Рішення

від 14.05.2024 по справі 320/14073/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року № 320/14073/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,

представника позивача:Шеремета М.П.,

представника відповідача:Познякової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр» (ТОВ «Тас Агро Центр», товариство, підприємство) до Головного управління ДПС у Київській області (ДПС, ГУ ДПС, податковий орган).

Просили суд, з урахуванням уточненої позовної заяви, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.11.2022 № 112720702.

Ухвалою від 13.10.2023 (суддя Шевченко А.В.) судом відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 06.12.2023 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу 28.02.2024 матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М. та ухвалою від 08.03.2024 таку справу прийнято до провадження суддею Скрипкою І.М., вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

04.04.2024 протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладене у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

30.04.2024 проведено підготовче засідання, протокольною ухвалою від цієї ж дати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у спірному випадку висновки податкового органу у акті перевірки є безпідставними, необґрунтованими та суперечать первинним документам, складеним відповідно до законодавства, які повністю спростовують твердження відповідача про відсутність факту постачання товару. Наголошували на протиправності зменшення від`ємного значення сум податку на додану вартість.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Зазначали, що під час проведення перевірки у досліджуваному випадку платником податку не надано доказів, які підтверджують факт отримання позивачем товару від ПСП «Лан». Вказали, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові накладні, які підтверджують лише порядок оподаткування операції, та не договір поставки, що не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у позовному обсязі. Вказав, що зарахування податкового кредиту у досліджуваному випадку відбулося по першій події - даті списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів. Зазначив, що платника податків позбавлено права скористатися податковим кредитом, на який він має законні підстави. Звертав увагу на систему нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також на те, що у товариства не було несплачених перед бюджетом зобов`язань.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що ні до перевірки, ні під час розгляду заперечень товариством не було подано доказів здійснення поставки товару, при цьому, завданням податкового органу є перевірка правомірності віднесення сум до податкового кредиту, обов`язковою умовою чого є факт придбання товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр» є юридичною особою, місцезнаходження якої: 09751, Київська обл., Білоцерківський район, с. Медвин, вул. Олександра Василенка, буд. 1, взято на облік в контролюючому органі 03.04.2009. Основним видом економічної діяльності товариства є 01.50 Змішане сільське господарство.

У період з 05.10.2022 по 11.10.2022 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тас Агро Центр» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт №10395/10-36-07-02-12/36432055 від 18.10.2022 (т. 1а.с.20-26).

За висновками названого акту встановлено порушення абзацу а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення за червень 2022 року на 1358759 грн.

Підставою для такого висновку стало твердження про наявність у позивача дебіторської заборгованості по ПСП «Лан» на суму 8152556,02 грн., у тому числі податок на додану вартість 1358759 грн. (аванс за кукурудзу по договору поставки №15/11-1К від 15.11.2019), сума податку на додану вартість по якій відображена у складі податкового кредиту відповідного періоду. Вказано про відсутність станом на 30.06.2022 факту постачання товару.

ТОВ «Тас Агро Центр» подало заперечення на акт перевірки із договором поставки з додатковими угодами, платіжними дорученнями, оборотно-салдьовою відомістю та видатковою накладною (т.1 а.с.27-30).

Рішенням ГУ ДПС від 15.11.2022 висновки акту перевірки залишені без змін (т.1 а.с.31-33).

На підставі названого вище акту прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.11.2022 № 112720702, яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 358 759 грн. (т. 1 а.с.34-36).

При цьому, у названому повідомленні-рішенні, як і у висновках акту перевірки, констатовано порушення абзацу а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, що і стало підставою для прийняття повідомлення-рішення.

Товариством подавалася скарга до ДПС України на таке повідомлення рішення (т.1 а.с.37-42).

Рішенням ДПС України від 30.01.2023 скарга позивача залишена без задоволення (т.1 а.с.43-46).

Судом з`ясовано, що ТОВ «Тас Агро Центр» 15.11.2019 уклало договір поставки №15/11-1К із ПСП «Центр Агро» (т.1 а.с.49-50).

За предметом цього договору постачальник (ПСП «Центр Агро») зобов`язується поставити покупцю (ТОВ «Тас Агро Центр»), а покупець прийняти та оплатити товар у кількості 6073,44 тони на суму 22 775 400 грн.

Умовами поставки вказано FCA, строк до 15.03.2020.

Відповідно до пункту 3 договору покупець зобов`язується перерахувати 100 % вартості товару до 30.11.2019.

На підтвердження здійснення оплати товариством надані платіжні доручення від 19 та 20 листопада 2019 року (т.1 а.с.54-56).

Як видно із додаткової угоди №1 від 02.03.2020 до договору поставки №15/11-1К від 15.11.2019, строк поставки товару визначено до 31.12.2020 (т.1 а.с.51).

Відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2020 до договору поставки №15/11-1К від 15.11.2019, внесено зміни до реквізитів постачальника у зв`язку з реорганізацією ПСП «Центр Агро» шляхом приєднання до ПСП «Лан» (яке є правонаступником майна, прав та обов`язків ПСП «Центр Агро»). Крім того, строк поставки товару визначено до 31.12.2021 (т.1 а.с.52).

Додатковою угодою №3 від 30.12.2021 до договору поставки №15/11-1К від 15.11.2019, строк поставки товару обумовлено до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (т.1 а.с.53).

20.03.2020 ПСП «Центр Агро» частково повернуло попередню оплату у сумі 6 600 000 грн., на підтвердження чого позивачем надано примірник платіжного доручення №2151 від цієї ж дати (т.1 а.с.57).

07.12.2021 було здійснено часткову поставку товару на суму 8 022 843,98 грн. (у тому числі 985 261,54 грн. податку на додану вартість) у кількості 1 129 628 кг, на підтвердження чого подано видаткову накладну №2431 (т.1 а.с.59).

Як видно із видаткової накладної №1953 від 16.12.2022 (т.1 а.с.60), 16.12.2022 здійснено поставку кукурудзи на суму 8 152 556,02 грн. (у тому числі 1 358 759,34 грн. податку на додану вартість) у кількості 1 406 000 кг.

На підтвердження відображення такої операції у бухгалтерському обліку надано картку рахунку 6331 за 15.11.2019-31.12.2022 (т.1 а.с.58).

Крім того, судом досліджені, на підтвердження прийому і зберігання придбаного товару:

-складська квитанція на зерно №229 від 07.12.2021 (т.1 а.с.184);

-акт приймання-передачі на зерновий склад №ХПП00000013 від 07.12.2021 (т.1 а.с.185);

-договір складського зберігання зерна від 01.07.2021 №01/07/21-01ТАЦ (т.1 а.с.186-190);

-складська квитанція на зерно №271 від 16.12.2022 (т.2 а.с.43);

-акт приймання-передачі на зерновий склад №МВ000000002 від 16.12.2022 (т.2 а.с.44);

-договір складського зберігання зерна від 16.12.2022 №16/12/22-01 (т.2 а.с.38-42).

На підтвердження використання придбаного товару у господарській діяльності, а саме подальшої реалізації, товариством «Тас Агро Центр» надано:

-контракт від 27.01.2022 із Інерко ОСОБА_1 (Швейцарія) про поставку кукурудзи 3-го класу для кормових потреб у кількості 7000 метричних тон (т.1 а.с.191-193);

-товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.194-250, т.2 а.с.1-37);

-договір поставки кукурудзи врожаю 2022 року від 10.01.2023 №1001-2К, укладений із ТОВ «Тас Агро» (т.1 а.с.45-48);

-видаткові накладні від 14.01.2023, 16.01.2023, 18.01.2023 (т.2 а.с.46-48);

-платіжну інструкцію від 30.01.2023 (т.2 а.с.49);

-картку рахунку 3631 за січень 2023 року (т. 2 а.с.50)

Таким чином, єдиною підставою для неврахування у складі податкового кредиту у цьому випадку стало твердження ДПС про відсутність на момент проведення перевірки поставки товару (кукурудзи) на загальну суму 8 152 556,02 грн. Будь-яких інших зауважень або ж підстав неможливості врахування відповідних сум податку у складі податкового кредиту з податку на додану вартість податковим органом не зазначено і не подано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

За визначенням у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів

За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1 статті 198 ПК України).

За нормами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

За положеннями пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію; а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За нормами частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Також суд враховує закріплену у підпункті 4.1.4 пункту статті 4 Податкового кодексу презумпцію правомірності рішень платника податку, відповідно до якої в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За результатом аналізу наведених правових норм і з`ясованих у справі обставин, суд приходить до наступних висновків.

Так, у спірному випадку платник податків відніс суму податку на додану вартість у 1 358 759,34 грн. до податкового кредиту по першій події оплаті контрагенту за товар (за умовами договору передбачалась повна попередня оплата).

Додатковими угодами строк поставки відтерміновувався, що не заборонено нормами чинного законодавства.

Документи на підтвердження оплати товару та зміну строку поставки частини товару подавалися до податкового органу із запереченнями на акт перевірки, а також разом із скаргою на повідомлення-рішення до ДПС України, однак не були враховані.

При цьому, у подальшому, факт відповідної поставки мав місце, у строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах, документи на підтвердження здійснення такої поставки досліджені судом і наявні у матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що податковий орган стверджував про порушення саме абзацу а) пункту 198.1 статті 198 ПК України, у відповідності до якого до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Разом із тим, придбання товару (кукурудзи) у випадку, який розглядається, мало місце і підтверджується наявними у справі доказами.

У той же час, податковим органом не наведено і не доведено наявності обставин і підстав не враховувати у складі податкового кредиту з податку на додану вартість податку, сплаченого при придбанні кукурудзи на загальну суму 8 152 556,02 грн. (у тому числі 1 358 759,34 грн. податку на додану вартість).

До того ж, податковий орган не надав обґрунтування незастосування положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу, за якими датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У цьому випадку товариство, керуючись нормами пункту 198.2 статті 198 ПК України, віднесло відповідні суми до складу податкового кредиту за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

У той же час, трактування податковим органом положень Податкового кодексу про неврахування у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість за умови нездійснення на час проведення податкової перевірки поставки товару, за відсутності інших передбачених підстав для такого неврахування, не можна вважати правильним, оскільки воно безпідставно позбавляє платника податку права враховувати сплачені ним суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту.

За наведеного, суд констатує, що ДПС не довів наявності підстав для позбавлення підприємства позивача права на врахування у складі податкового кредиту сплачених при придбанні кукурудзи на загальну суму 8 152 556,02 грн. за договором поставки №15/11-1К від 15.11.2019 сум податку на додану вартість у розмірі 1 358 759 грн.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За праилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У цьому випадку оскаржуване рішення не відповідає перерахованим вимогам.

Із урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з платіжного доручення №42403 від 24.02.2023 позивачем сплачено судовий збір у сумі 20381,38 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 27937,18 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.11.2022 № 112720702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр» (код ЄДРПОУ: 36432055; місцезнаходження: 09751, Київська обл., Білоцерківський район, с. Медвин, вул. Олександра Василенка, буд. 1) судовий збір у розмірі 20381, 38 грн. (двадцять тисяч триста вісімдесят одна гривня 38 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А»).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 травня 2024 р.