Рішення

від 15.04.2024 по справі 910/17959/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2024Справа № 910/17959/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/17959/23

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛБРОК",

3) Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

про визнання протиправним та скасування наказу,

За участю представників:

позивача ОСОБА_3 ;

відповідача ОСОБА_4 ;

третіх осіб на стороні позивача не з`явилися;

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мінюст), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Мінюста від 17.11.2023 № 3953/5 "Про задоволення скарг".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскаржуваним наказом відповідача за скаргою ОСОБА_2 визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) та анульовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР):

- від 06.07.2023 № 1001031070055000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В.М.;

- від 26.09.2023 № 1001031070056000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Клюєвою М.Д.;

- від 11.10.2023 № 1001031070057000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу»;

- від 13.10.2023 № 1001037770058000578 «Виправлення помилок», проведені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В.М.;

- від 18.10.2023 № 1001031070059000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Діденко Н.І. щодо Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (ідентифікаційний номер юридичної особи 13622789) [далі - Компанія].

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 21.12.2024, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

13.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про участь представника у підготовчому судовому засіданні 21.12.2023 у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 14.12.2023 клопотання представника ОСОБА_1 про участь у підготовчому засіданні та подальших засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою суду від 21.12.2023 відкладено підготовче засідання на 18.01.2024, залучено до участі у даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Компанію (далі - третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛБРОК" (далі - третя особа-2, Товариство), Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вербу Віталія Миколайовича (далі - третя особа-3, приватний нотаріус Верба В.М.), на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа-4, ОСОБА_2 ), встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Крім того, в судовому засіданні 21.12.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, який в подальшому надійшов до суду 25.12.2023 поштовим відправленням.

28.12.2023 позивач подав суду клопотання про долучення на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2023 доказів, що підтверджують надсилання копії позовної заяви з додатками третім особам.

03.01.2024 позивачем подано клопотання про долучення доказів.

17.01.2024 позивачем подана відповідь на відзив.

18.01.2024 третьою особою-4 ( ОСОБА_2 ) подані письмові пояснення, в яких ОСОБА_2 просив у задоволенні позову відмовити.

У підготовчому судовому засіданні 18.01.2024 представником третьої особи-4 подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18.01.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, судом долучено до матеріалів справи відзив на позов, відповідь на відзив, а також пояснення третьої особи, відкладено вирішення питання про витребування доказів, а також відкладено підготовче засідання на 08.02.2024.

25.01.2024 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

08.02.2024 ухвалою задоволено клопотання третьої особи-4 ( ОСОБА_2 ) про витребування доказів та витребувано у Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "Національні інформаційні системи") повні витяги з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів щодо бланків серії НСВ № 465190, серії НСВ № 465192, серії НСВ № 465195, серії НСВ № 465196, а також відкладено підготовче засідання на 22.02.2024.

Ухвалою суду від 22.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.03.2024.

23.02.2024 через електронну пошту суду, а в подальшому 29.02.2024 поштовим відправлення до суду від ДП "Національні інформаційні системи" надані витребувані докази.

01.03.2024 від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі.

07.03.2024 відповідачем подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи на інший день, яке мотивовано зайнятістю представників відповідача у інших справах.

Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи на інший день, оскільки відповідачем не зазначено про те, що він просить суд відкласти (перенести) саме підготовче судове засідання. При цьому відповідачем у поданому клопотанні не зазначено, що він планує подати якісь процесуальні заяви у даній справі в межах підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 07.03.2024 представниками позивача та третьої особи-4 ОСОБА_2 повідомлено про подання ними всіх документів та пояснень в межах підготовчого провадження, у зв`язку з чим останні вказали, що вважають виконаними завдання підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024.

25.03.2024 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

25.03.2024 відповідач подав клопотання про перенесення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.03.2024 було оголошено перерву до 15.04.2024.

У судове засідання 15.04.2024 представники третіх осіб на стороні позивача не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 15.04.2024 суд, заслухавши вступне слово представників позивача та третьої особи на стороні відповідача, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 15.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення, тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Наказом відповідача від 17.11.2023 № 3953/5, за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 у сфері державної реєстрації від 11.10.2023, зареєстрованих у Мінюсті 12.10.2023 за № СК-4074-23 та № СК-4080-23 (з доповненнями до скарг від 30.10.2023, зареєстрованими в Мінюсті 31.10.2023 за № СК-4360-23) [далі - скарги], визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та анульовано реєстраційні дії в ЄДР:

- від 06.07.2023 № 1001031070055000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу»;

- від 26.09.2023 № 1001031070056000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу»;

- від 11.10.2023 № 1001031070057000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 13.10.2023 № 1001037770058000578 «Виправлення помилок»;

- від 18.10.2023 № 1001031070059000578 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені щодо Компанії (код 13622789).

На переконання позивача, є підстави для визнання протиправним і скасування вказаного наказу з огляду на таке.

Товариство є учасником Компанії з часткою у статутному капіталі третьої особи-1 у розмірі 41,9838%, що підтверджується інформацією з відкритого ЄДР.

06.07.2023 ОСОБА_1 (обдарований) та Товариством (дарувальник) укладено договір дарування частини частки у статутному капіталі (далі - Договір дарування), відповідно до умов якого дарувальник дарує та передає обдарованому, а обдарований приймає у дар від дарувальника частину частки в статутному капіталі Компанії у розмірі 7%, номінальна вартість якої складає 2 205 630,00 грн.

За умовами Договору дарування, дарувальник є законним і єдиним власником відчужуваної частки, що підтверджується інформацією з відкритого ЄДР.

При укладенні Договору дарування дарувальник надав запевнення та гарантії (розділ 2 Договору дарування), зокрема, що він:

- має достатній обсяг повноважень на укладання Договору дарування;

- Статутом Товариства не передбачено обов`язок учасника, який має намір подарувати свою частку, провести будь-які попередні переговори з іншими учасниками Товариства, щодо умов такого договору;

- установчими документами Товариства не передбачено обов`язок отримувати попередню згоду інших учасників Товариства на укладення Договору дарування;

- в дату підписання Договору дарування йому не відомо про будь-які інші обмеження, обтяження та/або заборони до укладення Договору дарування та дарування частки.

Також кожна зі сторін Договору дарування підтвердила, що Договір дарування відповідає дійсним намірам сторін і не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, укладається кожною стороною у відповідності зі справжньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається сторонами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, сторони однаково розуміють значення, умови Договору дарування, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються Договором дарування, про що свідчать особисті підписи сторін на Договорі дарування та додатках до нього (пункт 7.6 Договору дарування).

Договір дарування укладено у простій письмовій формі, що, на переконання позивача, відповідає вимогам статті 719 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 718 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в ' майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з частиною другою статті 719 ЦК України дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Як зазначає позивач, сторони домовилися, що право власності на частку переходить до обдаровуваного після укладення сторонами відповідного акта приймання-передачі. Підписання обдаровуваним акта приймання-передачі частки є прийняттям дарунку (пункт 3.2 Договору дарування).

Позивач зазначає, що 06.07.2023 Товариство, в особі директора ОСОБА_6 , який діє на підставі Статуту Товариства, передало, а ОСОБА_1 прийняв частину належної дарувальнику частки у статутному капіталі Компанії у розмірі 7% номінальною вартістю 2 205 630,00 грн на підставі акта приймання-передачі, підписи сторін на якому були посвідчені нотаріально приватним нотаріусом Вербою В.М., у результаті чого відбулася зміна складу учасників Компанії.

06.07.2023 приватний нотаріус Верба В.М. провів державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (Компанія) за № 1001031070055000578 [зміна складу засновників (учасників) та зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи].

Позивач вважає, що наказом Мінюсту від 17.11.2023 № 3953/5 порушено його законні права та інтереси, оскільки під час прийняття даного наказу відповідачем порушено:

- вимоги пунктів 6, 10, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), в частині не повідомлення позивача про дату розгляду скарг ОСОБА_2 , чим позбавлено його права надати письмові пояснення по суті скарг, довести до відома Колегії свої доводи та міркування, подати докази, обґрунтувати відповідність оскаржуваної реєстраційної дії від 06.07.2023 вимогам чинного законодавства;

- положення пункту 5, пункту 10-4 частини першої статті 28 Закону, в результаті чого в основу оскаржуваного наказу Мінюсту були покладені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи;

- частину сьому статті 34 Закону, внаслідок чого підставою для визнання вчиненими з порушенням Закону та анулювання реєстраційних дій стали формальні (несуттєві) помилки, які фактично не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей у ЄДР;

- статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 96-1, 321 ЦК України, внаслідок чого відбулося втручання у право власності позивача, шляхом обмеження його реалізації у встановленому законом порядку.

У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на відсутність підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

ОСОБА_2 звернувся до Мінюсту зі скаргами, які оспорюваним наказом були частково задоволено.

Так, з висновку центральної колегії Мінюста з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мінюста (далі - Колегія) від 06.11.2023, який став підставою для оскаржуваного наказу відповідача, вбачається, таке:

- шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 06.07.2023 слугували, зокрема, акт приймання передачі частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, відповідно до договору дарування частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, складений Товариством, в особі директора ОСОБА_6 , який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, про передачу частини частки у статутному капіталі Компанії, у розмірі 7% статутного капіталу Компанії, справжність підписів у наданому акті засвідчено приватним нотаріусом Вербою В.М. 06.07.2023 за № 196, № 197, з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії НСВ № 465190, акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, відповідно до договору дарування частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, складений Товариством, в особі представника ОСОБА_7 , який діє на підставі довіреності від 06.07.2023, посвідченої приватним нотаріусом Вербою В.М. за № 195, з однієї сторони, та ОСОБА_6 , з другої сторони, про передачу частини частки у статутному капіталі Компанії, у розмірі 12,5% статутного капіталу Компанії, справжність підписів на даному акті засвідчено приватним нотаріусом Вербою В.М. 06.07.2023 за № 202, № 203, з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії НСВ № 465196, акт приймання передачі частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, відповідно до договору дарування частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, складений Товариством, в особі директора ОСОБА_6 , який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_8 , з другої сторони, про передачу частини частки у статутному капіталі Компанії, у розмірі 4,4838% статутного капіталу Компанії, справжність підписів на даному акті засвідчено приватним нотаріусом Вербою В.М. 06.07.2023 за № 200, № 201, з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії НСВ № 465195, акт приймання передачі частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, відповідно до договору дарування частини частки у статутному капіталі Компанії від 06.07.2023, складений Товариством, в особі директора ОСОБА_6 , який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_9 , з другої сторони, про передачу частини частки у статутному капіталі Компанії, у розмірі 9% статутного капіталу Компанії, справжність підписів на даному акті засвідчено приватним нотаріусом Вербою В.М. 06.07.2023 за № 198, № 199, з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії НСВ № 465192 (далі - Акти).

Частиною п`ятою статті 17 Закону справжність підписів на акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Відповідно до пункту 33 частини другої статті 6 Закону державний реєстратор перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 6 Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації.

Відповідно до пункту 104 частини першої статті 28 Закону підставою для відмови у державній реєстрації є невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом.

Разом з тим, за результатом перевірки відомостей та документів, поданих для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 06.07.2023, Колегією було встановлено, що в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів відсутні відомості про використання спеціальних бланків нотаріальних документів серії НСВ № 465190, № 465192, № 465195, № 465196, на яких були викладені акти, що слугували підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 06.07.2023.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що приватний нотаріус Верба В.М. повинен був відмовити у проведені оскаржуваної реєстраційної дії від 06.07.2023 на підставі пункту 104 частини першої статті 28 Закону.

Частиною другою статті 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи у результаті відчуження її таким засновником (учасником) на підставі правочину, що не посвідчений нотаріально, обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи. Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо засновника (учасника), якому належить частка у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, та щодо особи, яка набуває таку частку.

За таких обставин, Колегія дійшла обґрунтованого та мотивованого висновку про те, що приватним нотаріусом Вербою В.М. не було належним чином перевірено повноваження представника Товариства (Пчели М.І.) на підписання акта приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Компанії, що був поданий для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 06.07.2023, оскільки, відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, документ, який би засвідчував повноваження ОСОБА_7 на підписання акта приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Компанії від імені Товариства приватному нотаріусу Вербі В.М., не подавався.

Пунктом 5 частини першої статті 28 Закону передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Таким чином, приватний нотаріус Верба В.М. повинен був відмовити у проведенні оскаржуваної реєстраційної дії від 06.07.2023 на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону.

Оскільки оскаржувана реєстраційна дія від 06.07.2023 суперечить приписам Закону, то Колегія, з огляду на порушення загальних засад державної реєстрації (об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР), дійшла обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані реєстраційні дії від 26.09.2023, 11.10.2023, 13.10.2023 та від 18.10.2023, якими було змінено склад учасників, відомості про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників Компанії, також підлягають анулюванню, а скарги ОСОБА_2 - частковому задоволенню.

Що ж до доводів позивача про його неналежне повідомлення про дату розгляду скарг, то слід зазначити таке.

Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128, за 15 днів (дата публікації оголошення 20.10.2023) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Мінюста було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання з розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, приватному нотаріусу Вербі В.М., заінтересованим особам - Товариству та Компанії засобами електронної пошти.

Абзацом п`ятим пункту 10 Порядку № 1128 регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи).

Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Так, після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарг до Мінюста надійшло клопотання про надіслання матеріалів скарг в електронній формі на адресу електронної пошти від приватного нотаріуса Верби В.М. від 20.10.2023 № 07/01-16, зареєстроване в Мінюсті 20.10.2023 за № СК-4222-23, відповідь на яке надано листом Мінюста від 23.10.2023 № 138371/СК-4222-23/33.2.1.

Також до відповідача надійшли письмові пояснення по суті поданих скарг від представника ОСОБА_2 (адвоката Панчишина А.В.), зареєстровані в Мінюсті 31.10.2023 за № СК-4360-23; від приватного нотаріуса Верби В.М. від 03.11.2023 № 40/01-16, зареєстровані в Мінюсті 03.11.2023 за № СК-4420-23, від Ради бізнес-омбудсмена від 03.11.2023 №1853, зареєстровані в Мінюсті 04.11.2023 за № СК-4431-23.

Крім того, до відповідача надійшло клопотання від заінтересованої особи ОСОБА_1 від 06.11.2023 про відкладення розгляду скарг.

Колегія, порадившись на місці, вирішила відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Вказане свідчить про обізнаність позивача про розгляд скарг і можливість надати письмові пояснення по суті вказаних скарг.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 34 Закону за результатом розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає рішення про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації) і визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, якщо Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор провів реєстраційні дії за наявності підстав для відмови в державній реєстрації, а також з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 4 цього Закону.

У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій проведено реєстраційну дію. Реєстраційна дія визнається вчиненою з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 34 Закону.

Не можуть бути підставою для визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії допущені під час її проведення формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей у ЄДР.

Доводи позивача про те, що помилки, допущені приватним нотаріусом Вербою В.М. під час вчинення реєстраційних дій, були формальними (несуттєвими), відхиляються судом, оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені за наявності підстав для відмови, визначених пунктами 5, 104 частини першої статті 28 Закону та з порушенням загальної засади державної реєстрації, визначеної пунктом 7 частини першої статті 4 Закону, яким передбачено, що державна реєстрація базується на такому основному принципі, як об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у ЄДР.

Стосовно доводів позивача про те, що відбулося втручання у його право власності, слід зазначити таке.

У силу приписів частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Слід зазначити, що стаття 321 ЦК України жодним чином не нівелює приписи Закону, який є обов`язковим для виконання, у тому числі, приватними нотаріусами при вчиненні ними відповідних реєстраційних.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам учасників процесу оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.05.2024.

Суддя О.Г. Удалова