Рішення

від 13.05.2024 по справі 914/188/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 Справа № 914/188/24

за позовом: Приватного підприємства Люкс-Експрес, м. Львів,

до відповідача 1: ОСОБА_1 , м. Сколе Львівської області,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Омега, м. Львів,

до відповідача 3: Акціонерного товариства ПроКредит Банк, м. Київ,

про визнання недійсними договорів.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: Т. Кушнір,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: не з`явився,

від відповідача 3: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

СУД ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного підприємства Люкс-Експрес до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Омега та Акціонерного товариства ПроКредит Банк про визнання недійсним договору від 15.08.2022 про правову допомогу між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_1 та договору від 23.08.2022 про правову допомогу між ТОВ Факторингова компанія Омега та ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.01.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав.

Ухвалою суду від 04.03.2024 підготовче засідання призначено на 19.03.2024.

08.03.2024 відповідач 3 через систему Електронний суд подав заяву про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору щодо банку, оскільки жодного договору про надання правової допомоги банк з ОСОБА_1 не укладав.

18.03.2024 позивач через систему Електронний суд подав клопотання про витребування від відповідачів доказів, а саме оригіналів договорів про правову допомогу від 15.08.2022 та 23.08.2022, оскільки підприємство не є стороною оскаржуваних правочинів. Обґрунтовувалося це тим, що у заявника існують обґрунтовані сумніви в існуванні договору від 15.08.2022 про правову допомогу, укладеного між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_1 , та договору від 23.08.2022 про правову допомогу, укладеного між ТОВ ФК Омега та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 19.03.2024 суд зобов`язав ОСОБА_1 надати суду у строк до 05.04.2024 оригінал договору про надання правової допомоги, укладений 15.08.2022 з ПАТ ПроКредит Банк, та договір про надання правової допомоги, укладений 23.08.2022 з ТОВ ФК Омега; зобов`язав ТОВ ФК Омега надати суду у строк до 05.04.2024 оригінал договору про надання правової допомоги, укладений 23.08.2022 з ОСОБА_1

21.03.2024 позивач через електронний суд подав клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень ТОВ «ФК «Омега» щодо не уповноваження ОСОБА_1 на вчинення дій щодо представництва товариства.

03.04.2024 ОСОБА_1 подав заяву про закриття провадження у справі, оскільки даний позов не відновлює та не змінює права та обов`язки позивача.

05.04.2024 відповідач 2 (ТОВ «ФК «Омега») подав письмові пояснення щодо надання оригіналу договору, у яких зазначається, що товариство не підписувало з ОСОБА_1 жодного договору про надання правової допомоги.

У підготовчому засіданні 08.04.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.04.2024, про що учасників процесу було повідомлено.

29.04.2024 відповідач 1 подав заяву, у якій просить розглядати справу без участі відповідача з урахуванням його позиції, відображеної у відзиві на позовну заяву та клопотанні про закриття провадження у справі.

Розгляд справи відкладався на 13.05.2024.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити.

Відповідачі участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

Аргументи позивача.

У провадженні Львівського апеляціи?ного суду перебуває апеляціи?на скарга ПП «Люкс-Експрес» на ухвалу Галицького раи?онного суду міста Львова від 21.08.2023, якою за заявою ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Омега» видано дублікат виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова у цивільніи? справі №461/4594/13-ц про стягнення заборгованості з боржника ПП «Люкс-Експрес». 05.12.2023 на адресу Львівського апеляціи?ного суду від ТОВ «Факторингова компанія «ОМЕГА» надіи?шли пояснення з приводу відношення до апеляціи?ноі? скарги в якіи? повідомлено про те, що ТОВ «Факторингова компанія «Омега» не уповноважувало ОСОБА_1 на вчинення яких-небудь діи? щодо видачі в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Омега» дубліката виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова у цивільніи? справі №461/4594/13-ц. З матеріалів справи №461/4594/13-ц вбачається, що дублікат виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова у даній справі був видании? за заявою ОСОБА_1 , якии? діяв у інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Омега» на підставі ордеру серіі? ЛВ №130050 від 23.08.2022 про надання правовоі? допомоги ТОВ «Факторингова компанія «Омега», виданого на підставі договору б/н від 23.08.2022, що фактично заперечується ТОВ «Факторингова компанія «Омега» у межах справи №461/4594/13-ц. ПП «Люкс-Експрес» ставить під сумнів тои? факт, що ТОВ «Факторингова компанія «Омега» на підставі договору б/н від 23.08.2022 про правову допомогу уповноважувало ОСОБА_1 вчиняти діі? щодо звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова. З цих самих підстав вважає, що іншии?? ордер серіі? ЛВ №130047 від 15.08.2022 про надання правовоі? допомоги ПАТ «ПроКредит Банк», якии? видании? ОСОБА_1 ?овичом на підставі договору б/н від 15.08.2022, також не уповноважував останнього на вчинення яких небудь процесуальних діи? у межах справи №461/4594/13-ц. ПП «Люкс-Експрес» вважає, що такі правочини вчинені за злочинною домовленістю, а тому підлягають визнанню недіи?сними на підставі ст. 203, 215, 227, 230 ЦК Украі?ни. Діи?сність договорів про правову допомогу впливає на законність вчинення ОСОБА_1 процесуальних діи? проти ПП «Люкс-Експрес» від імені осіб, які не уповноважували и?ого на це, що впливає на інтереси позивача у ціи? справі та в силу презумпціі? діи?сності правочину не могло бути спростовано в межах інших судових справ. Процесуальні діі?, які ОСОБА_1 вчиняв у власних інтересах від імені інших осіб, безпосередньо стосуються інтересів позивача. Так, 25.07.2022 року ухвалою Галицького раи?онного суду м. Львова відстрочено на один рік виконання рішення Галицького раи?онного суду міста Львова від 17.06.2015 року у справі №461/4594/13-ц про стягнення на користь АТ «ПроКредит Банк» з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКСПРЕС» заборгованості. ОСОБА_1 , не маючи на то належних повноважень, звернувся від імені АТ «ПроКредит Банк» із апеляціи?ною скаргою на вищенаведену ухвалу, внаслідок чого ухвала про відстрочення виконання рішення була скасована. За заявою ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Омега» видано дублікат виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова у цивільніи? справі №461/4594/13-ц про стягнення заборгованості з боржника ПП «Люкс-Експрес». 18.09.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівськоі? області Пиць А.А. відкрито виконавче провадження ВП 72810451 та накладено арешт на все маи?но боржника.

Аргументи відповідача 1.

На переконання відповідача 1 задоволення позовноі? заяви не призведе до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів позивача, оскільки у цивільніи? справі №461/4594/13, де боржником і відповідачем являється позивач ПП «Люкс-Експрес», як і позивач АТ «ПроКредит банк» так і правонаступник ТОВ «Факторингова компанія «Омега» замінені на правонаступника ТОВ «Профіт фаи?ненс», інтереси якого на дании? час представляє ОСОБА_1 . Відтак, рішення в даніи? справі жодним чином не вплине на обов`язки боржника ПП «Люкс-Експрес» по відношенню до кредитора ТОВ «Профіт фаи?ненс» як в справі №461/4594/13, так і в інших правовідносинах між останніми. Жодноі? з підстав, передбачених ст. 203,215 ЦК Украі?ни, позивач у позовніи? заяві не наводить, посилаючись лише на власні довільні міркування та не підтверджені доводи. Верховнии? Суд у своі?х постановах вказував на те, що вимога позивача про визнання виконаного правочину недіи?сним, без застосування наслідків недіи?сності є неефективним способом захисту і не може застосовуватись до спірних правовідносин

Аргументи відповідача 2. Товариство не підписувало з ОСОБА_1 жодного договору про надання правової допомоги.

Аргументи відповідача 3. Жодного договору про надання правовоі? допомоги між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 ?овичем ні 15.08.2022 року, ні в іншии? період укладено не було.

У судовому засіданні 13.05.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Позивач зазначає, що у провадженні Личаківського раи?онного суду міста Львова перебуває справа №463/8498/23 за позовом ПП «Люкс-Експрес» до ОСОБА_1 ?овича про витребування з чужого незаконного володіння приміщення складів площею 922,3кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Звертаючись з вищезазначеним позовом ПП «Люкс-Експрес» просило суд залучити до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостіи?них вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ «ПроКредит Банк», ТОВ «Факторингова компанія «ОМЕГА» та ТОВ «Профіт Фаи?ненс», які укладали між собою договори відступлення права вимоги за рамковою угодою №0410 від 25.05.2006 та рамковою угодою №0325 від 27.02.2007, а також за договором іпотеки за яким іпотекодавцем є ПП «Люкс-Експрес». Під час підготовчого засідання у справі №463/8498/23 від ТОВ «Факторингова компанія «ОМЕГА» на адресу суду надіи?шло клопотання від 05.12.2023 про долучення низки документів, зокрема договору комісіі? №29/07 від 28.07.2022, якии? укладении? між ОСОБА_1 і ТОВ «Факторингова компанія «ОМЕГА», та акту наданих послуг за договором комісіі? №29/07 від 28.07.2022, якии? датовании? 29.07.2022. Ухвалою Личаківського раи?онного суду міста Львова дані документи були долучені до матеріалів справи. До цього моменту ПП «Люкс-Експрес» не було відомо про існування договору комісіі? №29/07 від 28.07.2022 та акту наданих послуг за договором комісіі? №29/07 від 28.07.2022, якии? датовании? 29.07.2022, за змістом яких Геш Іван Юріи?ович доручив ТОВ «Факторингова компанія «ОМЕГА» викупити в и?ого інтересах права вимоги до ПП «Люкс-Експрес» за кредитними та іпотечними договорами.

Ухвалою Галицького раи?онного суду міста Львова від 21.08.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 ?овича про видачу дублікату виконавчого листа в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Омега» та видано дублікат виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова у цивільніи? справі №461/4594/13-ц про стягнення заборгованості з боржника ПП «Люкс-Експрес».

Під час перегляду даної ухвали в апеляційному суді від ТОВ «Факторингова компанія «ОМЕГА» надіи?шли пояснення з приводу відношення до апеляціи?ноі? скарги, в якіи? повідомлено про те, що ТОВ «Факторингова компанія «Омега» не уповноважувало ОСОБА_1 ?овича на вчинення яких-небудь діи? щодо видачі в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Омега» дубліката виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова у цивільніи? справі №461/4594/13-ц.

З матеріалів справи №461/4594/13-ц випливає, що дублікат виконавчого листа Галицького раи?онного суду м. Львова у цивільніи? справі №461/4594/13-ц був видании? за заявою ОСОБА_1 , якии? діяв у інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Омега» згідно ордеру серіі? ЛВ №130050 від 23.08.2022 про надання правовоі? допомоги ТОВ «Факторингова компанія «Омега», виданого на підставі договору б/н від 23.08.2022.

З цих самих підстав позивач вважає, що АТ «ПроКредит Банк» також не уповноважував ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних діи? у межах справи №461/4594/13-ц і договір про надання правової допомоги від 15.08.2022 між ним не укладався. Однак ОСОБА_1 від імені банку на підставі оспорюваного договору про надання правової допомоги подавав апеляційну скаргу на ухвалу про відстрочку виконання рішення Галицького раи?онного суду м. Львова у справі №461/4594/13-ц і за результатами її розгляду Львівський апеляціи?ний суд постановою від 07.11.2022 скасував ухвалу місцевого суду про відстрочку виконання рішення суду.

18.09.2023 відкрито виконавче провадження у справі №461/4594/13-ц (стягувач - ТОВ «Факторингова компанія «Омега», боржник - ПП «Люкс-Експрес») та накладено арешт на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти.

У матеріалах справи містяться подані позивачем копії ордерів на надання правової допомоги, у яких вказано, що вони видані на підставі оскаржуваних договорів про надання правової допомоги (а.с.21-22). Під час розгляду справи суд зобов`язував відповідачів як сторін цих договорів подати оригінали даних документів, однак ОСОБА_1 проігнорував вимогу суду, а ТОВ «Факторингова компанія «Омега» та АТ «ПроКредит Банк» надали пояснення, що жодних договорів про правову допомогу з ОСОБА_1 вони не укладали.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.14 ГПК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ст.4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Діяльність адвоката, який здійснює адвокатську діяльність самостійно, містить ознаки господарської, адже вона полягає у наданні послуг вартісного характеру, здійснюється систематично і з метою отримання доходів від такої діяльності. Тому спір щодо визнання недійсним договору про надання правової допомоги, укладений між юридичною особою та адвокатом, належить до юрисдикції господарського суду.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи чи з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник чи суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ст.91 ГПК України).

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Насамперед захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правових наслідків, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Позивач просить визнати недійсним договори про надання правової допомоги, укладені адвокатом Гешом І.Ю. з відповідачем 2 та відповідачем 3, оскільки адвокат Геш І.Ю., покликаючись на дані договори (зазначає їх в ордерах), представляє інтереси товариств у справі №461/4594/13-ц і вчиняє процесуальні дії (звертався із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, подавав апеляційну скаргу тощо) від імені банку та факторингової компанії. У результаті такої процесуальної діяльності ОСОБА_1 у справі №461/4594/13-ц була скасована ухвала про відстрочення виконання рішення суду, видано дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості з боржника ПП «Люкс-Експрес», відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все маи?но позивача. Позивач зазначає, що у цивільній справі звертав на це увагу суду, однак розглядати питання дійсності чи недійсності договорів про надання правової допомоги у межах справи №461/4594/13-ц суд не може. Тому єдиним варіантом захистити свої права і довести, що ОСОБА_1 діє неправомірно, це оскаржити договори про надання правової допомоги, на які він покликається, до господарського суду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що покликаючись на оспорювані договори адвокат Геш І.Ю. вчиняв процесуальні дії, які мали безпосередні наслідки для ПП «Люкс-Експрес», тому суд не погоджується із відповідачем 1, що позивач не вправі оскаржувати такі договори і що оскарження таких договорів є неефективним способом захисту порушеного права.

Відповідно до ст.6 та ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України). У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним (постанова від 16.06.2020 справа №145/2047/16-ц).

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оспорюючи договори про надання правової допомоги, позивач ставив під сумнів факт їх укладення, зазначаючи що на ці договори є посилання в ордерах на надання правової допомоги, копії яких містяться у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи суд зобов`язував відповідачів як сторін оспорюваних договорів надати відповідні договори. ОСОБА_1 проігнорував таку вимогу суду, а відповідач 2 та відповідач 3 подали письмові пояснення, у яких наголосили, що жодних договорів про надання правової допомоги з адвокатом Гешом І. Ю. вони не укладали.

Таким чином, суду не надано доказів вчинення правочинів про надання правової допомоги між відповідачами. З наведеного вище, суд робить висновок про те, що договір від 15.08.2022 про правову допомогу між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_1 та договір від 23.08.2022 про правову допомогу між ТОВ Факторингова компанія Омега та ОСОБА_1 не укладалися, а тому не можуть бути визнані недійсними.

Суд звертає увагу, що оскільки під час розгляду справи встановлено те, що оспорювані договори взагалі не були укладені, закривати провадження у справі немає підстав, а у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.05.2024.

Суддя Б. Яворський.