Ухвала

від 14.05.2024 по справі 295/17479/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17479/23

Категорія 35

2/295/659/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м .Житомира Лєдньов Д.М. розглянув матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я особи відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Зобов`язання щодо внесення плати за надані послуги з газопостачання відповідач не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 15082,63 грн. Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, суму інфляційних втрат та 3 % річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України в розмірі 6779,52 грн. і 2412,80 грн. відповідно, відшкодувати судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де викладено заперечення відносно заявлених позовних вимог.

Відповідач зауважує на відсутності ознак виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин та факту приєднання його як споживача до умов договору розподілу природного газу. За змістом пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Учасник звертає увагу на відсутності доказів на підтвердження обставин споживання послуг, що повинно, зокрема, доводитись даними лічильника оператора ГРМ.

На думку сторони, відповідні обставини спростовують вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

Сторона стверджує, що за адресою: АДРЕСА_1 , де розташовано об«єкт незавершеного будівництва, споживання природного газу фактично не здійснювалось.

Одночасно, відповідачем заявлено вимогу про застосування строків позовної давності як підстави відмови у задоволені позову.

Звернуто увагу на запровадження на території України карантину у період з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року, протягом якого строки позовної давності продовжувались, та, з огляду на приписи ч.1 ст. 257 ЦК України щодо строку загальної позовної давності, фактичному припиненні права на пред`явлення вимог щодо зобов`язань, строк виконання яких настав у період до березня 2017 року.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст.30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що вимоги, фактично на направлені на стягнення заборгованості за наданими послугами, слід вирішувати згідно правил виключної підсудності за місцезнаходження об`єкта нерухомого майна як адреси надання відповідних послуг.

При вирішені питання про відкриття провадження судом прийнято до уваги повідомлені позивачем відомості щодо розташування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, з наданих відповідачем доказів на спростування доводів сторони позивача слідує, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки та об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.32 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Приймаючи до уваги місцезнаходження нерухомого майна в с. Довжик Житомирського району, справа не підсудна Богунському районному суду м.Житомира та підлягає передачі до іншого суду належної територіальної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 27-31 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 295/17479/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ передати за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області (10001, Житомирська область, Житомир, вулиця Покровська, 90).

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: Д.М. Лєдньов