Рішення

від 15.05.2024 по справі 280/2617/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 травня 2024 року (09:55)Справа № 280/2617/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» (69010, м.Запоріжжя, вул.Червона, буд.34, код ЄДРПОУ 41696968) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» (далі позивач, або ТОВ «Апельмон Прайм») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 №00025750709.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення фактичної перевірки контролюючий орган вийшов за межі своїх повноважень, оскільки порівнюючи підстави проведення фактичних та документальних перевірок, зазначених у пп. 75.1.2, 75.1.3 Податкового кодексу України вбачається, що фактична перевірка за своїм предметом не може охоплювати діяльність платника податків у попередніх періодах, інформацію про яку виявлено не під час проведення перевірки, а виключно на підставі аналізу баз даних, що ведуться контролюючим органом для узагальнення податкової інформації про платників податків та змісту здійснених ними фінансових операцій. Крім того, зауважує, що під час перевірки контролюючим органом не було встановлено фактів не проведення позивачем розрахункових операцій через РРО, та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, отже, притягнення позивача до відповідальності за порушення п. 1 ст. 3 Закону про застосування РРО є безпідставним. Належним доказом на підтвердження обставин щодо видачі позивачем розрахункових документів невстановленої форми є відповідні розрахункові документи, на які контролюючий орган посилається в Акті фактичної перевірки. Разом із тим, єдиним доказом скоєного правопорушення, є зведена інформація щодо розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв без маркування МАП. Вважає, що посилання контролюючого органу на інформацію з бази даних ДПС України СОД РРО взагалі не може враховуватися у якості доказу, оскільки посилання на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Також, зазначає, що доказів проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості за період проведення фактичної перевірки, відповідач не надав, можна дійшов висновку, що не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.04.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№17785), в якому зазначає, що на виконання листа ДПС України, з метою виконання функцій контролю та здійсненню заходів із запобігання і виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області проведено аналіз отриманої податкової інформації та доповідною запискою від 29.01.2024 № 371ВН повідомлено заступника керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ «Апельмон Прайм» за адресами об`єктів господарювання у м. Запоріжжі, передбачені пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Тож вважає висновок позивача щодо можливості в ході фактичної перевірки виявляти тільки порушення, які допускаються в момент проведення перевірки, не ґрунтуються на жодній нормі закону. Крім того, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №813/2519/17, на думку відповідача, є також безпідставним та необґрунтованим, тому що предметом розгляду Верховного Суду є рішення, що приймались за результатами камеральної перевірки з питань дотримання податкового законодавства, але в цій справі розглядається застосування норм, не пов`язаних з документальними перевірками та оподаткуванням. Вказує, що всі зафіксовані актом перевірки фактичні обставини та виявлені порушення не виходили за межі фактичної перевірки відповідно до вимог пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, ст.80 ПК України, за межі предмета та періоду перевірки, визначених наказом на проведення фактичної перевірки. Щодо виявлених порушень та нарахування санкцій звертає увагу суду, що відповідно до інформації з фіскальних чеків, які формувались РРО в магазині позивача, встановлено випадки створення розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв за відсутності кодів УКТЗЕД, що зафіксовано актом фактичної перевірки. Тобто, документальним підтвердженням проведення розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів за відсутності кодів УКТЗЕТ, є фіскальні чеки, які сформовано РРО та передано позивачем на сервер ДПС України по дротових або бездротових каналах зв`язку їх електронні копії, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстратора розрахункових операцій, та інформація з яких внесена до акту фактичної перевірки. Вважає, що часткове або некоректне відображення зазначеного реквізиту у фіскальному чеку могло б свідчити про намагання позивача виконати вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, але відсутність такого реквізиту не може вважатись недоліком розрахункового документу, відповідно у контролюючого органу є всі підстави для застосування санкції до позивача. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС України прав, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Апельмон Прайм» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 01.11.2017. Основним видом діяльності позивача є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На виконання листа ДПС України від 15.05.2023 №10930/7/99-00-07-04-02-07 та на підставі ст. 19-1, ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1ст. 75, п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, доповідної записки начальника управління податкового аудиту від 29.01.2024 №371ВН, відповідачем видано наказ №158-п від 30.01.2024 про проведення з 30 січня 2024 року тривалістю не більше 10 діб фактичної перевірки господарської одиниці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 6, прим. 82, де здійснює діяльність позивач за період з 20.04.2023 по день закінчення фактичної перевірки, з питань дотриманням вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійснення оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівника (найманими особами); з питань цін та ціноутворення (а.с.37).

На підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області №158-п від 30.01.2024 та направлень від 30.01.2024 № 247, № 248 фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку ТОВ «Апельмон Прайм» за вищевказаною адресою, за результатами якої складено та зареєстровано акт фактичної перевірки від 09.02.2024 №1249/08/01/07/09/41696968 (а.с.46-47).

За змістом вказаного акту, проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, 11,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

1) проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: під час перевірки були зняти фактичні залишки товарних запасів та складено відомості ТМЦ, які підписано відповідальною особою - ОСОБА_1 .

В ході перевірки підприємством були надані інвентаризаційні відомості залишків товарів станом на 29.01.2024 № 550, 551 від 29.01.2024, які підписані відповідальними особами підприємства. Після проведення співставлення даних відомостей ТМЦ (фактичних залишків товарів станом на 30.01.2024), складених на початку проведення фактичної перевірки, які підписано відповідальною особою - ОСОБА_1 та інвентаризаційних відомостей підприємства, встановлено нестачу деяких видів ТМЦ на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 16574,10 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 16574,10 грн., чим порушено п.1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

2) порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 1877,40 грн. Під час перевірки були зняти фактичні залишки товарних запасів та складено відомості ТМЦ, які підписано відповідальною особою - ОСОБА_1 . В ході перевірки не були надані первинні документи на деякі види товарів, згідно відомостей ТМЦ, які підтверджують походження товару та його оприбуткування. В результаті чого порушено п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 1877,40 грн.

При перевірці використано фактичні залишки товару згідно відомості ТМЦ, інвентаризаційні відомості підприємства, (накладні на придбання товару 30.01.2024 відсутні), почекову інформацію бази даних ДПС України (СОД РРО).

3) проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій із порушенням використання режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості для підакцизних товарів, а саме: 27.01.2024 12 год. 23 хв. згідно фіскального чеку №245777 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Козацька Рада Класична 40% 0.» за ціною 169 грн.; 27.01.2024 13 год. 57 хв. згідно фіскального чеку №245841 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Козацька Рада Класична 40% 0.» за ціною 129 грн.; 27.01.2024 16 год. 30 хв. згідно фіскального чеку №245866 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Козацька Рада Класична 40% 0.» за ціною 92 грн.; 27.01.2024 12 год. 41 хв. згідно фіскального чеку№245790 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Первачок Житній Першого Перег» за ціною 61,80 грн. з порушенням найменування реалізуємого товару без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою, чим порушено п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки від 09.02.2024 №1249/08/01/07/09/41696968, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00025750709 від 05.03.2024, яким за порушення п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 23551,50грн. (а.с.10).

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо підстав для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Із змісту п.81.1 ст.81 ПК України слідує, що в наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем призначено фактичну перевірку на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із змісту цієї норми слідує, що вказана підстава, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Чинне законодавство не деталізує форму та шляхи отримання такої інформації, однак наголошує на тому, що така інформація повинна підтверджувати можливі порушення платником податків діючого законодавства.

За вказаною підставою контролюючий орган в наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Під час розгляду справи з`ясовано, що підставою для проведення спірних перевірки слугувала інформація, викладена в листі ДПС України від 15.05.2023 №10930/7/99-00-07-04-02-07 щодо виконання головними управліннями ДПС в областях функцій та здійснення заходів по виявленим можливим порушенням у сфері обігу підакцизних товарів зі списком суб`єктів господарювання, які при здійсненні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв при використанні РРО/ПРРО формували чеки, в яких у відповідній графі для реквізитів МАП відсутня інформація про серію та номер марки акцизного податку.

Суд зазначає, що в наказі ГУ ДПС у Запорізькій області № 158-п від 30.01.2024 не міститься покликання на вказаний лист як на фактичну підставу для проведення відповідної перевірки, однак є посилання на доповідну записки начальника управління податкового аудиту від 29.01.2024 №371ВН.

Водночас, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, в разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Згідно з встановленими судом фактичними обставинами справи посадові особи відповідача були допущені до проведення фактичної перевірки за місцем здійснення позивачем господарської діяльності; така перевірка була проведена; під час її проведення на вимогу фахівців позивач надавав необхідні документи.

Отже, формулювання підстав перевірки в наказі надавало об`єктивного розуміння того, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій.

Також, зміст наказу про призначення перевірки не призвів таких порушень, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Щодо виявлених перевіркою порушень, за які відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані фінансові санкції, суд вказує про наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

З матеріалів справи вбачається, що проведеною фактичною перевіркою магазину позивача було встановлено порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 1877,40 грн. Під час перевірки були зняті фактичні залишки товарних запасів та складено відомості ТМЦ, які підписано відповідальною особою - ОСОБА_1 . В ході перевірки не були надані первинні документи на деякі види товарів, згідно відомостей ТМЦ, які підтверджують походження товару та його оприбуткування.

Разом з цим, в акті перевірки зазначено, що при перевірці використано фактичні залишки товару згідно відомості ТМЦ, інвентаризаційні відомості підприємства, (накладні на придбання товару 30.01.2024 відсутні), почекову інформацію бази даних ДПС України (СОД РРО).

Так, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано документів, які підтверджують походження товару та його оприбуткування на спростування встановлених податковим органом під час проведення перевірки порушень.

При цьому, суд зауважує, що позивач не надає жодних пояснень, обґрунтувань та заперечень з приводу цього порушення, не спростовує жодним належним та допустимим доказом доводи контролюючого органу з цього приводу.

Приписами ст. 20 Закону № 265/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, позивачем порушено порядок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 1877,40 грн., тому застосування відповідачем фінансових санкцій у розмірі 1877,40 грн. у відповідності ст. 20 Закону № 265/95-ВР є законним та обґрунтованим, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Разом із тим, щодо порушення позивачем п. 11 ст.3 Закону №265/95-ВР в частині проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій із порушенням використання режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості для підакцизних товарів, а саме: реалізації горілки з порушенням найменування реалізуємого товару без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Тобто, відповідальність за наведене правопорушення настає у разі проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Так, податковий орган, притягуючи позивача до відповідальності зазначив, що позивачем 27.01.2024 12 год. 23 хв. згідно фіскального чеку №245777 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Козацька Рада Класична 40% 0.» за ціною 169 грн.; 27.01.2024 13 год. 57 хв. згідно фіскального чеку №245841 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Козацька Рада Класична 40% 0.» за ціною 129 грн.; 27.01.2024 16 год. 30 хв. згідно фіскального чеку №245866 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Козацька Рада Класична 40% 0.» за ціною 92 грн.; 27.01.2024 12 год. 41 хв. згідно фіскального чеку№245790 фіскальний номер РРО №3000443999 було реалізовано горілку «Горілка Первачок Житній Першого Перег» за ціною 61,80 грн. з порушенням найменування реалізуємого товару без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою.

З приводу наведеного, суд зазначає, що розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (стаття 2 Закону України № 265/95-ВР).

Тобто, належним документом, який може підтвердити/спростувати обставини щодо використання суб`єктом господарювання режиму попереднього програмування найменування при продажу підакцизного товару без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості для підакцизних товарів (без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою) є відповідний розрахунковий документ.

Однак, у даному випадку відповідачем до матеріалів справи не надано розрахункового документу, який би свідчив про вказане порушення, як і взагалі, на час проведення фактичної перевірки, такого факту встановлено не було, оскільки, за позицією контролюючого органу, таке порушення мало місце до проведення фактичної перевірки (27.01.2024).

Разом з цим, в матеріалах справи містяться докази здійснення відповідачем контрольної закупки 30.01.2024 горілки «Горілка Воздух Особлива 40% 0.25» за ціною 55грн. (а.с.53 зворот), тобто реалізація горілки при контрольній закупці здійснена без порушення найменування реалізуємого товару із зазначенням об`єму реалізуємої пляшки напою - 0,25.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем відповідних витягів з інформаційних баз даних на підтвердження правомірності встановленого порушення до матеріалів справи не надано.

Крім того, суд зазначає, що перевірка чеків реєстратора розрахункових операцій за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а не фактичної, оскільки правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце 27.01.2024, а фактична перевірка проводилась з 30.01.2024 (13 год 53 хв) по 08.02.2024 (17 год 00 хв), а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Суд констатує, що отримання інформації з власних програм контролюючого органу (таких як СОД РРО) за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Суд наголошує, що факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях суб`єкта владних повноважень, який виступає від імені Держави.

У той же час, для притягнення позивача до відповідальності передбаченої пунктом 7 статті 17 Закону України № 265/95-ВР необхідним є встановлення факту проведення операції через реєстратор розрахункових операцій, який контролюючим органом під час проведення перевірки позивача не встановлено, оскільки в матеріалах справи наявні відомості про проведення контрольної розрахункової операції із закупки горілки «Горілка Воздух Особлива 40% 0.25» за ціною 55грн. без порушення найменування реалізуємого товару із зазначенням об`єму реалізуємої пляшки напою.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.07.2021 у справі № 825/951/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в межах розгляду даної справи податковим органом не доведено проведення позивачем розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій з порушенням найменування реалізуємого товару без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою.

Вищенаведене підтверджує неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення пункту 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР в сумі 5100 грн.

Щодо порушення позивачем п. 1,2 ст.3 Закону №265/95-ВР в частині не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 16574,10 грн., суд виходить з такого.

Згідно ст. 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Форма та зміст розрахункового документа передбачена п.2 розділу 2 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі - Положення).

Згідно зі статтею 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З аналізу наведеної норми, слід дійти висновку, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) й утворює склад правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 вирішував питання щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, факту роздрукування ним розрахункового документа з таким недоліком як відсутність у ньому літерного позначення акцизного податку, розміру його ставки та загальної суми акцизного податку у ціні товару.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

За змістом спірного податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених, зокрема, пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Позиція контролюючого органу полягає в тому, що під час перевірки були зняті фактичні залишки товарних запасів та складено відомості ТМЦ, які підписано відповідальною особою - ОСОБА_1 . В ході перевірки підприємством були надані інвентаризаційні відомості залишків товарів станом на 29.01.2024 № 550, 551 від 29.01.2024, які підписані відповідальними особами підприємства. Після проведення співставлення даних відомостей ТМЦ (фактичних залишків товарів станом на 30.01.2024), складених на початку проведення фактичної перевірки, які підписано відповідальною особою - ОСОБА_1 та інвентаризаційних відомостей підприємства, встановлено нестачу деяких видів ТМЦ на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 16 574,10 грн.

Водночас суд зазначає, що безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений в пункті 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Однак, факт вчинення правопорушення при продажу підакцизних товарів на суму 16574,10 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки контролюючим органом не було встановлено фактів непроведення позивачем розрахункових операцій через РРО та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, отже, свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Таким чином, у контролюючого органу відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, що передбачені п. 1 ст. 17 Закону України №265-ВР, за правопорушення у вигляді не застосування РРО при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 16 574,10 грн.

Ураховуючи вищевикладене у сукупності, у повній мірі оцінивши доводи та дослідивши надані докази, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 №00025750709 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 21674,10 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2786,62 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» (69010, м.Запоріжжя, вул.Червона, буд.34, код ЄДРПОУ 41696968) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2024 №00025750709 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 21674,10 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» у розмірі 2786,62 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 62 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.05.2024.

Суддя Ю.В. Калашник