Ухвала

від 16.05.2024 по справі 537/2435/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/1011/2024

Справа № 537/2435/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управлянні Міністерства юстиції про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна,

установив:

Позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника адвоката Капєльнікова В.Л., звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд ухвалити рішення, яким зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя перевіривши позовну заяву та матеріали подані в її обґрунтування встановив таке.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Вже на стадії пред`явлення позову позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно доч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна міститинайменування судупершої інстанції,до якогоподається заява; повненайменування (дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові)(дляфізичних осіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостіпозивачу відомі),відомі номеризасобів зв`язкута адресиелектронної пошти,відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; зазначенняціни позову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; змістпозовних вимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; викладобставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; відомостіпро вжиттязаходів досудовоговрегулювання спору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; відомостіпро вжиттязаходів забезпеченнядоказів абопозову доподання позовноїзаяви,якщо такіздійснювалися; перелікдокументів таінших доказів,що додаютьсядо заяви;зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності);зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; попередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних Справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Згідно ст. 59Закону України«Про виконавчепровадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами цивільного судочинства, якщо вони виникають у цивільних правовідносинах.

Щодо заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог закону в межах виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами розділу VІІ ЦПК України.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про зняття арешту вказані позовні вимоги в цій частині можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, стягувача у виконавчому провадженні, а орган державної виконавчої служби залучений до участі у справі як третя особа.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08. 2019 року у справі № 519/77/18, від 15.04.2020 року у справі № 474/106/18.

Відтак, позивачу необхідно визначитись із суб`єктним складом осіб у вказаному позові та уточнити спосіб захисту порушених прав.

Окрім того, відповідно ч. 2 ст.30ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Разом з тим, в порушення зазначеної вимоги позивач не зазначає на яке саме майно накладено арешт, що порушує його права, як власника, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, доказів про знаходження майна на території Крюківського району міста Кременчука не надає, що позбавляє суд можливості встановити, чи підсудний даний позов саме Крюківському районному суду м. Кременчука Полтавської області.

Відповідно до ч.6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про витребування доказів.

Згідно ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до нею матеріалів, ОСОБА_1 просить суд зняти арешт з належного йому рухомого та нерухомого майна, накладеного державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управлянні Міністерства юстиції постановою від 17.03.2006 у виконавчому проваджені, яке було відкрите на підставі постанови б/н від 09.12.2005, виданої Крюківським районним судом м. Кременчука, однак вказані постанови до матеріалів позовної заяви не додані, як і не додані докази, з яких можливо було б встановити, чи дійсно на час подання позовної заяви до суду на належному йому рухомому та нерухомому майні мається обтяження, яке накладено постановою державного виконавця від 17.03.2006, про неможливість надання вказаних доказів не зазначено, клопотання про їх витребовування у зв`язку з неможливістю самостійно їх отримання не подано.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст. 175 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, за відсутності документів, що підтверджують підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, останній, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Відповідно доч.1ст.185ЦПК України,суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях 175і 177цього Кодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для виправлення вищезазначених недоліків, а саме надати суду докази щодо сплати судового збору на наступні реквізити: отримувач: ГУК у Полтавській обл./Крюківський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувча: UA 858999980313121206000016718, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надати всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема з яких можна встановити, що на час подання позовної заяви до суду на належному позивачу рухомому та нерухомому майні мається обтяження, яке накладено постановою державного виконавця від 17.03.2006; надати докази про знаходження майна, на якому мається обтяження, яке стало приводом для звернення до суду з даними позовом, на території Крюківського району міста Кременчука.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управлянні Міністерства юстиції про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків з дня вручення даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.І.Дядечко