Постанова

від 15.05.2024 по справі 360/2521/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року справа №360/2521/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Геращенка І.В., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 р. у справі № 360/2521/21 (головуючий І інстанції І.О. Свергун) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі відповідач, Управління), в якому просив:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресами: кадастровий номер 4412900000:02:001:0042, місце розташування: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 4412900000:02:001:0094, місце розташування: АДРЕСА_2 ; із застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) при формуванні Витягів: витяг № 418 від 13.04.2021 ЗД-1 (4412900000:02:001:0042) станом на 13.04.2021; витяг № 417 від 13.04.2021 ЗД-2 (4412900000:02:001:0094) станом на 13.04.2021 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки;

2) зобов`язати відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресами: кадастровий номер 4412900000:02:001:0042, місце розташування: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 4412900000:02:001:0094, місце розташування: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.. Богдана Ліщини, 1-р3; та видати нові Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку даних земельних ділянок за 2021 рік.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що доказом, на котрому базується рішення суду, є наявність у матеріалах справи наданої відповідачем копії рішення Сєвєродонецької міської ради № 212 від 22.01.1999 «Про індексацію грошової оцінки земель м. Сєвєродонецька». Проте, документ, доданий відповідачем до відзиву під № 2 - копія Рішення Сєвєродонецької міської ради № 212 від 22.01.1999, не відповідає наведеним вище критеріям, він жодним чином не посвідчений, взагалі невідомо, чи існує оригінал даного документу та де саме і яким чином його можна вивчити, у який спосіб та у якому порядку даний документ з`явився у відповідача. Відповідач, як особа, зацікавлена у даному доказі, мав можливість реалізувати своє право на витребування оригіналу або належним чином посвідченої копії Рішення №212, проте, у матеріалах справи відсутні жодні належним чином оформлені копії рішення. Даний документ відсутній на офіційному сайті Сєвєродонецької міської ВЦА. Отже, на думку апелянта, копія Рішення Сєвєродонецької міської ради № 212 від 22.01.1999, щонайменше, у тому вигляді, у якому він наразі перебуває у матеріалах справи, є недопустимим доказом, не є та не може бути належним та допустимим доказом у даній справі, котрий будь-яким чином може вплинути на суть та зміст судового рішення.

Також апелянт зазначає, що рішення № 212 від 22.01.1999 взагалі не підлягає застосуванню, оскільки лист Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів України, Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету статистики України за N 03-303/1592 від 05.10.98, суперечить Постанові Кабінету міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», як наслідок, не підлягає застосуванню як сам по собі, так і документи, прийняті на його виконання, зокрема, рішення № 212 від 22.01.1999. Також, апелянт посилається на правову позицію Вищого господарського суду України викладену у постанові від 07.04.2005 у справі № 5/125.

Крім того, судом необґрунтовано не було враховано інформацію в Листі ДП «Діпромісто» від 17 березня 2020 року № ПС-575.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

06.07.2004 між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 208, згідно з яким орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за № 1395 від 24.06.2004 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під будівлю арматурного цеху великих блоків), яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.. Богдана Ліщини, 1-Р1 (арк. спр. 11-12).

06.11.2008 між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди землі № 040841900410, згідно з яким орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за № 2327 від 23.10.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під 58/100 часток цеху великих блоків), яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.. Богдана Ліщини, 1-р3 (арк. спр. 13-14).

Позивачем 13.04.2021 отримано сформований ГУ Держгеокадастру у Луганській області витяг № 418 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 5146 м2, кадастровий номер 4412900000:02:001:0042, місце розташування земельної ділянки: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 1-Р1, в якому зазначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6,071 (арк. спр. 9).

Також позивачем 13.04.2021 отримано сформований ГУ Держгеокадастру у Луганській області витяг № 417 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 7953 м2, кадастровий номер 4412900000:02:001:0094, місце розташування земельної ділянки: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.. Богдана Ліщини, 1-Р3, в якому зазначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6,071 (арк. спр. 10).

Грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Павлоград, селища Синецький, селища Лісова Дача, Борівське, села Воєводівка, Боброво, Осколонівка виконана Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» у 1997 році. Базова вартість 1 квадратного метра землі по м. Сєвєродонецьку складає 17,344 грн/м.кв. (арк. спр. 8, 22, 46-51).

Сєвєродонецькою міською радою прийнято рішення від 19.01.1998 № 1212 «Про затвердження грошової оцінки населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача» (арк. спр. 6-7).

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 22 січня 1999 року № 212 «Про індексацію грошової оцінки земель м. Сєвєродонецька» визначено міському управлінню земельних ресурсів провести індексацію грошової оцінки земель м. Сєвєродонецька з застосуванням коефіцієнтів індексації, які необхідно застосувати: до грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення - 2,07; до грошової оцінки земель населених пунктів - 1,80 (пункт 1) (арк. спр. 52).

Листом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету статистики України від 05 жовтня 1998 року № 03-303/1592 «Про індексацію грошової оцінки земель» доведено коефіцієнти індексації, які необхідно застосовувати за станом на 01.01.1999 до грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів: до грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення - 2,07; до грошової оцінки земель населених пунктів - 1,80. По населених пунктах, грошова оцінка яких буде виконуватись (коригуватись) після 01.01.1999 на основі витрат на освоєння та облаштування території, проіндексованих за індексами вартості основних фондів за станом на 01.04.1996, необхідно до грошової оцінки земель застосовувати коефіцієнт індексації - 1,80 (арк. спр. 53-60).

Абзацами 1, 2 та 7 пункту 1 Роз`яснення щодо індексації грошової оцінки земель за 1996 та 1997 роки, який є додатком до листа від 05 жовтня 1998 року № 03-303/1592, визначено, що по населених пунктах, грошова оцінка яких виконана відповідно до «Змін і доповнень до розділу 3 «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммістобудування та УААН від 15.04.1997 № 46/113/63/34 та зареєстрованих у Мінюсті від 29.10.1997 № 511/2315, індексація витрат на освоєння та облаштування території, які є вихідними для розрахунку грошової оцінки земель населеного пункту, здійснена за індексами вартості основних фондів за станом на 01.04.1996 відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року № 523 «Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках».

Відповідно до пункту 3.3 «Змін і доповнень до розділу 3 «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» індексація витрат на освоєння та облаштування території здійснюється за індексами вартості основних фондів у відповідності до чинного законодавства України.

Враховуючи, що застосування коефіцієнту індексації до вартості витрат на освоєння та облаштування території населеного пункту, які є вихідними для розрахунку грошової оцінки його земель, і безпосередньо до базової вартості одного квадратного метра земель населеного пункту дає рівнозначні величини, необхідно індексувати безпосередньо грошову оцінку земельної ділянки, що надана у власність або у постійне користування. Грошова оцінка наданої земельної ділянки індексується, виходячи з індексу інфляції в 1996 році - 180,3 відсотка і в 1997 році - 115,9 відсотка. Тому грошову оцінку земельної ділянки необхідно збільшити за 1996 рік в 1,703 рази, а за 1997 рік в 1,059 рази. Тобто, за станом на 01.01.1999 до грошової оцінки земельної ділянки в населеному пункті необхідно застосовувати коефіцієнт індексації 1,80 (арк. спр. 53 зв.- 54).

У листі Державного комітету статистики України від 01 серпня 2000 № 05-2-4-8/281 зазначено, що індексація балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ України здійснювалось у чотири етапи, які були регламентовані постановами Кабінету Міністрів України. Порядок їх проведення визначався розробленими Мінстатом, Мінекономіки, Мінфіном та Фондом державного майна України відповідними методиками. […]. Згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 № 523 «Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках»проводилася четверта регламентована індексація основних засобів. Механізм здійснення індексації був встановлений «Порядком проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ за станом на 1 квітня 1996 року (крім об`єктів житлового фонду)», затвердженим спільнимнаказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну, Фонду державного майна від 23 травня 1996 року № 148/64/103/563та зареєстрованими Мін`юстом 29 травня 1996 року за № 255/1280 (арк. спр. 56).

Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин) від 04 січня 2019 року за № 22-28-0.22-125/2-19 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася (арк. спр. 16).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом14.1.147 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктами 14.1.72,14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілейрозділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

На підставі підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (частина 6 статті 120 Земельного кодексу України).

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

За частиною 3 статті 7 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року у справ № 21-804а16 та постанові від 12 вересня 2017 року у справі№ 21-3078а16, а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 825/308/17, від 19 червня 2018 року у справі № 822/2696/17, від 17 грудня 2019 року у справі № 804/4739/16, від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18.

Позивач є орендарем земельної ділянки загальною площею 5146 м2, кадастровий номер 4412900000:02:001:0042, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки загальною площею 7953 м2, кадастровий номер 4412900000:02:001:0094, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_2 , за договорами оренди землі, укладеними із Сєвєродонецькою міською радою 06.07.2004 та 06.11.2008 відповідно.

За таких обставин, у позивача виник обов`язок щодо плати за землю з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Така позиція відповідає висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 07 липня 2015 року у справі 826/12388/13-а: незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності нормПКнад нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті5.2статті5 ПК, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Отже, позивач є платником земельного податку за земельну ділянку, кадастровий номер 4412900000:02:001:0042 та 4412900000:02:001:0094.

Стаття 5 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

На підставі пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Отже, за змістом вказаних норм, для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства, вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно про індексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

Тобто, якщо нормативна грошова оцінка проведена у 1997 році, а введена в дію у 1998 році, індексуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2019 році, необхідно застосовувати поточний розмір нормативної грошової оцінки (тобто введений в дію у 1998 році) та кумулятивно проіндексувати його на коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки (1997 рік).

Як становлено у цій справі, грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Павлоград, селища Синецький, селища Лісова Дача, Борівське, села Воєводівка, Боброво, Осколонівка виконана Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» у 1997 році.

Рішення Сєвєродонецької міської ради яким введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецька, прийняте 19 січня 1998 року, а введено в дію нормативну грошову оцінку з 01 січня 1998 року.

Коефіцієнти індексації щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік.

Тому вимоги пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації.

Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України.

Так, за змістом пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки.

Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель (стаття 11 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель») та здійснюється різними суб`єктами.

Згідно із законом, із моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Законодавство не містить положень, які встановлюють обов`язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію.

Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно).

Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.

Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 804/937/16 та від 24 грудня 2019 року у справі № 804/1184/16,

Суд вважає, що правильне визначення поняття «дати проведення нормативної грошової оцінки земель» є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.

На підставі абзацу 6 частини 1 статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

У спірних правовідносинах відповідач, при формуванні витягу, застосував чинну з 01 січня 1998 року нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецька (згідно з рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19 січня 1998 року № 1212 «Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача»). При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи не від дати проведення нормативної грошової оцінки (1997 рік), а на рік раніше (1996 рік).

Це означає, що відповідач, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, правильно застосував коефіцієнт індексації за 1997 рік (1,059) та неправильно застосував коефіцієнт індексації за 1996 рік (1,703).

При цьому суд зазначає, що позивач не оскаржує витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку як правові акти індивідуальної дії, а оскаржує дії відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 1996 рік (1,703) та за 1997 рік (1,059), з якими він не погоджується, що у даному випадку є належним способом судового захисту.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, розглядаючи аналогічний спір, Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 360/5411/19 дійшов висновку, що відповідач (ГУ Держгеокадастру у Луганській області), застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, правильно застосував коефіцієнт індексації за 1997 рік (1,059) та неправильно застосував коефіцієнт індексації за 1996 рік (1,703).

Зазначена позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, від 13.09.2023 у справі № 360/5270/19, від 13.09.2023 у справі № 360/5504/19, від 30 січня 2024 року у справі №360/1548/20.

Оскільки грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Павлоград, селища Синецький, селища Лісова Дача, Борівське, села Воєводівка, Боброво, Осколонівка проведена у 1997 році, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель має застосовуватися кумулятивно з 1997 року, а не з 1996 року як зазначає відповідач.

Керуючись висновком, висловленим Верховним Судом при розгляді справи №360/5411/19, колегія суддів у цій справі зазначає, що відповідач, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель неправильно застосував коефіцієнт індексації за 1996 рік (1,703), отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на рішення Сєвєродонецької міської ради № 212 від 22.01.1999 року,суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1-4ст.94 КАС Україниписьмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Оскільки ксерокопія зазначеного рішення, яка була надана в якості додатка до відзиву на адміністративний позов досуду першої інстанції, не відповідає вимогам вищезазначених нормКАС України(не засвідчена в порядку, встановленому чинним законодавством), відтак відповідно до вимогст.72-75 КАС Україниє неналежним доказом у даній справі.

Крім того це рішення на думку колегії суддів вказані обстаивни не впливають на вирішення справи по суті.

Відповідно до п.1,п.4 ч. 1ст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права,що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанціїз прийняттям постанови про задоволення позову.

Щодо судових витрат по справі суд зазначає наступне.

У позовній заяві адвокат зазначив про стягнення з відповідача судових витрат, включаючи витрати на правову допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збірв розмірі 1816 грн, також сплачено за подачу апеляційної скарги в розмірі 2724 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 4540 грн.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 р. у справі № 360/2521/21 - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 р. у справі № 360/2521/21 - - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресами: кадастровий номер 4412900000:02:001:0042, місце розташування: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 4412900000:02:001:0094, місце розташування: АДРЕСА_2 ; із застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) при формуванні Витягів: витяг № 418 від 13.04.2021 ЗД-1 (4412900000:02:001:0042) станом на 13.04.2021; витяг № 417 від 13.04.2021 ЗД-2 (4412900000:02:001:0094) станом на 13.04.2021 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресами: кадастровий номер 4412900000:02:001:0042, місце розташування: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 4412900000:02:001:0094, місце розташування: АДРЕСА_2 ; та видати ОСОБА_1 нові Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку даних земельних ділянок за 2021 рік.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (код ЄДРПОУ 39771244) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривні 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 15 травня 2024 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко