Рішення

від 02.05.2024 по справі 917/69/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024 Справа № 917/69/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Незалежності, 64 а, смт. Диканька, Полтавська обл., 38500

в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради, вул. Незалежності, 117, смт. Диканька, Полтавська обл., 38500

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул.Панянки, 65Б, м. Полтава, 36022

про:

- визнання недійсною додаткової угоди №4 від 24.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 25.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №6 від 26.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 10.12.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- стягнення 153 384,40 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники учасників процесу: відповідно протоколу від 02.05.2024,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Виконувач обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про 1) визнання недійсною додаткової угоди №4 від 24.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"; 2) визнання недійсною додаткової угоди №5 від 25.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"; 3) визнання недійсною додаткової угоди №6 від 26.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"; 4) визнання недійсною додаткової угоди №2 від 10.12.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"; 5) стягнення 153 384,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що внесення змін до умов договору про постачання електричної енергії шляхом укладення численних додаткових угод, відбулося з порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII«Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) та прав замовника, тому вказані додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними.

Порушення законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію оголошення про проведення відкритих торгів;копія форми протоколу розкриття тендерних пропозицій; копія повідомлення про намір укласти договір; копія сторінки процедури закупівлі UА-2021-01-19-003799-с; копія звіту про виконання договору; копія договору № 44 постачання електричної енергії від 20.09.2021; лист ТОВ "Полтаваенергозбут" від 05.11.2021 з довідкою Полтавської ТПП; копії додаткових угод №№1,3,4,5,6,2; копію листа Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради від 19.12.2021; копії рахунків, актів купівлі-продажу; копії платіжних доручень, виписка про рух грошових коштів; Витяг з акту ревізії; копію листа Диканської окружної прокуратури до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради про самостійне вжиття заходів представницького характеру та відповідь на нього; копію листа Диканської окружної прокуратури до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради про звернення до суду.

Відповідач у відзиві вх. № 2290 від 21.02.2024 (а.с.124-127) проти позову заперечує повністю, зокрема посилаючись на те, що:

- збільшення ціни за одиницю товару по Договору не перевищувало до 10 %, що узгоджується з вимогами п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі";

- у якості обґрунтування коливання ціни на електричну енергію відповідач використав дані, розміщені на офіційному вебсайті АТ "Оператор ринку", які є публічно доступними, з яких вбачається зростання середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед»;

- зміни, внесені оспорюваними додатковими угодами, не призвели до збільшення суми (ціни товару), визначеної в договорі про закупівлю.

Враховуючи викладене, відповідач наголошує, що додаткові угоди до Договору укладені між Відділом освіти та відповідачем із дотриманням чинного законодавства, а тому позовні вимоги є недоведеними і безпідставними.

Прокурор у відповіді на відзив від 04.03.2024 № 51-1189вих-24 (вх. № 3339 від 11.03.2024; а.с.145-148) навів спростування доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15.03.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив (вх. № 3571) в яких відповідач фактично наводить доводи викладені у відзиві на позов.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

09.01.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про:

- визнання недійсною додаткової угоди №4 від 24.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 25.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №6 від 26.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 10.12.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- стягнення 153 384,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 справу № 917/69/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 15.01.2024 року позовну заяву Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області вх. №74/24 від 09.01.2024 залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення.

31.01.2024 від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 1284), недоліки позовної заяви усунено в строк та у спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 05.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження; призначив дату підготовчого засідання на 05.03.2024 на 11:30.

У судовому засіданні 05.03.2024 року оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.04.2024 на 09:30.

Суд ухвалою від 05.03.2024 повідомив сторони про відкладення підготовчого засідання на 04.04.2024 на 09:30

У судовому засіданні 04.04.2024 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.05.2024 року на 10:00.

Суд ухвалою від 04.04.2024 повідомив Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.05.2024 на 10:00.

У судовому засіданні 02.05.2024 року під час розгляду справи по суті представник прокуратури на позовних вимогах наполягав.

У судове засідання 02.05.2024 відповідач представництво не забезпечив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Про дату час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

При цьому, 02.05.2024 о 10 год. 04 хв. через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи.

Дане клопотання судом до уваги не береться, оскільки останнє надійшло після проведення судового засідання та оголошення судового рішення.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 02.05.2024 року суд після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст. 240 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, коли буде підписано повний текст судового рішення, роз`яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5: електрична енергія) в обсягах 220000 кВт*год з очікуваною вартістю предмета закупівлі 792 000,00 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2021-08-16-004238-b.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

- ТОВ «Полтаваенергозбут» з пропозицією 646 800 UAH з ПДВ;

- ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ТОВ «ООЕК») з пропозицією 664 400 UAH з ПДВ.

Під час оцінки тендерних пропозицій, яка проводилася автоматично електронною системою закупівель на основі методики оцінки, зазначеної в тендерній документації шляхом застосування процедури електронного аукціону, найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ «Полтаваенергозбут».

За результатами проведених торгів Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ «Полтаванерегозбут» 20.09.2021 укладено Договір №44 постачання електричної енергії (далі - Договір, а.с. 18-23).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Замовнику (далі - Споживач, у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії») постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається Сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору);

- під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про публічні закупівлі», Бюджетним кодексом України, діючими нормативно-правовими актами та інформативними листами у сфері функціонування ринку електричної енергії, а також іншими нормативно-правовими актами України (п.1.3 Договору);

- за цим Договором Постачальник протягом 2021 року продає електричну енергію (код 09310000-5 згідно ДК 021:2015 (електрична енергія)) Споживачу для забезпечення потреб об`єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику за поставлену (спожиту) електричну енергію (далі - Товар) (п.2.1 Договору);

- кількість річного планового обсягу закупівлі електричної енергії- до 220000 кВт- год (п.2.4 Договору);

- строк постачання Товару Споживачу -протягом 2021 року (п. 3.1 Договору);

- загальна сума цього Договору встановлюється у національній валюті України та становить 646800,00 грн (з ПДВ) (п. 5.1 Договору);

- ціна за одиницю Товару становить 2,94 грн за 1 кВт-год (з ПДВ) (п.5.2 Договору);

- ціна Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Ціна Товару та цього Договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються Споживачем самостійно (п. 5.3, 5.4 Договору);

- ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі зміни ціни за одиницю Товару сума, визначена у Договорі (п. 5.1), не повинна збільшуватись (п.5.5 Договору);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.1 Договору);

- Споживач має право отримувати Товар на умовах, зазначених у цьому Договорі (п.7.1 Договору);

- умови Договору можуть змінюватися за взаємною згодою Сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Сторона, яка ініціює зміну Договору, надсилає іншій стороні пропозицію про зміну умов Договору з обґрунтуванням підстав для внесення відповідних змін та проект додаткової угоди щодо внесення змін до Договору. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну, Договору, у 10-тиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу Сторону про результати її розгляду. Зміна умов Договору оформляється Сторонами шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання Сторонами (якщо Сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності) додаткової угоди та є невід`ємною частиною договору (п. 14.1-п. 14.5 Договору);

- істотні умови цього Договору не можуть, змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; 4) продовження строку дії Договору та строку виконання зобов`язань щодо передання товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі; 5) погодження зміни ціни в Договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни Договору у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до змін таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземноі валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в Договорі, у разі встановлення в Договорі порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У разі настання обставин, передбачених п. 14.6 Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, Сторона, яка ініціює укладення відповідної додаткової угоди, надає іншій стороні своє обґрунтування та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане органом, який уповноважений здійснювати моніторинг цін на товари та визначати зміни ціни таких Товарів на ринку, а також має право надавати відповідну інформацію іншим органам, підприємствам, установам, організаціям на їх запити. При цьому для порівняння цін документ (документи) про підтвердження коливання ціни товару на ринку обов`язково повинен (повинні) містити ринкову ціну на товар на дату укладення договору (чи дату внесення попередніх змін до нього) та ринкову ціну на товар, яка склалася в результаті її коливання. Підтвердженням коливання ціни товару можуть бути офіційні дані про ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) та/або на внутрішньодобовому ринку (ВДР), які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному веб-сайті ДП «Оператор ринку». Зміна ціни за одиницю товару без попереднього постачання товару не допускається (п.14.6 Договору).

Після укладення Договору №44 від 20.09.2021, Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ «Полтаванерегозбут» укладено ряд додаткових угод, яким збільшено ціну за одиницю товару, а саме :

1) відповідно до додаткової угоди від 16.11.2021 № 1, із посиланням на ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України,п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.13.3 Договору, у зв`язку із значним коливанням ціни електричної енергії на ринку, Сторони домовились змінити ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 2,45 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 2,69488 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,24488 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,995 %), Ціна за одиницю товару становить 3,23385 грн за 1кВт*год з ПДВ. Інші умови Договору залишаються незмінними, Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

- відповідно до додаткової угоди від 23.11.2021 № 3 Сторонами внесено зміни до п.5.8 Договору, доповнивши його четвертим, п`ятим та шостими абзацами в наступній редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії може бути змінена будь- якого числа місяця, що буде відображено в додатковій угоді до Договору за згодою Сторін». «Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України (далі- ОЕС України), а саме: про факт та динаміку зміни ціни товару на ринку електричної енергії на дату коливання порівняно з датою подання цінової пропозиції або дати вказаної в останній Додатковій угоді до Договору про зміну ціни за одиницю товару через коливання ціни електричної енергії на ринку». «Підтвердженням факту коливання ціни на ринку є дані оприлюднені на веб-сайті ДП «Оператор ринку» щодо загального показника середньозваженої ціни електричної енергії на РДН та ВДР, що склалася на рику електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на відповідну дату, у порівнянні з середньозваженою ціною електричної енергії на РДН та ВДР на подання цінової пропозиції (аукціону) або дати, зазначену в останній додатковій угоді до Договору про зміну ціни одиниці товару». Всі інші умови Договору залишаються незмінними.

Також сторони передбачили, що відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, умови додаткової угоди від 23.11.2021 № 3 застосовуються для відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладання Додаткової угоди з 01.10.2021 та вважаються невід`ємною частиною Договору.

При цьому, текст основного Договору від 20.09.2021 № 44 не містить пункту 5.8;

2) відповідно до додаткової угоди від 24.11.2021 № 4, із посиланням на ст.651 ЦК України, ст.188 ГК. У країни,п.2 4.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.13.3 Договору, у зв`язку із значним коливанням ціни електричної енергії на ринку, Сторони домовились змінити ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 2,96434 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 3,20674 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,29640 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 3,91289 грн за 1 кВт*год з ПДВ. Інші умови Договору залишаються незмінними, Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання;

3) відповідно до додаткової угоди від 25.11.2021 № 5, із посиланням на ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України,п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.13.3 Договору, у зв`язку із значним коливанням ціни електричної енергії на ринку, Сторони домовились змінити ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 3.26074 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 3.58678 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0.32604 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 4,30414 грн за 1кВт*год з ПДВ. Інші умови Договору залишаються незмінними, Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання;

4) відповідно до додаткової угоди від 26.11.2021 № 6, із посиланням на ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України,п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.13.3 Договору, у зв`язку із значним коливанням ціни електричної енергії на ринку, Сторони домовились змінити ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*шд електричної енергії з 3.58678 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 3,94542 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,35864 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 4,73451 грн за 1кВт*год з ПДВ. Інші умови Договору залишаються незмінними, Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання;

5) відповідно до додаткової угоди від 10.12.2021 № 2, із посиланням на ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України; п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.13.3 Договору, у зв`язку із значним коливанням ціни електричної енергії на ринку, Сторони домовились змінити ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 2,69488 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 2,9643 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,26946 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 3,55721 грн за 1кВт*год з ПДВ. Сторони домовились, що умови даної додаткової угоди розповсюджуються на взаємовідносини, що склались між ними з 19.11.2021 згідно ч.3 ст.631 ЦК України. Інші умови Договору залишаються незмінними, Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Прокурор акцентує увагу суду на тому, що сторонами з незначним інтервалом за період з 24.11.2021 по 10.12.2021 укладено 4 додаткові угоди, якими сумарно збільшено ціну за електричну енергію на 39,996%. При цьому збільшення ціни відбулось з однієї дати - з 01.11.2023.

Наявність документальних підстав для внесення змін до істотних умов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткової угоди від 16.11.2021 №1 ТОВ «Полтаваенергозбут» підтверджується листом Полтавської торгово-промислової палати від 27.10.2021 № 24.14-05/699, в якому, із посиланням на сайт ДП «Оператор ринку» зазначені середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» (торгова зона ОЕС) в грн./МВт*год, без ПДВ: І декада жовтня 2021 року- 2568,15; II декада жовтня 2021 року- 2841,95.

Вказана цінова довідка підтверджує наявність коливання ціни товару на ринку і тому укладання додаткової угоди від 16.11.2021 №1 на збільшення ціни за одиницю товару на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922, є правомірним. Дана обставина не заперечується прокурором.

Відповідно до пункту 3.3.1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року, спеціалістами Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.

За результатами проведеної ревізії 22.09.2023 складено акт №201603-33/017 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 74-82).

Ревізією встановлено, що Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ «Полтаваенергозбут», в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст.525, ч. 1 ст.526, ч.1 ст.629, ч.2 ст.632, ч.1 ст.651, ч.1 ст.670, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.188, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору від 20.09.2021 № 44 (п. 1.1, 1.3,5.1, 5.5, 14.1, 14.2,14.6) внесено зміни до істотних умов цього Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару на підставі додаткових угод від 24.11.2021 №4, від 25.11.2021 №5, від 26.11.2021 №6, від 10.12.2021 №2 без обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, та із перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни, визначеної в Договорі, через що Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту завдано збитки у вигляді зайво (надмірно) сплачених коштів на користь ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» упродовж жовтня - грудня 2021 року на загальну суму 153 384,40 гривень.

Зокрема, відповідно до рахунку №А20610660 за жовтень 2021 року постачальником ТОВ «Полтаваенергозбут» відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради поставлено 52934кВт*год електричної енергії за ціною 2,45 грн./кВт*год. на загальну суму 155625,96 грн. За листопад 2021 року поставлено 56170кВт*год електричної енергії за ціною 3,945420 грн./кВт*год. на загальну суму 265937,09 грн. За грудень 2021 поставлено 46041,70кВт*год електричної енергії за ціною 3,945420 грн./кВт*год. на загальну суму 217984,62 грн. Кількість недоотриманого товару становить 47 430,90 кВт*год. Сума надмірно (надлишково) сплачених коштів становить 153384,40 грн.

У свою чергу, внаслідок зменшення обсягу поставок ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ», Відділом освіти, сім`ї, молоді, та спорту недоотримано електричної енергії в кількості 47430,90 кВт*год. Зазначене також свідчить про недотримання Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ч. 1 ст. 5 Закону № 922, а саме: максимальна економія, ефективність та пропорційність.

При цьому, прокурор наголошує, що укладення додаткових угод від 24.11.2021 №4, від 25.11.2021 №5, від 26.11.2021 №6, від 10.12.2021 №2 відбувалося за відсутності будь-якого обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане уповноваженим органом та може слугувати підставою для зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії) та укладення додаткових угод до Договору, відповідно до його умов (п.14.6).

Відповідно до індексів РДН та середньозважених цін на електроенергію, розміщених на сайті «Оператора ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/indexes), середньозважені ціни на електроенергію не збільшувалися та становили: 24.11.2021 - 3380,83 грн/МВт.год, 25.11.2021 - 3326,61 грн/МВт.год, 26.11.2021 - 3275,17 грн/МВт.год, 10.12.2021 - 3273,54 грн/МВт.год. Станом на 01.11.2021 середньозважена ціна становила 3491,75 грн/МВт.год.

Прокурор посилається на те, що внесення зазначених змін до умов договору про постачання електричної енергії шляхом укладення численних додаткових угод, відбулося з порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII«Про публічні закупівлі» та прав замовника, тому вказані додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними, грошові кошти в сумі 153 384,40 грн (надлишково сплачені кошти) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

В частині першій ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання договору) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Згідно з п. 5.5 Договору вартість та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У разі зміни ціни за одиницю Товару сума, визначена у Договорі (п. 5.1), не повинна збільшуватись.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем - ТОВ "Полтаваенергозбут" - збільшенням ціни товару (електричної енергії).

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 1 від 05.04.2021 збільшено граничну ціну за 1 кВт/год з 2,2398 грн (з ПДВ) до 2,46367 грн, додатковою угодою № 2 від 30.04.2021 - до 2,709912 грн, додатковою угодою № 3 від 31.08.2021 - 2,98077 грн, додатковою угодою № 4 від 01.11.2021 - до 3,27869 грн, додатковою угодою № 7 від 08.12.2021 - до 3,60623 грн, додатковою угодою № 8 від 08.12.2021 - до 3,96649 грн, додатковою угодою № 9 від 08.12.2021 - до 4,36274 грн, додатковою угодою № 10 від 08.12.2021 - до 4,58699 грн (з ПДВ).

Отже матеріалами справи підтверджується, що протягом 2021 року за вказаними додатковими угодами граничну ціну електричної енергії збільшено більше, ніж на 10 відсотків від початкової граничної ціни, визначеної у договорі.

При цьому, відповідно до індексів РДН та середньозважених цін на електроенергію, розміщених на сайті «Оператора ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/indexes), середньозважені ціни на електроенергію не збільшувалися та становили: 24.11.2021 - 3380,83 грн/МВт.год, 25.11.2021 - 3326,61 грн/МВт.год, 26.11.2021 - 3275,17 грн/МВт.год, 10.12.2021 - 3273,54 грн/МВт.год., станом на 01.11.2021 середньозважена ціна становила 3491,75 грн/МВт.год. Таким чином, спостерігалася тенденція до зниження ціни.

Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна електричної енергії, указана у тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення; жодного доказу щодо розміру ринкової ціни товару на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Відтак, усі зміни, внесені спірними додатковими угодами до Договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно суперечать статтям 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Відповідно до ст. 5 названого Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможців процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В силу ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, та у разі коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Відповідач вважає, що чинним законодавством України врегульовано функціонування ринку електричної енергії та передбачено окремий порядок підтвердження коливання цін на електричну енергії, тобто відмінного від порядку який підлягає застосуванню у правовідносинах щодо постачання природного газу.

Вказані заперечення суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону №922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону №922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У частині четвертій статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Прокурор, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Як встановлено судом, укладаючи Договір сторони визначили граничну ціну за електричну енергію у розмірі 2,94 грн за 1 кВт за год. з ПДВ.

Згідно з п.5.5 Договору вартість та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У разі зміни ціни за одиницю Товару сума, визначена у Договорі (п. 5.1), не повинна збільшуватись.

Надані відповідачем цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати та роздруківки з сайту ДП Оператор ринку за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП Оператор ринку та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Як встановив вище суд, жоден з наведених документів не містить будь якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41Закону №922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/232/22 вказав, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Судом встановлено, що при укладанні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема, споживач (Відділ освіти) мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна гранична електричної енергії збільшилася на 39,996%.

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення статті 5 Закону №922-VIII, суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів..

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідач помилково тлумачить положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару. Суд зазначає про необґрунтованість доводів відповідача, що положення цієї статті не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії, оскільки згідно з вказаною нормою не застосовуються в частині строків зміни ціни, а не в частині обмежень більш ніж на 10% збільшення ціни за одиницю товару.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні Відділом освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" оспорюваних додаткових угод, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару в період виконання умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Отже, позов прокурора в цій частині суд задовольняє.

Суд встановив, що на підставі Договору № 44 від 20.09.2021 відповідно до рахунку №А20610660 за жовтень 2021 року постачальником ТОВ «Полтаваенергозбут» відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради поставлено 52934кВт*год електричної енергії за ціною 2,45 грн./кВт*год. на загальну суму 155625,96 грн. За листопад 2021 року поставлено 56170кВт*год електричної енергії за ціною 3,945420 грн./кВт*год. на загальну суму 265937,09 грн. За грудень 2021 поставлено 46041,70кВт*год електричної енергії за ціною 3,945420 грн./кВт*год. на загальну суму 217984,62 грн.

Отже, кількість недоотриманого товару становить 47 430,90 кВт*год.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень Відділом освіти сплачено відповідачу 646 800,00 грн (а.с.42-62).

Відповідач не надав доказів поставки електричної енергії 47 430,90 кВт*год за Договором.

Отже, сума надміру сплачених постачальнику грошових коштів, з урахуванням недійсності оскаржуваних додаткових угод, складає 153384,40 грн.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідачем не було поставлено Відділу освіти електричну енергію у обсязі 47 430,90 кВт*год, спірні додаткові угоди до Договору судом визнано недійсними, кошти у розмірі 153 384,40 грн є перерахованими поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

З огляду на викладене вище, відповідач має повернути позивачу 153 384,40 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 153 384,40 грн суд визнає обґрунтованими.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позов прокурора підтверджений належними та допустимим доказами та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне : Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Відповідно до Положення про Відділ освіти, сімї, молоді та спорту Диканської селищної ради є виконавчим органом місцевої ради (п. 12 розділу 5 Положення).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування .

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, адже Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 визначив, що Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

З огляду на викладене прокурор обґрунтовано подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради.

Судом встановлено, що Диканська окружна прокуратура Полтавської області зверталася до Відділу освіти, молоді та спорту Диканської селищної ради з листами з проханням проінформувати прокуратуру про вжиття ними заходів представництва шляхом самостійного звернення до суду із позовом для захисту інтересів держави (а.с.81-82).

Відділ освіти, молоді та спорту Диканської селищної ради листом від 20.11.2023 № 966/01-21 просив прокурора посприяти у відшкодуванні нанесених збитків Відділу освіти (а.с.83-84).

Листом від 27.12.2023 прокурор повідомив Відділ освіти про подання цього позову до суду (а.с.85).

Таким чином, прокурором дотримано передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок. Оскільки компетентні органи протягом розумного строку після отримання повідомлень прокуратури самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження їхньої бездіяльності.

Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави, оскільки позивач упродовж тривалого часу не вживав заходів спрямованих на стягнення заборгованості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази, зазначає, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому судом задовольняються.

При цьому інші доводи та заперечення сторін судом почуті, проте не оцінюються як обґрунтовані та правомірні, оскільки не впливають на зроблені судом висновки.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 24.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".

3. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 25.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".

4. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 26.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".

5. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 10.12.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул.Панянки, 65Б, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 42223804) на користь Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради (вул. Незалежності, 117, смт. Диканька, Полтавська обл., 38500, код ЄДРПОУ 44127746) грошові кошти в сумі 153 384,40 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул.Панянки, 65Б, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 42223804) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, код ЄДРПОУ 02910060), рахунок UА118201720343130001000006160 ДКСУ м. Київ, МФО 820172 - 13 420,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази із набранням рішенням законної сили.

8. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 13.05.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик.