Постанова

від 01.08.2024 по справі 480/10862/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Є.Д. Кравченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 р. Справа № 480/10862/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жабка Юрія Павловича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024, по справі № 480/10862/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування відмову, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати відмову управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації у наданні ОСОБА_1 , статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення;

- зобов`язати управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив,що судом першої інстанції не враховано наданих позивачем доказів, а саме: посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 24.05.2023 Сумською обласною державною адміністрацією; копію трудової книжки НОМЕР_2 , довідку №138 від 21.01.1999, довідку №54 від 21.01.1999 та дорожній листок трактору №398 від 14.05.1986, експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №105 від 21.02.2023; довідка до акту огляду МСЕК серія 12 ААВ №663190, довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №081040 встановлено, що позивач працював на Чорнобильській АЕС, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що у своїй сукупності є доказом участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

На підставі положень п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисправа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджуються копією посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 , виданого позивачу 24.05.2023 Сумською обласною державною адміністрацією.

06.04.2023 позивачу встановлено інвалідність третьої групи, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується даними довідки медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА № 081040.

В подальшому позивач, посилаючись на положення пункту 9 частини другоїстатті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, звернувся до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації із заявою про визнання за ним статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Листом від 07.07.2023 № 14-42/313 Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації відмовило позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі йому посвідчення встановленого зразка у зв`язку з ненаданням ним документів, що підтверджують факт його залучення до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування Цивільної оборони.

Підставами відмови зазначено, що подані позивачем документи не містять інформації про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо залучення до формувань Цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, займану посаду та виконувану роботу. Тому наданих документів не достатньо для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

Не погодившись із такою відмовою позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження залучення до невоєнізованих формувань Цивільної оборони з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаютьсяЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.

Відповідно дост. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно з п. 9 ч. 2ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинністьЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з п. 10 цього Положення "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Відповідно до ч. 1ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2ст. 7 Закону № 3551-ХІІ, можливе за наявності наступних обставин: настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника Цивільної оборони СРСР від 06 червня 1975 року № 90, та Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року №1111, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Крім формувань Цивільної оборони у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно розпорядження керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Відповідно до чинного у 1986 році Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого 18.03.76 року постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР №1111, цивільна оборона будувалась за територіально-виробничим принципом. Тобто в кожному міністерстві, відомстві або іншому центральному органі виконавчої влади, а також на підприємствах, в установах і організаціях створювались служби та формування цивільної оборони. Керівництво службами та формуваннями цивільної оборони в межах адміністративно-територіальних одиниць (областей, районів, міст) здійснювалось відповідними місцевими органами державної влади.

Документом, який підтверджує роботу у складі невоєнізованого формування цивільної оборони, є перелік особового складу невоєнізованого формування, затверджений наказом начальника цивільної оборони, наказом начальника штабу цивільної оборони про залучення невоєнізованого формування до виконання робіт з визначенням видів робіт та місць їх виконання.

Судовим розглядом підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у ліквідації цих наслідків.

Зазначені обставини свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом із тим, для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зазначений Закон містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженнями керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Так, із наданих позивачем документів: посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 24.05.2023 Сумською обласною державною адміністрацією; експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №105 від 21.02.2023; довідка до акту огляду МСЕК серія 12 ААВ №663190, довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №081040 встановлено, що позивач працював на Чорнобильській АЕС, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав.

Ця обставина є істотною, оскільки в протилежному випадку статус особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 9 частини другоїстатті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідківі відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з підпунктом 1 частини першої статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановівід 10.07.2019 у справі № 360/2690/17, від 18.09.2019 у справі № 674/450/17, від 14.08.2020 у справі № 620/3108/19.

Крім того, листом Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації № 9252/2701/27/2023 від 15.09.2023 у відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Жабка Ю.П. повідомлено, що у департаменті цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації відсутні докази залучення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював на Поліському агропромисловому міжгосподарському підприємстві по виробництву та переробці кормів до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності належного підтвердження факту залучення особи до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відсутні достатні підстави для набуття такою особою статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, колегія суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жабка Юрія Павловича - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 480/10862/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов