Рішення

від 14.05.2024 по справі 460/20265/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2024 року м. Рівне№460/20265/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ"доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селянка ТМ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 669917000701 від 08.08.2023 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним документально підтверджено факт реальності господарських операцій з ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік- синтез», ТОВ «Торгсім» з придбання товару, оскільки відбулися об`єктивні зміни складу активів, товар придбано з метою використання у господарській діяльності та позивач підтвердив факт отримання товару від постачальників належними та допустимими доказами, що описані в акті перевірки, а також підтвердив рух активів за наслідками отримання таких товарів згідно банківських документів. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Вказує, що податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 25.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення у часників справи.

Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти його задоволення. На обґрунтування своїх заперечень зазначав, що в охопленому перевіркою звітному періоді платник податків оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на заниження податку на прибуток, а саме з: ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік- синтез», ТОВ «Торгсім».

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показників у рядку 01 Декларацій дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.10.2019 по 30.09.2021 встановлено його заниження на 5401470,0 грн, в т.ч. 4 квартал 2019 року - на суму 1340020,00 грн, 1 квартал 2020 року на суму 233450,00 грн., 1 квартал 2021 року на суму 3828000,00 грн.

Також, згідно відзиву, перевіркою заниження податку на прибуток на суму 972265,00грн., в т.ч. 4 квартал 2019 року - на суму 241204,0 грн, 1 квартал 2020 року на суму 42021,0 грн., 1 квартал 2021 року на суму 689040,0 грн.

Зазначає, що згідно представлених в ході перевірки первинних документів встановлено, що позивач здійснював документальне оформлення операцій з товарів ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік- синтез», ТОВ «Торгсім», водночас реально господарські операції не відбувались. Таким чином, згідно акту перевірки, не встановлено легальність руху продукції в ланцюгу постачання від виробника до контрагентів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання спірних товарно-матеріальних цінностей від названого постачальника та його подальше використання в своїй господарській діяльності. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представника позивача по суті спору, допитавши свідків, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу головного управління ДПС у Рівненській області від 30.12.2021 №2762-п та направлень від 17.01.2022 №81/Ж3/17-00-07-01, №82/Ж3/17-00-07-01 інспекторами відділу перевірок проведено перевірку ТОВ «Селянка ТМ» з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2021.

Результати перевірки оформлені актом №911/Ж5/17-00-07-01/38661338 від 10.02.2022 (далі Акт перевірки)

Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою встановлені порушення:

1) пп. 134.1 п. 134 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, п. 5, 7 П(С)БО 15 Дохід, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 972265,00грн., в т.ч. 4 квартал 2019 року - на суму 241204,0 грн, 1 квартал 2020 року на суму 42021,0 грн., 1 квартал 2021 року на суму 689040,0 грн.

2) п.51.1. ст.51 глави 2, пп «б» п.176.2 ст.176 розідлу ІV Податкового кодексу України, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку», затвердженого в новій редакції Наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4, встановленого подання податкових розрахунків за формою №1ДФ за 4 квартал 2019 року, 2-4 квартали 2020 року та за формою №4ДФ за 1 квартал 2021 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками.

На підставі таких висновків акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято: податкове повідомлення-рішення №669917000701 від 08.08.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники в розмірі 1215331,25 грн., в тому числі за грошовими зобов`язаннями 97265,00 грн. та за штрафними санкціями 243066,25 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість підстав, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - ППР, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 ТОВ «СЕЛЯНКА ТМ» задекларовано в рядку 01 декларацій «Доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) у розмірі 1 020 316 531,00 грн.

Вибірковою перевіркою повноти визначення задекларованих показників доходу встановлено заниження показників доходу на 5401470,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2019 року - на суму 1340020,00 грн, за 1 квартал 2020 року на суму 233450,00 грн., за 1 квартал 2021 року на суму 3828000,00 грн.

Внаслідок заниження доходу, податковим органом встановлено порушення платником податків пункту пп. 134.1 п. 134 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, п. 5, 7 П(С)БО 15 Дохід, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 972265,00грн., в т.ч. 4 квартал 2019 року - на суму 241204,0 грн, 1 квартал 2020 року на суму 42021,0 грн., 1 квартал 2021 року на суму 689040,0 грн.

З урахуванням доводів та аргументів сторін, при вирішенні даного спору підлягали до перевірки фактичні обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік- синтез», ТОВ «Торгсім».

При цьому суд враховує, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закон №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими, підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

134.1.2. дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

134.1.3. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

134.1.4. дохід суб`єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;

134.1.5. дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

134.1.6. дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

134.1.7. скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39-2 цього Кодексу.

Такий об`єкт оподаткування визначається окремо від об`єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1-134.1.6 цього пункту.

У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об`єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії;

134.1.8. операції резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9-1 статті 141 цього Кодексу.

Так, в ході проведення перевірки, згідно наданих до перевірки документів, контролюючим органом встановлено відображення в даних податкового обліку нереальних господарських операцій із ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік- синтез», ТОВ «Торгсім».

Зокрема, згідно акту перевірки, не встановлено фактичних рук товару , що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання спірних товарно-матеріальних цінностей від названих постачальників та його подальше використання в своїй господарській діяльності.

Суд не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо операцій з контрагентом ТОВ «Агрофірма профіль трейд».

Відповідно до Договору поставки №05/03-21 від 05.12.2021 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та ТОВ «АГРОФІРМА ПРОФІЛЬ ТРЕЙД» в якості покупця, ТОВ «Селянка ТМ» зобов`язується передати у власність покупця цукор (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію Товару вказується Продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від Постачальника до Покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

- видаткові накладні:

№658 від 16.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

№690 від 19.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

№697 від 22.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

№764 від 26.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

- товарно-транспортні накладні:

№P658 від 16.03.2021;

№P690 від 18.03.2021;

№P697 від 22.03.2021;

№1674 від 19.03.2021;

№P764 від 28.03.2021;

Обсяг реалізованого цукру складає 1 804 00 грн.

Позивачем сформовані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №112 від 11.03.2019 та №134 від 12.03.2021.

Оплата за поставлений товар проводилася Покупцем в безготівковій формі платіжними дорученнями: №691 від 11.03.2021; №692 від 11.03.2021; №693 від 11.03.2021; №694 від 11.03.2021; №696 від 12.03.2021; №697 від 12.03.2021; №698 від 12.03.2021; №699 від 12.03.2021.

Цукор, який поставлявся на адресу ТОВ «АГРОФІРМА ПРОФІЛЬ ТРЕЙД» був придбаний позивачем у ТОВ «Радехівський цукор», що підтверджується ?:

договором поставки №5/КПЦ-20 від 13.09.2020; ?

видатковими накладними: №1535 від 16.03.2021, №1646 від 18.03.2021; №1647 від 19.03.2021; №1947 від 26.03.2021,

ТТН: №1535 від 16.03.2021, №1646 від 18.03.2021, №1674 від 19.03.2021, №1947 від 26.03.2021,

Податковими накладними: №315 від 18.032021, №327 від 19.03.2021, №481 від 26.03.2021.

Щодо операцій з контрагентом ФГ «Агролюкс-плюс».

Відповідно до Договору поставки №04/03-21 від 04.01.2021 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та ФГ «АГРОЛЮКС-ПЛЮС» в якості покупця, ТОВ «Селянка ТМ» зобов`язується передати у власність покупця товар - цукор, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію Товару вказується Продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід?ємною частиною даного Договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від Постачальника до Покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

- видаткові накладні:

№179 від 11.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№178 від 11.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№174 від 12.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№180 від 12.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№181 від 13.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

-товарно-транспортні накладні:

№P179 від 11.01.2021;

№P178 від 11.01.2021;

№P174 від 11.01.2021;

№P180 від 12.01.2021;

№Р33 від 12.01.2021;

№Р181 від 13.01.2021;

Обсяг реалізованого цукру складає 2 024 000 грн.

Позивачем сформовані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №112 від 11.03.2019 та №134 від 12.03.2021.

Оплата за поставлений товар проводилася Покупцем в безготівковій формі платіжними дорученнями: №171 від 11.01.2021; №172 від 11.01.2021.

Цукор, який поставлявся на адресу ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «АГРОЛЮКС-ПЛЮС» був придбаний позивачем у ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод», що підтверджується:

?договором поставки №Ц/1003/01 від 10.03.2020 з додатками;

?видатковими накладними: №2700 від 23.12.2020, №2698 від 28.12.2020, №2699 від 23.12.2020, №51 від 13.01.2021;

?TTH: №P2700 від 23.12.2020, №P2698 від 23.12.2020, №P2699 від 23.12.2020, №P51 від 13.01.2021;

платіжними дорученнями №3766 від 22.12.2020, №3764 від 22.12.2022, №3763 від 22.12.2020, №3819 від 11.01.2021;

податковими накладними №147 від 12.12.2020, №146 від 12.12.2020, №145 від 12.12.2020, №11 від 11.01.2021

Щодо операцій з контрагентом ТОВ «ТОРГСІМ».

Відповідно до Договору поставки №19219 від 19.12.2019 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та ТОВ «ТОРГСІМ» в якості покупця, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продовольчі товари, а Покупець зобов?язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію Товару вказується Продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід?ємною частиною даного Договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата Товару, що поставляється за даним Договором. проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від Постачальника до Покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

- видаткові накладні:

№3130 від 21.12.2019 на суму 223520,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37253,33;

№181 від 27.01.2020 на суму 233450,00 грн. в т.ч. ПДВ - 38908,33.

- товарно-транспортні накладні:

№Р3130 від 21.12.2019;

№Р 181 від 27.01.2020.

Обсяг реалізованого цукру складає 456970,00 грн.

Позивачем сформовані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №249 від 20.12.2019 та №194 від 23.01.2020.

Оплата за поставлений товар проводилася Покупцем в безготівковій формі платіжними дорученнями: №235 від 20.12.2019; №20 від 23.01.2020.

Цукор, який поставлявся на адресу ТОВ «ТОРГСІМ» був придбаний позивачем у ТОВ «Радехівський цукор», що підтверджується наступними доказами: ?

договором поставки №7/КПЦ3/19 від 18.01.2019; ?

видатковими накладними: №1022 від 24.01.2020, №18116 від 11.12.2019; ?

TTH: №18116 від 11.12.2019, №1022 від 24.01.2020; ??

платіжними дорученнями №688 від 06.12.2019; №97 від 27.01.2020;

??податковими накладними №255 від 06.12.2019, №677 від 24.01.2020;

Щодо операцій з контрагентом ТОВ «ОРГАНІК-СИНТЕЗ».

Відповідно до Договору поставки №24/07-19 від 24.07.2019 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та та ТОВ «ОРГАНІК-СИНТЕЗ» в якості покупця, постачальник зобов`язується передати у власність покупця цукор (надалі - Товар), а Покупець зобов?язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію Товару вказується Продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід?ємною частиною даного Договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від Постачальника до Покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

видаткові накладні:

№2427 від 27.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,67;

№2430 від 28.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,66;

№2433 від 30.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216.66;

№2429 від 28.10.2019 на суму 223300.00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,67;

№2428 від 27.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,67;

товарно-транспортні накладні:

№P2427 від 27.10.2019;

№P2430 від 28.10.2019;

№P2433 від 30.10.2019;

№P2429 від 28.10.2019;

№P2428 від 27.10.2019;

Обсяг реалізованого цукру складає 1116500,00 грн.

Позивачем сформована та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №185 від 21.10.2019.

Оплата за поставлений товар проводилася Покупцем в безготівковій формі платіжним дорученням №674 від 21.10.2019.

Цукор, який поставлявся на адресу ТОВ «ОРГАНІК-СИНТЕЗ» був придбаний позивачем у ТОВ «Радехівський цукор», що підтверджується наступними доказами: ?договором поставки №7/КПЦ3/19 від 18.01.2019; ?

видатковими накладними: №12793 від 26.10.2019, №12717 від 26.10.2019; №12878 від 27.10.2019; №12969 від 28.10.2019; №13231 від 30.10.2019.

TTH: №12793 від 26.10.2019, №12717 від 26.10.2019; №12878 від 27.10.2019; №12969 від 28.10.2019; №13231 від 30.10.2019.

??платіжними дорученнями №2251 від 28.10.2019; №2262 від 31.10.2019;

??податковими накладними №1418 від 26.10.2019, №1414 від 26.10.2019; №449 від 27.10.2019; №1519 від 28.10.2019; №1712 від 30.10.2019.

Вказані вище первинні документи, в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій між ТОВ «Селянка ТМ» і ТОВ «ОРГАНІК-СИНТЕЗ», ТОВ «ТОРГСІМ», ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «АГРОЛЮКС-ПЛЮС», ТОВ «АГРОФІРМА ПРОФІЛЬ ТРЕЙД», що є підставою для формування позивачем податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, господарська операції, які відбулися між позивачем та ТОВ «ОРГАНІК-СИНТЕЗ», ТОВ «ТОРІ СІМ», ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «АГРОЛЮКС-ПЛЮС», ТОВ «АГРОФІРМА ПРОФІЛЬ ТРЕЙД», підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, тому у відповідача були відсутні підстави вважати, що кошти, отримані як оплата за товар від даних контрагентів, є активом, який слід врахувати у складі інших доходів за 2019 - 2021 роки та який відповідно не відображений у фінансовій звітності ТОВ «Селянка ТМ»

Крім того, суд зазначає, що зустрічних звірок податкового органу із ТОВ «ОРГАНІК-СИНТЕЗ», ТОВ «ТОРГСІМ», ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «АГРОЛЮКС-ПЛЮС», ТОВ «АГРОФІРМА ПРОФІЛЬ ТРЕЙД» не проведено, а інформацію щодо них взято із інформаційних баз податкового органу.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року по справі за №802/31/17-а, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Посилання контролюючого органу на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення актів про неможливість проведення звірок будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника на формування витрат від дотримання податкової дисципліни його контрагентом постачальником товару (послуг). Порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для позбавлення іншого платника покупця товару (послуг) права на формування витрат, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України, вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (постанова Верховного Суду від 05.11.2019 року по справі за №804/1571/15).

Щодо тверджень контролюючого органу про безтоварність операцій у зв`язку з тим, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, суд зазначає, що на підтвердження даних обставин відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

Суд звертає увагу на обов`язковість врахування правового висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 03.03.2016 у справі №5-347кс15, згідно із яким не припустимим є встановлення преюдиціальних фактів щодо осіб, які не є учасниками даного конкретного кримінального провадження. Як зазначає Суд, встановлення такої преюдиції, суперечить передбаченим статтею 7 КПК загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

При цьому, міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №808/3837/16).

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатися належним доказом.

Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили (постанови Верховного суду від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, постанови Верховного Суду України від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 22.09.2015 у справі №810/5645/14).

З огляду на все вищевказане, суд вважає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами статті 77 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов`язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів безпосередніх контрагентів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведено факт несумісності предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його безпосередні контрагенти є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірними правочинами, чи вчинені правочини об`єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 669917000701 від 08.08.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянка ТМ» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 18754,98 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 травня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянка ТМ" (вул. Князя Володимира, 109 Г,м. Рівне,33009, ідентифікаційний код 338661338)

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Суддя В.В. Щербаков