Ухвала

від 14.05.2024 по справі 759/19254/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/1656/24

ун. № 759/19254/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м.Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевірившиматеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 05.10.2023 року.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2023 року відкрито провадження у справі та витребувано із Служби у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації письмовий висновок щодо вирішення спору.

08.05.2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

З матеріалів зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що зустрічна позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем зазначена вимога не виконана, не надано оригіналу документу, що підтверджує оплату ним судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

При цьому, представник позивача вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" та надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.03.2024 року.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Отже, позивач наділений статусом ветерана війни - учасника бойових дій, який звернувся до суду із позовом про визначення місця проживання малолітньої дитини, а не за захистом своїх порушених прав, як учасника бойових дій, а тому він не звільняється від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня становить 3 028,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір та надати оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору, або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Доданий до позовної заяви Витяг з наказу командира вч НОМЕР_2 не відповідає критеріям належної якості, зокрема на ньому неможливо прочитати весь текст, не чітко вказані всі реквізити, що позбавляє суд можливості встановити фактичні дані з поданого документу.

Готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами), в даному випадку Вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07 квітня 2003 року № 55.

Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду. Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

Враховуючи вказане, позивач має подати до суду чіткий та читабельний примірник документу.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Зустрічна позовна заява підписана адвокатом Сметаною В.М., тобто особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), однак ні матеріли справи, ні автоматизована система документообігу суду зазначених відомостей не містять.

Враховуючи викладене, представнику позивача, який є адвокатом, необхідно зареєструвати в обов`язковому порядку електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, про що необхідно вказати у позовній заяві чи окремому документі, вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та надати відповідне підтвердження до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 19, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.О. Твердохліб