Постанова

від 15.05.2024 по справі 299/6865/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 299/6865/23 пров. № А/857/5544/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 лютого 2024 року у справі №299/6865/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до поліцейського СРПП відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області старшого сержанта поліції Волошина Андрія Федоровича, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції Левко Т. Ю.,

дата ухвалення рішення 29 лютого 2024 року,

місце ухвалення рішення м. Виноградів,

дата складання повного тексту рішення 05 березня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - поліцейського СРПП відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 , Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №708972 від 02 лютого 2023 року, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн за порушення ч.1 ст.121-3 і ч.1 ст.126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, покликаючись на те, що підстави для притягнення до адміністративної відповідальності були відсутні, оскільки він не керував транспортним засобом та підстави для перевірки документів були відсутні. Зазначає, що відповідач не довів вчинення позивачем адміністративного правопорушення належними доказами, при цьому доводи відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.185, ст.130 ч.1 КУпАП не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішення у справі №299/817/23 ще не набрало законної сили. На думку позивача, відповідач протиправно притягнув його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом із неосвітленим номерним знаком та без документів, що підтверджують право керування транспортним засобом, а також не пред`явлення поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), оскільки доказів на підтвердження вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем не подано. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що о 01 лютого 2023 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим задніми габаритами в темну пору доби, а також під час зупинки працівниками поліції не пред`явив посвідчення водія категорії В, поліс обов`язкового страхування на транспортний засіб та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим здійснив порушення ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126 КУпАП. Вказує, що вищевказані правопорушення було зафіксовано поліцейським за допомогою портативних технічних приладів, строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб, а тому враховуючи ту обставину, що від дня вчинення правопорушення ОСОБА_1 (01.02.2023 року) до моменту розгляду справи в суді (17.10.2023 року) пройшло майже 8 місяців вказані відеозаписи не збереглися. Разом з тим, на думку відповідача, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник позивача (апелянта) Фантич В. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 лютого 2023 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління поліції Національної поліції в Закарпатській області Волошином А.Ф. винесено постанову БАД №708972 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.126 , ч.1 ст.121-3 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.

Відповідно до вищевказаної постанови серії БАД №708972 ОСОБА_1 01 лютого 2023 року о 23 год. 57 хв. керував т/з марки «Audi», н.з. НОМЕР_1 , в с. Підвиноградів по вул. Свердлова, у якого не освітлювались задні габарити н/з в темну пору доби, під час перевірки документів водій не пред`явив посвідчення водія категорії В, поліс обов`язкового страхування та реєстраційний талон на ТЗ, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121-3 КУпАП, ч. 1 ст.126 КУпАП.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 , ч.1 ст.121-3 КУпАП є правомірною, така складена відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а тому підстави для її скасування відсутні.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.5 ст.14 Закону України Про дорожній рух передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За змістом п.1.3 та п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 01 лютого 2023 року о 23 год. 57 хв. керував т/з марки «Audi», н.з. НОМЕР_1 , в с. Підвиноградів по вул. Свердлова, в якого не освітлювались задні габарити н/з в темну пору доби, під час перевірки документів водій не пред`явив посвідчення водія категорії В, поліс обов`язкового страхування та реєстраційний талон на ТЗ, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121-3 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП.

Ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що зі змісту постанови Закарпатського апеляційного суду від 05 квітня 2024 року у справі №299/817/23 вбачається, зокрема, те, що 01 лютого 2023 року о 23 год. 57 хв. у с. Підвиноградів, по вул. Українській (колишня Свердлова) ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції надати документи на автомобіль та посвідчення водія, відповів про їх відсутність.

Таким чином, постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 квітня 2024 року у справі №299/817/23 встановлено факт поставленого у вину позивачу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, зокрема, відсутності у позивача 01 лютого 2023 року о 23 год. 57 хв. під час керування т/з марки «Audi», н.з. НОМЕР_1 , в с.Підвиноградів по вул. Свердлова посвідчення водія категорії В, полісу обов`язкового страхування та реєстраційного талону на ТЗ, вказаний факт встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили 05 квітня 2024 року і в силу вимог ст.78 КАС України доказуванню не підлягає.

Доводи апелянта колегія суддів відхиляє в цій частині за їх безпідставністю, такі спростовуються наведеними вище мотивами.

Колегія суддів не приймає до уваги також доводи апелянта про те, що він не керував вказаним транспортним засобом, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу були роз`яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП, що підтверджується його підписом у графі 8 вказаної постанови; у графі 9 постанови містять підпис позивача, яким він підтверджує отримання ним копії постанови, при цьому, будь-яких заяв, зауважень чи клопотань (в тому числі, що транспортним засобом не керував) постанова не містить (а.с.14).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №708972 від 02 лютого 2023 року в цій частині прийнята правомірно, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Доводи апелянта колегія суддів у цій частині відхиляє, оскільки такі не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст.251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.2 ст.77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що до матеріалів не долучено будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП. При цьому, відеофіксація адміністративного правопорушення не збереглася за закінченням строку зберігання, як стверджує відповідач.

Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апелянта про недоведеність його вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, є підставними, оскільки належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення такого адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП, а тому постанова серії БАД №708972 від 02 лютого 2023 року в частині поставлення у вину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувану постанову винесено із врахуванням ст.36 КУпАП та стягнення накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому враховуючи ту обставину, що за результатами апеляційного розгляду постанову БАД №708972 від 02 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.121-3 КУпАП скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення у цій частині, суд апеляційної інстанції з врахуванням ч.3 ст.286 КАС України за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП змінює постанову БАД №708972 від 02 лютого 2023 року в частині заходу стягнення в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Керуючись ст.195, 242, 243, 246, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 лютого 2024 року у справі №299/6865/23 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №708972 від 02 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.121-3 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення у цій частині.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №708972 від 02 лютого 2023 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП змінити в частині заходу стягнення в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн, а позовну вимогу в цій частині залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 15 травня 2024 року.