Ухвала

від 15.05.2024 по справі 904/534/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 904/534/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 (колегія суддів: Іванов О. Г., Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.) у справі

за позовом Дніпровської міської ради до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства "Озеленитель"; 2) Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради; 2) приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина В`ячеславівна; 3) Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; 4) ОСОБА_1 ; 5) ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина В`ячеславівна; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрізберріз"; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сморком", про припинення права постійного користування землею, скасування державної реєстрації земельних ділянок, державної реєстрації права постійного користування,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2024 заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Західної окружної прокуратури міста Дніпра на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у цій справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Дроботової Т. Б., Волковицької Н. О.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, поданою прокурором, який не брав участі у справі.

Так, у 2022 році Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Озеленитель" та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про припинення права постійного користування землею, скасування державної реєстрації земельних ділянок, державної реєстрації права постійного користування.

Позивач наполягав на тому, що дії щодо формування спірних земельних ділянок та реєстрації права постійного користування ними здійснено всупереч встановленого законом порядку та за відсутності належних правових підстав поза волею розпорядника землями комунальної власності, чим порушено інтереси Дніпровської міської територіальної громади.

Наведене і стало причиною виникнення спору та звернення позивача до господарського суду з цим позовом.

15.09.2022 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023, про відмову у позові.

Верховний Суд постановою від 17.05.2023 скасував ці судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

20.09.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про закриття провадження у справі в частині скасування державної реєстрації земельних ділянок у зв`язку із прийняттям заяви позивача про відмову від позову у цій частині.

Крім того, 20.09.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про затвердження укладеної між позивачем та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Озеленитель" мирової угоди в редакції, викладеній у резолютивній частині вказаної ухвали та закрив провадження у справі.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про затвердження морової угоди, Західна окружна прокуратура міста Дніпра оскаржила її до Центрального апеляційного господарського суду.

Щодо наявності підстав захисту інтересів держави прокурор зазначав, зокрема, про те, що Дніпровська міська рада у спірних відносинах є уповноваженим органом здійснювати захист інтересів територіальної громади міста Дніпра у сфері земельних відносин. Разом з тим, укладення Дніпровською міською радою мирової угоди у відповідній редакції не відповідає інтересам територіальної громади міста Дніпра та вимогам законодавства, свідчить про неналежний захист інтересів територіальної громади міста Дніпра уповноваженим органом.

Також неналежне здійснення повноважень Дніпровською міською радою полягає у тому, що вона обізнана про використання земельних ділянок з порушенням вимог законодавства, неефективне використання земель комунальної власності, які перебувають у користуванні відповідача-1, ненадходження коштів до бюджету територіальної громади міста Дніпра у вигляді орендної плати за землю, однак, оскарження ухвали про затвердження мирової угоди не забезпечила. Більш того, як сторона такої угоди, фактично є ініціатором постановлення судом ухвали з порушенням вимог законодавства.

22.11.2023 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження, а 02.04.2024 - ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Західної окружної прокуратури міста Дніпра на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у цій справі.

Центральний апеляційний господарський суд виходив з того, що після відкриття апеляційного провадження колегією суддів встановлена відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, а відтак, апеляційна скарга підписана особою, що не має права її підписувати.

При цьому, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19 (пункт 54)) про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що орган, в інтересах якого прокурор подав апеляційну скаргу Дніпровська міська рада, є позивачем у справі - юридичною особою, яка має самостійну процесуальну дієздатність, тобто, здатна особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді. Ця процесуальна дієздатність здійснювалась позивачем у формі звернення з позовом, апеляційною та касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції/постанову суду апеляційної інстанції. Прийняття певного рішення, в межах дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, яке до тож є чинним і не скасованим, та відповідного рішення при реалізації своїх процесуальних прав само по собі не свідчить про неналежне здійснення ним захисту інтересів держави, що в розумінні статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дало б прокурору право на представництво цього органу в суді, оскільки відповідні дії не позбавляють уповноважений орган процесуальної дієздатності. У цьому випадку, вступаючи у справу шляхом подання апеляційної скарги на боці органу, який здатен самостійно реалізувати свої процесуальні права учасника справи та активно реалізовує їх, прокурор фактично дублює цей орган, надаючи йому у такий спосіб додаткові переваги перед іншою стороною спору, яка натомість опиняється у гірших умовах порівняно з реалізацією процесуальних прав підтримуваним прокурором відповідачем.

Таким чином, за висновком цього суду, всупереч наявному та закріпленому процесуальним законом праву позивача на звернення з апеляційною скаргою, яке ним і використовувалось у цій справі, з такою скаргою звернувся керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі, зокрема, Дніпровської міської ради з посиланням на неналежне здійснення таким органом захисту інтересів держави у спірних відносинах, тобто, фактично прокурором здійснене дублювання (підміна) функцій позивача, що є неприпустимим за наявності останнього і за встановленого судом факту належного здійснення ним захисту інтересів держави у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наведеним правилам кореспондують відповідні приписи ГПК України, а саме: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частини четверта та п`ята статті 53 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Велика Палата Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункти 45, 47, 83) зазначила, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Західної окружної прокуратури міста Дніпра, обґрунтовано виходив з того, що орган, в інтересах якого прокурор подав апеляційну скаргу Дніпровська міська рада, є позивачем у справі - юридичною особою, яка має самостійну процесуальну дієздатність, тобто, здатна особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді. Ця процесуальна дієздатність здійснювалась позивачем у формі звернення з позовом, апеляційною та касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції/постанову суду апеляційної інстанції.

Тому, встановивши відсутність підстав для представництва інтересів держави в Дніпровської міської ради у справі прокурором, який не брав участі під час розгляду справи у суді першої інстанції, шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував пункт 2 частини першої статті 264 ГПК України та закрив апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою Західної окружної прокуратури міста Дніпра на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 у цій справі.

Отже, правильне застосування вказаної норми є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України.

Аргументи, викладені в касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норми права судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 234, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/534/22 за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Т. Б. Дроботова