Ухвала

від 16.05.2024 по справі 523/8004/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8004/24

Провадження №2/523/4002/24

У Х В А Л А

"16" травня 2024 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на дітей,

УСТАНОВИЛА:

10 травня 2024 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 травня 2024 року і до закінчення навчання сина, а далі у розмірі частини до досягнення повноліття дочкою.

Після надходження цивільної справи суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).

За положеннями ч.1 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до довідок №№ 591537, 591523 від 14 травня 2024 року, сформованих засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за даними Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної підсудності Суворовського районного суду м. Одеси.

Як вбачається із позову, позивачка звертається до Суворовського районного суду м. Одеси за місцем свого фактичного перебування, посилаючись на те, що вона з дітьми проживає в АДРЕСА_2 . Проте, місце перебування позивачки у Пересипському районі м. Одеси не зареєстроване у встановленому законом порядку.

За отриманими суддею відомостями ОСОБА_1 з 23 квітня 2013 року зареєстрована у Дніпровському районі м. Києва.

Місцем проживання (перебування) позивачки в цьому випадку є зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання, яке відносно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК України і статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

За нормами п.12 ч.1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Статтями 263-264 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином, враховуючи, що місце проживання позивачки у Пересипському районі м. Одеси не зареєстроване у встановленому законом порядку, тому дана справа не підсудна Суворовському районному суду м. Одеси.

Відповідно доч.9ст.187ЦПК України якщо зарезультатами отриманоїсудом інформаціїбуде встановлено,що справане підсуднацьому суду,суд надсилаєсправу запідсудністю впорядку,встановленомустаттею 31цьогоКодексу.Суд передаєсправу нарозгляд іншомусуду,якщо справаналежить дотериторіальної юрисдикції(підсудності)іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана ст. 32 ЦПК України.

Таким чином, суддя дійшла висновку, що позов не підсудний Суворовському районному суду м. Одеси, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати на розгляд Дніпровському районному суду м. Києва відповідно до положень ч. 2 ст. 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання позивачки.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей передати на розгляд Дніпровському районному суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала складена та підписана 16 травня 2024 року.

Суддя