Рішення

від 15.05.2024 по справі 480/10862/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року Справа № 480/10862/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10862/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування відмову, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати відмову Управління соціальне захисту населення Охтирської районної державної адміністрації у наданні ОСОБА_1 , статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він був залучений до робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та став інвалідом внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією цих наслідків, а відтак має право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та посвідчення встановленого зразка відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII та Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також суд запропонував відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та усі доказі, що підтверджують заперечення проти позову.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу - копію ухвали доставлено до електронного кабінету, про що свідчить довідка від 10.10.2023.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджуються копією посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 , виданого позивачу 24.05.2023 Сумською обласною державною адміністрацією (а.с. 7).

06.04.2023 позивачу встановлено інвалідність третьої групи, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується даними, наведеними у довідці медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА № 081040 (а.с. 14).

З огляду на викладене позивач, посилаючись на положення пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, звернувся до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації із заявою про визнання за ним статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Листом від 07.07.2023 № 14-42/313 Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації відмовило позивачу у визнанні за ним статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі їй посвідчення встановленого зразка у зв`язку з ненаданням нею документів, що підтверджують факт її залучення до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування Цивільної оборони (а.с. 22).

Обставини, на які посилається відповідач у своєму листі від 07.07.2023 № 14-42/313 як на підставу для відмови у визнанні за нею статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення встановленого зразка, позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII).

Відповідно до приписів частини другої статті 4 Закону № 3551-XII до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

У свою чергу в силу положень пункту 9 частини другої статті 7 зазначеного Закону, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з приписами частини першої статті 18 Закону № 3551-XII ветеранам війни (до яких в силу положень статті 4 цього Закону належать особи з інвалідністю внаслідок війни) вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Так, відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 на виконання вимог статті 18 зазначеного Закону (далі Положення № 302), документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації, є посвідчення.

"Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина (пункт 7 Положення № 302).

"Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності (пункт 10 Положення № 302).

Таким чином, видача посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є виключною компетенцією Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації за наслідками визнання за позивачем статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

При цьому обов`язковими умовами, за наявності яких у особи виникає право на набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Ця обставина є істотною, оскільки в протилежному випадку статус особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з підпунктом 1 частини першої статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом від 25 вересня 2018 року у справі № 806/5085/15, від 11 жовтня 2018 року у справі № 674/1239/17, від 31 січня 2019 року у справі № 368/1131/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 817/237/18, від 10 липня 2019 року у справі № 360/2690/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 674/450/17, від 14 серпня 2020 року у справі № 620/3108/19, від 15 червня 2020 року у справі № 822/225/18».

Аналогічна правова позиція висловлена судом касаційної інстанції, у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 в адміністративній справі № 810/4287/18.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, підтверджується документально, що у свою чергу є підставою для надання пільг та компенсацій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

Водночас, як вже зазначалось судом вище, для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, визначених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII, крім факту участі особи в роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з їх ліквідацією, необхідною умовою є участь такої особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Водночас, відповідно до змісту довідки Поліського агропромислового міжгосподарського підприємства по виробництву і переробці кормів Міністерства АПК України від 21.01.1999 № 138 позивач працював на Поліському агропромисловому міжгосподарському підприємстві по виробництву і переробці кормів трактористом із 1 квітня 1986 року (а.с. 11).

Таким чином, надані позивачем документи не підтверджують його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони, що є обов`язковою умовою для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення для даної категорії осіб.

Крім того, жодних доказів, які б підтверджували залучення Поліського агропромислового міжгосподарського підприємства по виробництву і переробці кормів, де працював позивач, до відповідних формувань Цивільної оборони, позивачем також не подано.

При цьому посилання позивача на те, що громадяни, які виконували роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони, не приймаються судом до уваги, оскільки крім формувань Цивільної оборони у ліквідації таких наслідків брали участь формування, які створювались в іншому, ніж невоєнізовані формування Цивільної оборони, порядку.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що підставою для відмови у задоволенні даного адміністративного позову є відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони.

Відтак, у разі зібрання додаткових доказів позивач не позбавлений права повторно звернутись до органу праці та соціального захисту населення із заявою про визнання за ним статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним судових витрат суду не надано, судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування відмову, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко