Ухвала

від 14.05.2024 по справі 160/12050/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2024 року Справа 160/12050/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Одеської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024 року.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2024 цьому позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/12050/24 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з частинами першою, другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: поданий адміністративний позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо адміністративний позов подано представником); відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить адміністративний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано адміністративний позов з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2024 рік встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

За змістом приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 30280,00 грн.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962, згідно із яким при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Так, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - є вимогою майнового характеру, судовий збір становить 1,5% ціни позову (ціна позову вказується з урахуванням різниці донарахованих митних платежів), але не менше 3028,00грн. і не більше 30280,00 грн.

Різниця митних платежів складає 2034578,66 грн., отже судовий збір за вказану вимогу майнового характеру становить 30518,68 грн.

Позивачем до позову на підтвердження сплати судового збору надано платіжну інструкцію №2341 на суму 7629,67 грн.

За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір у справі в сумі 22889,01 грн. та надати докази сплаченого судового забору.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з наказом Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів.

Відповідно до пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки Для копій.

Також, у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020, реквізити 21 (відмітка про наявність додатків), 22 (підпис), 23 (відбиток печатки), 24 (віза документа), 25 (гриф погодження (схвалення) документа), 26 (відмітка про засвідчення копії документа), 27 (відомості про виконавця документа) - проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29 (відмітка про виконання документа), 30 (відмітка про надходження документа до юридичної особи) на нижньому полі першої сторінки документа.

Проте, в порушення вказаних вимог представником позивача ОСОБА_1 не засвідчені належним чином копії доданих до позовних матеріалів документів, оскільки вони не містять особистого підпису особи, яка засвідчує копію, а містять застосування факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо), тоді як положенням Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості підписання заяв та засвідчення документів за допомогою факсиміле.

Суд зазначає, що факсиміле з латині «facsimile» зробити подібне, фактично є печаткою, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. Факсиміле печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи.

Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Частиною 3 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено випадків, коли допускається засвідчення копій документів факсимільним підписом.

Згідно з правової позиції Верховного Суду (ухвала від 05.06.2018 року по справі №826/811/17 адміністративне провадження №К/9901/51505/18), надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником.

За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позову без руху.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позов без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору за подання до суду цього позову в сумі 22889,01 грн., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- засвідчених належним чином копій всіх сторінок доданих до позову документів відповідно до кількості учасників справи.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова