товару за усною домовленістю за відсутності здійснення попередньої оплати, тому відносини, що склались між сторонами спору, підпадають під регулювання ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачем претензії ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" з вимогою прос плату боргу, тому суд вважає, що датою пред`явлення вимоги, на підставі якої боржник повинен виконати такий обов`язок по оплаті товару, а також початком періоду нарахування інфляційні втрати та 3% річних, є 11.10.2023 (дата направлення позовної заяви до суду (04.10.2023) + 7 днів).

Оскільки позивачем помилково встановлено період нарахування інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості за поставлений товар, а у суду відсутні повноваження виходити за межі пред`явлених позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 63224,92 грн інфляційних втрат та 9266,72 грн 3% річних.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2149,25 грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" (10014, м. Житомир, вул. Кафедральна, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 41879354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, літера А, кімната 429; код ЄДРПОУ 36470766):

- 143283,33 грн боргу;

- 2149,25 грн судового збору.

3. У стягненні 63224,92 грн інфляційних втрат відмовити.

4. У стягненні 9266,72 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.05.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам Електронний суд