Ухвала

від 15.05.2024 по справі 520/12930/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2024 року

м. Київ

справа №520/12930/19

адміністративне провадження № К/990/16238/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №520/12930/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Нерухомість» до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Нерухомість" (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 11.11.2019 ХК6617/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС, якою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 625 950,00 гривень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 скасовано, та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

26.04.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не наводить обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Отже касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №520/12930/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Нерухомість» до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук