Ухвала

від 16.05.2024 по справі 137/438/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

137/438/24

У Х В А Л А

16.05.2024 с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. відрозгляду цивільноїсправи №137/438/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. перебуває вказана цивільна справа, яку призначено до розгляду на 16.05.2024.

22.04.2024 відповідачкою ОСОБА_1 подано заперечення на позовну заяву, у якій заявлено відвід судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськомуВ.М. відрозгляду цивільноїсправи №137/438/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відвід мотивований тим, що, на думку заявниці, 04.04.2024 представником іноземної комерційної компанії у стані припинення (Літинський районний суд Вінницької області) (ЄДРПОУ: 02894935),(суддею)фізичною особою ОСОБА_2 винесеноухвалу «провідкриття провадженняу справі137/438/24»за позовоміншої іноземної комерційної компанії (Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця») (ЄДРПОУ: 41835359). Як зазначає заявниця, поспіх з яким суддя намагається сприяти розгляду «позовної заяви» за правилами спрощеного позовного провадження у справі, яку кваліфікує як «цивільна», «адміністративна», «про адміністративне порушення», «інше», на основі наданих позивачем матеріалів у вигляді незавірених копій, роздруківок бланків без підписів сторін або підписаних лише стороною позивача, свідчить, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а обставини, за яких це відбувається, викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, адже всупереч законодавству України, він намагається розглядати складну господарську справу (відповідно до ст.20, п.1, пп.1 ГПК України), представивши її як адміністративну за правилами спрощеного позовного провадження за надуманим позовом іноземного комерційного господарюючого суб`єкта, яке, заволодівши у незаконний спосіб її персональними даними, порушивши ст.182 ККУ, ч.4 ст.2 ЗУ «Про захист персональних даних», ч.9 ст.2, ст.4 ЗУ «Про ринок електричної енергії», не гребуючи залученням інших комерційних компаній, у т.ч. у стані припинення, як то: (Літинський районний суд Вінницької області), втручається в особисте життя, вчиняє неправомірні дії щодо схилення до правовідносин, яких на даний момент між позивачем та нею не існують, з метою заволодіння грошовими коштами.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Желіховському В.М. передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, визначеному ч.1ст.33 ЦПК України. Головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Желіховського В.М. визначено суддю Верещинську Я.С.

Зважаючи на норми ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд заяви про відвід судді у письмовому провадженні без призначення судового засідання.

Суд, розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Желіховському В.М. та матеріали цивільної справи, вважає встановленим наступні обставини.

Як закріплено у ч.4ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02)зазначено: «згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими».

Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями: суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення судді у конкретній справі; також, відповідно до об`єктивного тесту визначається чи суд, а також, серед іншого, його структура, забезпечила відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості. У зв`язку з цим, навіть прояви неупередженості мають значення. Іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись». Під сумнівомдовіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи».

Частиною 1 ст.36 ЦПК Українивизначенні підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В силу ч.3 ст.39ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі "Ветштайн проти Швецарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Таким чином, в процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована. Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цивільної справи 137/438/24, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, оскільки заявником не доведено протилежне. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Твердження відповідачки не ґрунтуються на вимогах чинного процесуального законодавства, оскільки заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ст.277 ЦПК України та заперечення проти позову в порядку ст.178 ЦПК України не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду конкретної справи.

У заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про зацікавленість чи упередженість судді, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, а непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Крім того, суд бере до уваги, що за змістом частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, в тому числі щодо відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, у задоволенні заявленого відповідачкою ОСОБА_1 відводу судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М., з викладених у ньому підстав, слід відмовити.

Керуючисьст.10,36,39-40, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. відрозгляду цивільноїсправи №137/438/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвала суду, в силу положень ч.2 ст.261та ч.1 ст.353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя:Я. С. Верещинська