Постанова

від 12.08.2024 по справі 917/69/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 917/69/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Ковальова І.І. (в залі суду) - посвідчення №072865 від 01.03.23

позивача - не з`явився

відповідача - Черевань Л.С. (Ленінський районний суд м. Полтави) - довіреність №138 від 14.09.2023, свідоцтво ПТ №1687 від 04.04.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вх.№1388П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2024

у справі №917/69/24 (суддя Ківшик О.В., повний текст рішення підписано 13.05.2024)

за позовом Виконувача обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, смт. Диканька, Полтавська область

в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради, смт. Диканька, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава

про визнання недійсною додаткових угод та стягнення 153.384,40 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернувся Виконувач обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про:

- визнання недійсною додаткової угоди №4 від 24.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 25.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №6 від 26.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут";

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 10.12.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут";

- та про стягнення 153.384,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що внесення змін до умов договору про постачання електричної енергії шляхом укладення численних додаткових угод, відбулося з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) та прав замовника, тому вказані додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 позов задоволено повністю; визнано недійсною додаткову угоду №4 від 24.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут"; визнано недійсною додаткову угоду №5 від 25.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут"; визнано недійсною додаткову угоду №6 від 26.11.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут"; визнано недійсною додаткову угоду №2 від 10.12.2021 до договору №44 постачання електричної енергії від 20.09.2021, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ "Полтаваенергозбут". Стягнуто з ТОВ "Полтаваенергозбут" на користь Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради грошові кошти в сумі 153.384,40 грн та 13.420,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавською області від 02.05.2024 у справі №917/69/24 та ухвалити нове рішення, у відповідності до якого відмовити Виконувачу обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради у задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач вважає, що рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.2 ч. 5 ст. 41 Закону №922, ст.ст. 204, 627 ЦК України;

- надані відповідачем дані з офіційного сайту АТ "Оператор Ринку" про коливання середньозваженої ціни на електричну енергію в бік збільшення є належним документально підтвердженим доказом її коливання.

- положення ч.2 ч.5 ст.41 Закону №922 не визначають чіткого механізму (алгоритму) підтвердження коливання ціни товару на ринку, в тому числі: періоду коливання та суб`єкта, що може підтвердити такі коливання, адже ані ч.2 ч.5 ст.41 Закону №922, а ні положення Договору №44 не визначають конкретного «належного» документального підтвердження, а укладання додаткових угод проявом свободи договору в означеному питанні;

- також апелянт критично ставиться до наведеної судом та прокуратурою судової практики Верховного Суду, так постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, в якій здійснений відступ від висновків Касаційного адміністративного суд, наведених в постанові від 05.04.2023 у справі №420/17618/21 не може бути застосована до спірних правовідносин з огляду на її відсутність на момент виконання Договору про постачання електричної енергії від 20.09.2021 №44;

- судом першої інстанції при ухваленні рішення враховано правовий висновок Великої палати Верховного суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, але вищезазначений висновок не може бути застосований до відносин, що склалися у 2021 році.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Полтаваенергозбут" залишено без руху, в з`вязку з відсутністю доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Полтаваенергозбут"; встановлено строк до 15.07.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи до 15.07.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу до розгляду на 12.08.2024. Явку учасників справи визнано не обов`язковою. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/69/24.

На виконання ухвали від 18.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/69/24.

12.07.2024 від Диканської окружної прокуратури Полтавської області на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура просить рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 у справі №917/69/24 залишити без змін, як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Аргументуючи свою позицію по справі прокурор зазначає, що:

- укладення додаткових угод від 24.11.2021 №4, від 25.11.2021 №5, від 26.11.2021 №6, від 10.12.2021 №2 відбувалося за відсутності будь якого обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане уповноваженим органом та може слугувати підставою для зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії) та укладення додаткових угод до Договору, відповідно до його умов (п.14.6).

- чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін, як і не передбачає конкретну особу, яка видає такі документи. Тому в кожному конкретному випадку судом будуть оцінюватись надані сторонами докази на підтвердження правомірності збільшення ними ціни товару. дії постачальника за обставин, викладених у позові, свідчать про умисне зловживання передбаченою законодавством можливістю зміни ціни за одиницю товару при коливанні ціни на ринку, а саме: заниження ціни в тендерній пропозиції для забезпечення перемоги в процедурі закупівлі та подальшому приведенню ціни до рівня ринкової шляхом укладання безпідставних додаткових угод.

- виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).

- в даному випадку суд дійшов вірного висновку, що сторонами, з незначним інтервалом за період з 24.11.2021 по 10.12.2021 укладено 4 додаткові угоди, якими сумарно збільшено ціну за електричну енергію на 39,996%. При цьому збільшення ціни відбулось з однієї дати - з 01.11.2023, що робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

До Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про участь його представника в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Ленінському районному суду м.Полтави (м.Полтава, вул.Анатолія Кукоби, 37).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 клопотання "Полтаваенергозбут" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Ленінському районному суду м.Полтави забезпечення проведення відеоконференції у справі №917/69/24.

В судовому засіданні 12.08.2024 приймають участь представник відповідача, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та висловила непогодження із рішенням суду першої інстанції; представник прокуратури, яка підтримала відзив на апеляційну скаргу та рішення Господарського суду Полтавської області.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Спеціалістами Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, за результатами проведення якої 22.09.2023 складено акт №201603-33/017.

Ревізією встановлено, що Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ «Полтаваенергозбут», в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст.525, ч. 1 ст.526, ч.1 ст.629, ч.2 ст.632, ч.1 ст.651, ч.1 ст.670, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.188, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору від 20.09.2021 №44 (п. 1.1, 1.3,5.1, 5.5, 14.1, 14.2,14.6) внесено зміни до істотних умов цього Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару на підставі додаткових угод від 24.11.2021 №4, від 25.11.2021 №5, від 26.11.2021 №6, від 10.12.2021 №2 без обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, та із перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни, визначеної в Договорі, через що Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту завдано збитки у вигляді зайво (надмірно) сплачених коштів на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» упродовж жовтня - грудня 2021 року на загальну суму 153.384,40 грн.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлено, що Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5: електрична енергія) в обсягах 220000 кВт*год з очікуваною вартістю предмета закупівлі 792.000,00 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2021-08-16-004238-b. Після оцінки тендерних пропозицій найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ТОВ «Полтаваенергозбут».

За результатами проведених торгів Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради та ТОВ «Полтаванерегозбут» 20.09.2021 укладено Договір №44 постачання електричної енергії, за умовами якого сторони визначили, що цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Замовнику (далі - Споживач, у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії») постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається Сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору).

Іншими умовами договору сторони домовитись про таке:

- під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про публічні закупівлі», Бюджетним кодексом України, діючими нормативно-правовими актами та інформативними листами у сфері функціонування ринку електричної енергії, а також іншими нормативно-правовими актами України (п.1.3 Договору);

- за цим Договором Постачальник протягом 2021 року продає електричну енергію (код 09310000-5 згідно ДК 021:2015 (електрична енергія)) Споживачу для забезпечення потреб об`єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику за поставлену (спожиту) електричну енергію (далі - Товар) (п.2.1 Договору);

- кількість річного планового обсягу закупівлі електричної енергії- до 220000 кВт- год (п.2.4 Договору);

- строк постачання Товару Споживачу -протягом 2021 року (п. 3.1 Договору);

- загальна сума цього Договору встановлюється у національній валюті України та становить 646.800,00 грн (з ПДВ) (п. 5.1 Договору);

- ціна за одиницю Товару становить 2,94 грн за 1 кВт-год (з ПДВ) (п.5.2 Договору);

- ціна Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Ціна Товару та цього Договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються Споживачем самостійно (п. 5.3, 5.4 Договору);

- ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі зміни ціни за одиницю Товару сума, визначена у Договорі (п. 5.1), не повинна збільшуватись (п.5.5 Договору);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.1 Договору);

- Споживач має право отримувати Товар на умовах, зазначених у цьому Договорі (п.7.1 Договору);

- умови Договору можуть змінюватися за взаємною згодою Сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Сторона, яка ініціює зміну Договору, надсилає іншій стороні пропозицію про зміну умов Договору з обґрунтуванням підстав для внесення відповідних змін та проект додаткової угоди щодо внесення змін до Договору. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну, Договору, у 10-тиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу Сторону про результати її розгляду. Зміна умов Договору оформляється Сторонами шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання Сторонами (якщо Сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності) додаткової угоди та є невід`ємною частиною договору (п. 14.1-п. 14.5 Договору);

- істотні умови цього Договору не можуть, змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; 4) продовження строку дії Договору та строку виконання зобов`язань щодо передання товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі; 5) погодження зміни ціни в Договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни Договору у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до змін таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземноі валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в Договорі, у разі встановлення в Договорі порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- у разі настання обставин, передбачених п. 14.6 Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, Сторона, яка ініціює укладення відповідної додаткової угоди, надає іншій стороні своє обґрунтування та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане органом, який уповноважений здійснювати моніторинг цін на товари та визначати зміни ціни таких Товарів на ринку, а також має право надавати відповідну інформацію іншим органам, підприємствам, установам, організаціям на їх запити. При цьому для порівняння цін документ (документи) про підтвердження коливання ціни товару на ринку обов`язково повинен (повинні) містити ринкову ціну на товар на дату укладення договору (чи дату внесення попередніх змін до нього) та ринкову ціну на товар, яка склалася в результаті її коливання. Підтвердженням коливання ціни товару можуть бути офіційні дані про ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) та/або на внутрішньодобовому ринку (ВДР), які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному веб-сайті ДП «Оператор ринку». Зміна ціни за одиницю товару без попереднього постачання товару не допускається (п.14.6 Договору).

Після укладення вказаного договору сторони уклали додаткові угоди, якими збільшили ціну на електричну енергію, а саме:

- додатковою угодою №1 від 16.11.2021 сторони внесли зміни в ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 2,45 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 2,69488 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,24488 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,995 %), Ціна за одиницю товару становить 3,23385 грн за 1кВт*год з ПДВ у зв`язку із значним коливанням ціни електричної енергії на ринку;

додатковою угодою №3 від 23.11.2021 сторони внесли зміни до п.5.8 Договору, доповнивши його 4,5 та 6 абзацами в наступній редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії може бути змінена будь-якого числа місяця, що буде відображено в додатковій угоді до Договору за згодою Сторін». «Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України (далі- ОЕС України), а саме: про факт та динаміку зміни ціни товару на ринку електричної енергії на дату коливання порівняно з датою подання цінової пропозиції або дати вказаної в останній Додатковій угоді до Договору про зміну ціни за одиницю товару через коливання ціни електричної енергії на ринку». «Підтвердженням факту коливання ціни на ринку є дані оприлюднені на веб-сайті ДП «Оператор ринку» щодо загального показника середньозваженої ціни електричної енергії на РДН та ВДР, що склалася на рику електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на відповідну дату, у порівнянні з середньозваженою ціною електричної енергії на РДН та ВДР на подання цінової пропозиції (аукціону) або дати, зазначену в останній додатковій угоді до Договору про зміну ціни одиниці товару». Всі інші умови Договору залишаються незмінними.

Також сторони передбачили, що відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, умови додаткової угоди від 23.11.2021 № 3 застосовуються для відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладання Додаткової угоди з 01.10.2021 та вважаються невід`ємною частиною Договору. При цьому, текст основного Договору від 20.09.2021 №44 не містить пункту 5.8;

додатковою угодою №4 від 24.11.2021 сторони внесли зміни в ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 2,96434 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 3,20674 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,29640 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 3,91289 грн за 1 кВт*год з ПДВ.

додатковою угодою №5 від 25.11.2021 сторони внесли зміни в ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 3.26074 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 3.58678 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0.32604 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 4,30414 грн за 1кВт*год з ПДВ.

додатковою угодою №6 від 26.11.2021 сторони внесли зміни в ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*шд електричної енергії з 3.58678 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 3,94542 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,35864 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 4,73451 грн за 1кВт*год з ПДВ.

додатковою угодою №2 від 10.12.2021 сторони внесли зміни в ціну з 01.11.2021 за 1 кВт*год електричної енергії з 2,69488 грн за 1 кВт*год без урахування ПДВ на 2,9643 грн за 1 кВт*год без ПДВ, підвищення становить 0,26946 грн за 1 кВт*год без ПДВ (на 9,999 %). Ціна за одиницю товару становить 3,55721 грн за 1кВт*год з ПДВ. Сторони домовились, що умови даної додаткової угоди розповсюджуються на взаємовідносини, що склались між ними з 19.11.2021 згідно ч.3 ст.631 ЦК України.

За твердженням прокурора після укладення сторонами вказаних додаткових угод з незначним інтервалом за період з 24.11.2021 по 10.12.2021 ціну за електричну енергію за основним Договором сумарно збільшено на 39,996%, при цьому збільшення ціни відбулось з однієї дати - з 01.11.2023.

При цьому наявність документальних підстав для внесення змін до істотних умов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткової угоди від 16.11.2021 №1 ТОВ «Полтаваенергозбут» підтверджується листом Полтавської торгово-промислової палати від 27.10.2021 №24.14-05/699, в якому, із посиланням на сайт ДП «Оператор ринку» зазначені середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» (торгова зона ОЕС) в грн./МВт*год, без ПДВ: І декада жовтня 2021 року- 2568,15; II декада жовтня 2021 року- 2841,95.

Вказана цінова довідка підтверджує наявність коливання ціни товару на ринку і тому укладання додаткової угоди від 16.11.2021 №1 на збільшення ціни за одиницю товару на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", є правомірним. Дана обставина не заперечується прокурором.

Так, відповідно до рахунку №А20610660:

- за жовтень 2021 року постачальником ТОВ «Полтаваенергозбут» відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради поставлено 52934кВт*год електричної енергії за ціною 2,45 грн./кВт*год. на загальну суму 155.625,96 грн.

- за листопад 2021 року поставлено 56170кВт*год електричної енергії за ціною 3,945420 грн./кВт*год. на загальну суму 265.937,09 грн.

- за грудень 2021 поставлено 46041,70кВт*год електричної енергії за ціною 3,945420 грн./кВт*год. на загальну суму 217.984,62 грн. Кількість недоотриманого товару становить 47 430,90 кВт*год.

Сума надмірно (надлишково) сплачених коштів становить 153.384,40 грн.

Внаслідок зменшення обсягу поставок ТОВ «Полтаваенергозбут», Відділом освіти, сім`ї, молоді, та спорту недоотримано електричної енергії в кількості 47430,90 кВт*год, що свідчить про недотримання Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: максимальна економія, ефективність та пропорційність.

Прокурор наголошує, що укладення додаткових угод від 24.11.2021 №4, від 25.11.2021 №5, від 26.11.2021 №6, від 10.12.2021 №2 відбувалося за відсутності будь-якого обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане уповноваженим органом та може слугувати підставою для зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії) та укладення додаткових угод до Договору, відповідно до його умов (п.14.6).

Відповідно до індексів РДН та середньозважених цін на електроенергію, розміщених на сайті «Оператора ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/indexes), середньозважені ціни на електроенергію не збільшувалися та становили: 24.11.2021 - 3380,83 грн/МВт.год, 25.11.2021 - 3326,61 грн/МВт.год, 26.11.2021 - 3275,17 грн/МВт.год, 10.12.2021 - 3273,54 грн/МВт.год. Станом на 01.11.2021 середньозважена ціна становила 3491,75 грн/МВт.год.

Внесення зазначених змін до умов договору про постачання електричної енергії шляхом укладення численних додаткових угод, відбулося з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та прав замовника, що стало підставою для звернення прокурора до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді, та спорту про визнання недійсними означених додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 153.384,40 грн, як надлишково сплачених.

Господарський суд, приймаючи рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, мотивував свій висновок тим, що в матеріалах справи відсутні в обґрунтування зміни істотних умов договору на підставі п.2. ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема докази коливання ціни товару (природного газу) на ринку від дати укладення договору до дати укладення кожної зі спірних додаткових угод. З огляду на те, що додаткові угоди №№ 2-6 до договору в частині збільшення ціни природного газу укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд першої інстанції визнав їх недійсними в цій частині відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України. З урахуванням ст.670 ЦК з ТОВ "Полтаваенергозбут" присуджено до стягнення грошові кошти у розмірі 153.384,40 грн, сплачені Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту за товар.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі колегія суддів виходить з такого.

Статтею 131-1, п. 3 ч. 1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу; бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом, упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачем дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, а саме:

- Диканська окружна прокуратура Полтавської області зверталася до Відділу освіти, молоді та спорту Диканської селищної ради з листами з проханням проінформувати прокуратуру про вжиття ними заходів представництва шляхом самостійного звернення до суду із позовом для захисту інтересів держави (а.с.81-82);

- Відділ освіти, молоді та спорту Диканської селищної ради листом від 20.11.2023 №966/01-21 просив прокурора посприяти у відшкодуванні нанесених збитків Відділу освіти (а.с.83-84);

- листом від 27.12.2023 прокурор повідомив Відділ освіти про подання цього позову до суду (а.с.85).

Отже, враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом державної влади допущено бездіяльність, прокурор дійшов висновку про наявність виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстав для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Тож суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що прокурор аргументовано навів доводи щодо бездіяльності відповідного компетентного органу, що відповідно до приписів ст.23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про правомірність звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Диканської селищної ради

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу, зазначений факт не заперечується скаржником.

Щодо правової кваліфікації спірних правовідносин по суті спору, судова колегія зазначає таке.

Предметом спору у даній справі є відповідність укладених Додаткових угод про постачання електричної енергії, приписам чинного законодавства, а також нарахування коштів.

Так, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Матеріали справи свідчать, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст.3 вказаного закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.22 Закону «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У ч.4 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак, вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто, положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

За висновками суду першої інстанції, при укладанні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема, споживач (Відділ освіти) мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна електричної енергії сумарно збільшилася на 39,996% (з 2,94 грн за 1 кВт за год до 4,73451 грн за 1 кВт/год). Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 39,996 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів. Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

За ч.2 ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно із ч.3, ч.4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п.2 ч.5 вказаного Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст.652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст.652 Цивільного кодексу України та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У цьому Законі в редакції до 19.04.2020 норма п.2 ч.5 ст.41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

Отже, вказана норма Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміну ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Однак, зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-IX від 18.09.2019 року (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон України «Про публічні закупівлі» було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої ст.41 та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як убачається із встановлених обставин справи, 20.09.2021 за результатами проведеної процедури закупівлі між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської селищної ради (Споживач) та ТОВ «Полтаванерегозбут» (Постачальник) укладено договір №44 про постачання електричної енергії споживачу, зокрема, постачання 220000 кВт на годину на суму 646.800,00 грн. Враховуючи умови договору відповідач повинен був поставити Відділу освіти електричну енергію за ціною 2,94 грн за 1 кВт за год.

За договором протягом 2021 року відповідач постачав, а перший позивач приймав та споживав електричну енергію. У той час між сторонами було укладено 4 додаткові угоди про зміну ціни. Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 2,94 грн за 1 кВт за год до 4,73451 грн за 1 кВт/год, тобто на 39,996% від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

Як було визначено, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

З огляду на викладене спірні додаткові угоди до договору №44 від 20.09.2021 про постачання електричної енергії споживачу суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними.

Оскільки відповідні додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між першим позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором договору №44 від 20.09.2021 мали регулюватись саме договором.

Таким чином, грошові кошти в сумі 153.384,40 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути першому позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ст. ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 у справі №917/69/24, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 у справі №917/69/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.08.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова