Ухвала

від 03.05.2024 по справі 334/3615/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 03.05.2024

Справа № 334/3615/24

Провадження № 2/334/1936/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Б.І. до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Енергодар-2» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат ОлійникБ.І.звернувся досуду зпозовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Енергодар-2» про захист прав споживачів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Частина 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви такого доказу долучено не було, однак, в позовній заяві вказано, що позивач звільнений від сплати судового збору оскільки зазначає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Суддя не погоджується з твердженнями позивача про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору з огляду на наступне.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закон України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» тощо, на які позивач і посилається в позові.).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення Закону України «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини, які передували укладенню договору, крім того позивач просить стягнути грошові кошти.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI)).

Згідно п.п.1, п.1,частини 2, ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У даній справі при ціні позову 817735,62 грн. судовий збір становить 8177,36 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

За подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а тому позивачем повинно бути також сплачено 3028,00 грн., за відповідну позовну вимогу.

Судовий збір слід сплатити за такими реквізитами: розрахунковий рахунок:

UA828999980313131206000008512, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37941997, Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101 призначення платежу *; 101; ІПН; Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050), за позовом ..., Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Крім того, відповідно до п.2 ч.3 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Позовна заява подана адвокатом Олійник Б.І. в інтересах ОСОБА_1 , не відповідає вимогам п.2 ч.3 175 ЦПК України, так як не містить РНОКПП адвоката Олійник Б.І., що унеможливлює здійснити перевірку його реєстрації в електронному суді, а також не містить відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі сторін.

Адвокат Олійник Б.І. не надав письмову заяву із зазначенням обставин та обґрунтуванням, які суперечать його релігійним переконанням, не реєструвати електронний кабінет.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 185 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

Зазначені недоліки позбавляють суддю можливості вирішити питання щодо відкриття провадження по справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, а саме: сплатити суму судового збору; зобов`язати позивача та його представника - адвоката Олійник Б.І. зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі); в позовній заяві зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, зазначити ідентифікаційний код адвоката Олійник Б.І.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Б.І. до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Енергодар-2» про захист прав споживачів, не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Б.І. до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Енергодар-2» про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Добрєв М. В.