Рішення

від 14.05.2024 по справі 160/6751/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 рокуСправа №160/6751/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

13.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВОЗ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0391950702 від 20.12.2023 року на суму 953325,00 грн., № 0391990702 від 20.12.2023 року на суму 5100 грн., № 0391960702 від 20.12.2023 року на суму 448102.50 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені іншими підприємствами. Підприємством дотримано вимоги розумної обережності при укладенні договорів з контрагентами. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначені в договорах послуги надані в повному обсязі, результати господарських операцій відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. До матеріалів справи надані всі первинні документи щодо господарських операцій з контрагентами. Первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства та повністю підтверджують реальність господарських операцій. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0011851422 від 22.05.2018 р., №0011951422 від 22.05.2018 р. суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/6751/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

26.06.2023 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, в обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів, які не мали можливості надати послуги в зазначеному в первинних документах обсязі, оскільки вказані контрагенти не мали достатнього обсягу ресурсів для здійснення видів господарської діяльності, зазначених в первинних документах. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв`язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з контрагентами. Угоди між позивачем та зазначеними контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. В зв`язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи 160/6751/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.04.2024 р. за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

У відповідності до положень ч.6ст.162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Наказом № 4426-п від 28.09.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Газовоз» ( код ЄДРПОУ 40149127) з 16.10.2023 тривалістю 10 робочих днів за період діяльності 01.01.2017-30.06.2023.

28.09.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано повідомлення № 1112 про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Газовоз».

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 4685-п від 25.10.2023 продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Газовоз» (код ЄЛРПОУ 40149127) на 5 робочих днів з 30.10.2023 та надано письмову вимогу перевіряючих за період 01.01.2022 30.06.2023, якою витребувано реєстраційне посвідчення та довідку про опломбування РРО; фіскальні звітні чеки (Z звіти) та контрольні стрічки РРО.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області направлялись запити про надання документів від 16.10.2023 № 1, від 16.10.2023 № 1, від 24.10.2023 № 3/07-02.

На запит від 24.10.2023 № 3/07-02 надано повідомлення, що директором підприємства своєчасно направлялась заява про набуття статусу платника ПДВ, проте директор перебуває у лавах ЗСУ та не може надати пояснення.

31.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовоз» надано пояснення № 31 на запити перевіряючих, яким повідомлено, що податковим органом вже проводились перевірки з цих питань у запитуваний термін та інформація, яка проходить через РРО (ПРРО) передається в органи ДПС автоматично та є у їх розпорядженні.

10.11.2023 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023.

За результатами перевірки складено акт № 3724/04-36-14-02/40149127 від 10.11.2023 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовоз»:

- пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.20.10 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 791100грн., у тому числі за 2020 рік у сумі 64800грн., за 2021 рік у сумі 77400грн., за 2022 рік у сумі 432900 грн., за 1 кв. 2023 року у сумі 108000грн., за 2 кв. 2023 року у сумі 108 000;

- п. 181.1, ст.. 181, п. 183.2 ст. 183, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.6, ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 358482 грн. у т.ч. за листопад 2017 року у сумі 36086 грн., за грудень 2017 року у сумі 57769грн., за січень 2018 року у сумі 64566грн., за лютий 2018 року у сумі 68946 грн., за березень 2018 року у сумі 65466грн., за листопад 2019 року у сумі 65649грн.;

- п. 240.1.1, п. 240.1 ст.. 240, п.п. 250.2.1, п.250.2 ст.250 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), не подано податкові декларації екологічного податку за 2 кв. 2017 року, 3 кв. 2017 року, 4 кв. 2017 року, 1 кв. 2018 року, 2 кв. 2018 року, 3 кв. 2018 року, 4 кв. 2018 року, 1 кв. 2019 року, 2 кв. 2019 року, 4 кв. 2019 року;

- п. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст.203 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством не подано декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року та березень 2018 року;

- пп. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176,2 ст. 176 ПКУ, п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 4 та порушення абз. «б» п. 176.6 ст. 176 ПКУ, розділу ІІІ Порядку № 4 в частині подання не в повному обсязі Податкового розрахунку за IV квартал 2018р., І квартал 2019р. без відображення сум доходів, доходів, нарахованих ( сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані ( виплачені) фізичним особам за товари ( роботи, послуги);

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, з урахуванням п. 1 р. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, за несвоєчасне надання звітності з єдиного внеску за березень 2020 року;

- п. 10 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) за незабезпечення зберігання контрольних стрічок у паперовій та/або електронній формі.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

1. Взаємовідносини з ТОВ «Купер стоун» (код 43724462).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з ТОВ «Купер стоун», (код 43724462, (Виконавець) на підставі договорів технічної підтримки програмного і апаратного забезпечення від 03.08.2020 №03-08-2020/1, №03-08-2020/2.

ТОВ «Купер стоун», у подальшому «Виконавець», в особі директора Бережної А.Ю., що діє на підставі Статуту, ТОВ «Газовоз», у подальшому «Замовник», в особі директора ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту, з іншого боку («Замовник» і «Виконавець» сумісно - далі іменуються як «Сторони», уклали даний Договір про нижченаведене:

Договір від 03.08.2020 №03-08-2020/1.

Всього на загальну суму 360 000 грн. без ПДВ.

Розрахунки проведені на загальну суму 360 000 грн.

Послуги отримані від ТОВ «Купер стоун» відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 240 000 грн.

Д-т 93 «Витрати на збут»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 150 000 грн.

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»/Кт 311 «Рахунки в банках»- 360 000 грн.

Дт79- Кт 92 240000 грн.

Дт79- Кт93 150 000 грн.

Станом на 31.12.2020 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Купер стоун» (код 43724462) встановлено:

- на обліку 461.ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТР.ОБЛ. ПРИДНІПРОВСЬКА ДПІ (АНД Р-Н);

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 46.19-дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту;

- з моменту реєстрації в ДПА (24.07.2020) не звітує взагалі.

2. Взаємовідносини з ТОВ «РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН» (код 44020487).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з ТОВ «РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН», (код 44020487, (Виконавець) на підставі договору програмного забезпечення від 31.03.2021 №0321/1, договору про надання консультацій з питань комерційної діяльності та керування від 01.11.2021 №1121/1.

ТОВ «РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН», у подальшому «Виконавець», в особі директора Фоміної Г.О., що діє на підставі Статуту, ТОВ «Газовоз», у подальшому «Замовник», в особі директора Калініна Ю.М., який діє на підставі Статуту, з іншого боку («Замовник» і «Виконавець» сумісно - далі іменуються як «Сторони», уклали даний Договір про нижченаведене:

Договір від 31.03.2021 №0321/1.

Всього на загальну суму 430 000 грн. без ПДВ.

Розрахунки проведені на загальну суму 430 000 грн.

Послуги, отримані від ТОВ «Купер стоун», відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 430 000 грн.

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»/Кт 311 «Рахунки в банках»- 430 000 грн.

Дт79- Кт 92 430 000 грн.

Станом на 31.12.2022 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН» (код 44020487) встановлено:

- на обліку 2657.ГУ ДПС У М.КИЄВІ (СВЯТОШИНСЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА);

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 46.19-дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту;

- з моменту реєстрації в ДПА (11.03.2021) не звітує взагалі.

3. Взаємовідносини з ТОВ «МІРАСЕЙЛ» (код 43830111).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з ТОВ «МІРАСЕЙЛ», (код 43830111, (Виконавець) на підставі договору надання консультаційних, інформаційних, аудиторських послуг від 01.01.2023 №01/23.

Послуги отримані від ТОВ «МІРАСЕЙЛ» відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 600 000 грн.

Дт79- Кт 92 600 000 грн.

Станом на 30.06.2023 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість 600 000.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «МІРАСЕЙЛ» (код 43830111) встановлено:

- на обліку 465.ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТР. ОБЛ. ПРАВОБЕРЕЖНА ДПІ (ЦЕНТР.Р-Н);

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 46.19-дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту;

- свідоцтво ПДВ анульовано 13.12.2021 відсутність поставок.

- з листопада 2021 року не звітує, ніяких звітів до ГУ ДПС не надавалося.

4. Взаємовідносини з ТОВ «ТОКСБЕТ» (код 42677244).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з ТОВ «ТОКСБЕТ», (код 42677244, (Виконавець) на підставі договору надання консультаційних, інформаційних, аудиторських послуг від 01.04.2023 №04/2023-1.

Послуги, отримані від ТОВ «ТОКСБЕТ», відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 150 000 грн.

Дт79- Кт 92 150 000 грн.

Станом на 30.06.2023 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість 150 000.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «ТОКСБЕТ» (код 42677244) встановлено:

- на обліку 2651.ГУ ДПС У М.КИЄВІ (ДАРНИЦЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА);

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 52.29-iнша допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту;

- свідоцтво ПДВ анульовано 31.05.2022 відсутність поставок.

- з березня 2023 року не звітує, ніяких звітів до ГУ ДПС не надавалося.

5. Взаємовідносини з ТОВ «Рембуд груп» (код 44602668).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з ТОВ «Рембуд груп», (код 44602668, (Виконавець) на підставі договору надання консультаційних, інформаційних, аудиторських послуг від 01.05.2022 №0105/22.

Послуги отримані від ТОВ «Рембуд груп» відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 600 000 грн.

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»/Кт 311 «Рахунки в банках»- 600 000 грн.

Дт79- Кт 92 600 000 грн.

Станом на 30.06.2023 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» заборгованість відсутня.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Рембуд груп» (код 44602668) встановлено:

- на обліку 464. ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТР.ОБЛ.ПРИДНІПРОВСЬКА ДПІ(ІНД.Р-Н);

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 46.90-НЕСПЕЦIАЛIЗОВАНА ОПТОВА ТОРГIВЛЯ;

- свідоцтво ПДВ не платник.

- з березня 2023 року не звітує, ніяких звітів до ГУ ДПС не надавалося.

6. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 , (Виконавець) на підставі договору про надання юридичних послуг від 01.10.2022 №01-10/22.

Послуги отримані від ФОП ОСОБА_2 відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 800 000 грн.

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»/Кт 311 «Рахунки в банках»- 500 000 грн.

Дт79- Кт 92 800 000 грн.

Станом на 30.06.2023 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість 300 000.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено:

- на обліку 466.ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТР.ОБЛ. ПРАВОБЕРЕЖНА ДПІ (ЧЕЧЕЛІВ.Р-Н);

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 70.22-консультування з питань комерцiйної дiяльностi й керування;

- свідоцтво ПДВ не платник ПДВ.

7. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з

ФОП ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , (Виконавець) на підставі договору про надання юридичних послуг від 03.01.2022 №0301/22.

Послуги отримані від ФОП ОСОБА_3 відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 1305 000 грн.

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»/Кт 311 «Рахунки в банках»- 1305 000 грн.

Дт79- Кт 92 1 305 000 грн.

Станом на 30.06.2023 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» заборгованість відсутня.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) встановлено:

- на обліку 463.ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛ. СОБОРНА ДПІ;

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 70.22-консультування з питань комерцiйної дiяльностi й керування;

- свідоцтво ПДВ не платник ПДВ.

8. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газовоз», (Замовник) мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 , (Виконавець) на підставі договору про надання послуг від 22.05.2023 №1/05.

Послуги отримані від ОСОБА_4 відображено у бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Д-т 92 «Адміністративні витрати»/ К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 150 000 грн.

Дт79- Кт 92 150 000 грн.

Станом на 30.06.2023 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість 150000 грн.

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) встановлено:

- на обліку 2659.ГУ ДПС У М.КИЄВІ (ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА);

- стан платника - платник податкiв за основним мiсцем облiку;

- основний вид діяльності - 70.22-консультування з питань комерцiйної дiяльностi й керування;

- свідоцтво ПДВ не платник ПДВ.

Надані акти виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Купер Стоун» (код 43724462), ТОВ "РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН" (код 44020487), ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ РЕМБУД ГРУП (код 44602668), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «МІРАСЕЙЛ» (код 43830111), ТОВ «ТОКСБЕТ» (код 42677244), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) не містять суті господарської операції, її обсягу, змісту.

З урахуванням вищевикладеного, надані ТОВ «Газовоз» документи до перевірки свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції за період 2020-півр. 2023рр. по взаємовідносинам з операціями придбання послуг від ТОВ «Купер Стоун» (код 43724462), ТОВ "РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН" (код 44020487), ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ РЕМБУД ГРУП (код 44602668), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «МІРАСЕЙЛ» (код 43830111), ТОВ «ТОКСБЕТ» (код 42677244), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

З урахуванням викладеного відображення платниками податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників ані від інших, у т.ч. невстановлених осіб)), є порушенням п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

За період з 01.01.2017 по 30.06.2023 ТОВ «Газовоз» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 21897 103 грн.

Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 наведено в додатку 13 до акта перевірки.

В структурі податкових зобов`язань, задекларованих ТОВ «Газовоз» згідно з поданими податковими деклараціями, найбільший вплив мали такі показники:

- рядок 1.1 декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою» (реалізація пального: дизельного палива, скрапленого газу) - 14599 942 грн. (або 66,68 %);

- рядок 1.2 декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою» (реалізація пального: дизельного палива, скрапленого газу) - 7334 713 грн. (або 33,50 %);

- рядок 7 декларації «Коригування податкових зобов`язань» (зміна компенсації вартості, повернення ТМЦ) - (-) 37 552 грн. (або (-) 0,17 %).

- рядок 9 декларації «Усього податкових зобов`язань» - 21897103 грн. (100%).

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1.1, 7) за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 встановлено наступне.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість у рядку 1.1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою» показників за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 у загальній сумі 14599942 грн., встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції із оптової та роздрібної реалізації пального: дизельного палива, скрапленого газу.

При перевірці журналів-ордерів та обігових відомостей по бухгалтерським рахункам, які підтверджені наданими до перевірки первинними документами (банківські виписки по розрахунковим рахункам, накладні на повернення товару, договори, податкові накладні, розрахунки коригування на повернення товарів та інші), 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 36 «Розрахунки з покупцями», 64 «Розрахунки за податками й платежами» встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1. Декларацій всього у сумі 292 833,00 грн. у т.ч. за листопад 2017 року у сумі 36 086 грн., за грудень 2017 року у сумі 57 769 грн., за січень 2018 року у сумі 64 566 грн., за лютий 2018 року у сумі 68 946 грн., за березень 2018 року у сумі 65 466 грн.

Відповідно до даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, виторг по фіскальним чекам суб`єкта господарювання про роботу РРО (дані z-звітів) станом на 13.10.2017 року склав 1 001758,84 грн.

Відповідно до п.181.1. ст. 181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно п. 183.2. ст. 183 ПКУ у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

ТОВ «Газовоз» відповідно ІС «Податковий блок» заяву на реєстрацію ПДВ не подавало. ТОВ «Газовоз» Зареєстровано платником ПДВ з 01.04.2018 року (свідоцтво платника ПДВ 200385979).

З огляду на зазначене, в порушення п.181.1. ст. 181, п. 183.2. ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Газовоз» занижено задекларовані показники у рядку 1.1 (колонка Б) та, як слідство показник 9 (колонка Б) всього на суму 292 833,00 грн. у т.ч. за листопад 2017 року у сумі 36 086 грн., за грудень 2017 року у сумі 57 769 грн., за січень 2018 року у сумі 64 566 грн., за лютий 2018 року у сумі 68 946 грн., за березень 2018 року у сумі 65 466 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість у рядку 1.2. «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою» показників за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 у загальній сумі 7334 713 грн., встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції із продажу концентрату марганцевого, концентрату залiзорудного, шламу залізовмісного, труб, послуг перевезення, надання в оренду транспортних засобів (легкових/вантажних авто, кар`єрної техніки) та ін.

При перевірці журналів-ордерів та обігових відомостей по бухгалтерським рахункам, які підтверджені наданими до перевірки первинними документами (банківські виписки по розрахунковим рахункам, накладні на повернення товару, договори, податкові накладні, розрахунки коригування на повернення товарів та інші), 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 36 «Розрахунки з покупцями», 64 «Розрахунки за податками й платежами» не встановлено заниження або завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.2 Декларацій.

Перевіркою відображених у рядку 7 Декларацій «Коригування податкових зобов`язань» показників за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 у загальній сумі «-» 37 552 грн., встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції із повернення грошових коштів, зміни вартості та кількості товарів (послуг) тощо.

При перевірці журналів-ордерів та обігових відомостей по бухгалтерським рахункам, які підтверджені наданими до перевірки первинними документами (банківські виписки по розрахунковим рахункам, накладні на повернення товару, договори, податкові накладні, розрахунки коригування на повернення товарів та інші), 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 36 «Розрахунки з покупцями», 704 «Вирахування з доходу», 64 «Розрахунки за податками й платежами» не встановлено заниження або завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 7 Декларацій.

29.11.2023 року ТОВ «Газовоз» направлено заперечення на акт перевірки ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 10.11.2023 року № 3724/04-36-07-02/40149127 за вих. № 29.

14.12.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області розглянуто заперечення ТОВ «Газовоз» на акт перевірки та скаргу залишено без задоволення, про що повідомлено листом № 81885/6/04-36-07/02-13.

На підставі акту перевірки № 3724/04-36-14-02/40149127 від 10.11.2023 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення №0391950702 від 20.12.2023 р. за порушенням в частині завищення витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму штрафних санкцій 953325,00грн, №0391990702 від 20.12.2023 р. за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість на суму штрафних санкцій 5100,00грн, № 0391960702 від 20.12.2023 року в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що призвело до заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету за загальну суму штрафних санкцій 448102,50грн.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень- рішеньДержавною податковою службою України 05.02.2024 прийнято рішення № 2822/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено скаргу без задоволення.

На підтвердження фактичного надання послуг позивачем надано копії первинних документів фінансово-господарської діяльності.

Не погоджуючись з виявленими в ході перевірки порушеннями та прийнятими за їх наслідками податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, доводи сторін у їх обґрунтування, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства суд зазначає про наступне.

Відповідно до п.41.1. ст.41 Податкового кодексу Україниконтролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п.75.1ст.75 Податкового кодексу Україниоргани державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно до п.185.1ст.185 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1.,198.2. ст.198 Податкового кодексу Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення не оборотних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3, п.198.6ст.198 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1статті193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг ;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших не оборотних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або не оборотних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11статті201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу.

Згідно до ч. 1ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно дост. 76 Кодексу адміністративного судочинства Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» мало господарські взаємовідносини з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Купер стоун», Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН», Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРАСЕЙЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОКСБЕТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рембуд груп», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 .

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, робіт, послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності, підтвердження господарської операції належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операціїумов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт, послуг з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального надання послуг зазначеними в акті перевірки контрагентами.

Позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товари дійсно поставлені позивачу, роботи виконані, послуги надані, але не тією особою, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право підприємства на податковий кредит.

Доводи позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за своїх контрагентів не враховуються судом, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками.

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018 р.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2ст. 71 КАС України, у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень та частина 2ст. 77 КАС Україниу редакціїЗакону України від 03.10.2017 № 2147-VIII). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1ст. 71 КАС України(частина 1 ст. 77) обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72(78)цьогоКодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 803/1923/13-а від 25.06.2018 р.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм матеріального права, які регулюють подібні спірні правовідносини. Зокрема, у постановах від 24 травня 2016 року у справі №21-5332а15, від 22 листопада 2016 року у справі №21-2430а16 цей Суд зазначав, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами.

Також і Верховний Суд у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №826/16776/18та від 20 квітня 2020 року у справі №1440/1967/18зазначав, що наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені закономподаткові вигоди.

Посилання позивача на постанову Великої палати Верховного суду від 07.07.2022 р. у справі №160/3364/19 не враховуються судом, оскільки правовідносини в адміністративних справах №160/3364/19 та №160/12010/23 не є подібними.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0391950702 від 20.15.2023 р., №0391960702 від 20.12.2023 р. відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.12.2023 року № 0391990702 за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2017 року по березень 2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п.201.7 ст. 201 ПК Україниподаткова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пп.201.10. ст. 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість судом встановлено, що сума штрафних санкцій у розмірі 5100,00грн. застосовано за неподання п`яти податкових декларацій.

Тобто, податковим органом при формуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення застосовано штраф у розмірі 1020 гривень за кожне неподання, як вчинення повторного порушення протягом року.

Але суд зауважує, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було встановлено факту повторності вчиненого порушення позивачем ані у акті перевірки від 10.11.2023 № 3724/04-36-07-02/40149127, ані з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість.

Отже, податковим органом протиправно було застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020 гривень, як за повторне порушення, що вчинено протягом року.

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення від 20.12.2023 року № 0391990702 за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2017 року по березень 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» частково обґрунтованими та такими, які підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 139 КАС України, суд передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.244,245,255,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.12.2023 року № 0391990702 за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2017 року по березень 2018 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовоз» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 21, оф. 627 код ЄДРПОУ 40149127) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук