Ухвала

від 16.05.2024 по справі 546/393/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/393/24

номер провадження 2/546/261/24

УХВАЛА

16 травня 2024 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді - Сербіненко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної частки (паю) в натурі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Говтва»,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 через електронний кабінет Електронного суду звернулась до суду із позовною заявою до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної частки (паю) в натурі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Говтва».

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Як передбачено п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачка у позовнійзаяві зазначає що, після смерті матері, ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, де вона є спадкоємцем першої черги за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , яка є онучкою та правонаступником ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Померла ОСОБА_4 за час свого життя була членом КСП ім. Т. Шевченка Решетилівського району Полтавської області та мала право на отримання земельної частки (паю).

Однак,у позовнійзаяві позивачказазначає,що родинні відносини між нею як правонаступницею та померлими підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом ввід 22.08.2003 серія ВАМ № 750342.

Про те, документами, що підтверджують родинні відносиниє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, Витяги з реєстру актів цивільного стану щодо актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин.

У порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, тобто до заяви не додано доказів звернення до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини і, як наслідок, отримання письмової відмови у вчиненні вказаних дій чи роз`яснення.

Оскільки звернення до суду з заявою про визнання права власності повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Так, згідно з узагальненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема ЗУ «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивачка не вказує про звернення до нотаріуса, який відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, та доказів звернення не надано.

Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.

Згідно положень ст. 34 Закону України «Про нотаріат», видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусами.

Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення судом питання щодо наявності спору за даним позовом.

В зв`язку з зазначеними недоліками позовної заяви вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

Способами усунення недоліків є наступні надати підтвердження факту родинних відносин між спадкоємицею ОСОБА_1 та померлими спадкодавцями, зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Згідно ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної частки (паю) в натурі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Говтва» залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Сербіненко