Справа № 930/507/24
Провадження №2/930/343/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2024 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Царапори О.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В:
Виклад позиції позивача
Адвокат Тельпіс Я.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи її тим, що 31 травня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено та видано виконавчий напис нотаріуса №74309, про стягнення з громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВАНСАР» (код ЄДРПОУ: 40199031, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, офіс 501/5), якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАГОР» (код ЄДРПОУ: 40202955) відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №27/05/2020-4 від 27.05.2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (код ЄДРПОУ: 40210636) відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №1 від 20.05.2016 року, якому в свою чергу Публічне акціонерне товариство "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ: 38619024) на підставі Договору факторингу №1905 від 19.05.2016 року відступлено право вимоги за Кредитним договором №200239628 від 10.05.2016 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 .
У тексті напису, серед іншого, зазначено, що грошові кошти за Кредитним договором №200239628 від 10.05.2016 року не виплачені в строк. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.05.2016 по 28.05.2021. Сума заборгованості складає 40367,56 грн. (Сорок тисяч триста шістдесят сім гривень 56 коп.), з яких заборгованість за тілом кредиту - 10868,86 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 27748,70 грн., заборгованість за нарахованою пенею 900 грн.
На підставі виданого Виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем, 04.08.2022 відкрито виконавче провадження ВП№69570222 на підставі заяви стягувача ТОВ «АВАНСАР», до якої було додано оригінал виконавчого напису та оригінал кредитного договору №200239628 від 10.05.2016 року.
Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню з підстав недотримання нотаріусом, при його вчиненні, чинних норм законодавства та не встановлення дійсних обставин, а саме, кредитний договір, який наданий стягувачем для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально та заборгованість, зафіксована у виконавчому написі не є безспірною.
Зважаючи на те, що на дату вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису №74309 пункт 2 Переліку документів у редакції Постанови КМУ №662, вже був не чинним, Відповідач намагається незаконно стягнути заборгованість за Договором №200239628 від 10.05.2016 року (який не був посвідчений нотаріально) позасудовим шляхом із Позивача, звернувшись до приватного виконавця для примусового стягнення суми заборгованості за виконавчим написом нотаріуса, який вчинений 31.05.2021 року із грубим порушенням вимог чинного законодавства, чим порушує права та законні інтереси Позивача, оскільки останній змушений нести всі несприятливі наслідки процедури примусового виконання виконавчого документу в рамках відкритого виконавчого провадження.
Позивач зазначає, що не отримував будь-яких повідомлень із вимогою припинити порушення зобов`язання або про початок процедури примусового позасудового стягнення заборгованості. Позивач дізнався про існування заборгованості з порталу Дія та лише після відкриття виконавчого провадження, з матеріалів якого і стало відомо про видання виконавчого напису нотаріуса.
Серед іншого, позивач вказує, що Договір, наданий стягувачем для вчинення виконавчого напису, копія якого міститься в матеріалах виконавчого провадження №69570222, укладено 14.03.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 про відкриття платіжної картки, встановлення кредитного ліміту.
Тобто, по-перше, наданий договір укладений Позивачем з іншою особою Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (код ЄДРПОУ: 38619024), стягував же зазначений у виконавчому написі як правонаступник всіх прав та обов`язків такої особи. Разом з цим, Позивачу, не надсилались будь-які повідомлення про зміну кредитора, не зважаючи на те, що (як стало відомо з виконавчого напису) такий кредитор змінювався тричі. Вищевказане виключає безспірність заборгованості, адже нотаріус не має повноважень перевіряти під час вчинення виконавчого напису дотримання сторонами договору порядку заміни кредитора у зобов`язанні та оцінити правомірність трьох договорів про відступлення прав вимоги у випадку, якщо такі взагалі були надані стягувачем.
По-друге, у виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав, проте коли саме він настав не зазначено, що не дає можливості оцінити правомірність нарахування заборгованості стягувачем. Більш того, така заборгованість була розрахована стягувачем самостійно, в односторонньому порядку, Позивач навіть не був ознайомлений із ним, що виключає можливість її заперечувати чи погодитись із нею. Більш того, початок нарахування заборгованості відповідно до виконавчого напису 10.05.2016, дата вчинення виконавчого напису 31.05.2021 року, тобто після спливу більше ніж трьох років.
Окрім цього, з тексту такого договору неможливо встановити суму заборгованості, оскільки в ньому не зазначено, яка саме сума грошових коштів була надана Позивачу в якості кредитних коштів. Відповідно до Договору Позивачу не був наданий кредитний ліміт, але він міг бути збільшений. Чи надавався такий кредитний ліміт, в якій сумі, строк дії такого кредитного ліміту, чи були фактично використані Позивачем кошти в рамках наданого ліміту та якщо були в якій сумі, та коли саме, встановити із тексту Договору неможливо. Зазначені обставини вже є спірними. Неможливо встановити, чому стягувач обрав саме той період, за який стягується заборгованість, відповідно до виконавчого напису, а також з якого саме моменту виникла заборгованість. Слід також зазначити, що договір був підписаний 14.03.2015, але у Виконавчому написі зазначена дата договору 10.05.2016. Також, найменування стягувача у Виконавчому написі ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВАНСАР», а стягувачем у виконавчому провадженні є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНСАР»</a>. Зазначені обставини також виключають безспірність заборгованості.
Отже, з наведеного вище вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від Відповідача та Позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений Відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, штрафних санкцій, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив чинні норми законодавства. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому написі зроблено Відповідачем одноособово без урахування думки та позиції Позивача та не відповідає дійсності, оскільки заборгованості у Позивача перед Відповідачем не існує.
Внаслідок цього, представник позивача просить визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 31 травня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за №74309, таким, що не підлягає виконанню.
Виклад позиції відповідача
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a> відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 22.02.2024 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача, третіх осіб
20.02.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про витребування доказів та заява про забезпечення позову.
28.02.2024 року на адресу суду від представника ТОВ «АВАНСАР» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
28.03.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
28.03.2024 року на адресу суду від державного нотаріуса Київського державного нотаріального архіву Гуль Л.О. надійшли відомості, на виконання ухвали про витребування доказів.
15.04.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про повернення судового збору.
Від представника позивача, адвоката Тельпіс Я.І. 15.05.2024 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Від третіх особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору заяв та клопотань по справі не надходило.
Процесуальні дії у справі
22.02.2024 року ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області прийнято позовну заяву та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано докази.
22.02.2024 року ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.
28.03.2024 року ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області у задоволенні заяви представника позивача про збільшення позовних вимог відмовлено.
16.04.2024 року ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області повернуто судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за подання заяви про збільшення позовних вимог по справі № 930/507/24 в розмірі 1211,20 грн. відповідно до квитанції ID: 2863-6958-4263-8326 від 27.03.2024 року.
Відповідно до п. 1 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторонами викладені письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у поданих заявах по суті справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Як вбачається із заяви (оферти) № 200239628 від 14.03.2015 року, між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладено Договір про надання та використання платіжної картки. Максимальний кредитний ліміт встановлено 50000 грн.
31 травня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено та видано виконавчий напис нотаріуса №74309, про стягнення з громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВАНСАР» (код ЄДРПОУ: 40199031, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, офіс 501/5), якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАГОР» (код ЄДРПОУ: 40202955) відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №27/05/2020-4 від 27.05.2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (код ЄДРПОУ: 40210636) відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №1 від 20.05.2016 року, якому в свою чергу Публічне акціонерне товариство "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ: 38619024) на підставі Договору факторингу №1905 від 19.05.2016 року відступлено право вимоги за Кредитним договором №200239628 від 10.05.2016 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 . Загальна заборгованість становить 40367,56 грн.
15.02.2022 року представник ТОВ «АВАНСАР» звернувся до приватного виконавця Турського Олександра Віталійовича із заявою, у якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 74309 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40367,56 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича від 04.08.2022 року відкрито виконавче провадження № 69570222 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВАНСАР» заборгованість в розмірі 40367,56 гривень.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені із дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про нотаріат порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат).
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України Про нотаріат).
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено главою 14 Закону України Про нотаріат та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Крім того, у абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин .
Частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі Совтрансавто-Холдінг проти України (заява № 48553/99), а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі Брумареску проти Румунії (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Оскільки вищезазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України набула законної сили з моменту проголошення, тобто з 22 лютого 2017 року, то з цієї дати чинне законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 та постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 158/2157/17.
Висновки суду
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 31.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Кредитний договір № 200239628 від 14.03.2015 року, укладений з Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» не є договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки відповідачем не надано доказів того, що такий договір є нотаріально посвідчений, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Крім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, що боржником отримане повідомлення стягувача про порушення зобов`язання. Ураховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору та витрати за подання заяви про забезпечення позову з ТОВ «АВАНСАР», в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, представником позивача визначені орієнтовні витрати на правову допомогу у розмірі 12000 грн. Однак, останньою зазначено, що документи, що підтверджують витрати та детальний розрахунок витрат будуть надані на протязі 5 (п`яти днів) після винесення рішення по справі. Внаслідок цього, саме на цій стадії судового розгляду не підлягають розподілу між сторонами витрати на правничу допомогу адвоката.
Враховуючи викладене,керуючись ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 31 травня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за №74309, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a> на користь Лісового ОСОБА_1 витрати, понесені на оплату судового збору та витрати за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a>, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405, код ЄДРПОУ 40199031.
Третя особа 1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Третя особа 2: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, місцезнаходження: 21001, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Героїв Крут, буд. 4-В, прим. № 47.
Суддя О.П. Царапора
Суд | Немирівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 17.05.2024 |
Номер документу | 119062744 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Немирівський районний суд Вінницької області
Царапора О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні