Постанова

від 14.05.2024 по справі 580/8817/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8817/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації, яким просила стягнути з Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі у період з 18 травня 2023 року до дня ухвалення рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не враховано висновки Верховного Суду у даній категорії справ.

Апелянт наголосила, що умисне невиконання відповідачем без поважних причин судового рішення про поновлення на посаді з 07 вересня 2021 року в добровільному та примусовому порядку відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Додатково зазначила, що середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин, водночас закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі №580/7962/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління фінансового, правового та господарського забезпечення Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації не може бути виконано у зв`язку з введенням в дію змін до структури та штатного розпису Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на 2021 рік, а тому підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі №580/7962/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації від 06 вересня 2021 року № 128-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління фінансового, правового та господарського забезпечення Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації з 07 вересня 2021 року;

- стягнуто з Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 вересня 2021 року по 17 травня 2023 року у сумі 220975,20 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі №580/7962/21 підлягало негайному виконанню у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано.

Постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 01 червня 2023 року відкрито виконавче провадження №71931848 на підставі виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року №580/7962/21 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління фінансового, правового та господарського забезпечення Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації з 07 вересня 2021 року.

16 червня 2023 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про накладення на Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця.

26 червня 2023 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про накладення на Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації штрафу у розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця.

Також Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) 26 червня 2023 року направлено до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №71931848 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації середнього заробітку час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення є передчасними до вирішення питання про поновлення працівника на займаній посаді.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч. 1).

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Відповідно до абз. 8 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз правових норм чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері проходження громадянами публічної служби та звільнення з публічної служби, дає підстави для висновку, що рішення судів про поновлення на роботі є обов`язковими та виконуються негайно з часу його оголошення, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу, водночас відповідно до ст. 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №640/4614/20.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 лютого 2018 року у справі №807/2713/13-а, від 27 червня 2019 року у справі №821/1678/16, від 31 липня 2019 року у справі №813/593/17, від 25 вересня 2019 року у справі №813/4668/16, від 27 листопада 2019 року у справі №802/1183/16-а, від 19 грудня 2019 року у справі №2а-7683/12/1370, від 05 лютого 2020 року у справі №815/1676/18, від 05 березня 2020 року у справі №280/360/19, від 26 листопада 2020 року у справі №500/2501/19, від 19 квітня 2021 року у справі №826/11861/17, від 24 червня 2021 року у справі №640/15058/19, від 20 липня 2021 року у справі №826/3465/18, від 23 березня 2023 року у справі №420/8539/21.

Як встановлено судом, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі №580/7962/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема позивача поновлено на посаді начальника управління фінансового, правового та господарського забезпечення Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації з 07 вересня 2021 року.

Разом з тим, станом на час звернення позивача до суду з даним позовом рішення у справі №580/7962/21 не виконано в частині поновлення позивача на посаді.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на час розгляду даної справи та прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі №580/7962/21 набрало законної сили та є обов`язком до виконання.

Висновки суду першої інстанції про передчасність позовних вимог у даній справі враховуючи відсутність наказу про поновлення на посаді, колегія суддів вважає помилковими, оскільки невиконання відповідачем судового рішення про поновлення позивача на роботі зумовлює право останнього на отримання середнього заробітку за час затримки виконання в силу приписів ст.236 КЗпП України.

Посилання відповідача на поважність причин невиконання рішення суду у зв`язку з введенням в дію змін до структури та штатного розпису Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на 2021 рік у зв`язку з чим посада начальника управління фінансового, правового та господарського забезпечення Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації скорочена та не є тотожною посадам наявним в Департаменті будівництва Черкаської обласної державної адміністрації за посадовими обов`язками, на думку колегії суддів не спростовують обставину невиконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на користь позивача, у зв`язку з затримкою виконання рішення про поновлення на роботі, підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 травня 2023 року (наступний день після ухвалення судового рішення про поновлення) по 25 вересня 2023 року (дата звернення до суду з даною позовною заявою) включно.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 30 березня 2023 року по справі №340/1747/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено Черкаським окружним адміністративним судом в рішенні від 17 травня 2023 року по справі №580/7962/21, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на час звільнення складає 522,40 грн.

Кількість робочих днів у період з 18 травня 2023 року по 25 вересня 2023 року включно складала - 93 дні.

Таким чином середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за вказаний період становить 48 583,20 грн. (522,40 грн. х 93 днів).

Відповідно до п. 6 ч. п. ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує в тому числі чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, наявні підстави для допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в межах суми стягнення за один місяць.

Щодо заявленого апелянтом клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, підстави для встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України відсутні.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не врахував практику Верховного Суду щодо спірних правовідносин, що вказує не неправильне застосування судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти у нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з положень ст. 139 далі - КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. (ч. 3).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки предметом позову є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді, позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2022 року по справі №280/2481/21.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року згідно з квитанцією від 10 жовтня 2023 року №9199/4568-4332-7236 сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Статтею 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Отже, зважаючи на те, що позивачем помилково сплачено судовий збір відповідно до квитанції від 10 жовтня 2023 року №9199/4568-4332-7236 у розмірі 1073,60 грн, а тому наявні підстави для звернення до суду першої інстанції з заявою про повернення помилково сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 540/2505/19, від 20 грудня 2023 року по справі №826/8760/17.

Колегія суддів звертає увагу, що відзив на апеляційну скаргу Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації не містить жодних доводів щодо не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та адвокатом Гармаш Н.М. укладено договір від 20 вересня 2023 року про надання правової допомоги відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе доручення з надання клієнту правничої допомоги на умовах передбачених Договором.

Надання адвокатом правничої допомоги клієнту здійснюється на платній основі, клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар, розмір якого обумовлений в додатку №1 до цього договору (п. 4 договору).

Згідно з додатковою угодою від 20 вересня 2023 року №1 вартість послуг визначається згідно розрахунку суми гонорару у розмірі 1000 грн за годину роботи виконавця (п. 2).

Оплата за надання правової допомоги здійснюється протягом 10 (десяти) днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 3).

Правова допомога вважається наданою після підписання акту виконаних робіт, який підписується сторонами та скріпляється печатками (за наявності (п. 6).

Виконавець разом з актом виконаних робіт також надає клієнту розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу, розрахунок компенсації витрат адвоката на проїзд, інші розрахунки понесених виконавцем витрат, які підлягають оплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені виконавцем (п. 7).

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 31 жовтня 2023 року адвокатом надано наступну правничу допомогу:

20 вересня 2023 року усна консультація 0,5 год - 500,00 грн;

21 вересня 2023 року вивчення та аналіз зібраних доказів 0,5 год - 500,00 грн;

24 вересня 2023 року підготовка та складання адміністративного позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі, з урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції 3 год - 3000,00 грн;

10 жовтня 2023 року підготовка заяви про усунення недоліків позовної заяви 0,5 год. - 500,00 грн;

31 жовтня 2023 року підготовка та складання клопотання про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи 0,5 год. - 500,00 грн.

Всього - 5000,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі робіт від 31 жовтня 2023 року виконавцем було своєчасно та якісно надана правова допомога на ведення справи №580/8817/23. Вартість наданої правової допомоги склала 5000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 31 жовтня 2023 року №0.0.3279952364.1 позивачем сплачено 5000,00 грн. отримувач ОСОБА_2 , призначення платежу: за надану правничу допомогу.

Також позивачем надано розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 09 січня 2024 року, відповідно до якого адвокатом надано наступну правничу допомогу:

02 січня 2024 року усна консультація клієнта 0,5 год. - 500,00 грн;

05 січня 2024 року аналіз рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року №580/8817/23 0,5 год. - 500,00 грн;

08-09 січня 2024 року пошук судової практики, підготовка подача апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року №580/8817/23, з урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції, а також фактичні витрати необхідні для виконання адвокатом договору 9 год. - 9000,00 грн.

Всього 10000,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі робіт від 09 січня 2024 року виконавцем було своєчасно та якісно надана правова допомога клієнту щодо підготовки та подачі апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року №580/8817/23 до Шостого апеляційного адміністративного суду. Вартість наданої правової допомоги склала 10000,00 грн.

Відповідно до квитанції від 10 січня 2024 року №16ВА-ВМ94А9ХН-58Х3 позивачем сплачено 10000,00 грн. отримувач ОСОБА_2 , призначення платежу: згідно договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2023 року (апеляційна скарга по справі №580/8817/23).

Також представником позивача надано ордер серія СА №1073947 від 10 січня 2024 року на представництво інтересів ОСОБА_1 у Шостому апеляційному адміністративному суді та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК №001383.

Отже позивачем підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом позовної заяви Черкаським окружним адміністративним судом та апеляційної скарги Шостим апеляційним адміністративним судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата в додатковій постанові від 15 червня 2022 року №910/12876/19.

Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі № 640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі № 380/4759/21.

Як зазначено вище, відзив на апеляційну скаргу Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації не містить жодних доводів щодо не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

З огляду на вищезазначене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, а також врахувавши обставини даної справи, суть виконаних послуг й відсутність заперечень відповідача щодо розміру їх вартості, колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу справедливості і складності справи, обсягу опрацьованого матеріалу, а також часткового задоволення позовних вимог, розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 8000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40422357, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 223) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у розмірі 48 583,20 грн (сорок вісім тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 20 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку