Рішення

від 16.12.2024 по справі 160/12050/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокуСправа №160/12050/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Одеської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що до митного контролю та оформлення ним було подано митну декларацію №24UA500500014255U4 від 23.04.2024 з метою розмитнення товару фітингів для труб та коліна. Митна вартість визначена за ціною контракту. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Однак, митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняте оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані ТОВ «Виробниче об`єднання «Мінерали України», не містили розбіжностей, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених статтею161 КАС України, у зв`язку із чим позовну заяву залишено без руху.

Позивачем усунено недоліки позову.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12050/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Одеської митниці для митного оформлення було подано митну декларацію № 24UA500500014255U4 від 23.04.2024. Також для підтвердження митної вартості товарів були подані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.09.2023 №НК20230914, специфікація №3 від 26.12.2023 до нього, комерційний інвойс від 25.01.2024 № НК20230914-3 та інші. Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документівбуло встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме: відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості. До митного оформлення надана довідка про вартість перевезення від 25.04.2024 №427158/1 ТОВ «Ламан Шиппінг», з яким укладений договір від 27.04.2023 №27423 про надання транспортно-експедиційних послуг, але у товаротранспортному документі CMR від 22.04.2024 перевізником є інше підприємство. Також, в копії митної декларації країни відправлення № 021720240000026897 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Про вказані розбіжності повідомлено декларанту та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Декларантом листом№2404-1 від 24.04.2024 повідомлено про відмову в наданні додаткових документів, у зв`язку із чим було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митну вартість товарів визначено за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: по товару №1 є більшим (МД від 01.02.2024 № UA100340/2024/610657, від 13.02.2024 №UA100060/2024/204498) та становить 3,10 дол.США за кг, ніж заявлено декларантом 1,1525 дол.США за кг. За викладених обставин, відповідач вважає оспорюване рішення є правомірним, посадові особи митниці діяли в межах наданих повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

До відзиву відповідачем долучено докази направлення відзиву позивачу через Електронний суд.

Також, до відзиву відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке розглянуто судом та ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи.

Позивачем у відповіді на відзив з доводами відповідача не погоджується, вважає відзив необґрунтованим та просить його не враховувати. Позивач вважає, що у відзиві відповідач не надає ані докази, ані пояснень, ані належних підстав щодо обґрунтованості прийнятого ним рішення. Відзив повністю повторює твердження та висновки, що вказані у рішенні про коригування митної вартості, які нічим не підтверджуються. Відомості щодо транспортних витрат до митного оформлення надані в повному обсязі (довідка про транспортні витрати). Довідка від 19.04.2024 №427158/1 видана ТОВ «Ламан Шиппінг» на підтвердження вартості перевезення вантажу від порту ТІАNJIN (Китай) до порту Рені (місце ввезення на митну територію України), тобто на їхвитрати, які треба додавати при визначення митної вартості товару. Перевезення за СМR від 22.04.2024 здійснювалося після порту Рені по митній території України, тому це перевезення не впливає на визначення митної вартості товару.Щодо декларації країни відправлення, позивач зазначив, що будь-які зауваження щодо цього документу є нікчемними, оскільки згідно з ч.2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару. Тому всі зазначені в оскаржуваному рішенні обставини вважає надуманими та такими, які повністю спростовуються наданими для митного оформлення документами.

Відповідач не скористався правом на подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» зареєстроване 26.06.2000, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 31008937; основний вид діяльності за КВЕД: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

14.09.2023 між HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, Китай (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України», Україна (далі - покупець) укладено зовнішньоекономічний договір №HK20230914, згідно з яким продавець зобов`язується поставити покупцеві фітинги та фланці для труб з вуглецевої сталі (далі Товар) згідно з описом, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього Договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього Договору та додатків до нього (п.1.1. Договору).

Обов`язок продавця передати товар покупцю буде вважатись виконаним у момент вручення товару покупцеві або зазначеній ним особі. Місце приймання-передачі товару повинно бути погоджено сторонами у відповідному Додатку до цього Договору (п.1.2. Договору).

Ціна товару, що поставляється за цим Договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатках до цього Договору (п.3.1. Договору).

Ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням товару за цим Договором (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.п.4.1.-4.2. Договору продавець зобов`язується поставити товар у терміни і на умовах, зазначених у відповідних Додатках до цього договору. Поставка товару здійснюється в місце доставки (приймання-передачі) і по відвантажувальних реквізитах, узгоджених у відповідному Додатку до цього Договору. Датою поставки товару Сторони вважають дату передачі товару перевізнику.

26.12.2023 між HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, Китай, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України», Україна, укладено Додаток №3до Договору №HK20230914, згідно з яким обумовлено поставку наступного товару - фітинги для труб та коліна (35 найменувань) на загальну суму 22 414,25 дол.США, на умовах FOBXINGANG, умови оплати:20% попередньої оплати здійснюється прямим грошовим переказом після підписання чинного Додатку; балансовий платіж у розмірі 80% сплачується прямим грошовим переказом після відвантаження товару з порту Китаю.

З метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500500014255U4 від 23.04.2024.

Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №24UA500500014255U4 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:

1.Вироби з чорних металів, фітинги для труб, для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм, коліна: відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 21х2,5 mm ГОСТ 17375-1000 шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 45х2,5 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 57х3 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 57х4 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 60х3 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 60х4 mm ГОСТ 17375-100шт.;відвід90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 76х4 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 76х6 mm ГОСТ 17375-200шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 89х4 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 108х4 mm ГОСТ 17375-300шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 108х5 mm ГОСТ 17375-300шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 108х6 mm ГОСТ 17375-300шт.;відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 114х6 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід90 град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х4 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х5 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х6 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х8 mm ГОСТ 17375-50шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х10 mm ГОСТ17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 159х4 mm ГОСТ 17375-300шт.;відвід 90 град. tуре 3D (R=1.5 DN) 159х6 mm ГОСТ 17375-300шт.; відвід90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 159х8 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 168х4 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 219х6 mm ГОСТ 17375-120шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 219х8 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 219х10 mm ГОСТ17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 273х6 mm ГОСТ 17375-120шт.;Відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 273х8 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 273х10 mm ГОСТ 17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 325х10 mm ГОСТ 17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 377х8 mm ГОСТ 17375-10шт.;відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 377х10mm ГОСТ 17375-10шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 426х10 mm ГОСТ17375-5шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 426х12 mm ГОСТ 17375-5шт.;коліно 90град. tуре 2D (R=1 DN) 530х10 мм ГОСТ 30753-5шт.;коліно 90град.tуре 2D (R=1DN) 530х12 мм ГОСТ 30753-5 шт.; країна виробництва: Китай, СN; торгівельна марка: немає даних; фірма-виробник : НК ВЕSТ РІРЕ FІТТІNG СО., LTD.

У графах 22, 42 МД №24UA500500014255U4заявлена митна вартість товару в сумі 22414,25 дол.США, умови поставки FOB CN TIANJIN XINGANG (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA500500014255U4 від 23.04.2024 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» від відправника/експортера компанії HKBESTPIPEFITTINGCO., LTD, Китай, на підставі наступних товаросупровідних документів: сертифікат якості б/н від 25.01.2024; пакувальний лист б/н від 25.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) НК20230914-3 від 25.01.2024; коносамент SZX240108280 від 03.02.2024; автотранспортна накладна б/н від 22.04.2024; сертифікат про походження товару №24С4401А1241/03070 від 23.02.2024; банківський платіжний документ №Р240105982 від 05.01.2024; зовнішньоекономічний договір №НК20230914 від 14.09.2023; договір (контракт) про перевезення №01062022 Л/С від 01.06.2022; договір (контракт) про перевезення №27423 від 27.04.2023;копія митної декларації країни відправлення №021720240000026897 від 30.01.2024;банківський платіжний документ№Р240401983 від 01.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4556191 від 19.04.2024; калькуляція транспортних витрат №19-04/1 від 19.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №427158/1 від 19.04.2024; страховий поліс №079 від 13.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 26.12.2023.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності:

1.Відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості. До митного оформлення надана довідка про вартість перевезення від 25.04.2024 №427158/1 ТОВ «Ламан Шиппінг», з яким укладений договір від 27.04.2023 №27423 про надання транспортно-експедиційних послуг, але у товаротранспортному документі CMR від 22.04.2024 перевізником є інше підприємство. Тобто зазначені документи не можуть розглядатись для підтвердження транспортних витрат на партію, що розглядається;

2.У копії митної декларації країни відправлення № 021720240000026897 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову.

На повідомлення митного органу позивач листом №2404-1 від 24.04.2024 повідомив, що товариство надало всі документи на підтвердження заявленої митної вартості та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.

Опрацювавши інформацію, викладену у листі №2404-1 від 24.04.2024 щодо неможливості надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим (МД від 01.02.2024 № UA100340/2024/610657, від 13.02.2024 № UA100060/2024/204498) та становить 3,10 дол.США за кг, ніж заявлено декларантом 1,1525 дол.США за кг.

Одеською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000493, якою відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів за МД №24UA500500014255U4 від 23.04.2024.

Вказаним рішенням про коригування митної вартості до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод.

В графі 33 зазначеного рішення митний орган навів наступні підстави його прийняття:

-банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості; до митного оформлення надана довідка про вартість перевезення від 25.04.2024 №427158/1 ТОВ «Ламан Шиппінг», з яким укладений договір від 27.04.2023 №27423 про надання транспортно-експедиційних послуг, але у товаротранспортному документі CMR від 22.04.2024 перевізником є інше підприємство, тобто зазначені документи не можуть розглядатись для підтвердження транспортних витрат на партію, що розглядається;

-у копії митної декларації країни відправлення № 021720240000026897 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.

Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 24.04.2024 прийнято рішення №UA500500/2024/000268/2 про коригування митної вартості товарів за МД №24UA500500014255U4 від 23.04.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані в рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зауваження митного органу щодо не надання жодних документів на підтвердження транспортно-експедиційних послуг цілком безпідставні з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного договору № HK20230914 від 14.09.2023, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцеві фітинги та фланці для труб з вуглецевої сталі (далі Товар) згідно з описом, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього Договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього Договору та додатків до нього. Ціна товару, що поставляється за цим Договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатках до цього Договору.

Отже, за умовами Контракту в Додатках на кожну партію товару вказуються ціна і кількість партії товару, умови оплати, а також умови поставки.

26.12.2023 між сторонами Договору укладено Додаток №3 від 26.12.2023.2023, згідно з яким обумовлено поставку товарів на загальну суму 22414,25 дол.США на умовах FOB XINGANG, .

Отже, поставка товарів на підставі Договору № HK20230914 від 14.09.2023, Додатку №3 від 26.12.2023 була здійснена на умовах FOB XINGANG, Китай.

У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

У Додатку №3 від 26.12.2023 визначено загальну ціну поставки, на підставі якого здійснено поставку оцінюваного товару та окремо не визначено вартість послуг з логістики, при цьому визначено умови поставки FOBXINGANG.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: коносамент SZX240108280 від 03.02.2024; автотранспортна накладна б/н від 22.04.2024; договір №27423 від 27.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4556191 від 19.04.2024;калькуляція витрат на доставку вантажу №19-04/1 від 19.04.2024;довідка про транспортні витрати №427158/1 від 19.04.2024;страховий поліс №079 від 13.02.2024.

Організацією перевезення товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ШИПІНГ» на підставі Договору № 27423 від 27.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування (далі Договір).

Відповідно до умов Договору №27423 від 27.04.2023, позивач є Клієнтом, а ТОВ«ЛАМАН ШИПІНГ» - Експедитором.

Згідно з п. 1.1. Договору клієнт доручає, а експедитор зобов`язався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експертно-імпортних та транзитних вантажів на території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Відповідно до підпункту 2.1.1. Договору експедитор за рахунок клієнта зобов`язаний організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу та інші послуги/роботи надані перевізником. При необхідності для виконання своїй зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна.

Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора (підпункт 4.1.6 Договору).

На виконання умов договору №27423 від 27.04.2023 експедитором ТОВ«ЛАМАН ШИПІНГ» виставлено позивачу рахунок-фактуру №LS-4556191 від 19.04.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих транспортних послуг по доставці вантажу (контейнер SUDU7509426) складає 376341,00грн., з яких: автотранспортні послуги на території України - 52960,00грн., транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 15888,00грн., експедиторська винагорода 2317,00грн., морське перевезення за межами державного кордону України 291147,60грн., страховий внесок за страхування вантажів 2973,00грн.

Також, до митного оформлення було надано довідку від експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» від 19.04.2024 №427158 про транспортні витрати по перевезенню вантажу за коносаментом SZX240108280, контейнер SUDU7509426, маршрут Тіанжін, Ксінганг (Китай) Рені (Україна) складають: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України 291147,60грн.;транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 15888,00грн.,страховий внесок за страхування вантажів 2973,00грн.

Суд вважає безпідставним не врахування під час митного оформлення вказаних рахунку та довідки про транспортні витрати.

Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

Посилання митного органу в обґрунтування наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах на те, що в автотранспортній накладній СМR від 22.04.2024 перевізником є інше підприємство, не приймаються судом, оскільки за умовами договору №27423 від 27.04.2023 експедитор ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» може за необхідності для виконання своїй зобов`язань за договором укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями, і документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна.

Суд зазначає, що залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 826/66/14.

При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

За таких обставин, у спірному випадку зауваження митного органу про те, що до митного оформлення надано автотранспортну накладну СМR від 22.04.2024, де перевізником є інше підприємство, а не експедитор ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», безпідставні.

Безпідставними суд вважає і посилання митного органу на те, що до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення, в якій зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки такі зауваження не говорять про розбіжності у поданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.

Копія декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ.

За змістом частини третьої статті 53 Митного кодексу України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

З долучених позивачем до митної декларації документів не вбачається, що вони містять розбіжності щодо числових складових митної вартості товарів, а надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані в зазначених документах, кореспондуються між собою.

За викладених обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Тож, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації та не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.

Доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішення про коригування не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначено лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер та ціну товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, умови поставки, не наведені характеристики товару, що мають значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, та умов поставки, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа №815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарі від 24.04.2024 №UA500500/2024/000268/2 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» (код ЄДРПОУ 31008937, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд.15Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про коригування митної вартості товару від 24.04.2024 № UA500500/2024/000268/2.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» (код ЄДРПОУ 31008937, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд.15Б) судові витрати зі сплати судового збору в сумі7629,67 грн. (сім тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень67 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова