Рішення

від 15.05.2024 по справі 460/2363/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2024 року м. Рівне№460/2363/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДС 3000" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДС 3000" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000113/2 від 27.09.2023; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 23UA204020039031U7 від 26.09.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант, за наявності усіх необхідних документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. За сукупністю наведених обставин, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. Вищевказане свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Позовна заява надійшла до суду 04.03.2024.

Ухвалою суду від 05.03.2024 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 04.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.04.2024 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 14.05.2024 позивачу поновлений процесуальний строк для подання заяви про усунення недоліків позову, розгляд справи продовжений.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

19.09.2022 між ТОВ «МДС 3000», як покупцем, та юридичною особою Bero Polska Sp. Z.o.o. як продавцем, укладено контракт № 1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує 500 тон зеленої кави окремими партіями. На кожну партію товару складається окрема специфікація (п. 1.1-1.2 Контракту).

Відповідно до п. 2.1 2.4 Контракту, ціни на товар за цим Контрактом, встановлюються у доларах США та вказуються у Специфікації, Інвойсі до цього Контракту (п. 2. 1).

У ціну включається вартість тари, упаковки та маркування (п. 2.2).

Загальна сума цього Контракту складає суму всіх Специфікацій до цього Контракту. Орієнтовна сума цього Контракту складає 1 000 000 доларів США (п. 2.3).

Розтрати Продавця, пов`язані з продажом партії товару, включені у вартість Товару та окремій оплаті не підлягають (п. 2.4).

Згідно із п. 4.1 Контракту, Продавець продає Покупцю товар за цим Контрактом на умовах «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020р. Товар буде ввозитись на територію України.

Кожна Партія товару має супроводжуватись товаросупровідною документацією (п. 5.1 Контракту).

За змістом п. 5.2 Контракту, Товар має бути повністю підготовлений продавцем для експорту.

19.09.2022 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Контракту № 1 від 19.09.2022, про порядок формування ціни на зелену каву, а саме:

1.1. Ціна на зелену каву типу «Робуста» залежить насамперед від котирувань ціни на зелену каву на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф?ючерсів та опціонів LIFFE на момент прийняття заявки на покупку зеленої кави.

1.2. Ціна на зелену каву типу «Арабіка» залежить насамперед від котирувань ціни на зелену каву на Нью-Йоркській біржі NYBOT (ICE) на момент прийняття заявки на покупку зеленої кави.

1.3. Ціна на конкретну партію товару формується шляхом додавання до котирування ціни на зелену каву націнки Продавця.

2. Додаткові угоди та Специфікації до Контракту можуть бути викладені українською мовою без англійської мови.

3. Додаткова угода № 1 набирає чинності з моменту її підписання.

Додатковою угодою № 2 до Контракту № 1 від 19.09.2022, затверджено нові банківські реквізити Продавця.

24.03.2023 сторонами підписано Додаткову угоду № 3 до Контракту № 1 від 19.09.2022, яким доповнений розділ Умови поставки Контракту таким пунктом:

4.2. Умови поставки - FCA Большево, Польща.

4.2.1. Доставка Товару до місця поставки/завантаження Товару здійснюється за рахунок Продавця.

4.2.2. Завантаження Товару здійснюється за рахунок Продавця.

4.2.3. Зазначені у п. 4.2.1. та п. 4.2.2 витрати включаються у вартість Товару, яка вказана у Специфікації та у Інвойсі.

Додаткова угода № 3 набирає чинності з моменту її підписання.

22.08.2023 сторонами підписано Додаткову угоду до Контракту № 1 від 19.09.2022, в якій визначено ціну на зелену каву, згідно заявки Покупця станом на 22.08.2023, виходячи з її біржових котирувань.

22.08.2023 складена специфікація № 31/08 до Контракту № 1 від 19.09.2022

19.09.2023 оформлено рахунок-фактуру № L1-2305298 на визначену номенклатуру і кількість товару на загальну суму 51518,61 USD.

19.09.2023 оформлено рахунок-фактуру № L1-2305299 на визначену номенклатуру і кількість товару на загальну суму 35841,91 USD.

31.08.2023; 07.09.2023; 18.09.2023; 19.09.2023; 20.09.2023 згідно платіжних доручень (SWIFT) на виконання умов контракту Товариство здійснило оплату партію товару.

26.09.2023 декларантом було подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA204020039031U7 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 87360,52 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Згідно поданої декларації товар, що ввозився на митну територію України це: «Натуральна зелена кава, а саме: а) товарі № 1: Мита Арабіка Перу грейд 1(вага 11,9228т; вартість 4,321016 USD за кг (1,96 USD за фунт); б) товарі № 2: Немита Арабіка Ефіопія Джимма грейд 5 (вага 9,9741т; вартість 3,593498 USD за кг (1,63 USD за фунт). Всього по даній декларації ввозиться 2 позицій товарів.

До вказаної МД з метою митного оформлення товарів та підтвердження заявленої митної вартості, декларантом подано наступні документи:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 19.09.2022;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.09.2022;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.03.2023;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.03.2023;

Додаткова угода від 22.08.2023;

Специфікація № 31/08 від 22.08.2023;

Рахунок-фактура (інвойс) № L1-2305298 від 19.09.2023;

Рахунок-фактура (інвойс) L1-2305299 від 19.09.2023;

Договір (контракт) про перевезення № 6 від 21.09.2023;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 188 від 22.09.2023;

Платіжне доручення (SWIFT) від 31.08.2023;

Платіжне доручення (SWIFT) від 07.09.2023;

Платіжне доручення (SWIFT) від 18.09.2023;

Платіжне доручення (SWIFT) від 19.09.2023;

Платіжне доручення (SWIFT) від 20.09.2023;

Сертифікат якості від 19.09.2023;

Пакувальний лист від 19.09.2023;

Автотранспортна накладна № 222 від 22.09.2023;

Сертифікат про походження товару PL/MF/АТ 0037118 від 22.09.2023;

Сертифікат про походження товару PL/MF/АТ 0037119 від 22.09.2023;

Договір про надання послуг митного брокера № 381 від 02.12.2022

Сертифікат здоров`я від 19.09.2023;

Копія митної декларації країни відправлення № 23PL322010E0577215 від 22.09.2023;

Копія митної декларації країни відправлення № 23PL3220100577231 від 22.09.2023.

В ході митного оформлення, відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що декларанту слід подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, однак позивачем додаткових документів надано не було.

27.09.2023 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA204020/2023/000760.

27.09.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000113/2.

Вказане рішення обґрунтоване таким:

1.Митна вартість імпортованого товару № 1, № 2 не може бути визнана за рівнями, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності: - згідно пункту 2 контракту від 19.09.2022 № 1 в ціну товару включається вартість тари, пакування та маркування.

- згідно специфікації від 22.08.2023 № 31/08 умови поставки - FCA Большево, Польща, що відрізняється від фактичної адреси експортера, разом з тим, в інвойсах від 19.09.2023 № L1-2305298 та від 19.09.2023 № L1-2305299 зазначено, що до ціни товару включено пакування та маркування, проте відомості щодо включення до ціни товару вартості транспортування товарів від фактичного місцезнаходження експортера до місця завантаження та щодо вартості завантаження на транспортний засіб - не вказані.

- внаслідок перевірки копій митних декларації країни відправлення від 22.09.2023 MRN 23PL3220100577215 (стосується товару № 1) та від 22.09.2023 MRN 23PL322010E0577231 (стосується товару № 2), встановлено їх відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu), та відсутність інформації щодо вивезення за межі ЄС товарів за даним документом.

Вище вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно розміру додаткових витрат понесених у зв`язку із імпортом товарів.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень митної вартості подібних товарів схожих за назвою, країною походження, сортом тощо, визнаний за МД від 18.04.2023 № UA UA204020/2023/ 015389 - 4.65 USD/кг (товар № 1) та за МД від 28.06.2023 № UA209230/2023/68592 - 5.55 USD/кг (товар № 2).

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;

3) Відомості щодо вартості транспортування товарів від місцезнаходження експортера до місця навантаження та вартості завантаження товарів.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення відповідно до ціновою інформації про рівень митної вартості подібних товарів про рівень митної вартості подібних товарів схожих за назвою, країною походження, сортом тощо, визнаний за МД від 18.04.2023 № UA UA204020/2023/ 015389 - 4.65 USD/кг (товар № 1) та за МД від 28.06.2023 № UA209230/2023/68592 - 5.55 USD/кг (товар № 2)

Числове значення митної вартості товару № 1 у валюті рахунку становить 55441,0200 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2027400,4840грн (11922,8кг* 4,65USD/кг*36,5686грн/USD).

Числове значення митної вартості товару № 2 у валюті рахунку становить 55356,2550 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2024300,7466грн (9974,10кг 5,55USD/кг*36,5686грн/USD).

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 28.09.2023 № 23UA204020039263U3 із застосуванням положень ч. 7 ст. 55 МКУ.

Сума додатково нарахованих митних платежів, внаслідок коригування митної вартості товарів № 1, № 2, становить 164354,87грн.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржуваному позивачем рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем вказано про те, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності.

Разом з тим, такі твердження є безпідставними.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, з урахуванням внесених до нього змін, рахунки-фактури (інвойси) і банківські платіжні документи про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

На момент ввезення товару на митну територію України договірна ціна вже була врегульована додатковими угодами, що оформлені належним чином. Вартість партії товару, виходячи із такої договірної ціни, і була оплачена покупцем продавцю з наданням митному органу відповідних підтверджуючих документів. Будь-які арифметичні розбіжності у таких платах відсутні.

Судом не встановлено жодних розбіжностей в документах, які подавались позивачем до митного оформлення товару. Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Фактично, оскаржуване рішення, прийняте відповідачем виключно за рахунок того, що подані до митного оформлення документи оцінені не комплексно, а розрізнено, що саме по собі є абсолютно невиправданим заходом.

Так, у Додатковій угоді № 3 від 24.03.2023 до Контракту від 19.09.2022, зазначено, що Покупець та Продавець, а разом іменовані Сторони, уклали цю додаткову угоду про таке: «1. Доповнити розділ Умови поставки Контракту таким пунктом 4.2. Умови поставки - FCA Большево, Польща.

4.2.1. Доставка Товару до місця поставки/завантаження Товару здійснюється за рахунок Продавця.

4.2.2. Завантаження Товару здійснюється за рахунок Продавця.

4.2.3. Зазначені у п. 4.2.1. та п. 4.2.2 витрати включаються у вартість Товару, яка вказана у Специфікації та у Інвойсі.

2. Додаткова угода № 3 набирає чинності з моменту її підписання.»

У пункті 1.2. (розділ Предмет Контакту) встановлено, що: «Покупець купує Товар окремими партіями (далі - Партія товару). На кожну партію товару складається окрема специфікація.

В інвойсах № L1-2305298, № L1-2305299 від 19.09.2023 є посилання на специфікацію № 31/08 від 22.08.2023.

Отже, специфікація № 31/08 від 22.08.2023 є документом який визначав умови продажу Зеленої кави та був підставою для її оплати.

Інвойси № L1-2305298, № L1-2305299 від 19.09.2023 були складені продавцем на підставі специфікації № 31/08. Наведені Інвойси є накладними, товаросупровідними документами, які складені на підставі умов Контракту та не можуть їх змінювати.

У Специфікації № 31/08 від 22.08.2023, на підставі якого здійснювалася поставка товару, що розмитнювався, вказано таке: «4. Доставка Товару до місця поставки/завантаження Товару здійснюється за рахунок Продавця. 5. Завантаження Товару здійснюється за рахунок Продавця. 6. Зазначені у п. 4 та п. 5 витрати включаються у вартість Товару, яка вказана у Специфікації та у Інвойсі.»

Відповідно до п. 2. ч 2 ст. 53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товарів є також зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

За наведеного суд стверджує, що Додаткова угода № 3 та Специфікація № 31/08, є документами, для визначення митної вартості, в яких зазначено що до ціни Товару включено вартість транспортування товарів від фактичного місцезнаходження експортера до місця завантаження та вартість завантаження на транспортний засіб.

Відповідач не зазначив який нормативний акт, зокрема міжнародний, або пункт Контракту встановлює обов`язковість дублювання в Інвойсі, складеного на підставі Специфікації та Контракту, умов Контракту щодо оплати транспортування та завантаження Товару.

Пунктом 5, 6 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, відповідно до п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України вартість транспортування товару від фактичного місцезнаходження експортера до місця завантаження та вартість завантаження товару на транспортний засіб, не є складовими митної вартості, яка зазначена у декларації 23UA204020039031U7 від 26.09.2023.

У зв`язку з цим, розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг із страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, якщо навіть вважати що в Інвойсах обов`язково потрібно було вказати відомості щодо включення до ціни товару вартості транспортування товарів від фактичного місцезнаходження експортера до місця завантаження та щодо вартості завантаження на транспортний засіб, то їх відсутність не може бути розбіжностями (суперечностями) в розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідачем у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів, у Картці відмови в прийнятті митної декларації не було надано жодної оцінки Додатковій угоді № 3 та Специфікації № 31/08. Водночас, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо перевірки митних декларацій країни відправлення від 22.09.2023 MRN 23PL322010E0577215 (стосується товару № 1) та від 22.09.2023 MRN 23P13220100577231 (стосується товару № 2), внаслідок якої встановлено їх відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu), та відсутність інформації щодо вивезення за межі ЄС товарів за даним документом, що на думку відповідача свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно розміру додаткових витрат, понесених у зв`язку з імпортом товарів.

Відповідач зазначає, що ним поставлено під сумнів митну вартість товару у зв`язку з наявністю ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов його придбання.

Суд не погоджується із такими доводами, позаяк наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, не може бути підставою для застосування ст. 53 МКУ при здійсненні митного оформлення зеленої кави.

Суд зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови придбання товару безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості та бути підставою застосування ст. 53 МК України.

Частина 5 ст. 54 МКУ встановлює, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідач витребував від позивача додаткові документи без зазначення обставин, які повинні бути підтверджені витребуваними документами. Також витребуванні документи не мали жодного відношення до причин відмови в прийнятті митної декларації.

Таким чином, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З приводу доводів митного органу про те, що внаслідок перевірки копій митних декларацій країни відправлення від 22.09.2023 MRN 23PL3220100577215 (стосується товару № 1) та від 22.09.2023 MRN 23PL322010E0577231 (стосується товару № 2), встановлено їх відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu), та відсутність інформації щодо вивезення за межі ЄС товарів за даним документом, суд зважає на таке.

У наданій відповідачу довідці № 272/09 від 27.09.2023, позивач зазначив, що декларант не має жодного стосунку до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність митної декларації у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/).

Так, Порядок заповнення митних декларацій країн-походження (експортних митних декларацій) врегульований законодавством Євросоюзу, та заповнення граф даного документу з точки зору законодавства Європейського Союзу.

Факт вивезення за межі ЄС товарів, зазначених у деклараціях підтверджується проходження Товару через митний кордон Євросоюзу за експортною митною декларацією.

Суд уважає, що зазначена митним органом така підстава, жодним чином не виливає на ціну заявленого товару, відповідно не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Також, за змістом п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598), відповідно до яких обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Спірне рішення про коригування митної вартості товарів № 1 та № 2 не містять такого обґрунтування, а містять інформацію, що відповідачем використані відомості про митну вартість схожих товарів з митних декларацій від 18.04.2023 № UA UA204020/2023/ 015389 - 4.65 USD/кг (товар № 1) та за МД від 28.06.2023 № UA209230/2023/68592 - 5.55 USD/кг (товар № 2) .

Отже, дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічних чи подібних товарів.

Разом з тим вказані відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своїх рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

За наведеного спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення товару, надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідного від нього рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6056грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 197 від 23.02.2024.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000760.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000113/2 від 27.09.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МДС 3000" суму судового збору у розмірі 6056грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МДС 3000" (вул. Ризька, 73-Г, офіс 7/1, м. Київ, 04060, ЄДРПОУ/РНОКПП 44777866)

Відповідач - Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк