Ухвала

від 15.05.2024 по справі 420/5671/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2024 року

м. Київ

справа №420/5671/23

адміністративне провадження №К/990/13419/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Національної поліції України

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року

у справі №420/5671/23

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України, Одеського державного університету внутрішніх справ

про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, Одеського державного університету внутрішніх справ, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеського державного університету внутрішніх справ №45 о/с від 24 лютого 2023 року в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 , декана факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Одеського державного університету внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України №255 о/с від 24 лютого 2023 року в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 , декана факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Одеського державного університету внутрішніх справ;

- поновити полковника поліції ОСОБА_1 , декана факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Одеського державного університету внутрішніх справ на службі в поліції з 25 лютого 2023 року;

- стягнути з Одеського державного університету внутрішніх на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2023 року по момент винесення судового рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 24 лютого 2023 року №255о/с «По особовому складу».

Визнано протиправним та скасовано наказ Одеського державного університету внутрішніх справ від 24 лютого 2023 року №45 о/с «Про особовий склад».

Поновлено полковника поліції ОСОБА_1 , декана факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Одеського державного університету внутрішніх справ на службі в поліції з 25 лютого 2023 року.

Стягнуто з Одеського державного університету внутрішніх на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2023 року по 26 березня 2024 року в сумі 847 487,52 грн. (вісімсот сорок сім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 52 копійок).

До Суду надійшла касаційна скарга Одеського державного університету внутрішніх справ на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №420/5671/23.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв`язку зі сплатою судового збору в неповному обсязі. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано квитанцію, що підтверджує сплату судового збору. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В касаційні скарзі скаржник, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту ж пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Національної поліції України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №420/5671/23.

2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

3. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/5671/23.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду