Вирок

від 15.05.2024 по справі 535/142/22

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/142/22

Провадження № 1-кп/535/7/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року с-ще Котельва

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ; з секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ; за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника цивільного відповідача ОСОБА_4 (дистанційно), захисника - адвоката: ОСОБА_5 (дистанційно), обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у спеціалізованому приміщенні - зали судових засідань у будівлі суду в с-ще Котельва кримінальне провадження №12022170000000751 від 27.10.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Митченки Бахмацького району Чернігівської області, громадянина України, працюючого водієм ПП «Сосницькі Аграрні Інвестиції», одруженого, маючого на утриманні двох дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив злочини за таких обставин.

26.10.2021 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки КАМАЗ 45144 д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом марки СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 рухався по автодорозі сполученням Мала Рублівка-Полтава з боку м. Полтава у напрямку смт. Котельва. Проїхавши 2.5 км. від перехрестя доріг Мала Рублівка-Полтава - Милорадове Полтавського (Котелевського) району, в порушення вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 змінив напрямок свого руху праворуч не впевнившись, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на праве по ходу свого руху узбіччя, де допустив зіткнення з автомобілем марки ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_2 (під керуванням водія ОСОБА_7 ), який у зв`язку з технічною несправністю стояв частково на правому узбіччі, а частково на проїжджій частині вказаної вище автодороги в попутному напрямку, а також допустив зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ 1102, д.н.з. НОМЕР_3 , (під керуванням водія ОСОБА_8 ), який стояв на правому узбіччі.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1126А від 26.11.2021, ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови, тулубу, кінцівок з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів, перелом нижньої щелепи, переломи кісток лівого передпліччя, перелом правої та лівої ключиці, скалкові переломи правої та лівої лопатки, множинні двохсторонні переломи ребер, множинні розриви легень, розрив грудного відділу аорти, розриви печінки та селезінки, множинні забійні рани та садна голови, тулубу, кінцівок, синець тулубу. Вище перераховані тілесні ушкодження носять характер прижиттєвості, утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих предметів, могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди в час та при обставинах вказаних в описовій частині постанови, стосовно до живої особи носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення згідно пункту 2.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995), а в даному випадку, що потягли СМЕРТЬ потерпілого.

Причиною смерті ОСОБА_8 стала гостра тупа травма голови, тулубу, кінцівок з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів, що привело до внутрішньої кровотечі та гострої крововтрати.

Крім того, у результаті дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку судово-медичної експертизи № 1286 від 31.12.2021 ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, перелому передньої та латеральної стінки лівої гайморової пазухи, забійно-рваної рани м`яких тканин лівої щоки, гематоми м`яких тканин лівого ока та підшкірної емфіземи обличчя зліва, які утворилися від дії тупого предмету та можливо в строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п. 2.2.1.; 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95).

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/117-21/13469-ІТ від 09.12.2021 є порушення вимог пункту 10.1 ПДР України водієм ОСОБА_6 , а саме: 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_6 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події, а саме уникнути зіткнення, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати вимоги вищевказаних норм ПДР України.

У судовому засіданні після роз`яснення головуючим суті обвинувачення ОСОБА_6 зазначив, що воно йому зрозуміло, визнав себе винним повністю та виявив бажання давати показання.

Допитаний безпосередньо у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 надав суду показання, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при фактичних обставинах, як зазначено у вироку суду.

По суті висунутого обвинувачення ОСОБА_6 пояснив наступне. 26 жовтня 2021 року, під час сонячної погоди, вони разом з напарником ОСОБА_9 , який їхав за ним, рухалися маршрутом Руновшина - Опішня на порожніх самоскидах, що належали фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та були застраховані. Попереду на узбіччі дороги стояв вантажний автомобіль ЗИЛ без включених аварійних сигналів, і він подумав, що цей автомобіль знаходиться у русі. ОСОБА_10 вирішив обігнати ЗИЛ і виїхав на зустрічну смугу, де несподівано з`явився легковий автомобіль світлого кольору. У результаті він зіткнувся з ЗИЛом: його машина зачепила ЗИЛ правим кутом, а інший автомобіль - лівим кутом. Від зіткнення обидва автомобілі з`їхали у кювет, де і зупинилися.

Після зіткнення ОСОБА_10 вийшов з машини і побачив на дорозі хлопця без ознак життя. Інша людина, яка була на місці ДТП, вже викликала швидку допомогу, яка, прибувши, констатувала смерть хлопця. На узбіччі біля ЗИЛа також стояв автомобіль Таврія, який постраждав від удару.

ОСОБА_10 пояснив, що він вирішив допомогти сім`ї загиблого, надавши 10 тисяч гривень на похорон матері загиблого. Він особисто зустрівся з нею, висловив співчуття та за її проханням відвіз її до місця ДТП. Вони не обговорювали фінансові питання, і вона не висловила до нього жодних претензій.

Кагадій зазначив, що після ДТП він не уникав поліції і не ховався. Ситуацію, що склалася, сприймає як нещасний випадок, оскільки він не мав наміру вчиняти злочин.

Допитана потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що вона не є прямим свідком подій ДТП. Потерпілий ОСОБА_8 , який загинув у ДТП, є її сином. Про ДТП вона дізналася ввечері по телефону від старшого сина. ОСОБА_8 до ДТП був розлучений, мав трьох дітей, проживав у м. Полтава і планував виїхати до Литви. Він також допомагав матері та давав гроші на її лікування.

ОСОБА_11 зазначила, що обвинувачений ОСОБА_10 через представника передав їй 10 000 грн і вибачався, проте вона вважає, що вибачатися Кагадію треба було по-іншому. Щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , вона висловила бажання, щоб його засудили на максимальний строк через його ставлення до ситуації. Цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди вона підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Допитаний потерпілий ОСОБА_12 пояснив, що він не є прямим свідком подій ДТП. Про обставини ДТП йому стало відомо зі слів слідчого та хлопців, які були з його братом. Загиблий в ДТП є його рідним братом.

ОСОБА_12 розповів, що його брат проживав у своєму будинку. Він повернувся з Литви та проживав сам. Брат працював пильщиком у лісі. У брата було троє дітей від двох жінок, офіційно він одружений не був. Він допомагав та утримував своїх дітей, приймав участь у їх вихованні. Останній раз бачив брата живим 26 жовтня 2021 року у себе вдома, коли вони разом снідали. Після цього брат поїхав на роботу на своєму автомобілі Таврія. Про смерть брата ОСОБА_12 дізнався від невістки по телефону. На місце ДТП він не виїжджав, оскільки був на роботі.

Похованням брата займалася його мати та він сам. ОСОБА_12 зазначив, що цивільний позов у кримінальному провадженні він не подавав, це зробила його мати. Вона також зверталася до страхової компанії, яка відшкодувала їй 11 000 грн.

Допитаний потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 21.10.2021 року він безпосередньо керував автомобілем ЗИЛ, який зламався і з яким сталося ДТП. У день ДТП він їхав на роботу в с. Карабазівка, займаючись лісозаготівлею. Його попутчиком був ОСОБА_13 . Автомобіль зламався за с. Боровське через обрив крильчатки. ОСОБА_14 звернув на узбіччя, припаркувавшись максимально близько до нього. Дорожня розмітка була пошкоджена, а рух по дорозі був двосторонній. Кювет був високий, близько 2-3 метрів вниз.

ОСОБА_14 зазначив, що він викликав потерпілого, який загинув у ДТП, на допомогу. Потерпілий приїхав близько 13:30 із запчастиною. Вони поставили знак і каністру перед ЗИЛом на відстані 30-35 метрів по ходу руху, а габарити в автомобілі були включені. Потерпілий був напарником ОСОБА_14 по роботі. Він приїхав на власному автомобілі ОСОБА_15 червоного кольору. ОСОБА_14 прикручував радіатор на машині, а потерпілий стояв на правому крилі автомобіля ЗИЛ з водійської сторони, ОСОБА_13 стояв з пасажирської сторони перед дверима автомобіля.

Під час самого ДТП потерпілий, ймовірно, побачив наближення автомобіля і спробував сплигнути з крила ЗИЛа, а також кричав. Самого моменту ДТП ОСОБА_14 не бачив. Він стояв на бампері, автомобіль почав рухатися, і вони разом зупинилися в кюветі. Вилізши з-під автомобіля, ОСОБА_14 побачив, що позаду стоїть автомобіль КамАЗ, водій якого сплигнув з кабіни. Підбігши до потерпілого, ОСОБА_13 сказав йому, що, мабуть, ОСОБА_16 вже мертвий.

ОСОБА_17 автомобілів стався пасажирською стороною КамАЗу в ліву частину кузова ЗИЛа, приблизно посередині автомобіля. Звуку гальмування ОСОБА_14 не чув. Кузов ЗИЛа був залізний, на ньому було дві невеличкі дошки. КамАЗ спочатку стягнув ЗИЛ після удару, а потім автомобілі роз`їхалися через те, що ЗИЛ з`їхав у кювет. ОСОБА_14 подзвонив у швидку допомогу та поліцію. Водій, який скоїв ДТП, виплигнув з кабіни, взявся за голову і розплакався. Спочатку він був у шоці. Позаду їхав колега ОСОБА_14 , вони про щось говорили.

ОСОБА_14 також пояснив, що у нього після ДТП, крім шраму на обличчі, був перелом кістки обличчя, через що у нього середнього ступеня тілесні ушкодження. Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , ОСОБА_14 не наполягав на суворому покаранні.

Допитаний свідок ОСОБА_18 пояснив, що працює водієм у фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » протягом 4 років. Обвинувачений ОСОБА_10 є його колегою по роботі. 26 жовтня 2021 року вони разом з ОСОБА_10 їхали з Чернігівської області до Полтавської області в с. Руйнівщину. Погода була сонячна, а їхні автомобілі КамАЗ з причепом були розвантажені та справні.

Кагадій їхав позаду, вони рухалися зі швидкістю 40-60 км на годину. ОСОБА_9 не бачив стоячого ЗИЛа. Під час руху він помітив, як ОСОБА_10 попереду почав робити різкий маневр вправо, що призвело до хитання причепа, а потім стався удар і полетіло скло. Кухта не бачив жодних знаків. Автомобіль ЗИЛ стояв передньою частиною на узбіччі, а задньою частиною - на дорозі. На місці ДТП також був автомобіль Таврія, який теж зачепило.

Під час ДТП ОСОБА_9 побачив двох людей у кюветі та загиблого потерпілого. Після ДТП він розставив аварійні знаки та викликав швидку допомогу. Кагадій після ДТП не тікав і не робив нічого протиправного.

Окрім показань обвинуваченого, потерпілих, свідків, вина ОСОБА_6 повністю підтверджується наступними доказами, які були досліджені в судовому засіданні:

- даними протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, фото таблицею та схемою до нього від 26.10.2021 року, згідно яких дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КАМАЗ 45144» д.н.з. НОМЕР_4 та автомобілем марки «ЗИЛ 131» д.н.з. НОМЕР_5 , а також автомобіля ЗАЗ 11-02, д.н.з НОМЕР_3 сталося на ділянці автодороги О1710369 сполученням Мала Рублівка-Полтава з боку м. Полтава у напрямку смт. Котельва. Проїхавши 2.5 км. від перехрестя доріг Мала Рублівка-Полтава - Милорадове Полтавського (Котелевського) району /т. 2 а.с. 93-114/.

- даними протоколу огляду місця події від 26.10.2021 року фото таблицею до нього, згідно яких було виявлено труп ОСОБА_8 , оглянуто та зафіксовано тілесні пошкодження /т. 2 а.с. 115 - 119/.

- даними висновку судово-медичної експертизи трупу гр. ОСОБА_8 за №1126 від 26.10.2021 року, згідно яких при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_8 на його тілі виявлені тілесні ушкодження: тупа травма голови, тулубу, кінцівок з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів - перелом нижньої щелепи, переломи кісток лівого передпліччя, перелом правої та лівої ключиці, скалкові переломи правої та лівої лопатки, множинні двосторонні переломи ребер, множинні розриви легень, розрив грудного відділу аорти, розриви печінки та селезінки, множинні забійні рани та садна голови, тулубу, кінцівок, синець тулубу. Вище перераховані тілесні ушкодження носять характер при життєвості, утворились незадовго до настання смерті від дії тупих предметів, могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди в час та при обставинах вказаних в описовій частині постанови, стосовно до живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення згідно пункту 2.1 «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 р.н.) а в даному випадку що призвели до смерті потерпілого. Причиною смерті гр. ОСОБА_8 стала гостра тупа травма голови, тулубу, кінцівок з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів що привело до внутрішньої кровотечі та гострої крововтрати. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу гр. ОСОБА_8 етиловий спирт не виявлено /т. 2 а.с. 121-124/.

- аналогічними даними висновку судово-медичної експертизи трупу гр. ОСОБА_8 за №1126-а від 27.10.2021 року /т. 2 а.с. 125-127/.

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2021 року, згідно яких вбачається, що у ОСОБА_6 ознак сп`яніння не виявлено /т. 2 а.с. 175/.

- даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 30.11.2021 року за №СЕ-19/117-21/13475-ІТ, згідно яких у автомобіля КАМАЗ д.н.з. виявлені несправності робочої гальмівної системи, а саме те, що педальний вузол зміщений зі свого конструктивного місця кріплення та рульового керування, а саме те, що рульове колесо разом із рульовою колонкою деформовані та зміщені зі своїх конструктивних місць кріплень, а також рульовий вал від`єднаний зі свого конструктивного місця кріплення, виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з мотивів викладених у дослідницькій частині висновку /т. 2 а.с. 192-197/.

- даними висновку судової - трасологічної експертизи від 22.11.2021 року за №СЕ-19/117-21/13467-ІТ, згідно яких враховуючи розташування слідової інформації зафіксованої в план-схемі до протоколу огляду місця ДТП від 26.10.2021 та протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.10.2021 року, приходимо до висновку, що місце зіткнення автомобіля КАМАЗ 45144 д.н.з. НОМЕР_4 іх причепом СЗАП д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля ЗИЛ д.н.з. НОМЕР_5 , знаходиться на автодорозі 01710369, перед початком осипу скла, грунту, ЛФП, уламків від автомобілів. В більш категоричній формі у вигляді геометричної точки вказати розташування місця зіткнення не представляється за можливе у зв`язку з відсутністю необхідної слідової інформації /т. 2 а.с. 200-204/.

- даними судової інженерно-транспортної експертизи від 01.12.2021 року за №СЕ-19/117-21/13466-ІТ, згідно яких в момент первинного контакту автомобіль КАМАЗ, д.н.з НОМЕР_4 своєю передньою правою частиною був повернутий до задньої лівої частини автомобіля ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_5 , при цьому кут між повздовжньою віссю автомобіля КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_4 та повздовжньою віссю автомобіля ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_5 , складав близько 10+-5 градусів /т. 2 а.с. 207-211/.

- даними судової інженерно-транспортної експертизи від 09.12.2021 року за №СЕ-19/117-21/13469-ІТ, згідно яких в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки КАМАЗ 45144, д.н.з. НОМЕР_4 із причепом СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вбачаються невідповідність з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди; в заданій дорожній обстановці водій автомобіль марки КАМАЗ 45144, д.н.з. НОМЕР_4 із причепом СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 мав технічну можливість запогти даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру; в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки ЗИЛ 131 д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_7 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, не вбачається; технічна можливість попередити задану дорожньо-транспортну пригоду не залежала від односторонніх дій водія автомобіля марки ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_7 , а цілком визначалася діями водія автомобіля марки КАМАЗ 45144, д.н.з. НОМЕР_4 із причепом СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 /т. 2 а.с. 214-216/.

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.10.2021 року, згідно яких гр. ОСОБА_7 ознак сп`яніння не виявлено /т. 2 а.с. 247/.

- даними висновку судово-медичної експертизи від 07.12.2021 року за №1286, згідно яких проведенням судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_7 , медичної документації, встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, перелому передньої та латеральної стінки лівої гайморової пазухи, забійно-рваної рани м`яких тканин лівої щоки, гематоми м`яких тканин лівого ока та підшкірної емфіземи обличчя зліва, які утворились від дії тупого предмету та можливо в строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.; 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95 р.).

- даними судової інженерно-транспортної експертизи від 08.02.2022 року за №СЕ-19/117-22/1402-ІТ, згідно яких з технічної точки зору покази свідка ОСОБА_18 у частині зміщення автомобіля типу ВАЗ класичної компоновки (моделі ВАЗ з 2101 по 2107), при швидкості руху 60.0 км/год. ліворуч на відстань 0.8-1.1 м по ділянці дороги у повздовжньому напрямку 5.0-7.0 м, є технічно не спроможними, з мотивів викладених у дослідницькій частині висновку; в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля КАМАЗ 45144, д.н.з. НОМЕР_4 із причепом СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, в заданій дорожній обстановці водій автомобіля марки КАМАЗ 45144, д.н.з. НОМЕР_4 із причепом СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру; в в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_7 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, не вбачається; технічна можливість попередити задану дорожньо-транспортну пригоду не залежала від односторонніх дій водія автомобіля марки ЗИЛ 131, д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_7 , а цілком визначалася діями водія автомобіля марки КАМАЗ 45144, д.н.з. НОМЕР_4 із причепом СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 /т.2 а.с. 8-15/.

Суд констатує, що протягом всього провадження у справі обвинувачений ОСОБА_6 не оспорював факту порушення ним правил дорожнього руху за встановлених судом обставин, що знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди смертю потерпілого ОСОБА_7 , а потерпілому ОСОБА_7 спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_6 поза розумним сумнівом у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він вчинив тяжкий злочин (ст. 12 КК України), вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно одружений (т. 1 а.с. 209); має на утриманні двох неповнолітніх дітей (т. 1 а.с. 210-211); офіційно працює водієм у ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» (т. 1 а.с. 212); має батька пенсійного віку (т. 1 а.с. 213); за місцем проживання характеризується з позитивної сторони (т. 1 а.с. 214; 219); згідно виробничої характеристики ОСОБА_6 за час роботи в господарстві зарекомендував себе з позитивної сторони (т. 1 а.с. 215-218;221); не перебуває на обліку у окуліста, нарколога та психіатра (т.2 а.с. 231); раніше не судимий (т. 2 а.с. 233).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, а також відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_12 та потерпілій ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 226-227).

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_6 , не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого необережного злочину, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, його відношення до скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання в межах санкції за частиною 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі, без позбавленням його права керування транспортними засобами.

При цьому суд зазначає, що Кримінальний Закон не встановлює обов`язкової вимоги щодо призначення додаткового покарання права керування транспортними засобами.

Разом з цим, суд враховуючи сукупність обставин справи, наявність вищезазначених пом`якшуючих обставин, дані про особу водія ОСОБА_6 , який в момент скоєння злочину не перебував у стані алкогольного сп`яніння, раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності за порушення ПДР, ту обставину, що керування автомобілем для обвинуваченого є єдиним джерелом отримання доходу /т.1 а.с.220/, так як є його основною роботою - водій, що безумовно відповідно впливає на матеріальний стан утримання його родини (дружини, двох неповнолітніх дітей та батька пенсіонера), суд вважає у даному конкретному випадку можливим не застосовувати до ОСОБА_6 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, можлива без ізоляції від суспільства. При цьому, суд зважає, що потерпілий ОСОБА_12 з приводу покарання обвинуваченому ОСОБА_19 не зазначав свою позицію, потерпілий ОСОБА_7 не має претензій до останнього, а потерпіла ОСОБА_11 просила позбавити реально волі обвинуваченого, проте суд зазначає, що позиція щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є не процесуальною вимогою, а думка потерпілої, може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 21 лютого 2019 року у справі №742/584/18.

Аналогічна думка викладена і в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 березня 2019 року, де зазначено, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України, законодавцем віднесено до злочинів проти безпеки руху. Тому думка потерпілого, щодо виду та розміру покарання, сама по собі не є вирішальною в цьому питанні.

Також суд приймає до уваги поведінку ОСОБА_6 , який після вчинення цього злочину, а саме те, що він не покинув місце події, не робив протиправних дій, повністю визнав свою вину та надав покази щодо обставин ДТП попросив вибачення у судовому засіданні у потерпілих.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_11 до Приватного підприємства «Сосницькі аграрні інвестиції» про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріали справи свідчать, що обвинувачений ОСОБА_6 на момент ДТП працював водієм у ПП «Сосницькі ограрні інвестиції», прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів відповідно до Наказу №8 від 05 лютого 2021 р.

Отже, потерпіла ОСОБА_11 звернулася правомірно з цивільним позов про стягнення моральної шкоди за смерть свого сина - ОСОБА_8 до ПП «Сосницькі аграрні інвестиції», як до володільця транспортного засобу авто КАМАЗ 45144 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки СЗАП 8551 д.н.з. НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що на момент вчинення правопорушення цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» /т. 2 а.с. 167/.

ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1931649, який укладений на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до Полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну на одного потерпілого, становить 260 000 грн.

Згідно копії листа Страховика ПраАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» вих. №210000492668 від 24.01.2021 року повідомлено про те, що розрахунок страхового відшкодування на користь ОСОБА_11 (моральна шкода у звязку із смертю потерпілої особи) було здійснено з урахуванням: Страхового відшкодування, пов?язаного із втратою годувальника у розмірі 216 000 грн. (діти загиблої особи); Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю (260 000 грн.) Кількості осіб, що мають право на отримання страхового відшкодування (моральна шкода у звязку із смертю потерпілої особи) - 4 особи: (260 000 - 216 000)/4 Про наявність у потерпілої особи сина ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_3 Страховику не повідомлялось /т. 2 а.с. 68/.

Згідно копії листа Страховика ПраАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» від 14.12.2021 вих №12834 повідомило про те, що було розглянуло заяву ОСОБА_11 про виплату страхового відшкодування за фактом смерті ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 26.10.2021 та за результатами розгляду повідомляє наступне.

У ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» за Полісом обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N? АР-1931649 застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ 45144», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 . У своїй діяльності ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» керується Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон України). Відповідно до умов п. 9.3. ст. 9 Закону України «Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю потерпілих, становить 260 000,00 грн. на одного потерпілого». Згідно довідки про склад сім?ї у загиблого наявні чотири родичі першої лінії спорідненості. Тому повідомляємо, що право на отримання 3/4 моральної шкоди мають діти та батько загиблого. 3 урахуванням вказаного вище, розмір компенсації моральної шкоди підлягає корегуванню з урахуванням ліміту відповідальності Страховика (260 000,00 грн.) та розрахованого страхового відшкодування, пов?язаного із втратою годувальника у розмірі 216 000,00 грн. (для неповнолітніх дітей загиблого) та моральної шкоди у розмірі 22 000,00 грн (для неповнолітніх дітей загиблого). Відповідно до умов ст. 27 Закону України ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» розрахувало Вам розмір страхового відшкодування за шкоду, пов?язану із смертю ОСОБА_8 , а саме: моральна шкода в інтересах ОСОБА_11 у розмірі 11 000,00 грн. ((260 000,00 - 216 000,00)/4). Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування у сумі 11 000,00 грн (одинадцять тисяч гривень нуль копійок) буде перераховано на банківські реквізити, шо вказані у Вашій заяві. Додатково повідомлено, що право на отримання 1/4 моральної шкоди має батько загиблого /т. 2 а.с. 69/.

Отже, обов`язок по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди страховик - ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» несе лише в межах ліміту страхової відповідальності, а тому суд вважає, що в іншій частині вимоги про відшкодування моральної шкоди можуть бути пред`явлені до винної особи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю застрахованого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 цього Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страхове відшкодування призначається, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є прямим наслідком цієї ДТП. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Одноразова виплата також можлива.

Загальний розмір усіх страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до листа №210000492668 від 24 січня 2022 року, страхова компанія «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » здійснила виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, дітям загиблого в розмірі 216 000 грн та моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілого по 11 000 грн кожній з двох дітей та матері ( ОСОБА_11 ). Невиплачений розмір страхового відшкодування склав 11 000 грн, що є часткою моральної шкоди батька загиблого - ОСОБА_21 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, потерпіла/цивільний позивач, у зв`язку із завданою їй шкодою внаслідок ДТП, звернулася за страховим відшкодуванням до компанії, де застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу. Страхова компанія «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повністю виконала свої зобов`язання перед потерпілою.

Відповідно до вимог ст. 1171 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд ураховує обсяг душевних страждань потерпілої ОСОБА_22 , понесених внаслідок передчасної смерті сина, які дійсно позначили негативні зміни у її житті, думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання та продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні наслідки.

З огляду на викладене, на думку суду, вирок суду щодо позов підлягає до часткового задоволення та стягнення на користь ОСОБА_22 моральної шкоди із ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» у розмірі 200 000 грн, що узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості, відповідає характеру й обсягу понесених потерпілою моральних страждань.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь Держави.

Питання речові доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`яти) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_11 до Приватного підприємства «Сосницькі аграрні інвестиції» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Сосницькі аграрні інвестиції» (16100, Чернігівська обл., Сосницький р-н, смт. Сосниця, вул. Чернігівська, 15, код ЄДРПО 34817226) на користь ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_7 ) завдану моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. (двісті тисяч гривен).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_11 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 5 835, 08 грн. (п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень нуль вісім копійок).

Речові докази:

- автомобіль марки ЗИЛ 131 номерний знак НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_23 повернути - ОСОБА_23 ;

- автомобіль марки ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_24 повернути - ОСОБА_24 ;

- автомобіль марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_4 із спеціалізованим причіпом СЗАП номерний знак НОМЕР_1 , які належать СТОВ «НИВА» - повернути СТОВ «НИВА».

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Повний текст вироку складений 15 травня 2024 року.

С У Д Д Я: ОСОБА_1