Рішення

від 25.09.2024 по справі 523/8004/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:523/8004/24

Провадження №: 2/755/7345/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на малолітню доньку ОСОБА_3 , 2016 року народження та повнолітнього сина ОСОБА_4 , 2006 року народження, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 11 травня 2024 року і до закінчення навчання повнолітнім сином ОСОБА_5 , а після аліменти на доньку ОСОБА_6 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення останньою повнолітня.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що шлюб, який між сторонами зареєстрований

30 серпня 2003 року, розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2015 року. За час перебування в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, після розірвання шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька сторін ОСОБА_7 . Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 16 грудня 2021 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на дітей до досягнення ними повноліття.

На даний час, вже повнолітній син ОСОБА_5 перебуває на утриманні позивача, та є студентом Одеського фахового коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, а тому продовжує потребувати матеріальної допомоги від відповідача.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 16 травня 2024 року вказану позовну заяву передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті. Судове засідання у справі призначено на 25 вересня 2024 року на 15-00 год.

28 серпня 2024 року (вхід. № 47164) засобами поштового зв`язку від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Самчук М.В., до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема, зазначив, що позовна вимога щодо стягнення аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_5 є передчасною, оскільки після досягнення сином повноліття відповідач в добровільному порядку продовжує сплачувати кошти на його утримання, а тому права дітей не порушено і спір між сторонами відсутній. Відповідач є військовослужбовцем, має стабільний дохід, дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 любить, свій обов`язок по сплаті аліментів виконує добросовісно, і планує виконувати його й надалі. Вказано, що син сторін навчається за кошти регіонального замовлення, що виключає витрати на оплату навчання, а тому сума яку відповідач сплачує на утримання сина, в добровільному порядку, є достатньою. Відповідач також не погоджується з вимогою щодо стягнення аліментів на користь позивача, оскільки син сторін досяг повноліття, має повну цивільну дієздатність, а тому, в разі задоволення позову, аліменти мають стягуватись саме на користь сина ОСОБА_5 . На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 правом подання відповіді на відзив не скористалась.

Позивач в судове засідання не з`явилась, 24 вересня 2024 року (вхід. № ЕП-10940 від 25 вересня 2024 року) ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить суд розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки в судове засідання суду не повідомив.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2015 року, розірвано шлюб, який зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 30 серпня 2003 року Виконавчим комітетом Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, за актовим записом № 42 (справа № 755/3937/15-ц).

Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1260.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 3482, у ОСОБА_2 та ОСОБА_8 народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 16 грудня 2021 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття (справа № 523/12687/21).

10 січня 2024 року прізвище та по батькові ОСОБА_9 змінено на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_3 , виданим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом № 1.

ІНФОРМАЦІЯ_4 син сторін - ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ), 2006 року народження, досяг повноліття, а тому стягнення аліментів на нього припинилось.

Відповідно до довідки від 17 квітня 2024 року № 100/24 ОСОБА_4 є студентом ІІІ курсу Одеського фахового коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, навчається за спеціальністю 181 «Харчові технології (Виробництво харчової продукції)», за кошти регіонального замовлення. Строк навчання з 01 вересня 2021 року по 01 лютого 2025 року.

Відповідно до частини третьої статті 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Оскільки син сторін досяг повноліття, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, а також на доньку, яка не досягла повноліття, з подальшим перерахунком такого розміру аліментів після досягнення донькою повноліття.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення

23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку(доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків по наданню відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач звернулась до суду із позовом про стягнення коштів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2016 року народження та повнолітнього сина ОСОБА_4 , 2006 року народження, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 11 травня 2024 року і до закінчення навчання повнолітнім сином Нікітою, а після закінчення навчання просила стягнути аліменти на доньку ОСОБА_6 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення останньою повнолітня.

У довідці навчального закладу зазначено, що ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання. Така форма навчання призводить до неможливості студентів офіційно працювати та отримувати доходи, а отже син об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє можливості повнолітніх дітей працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідач вказує, що продовжує добровільно сплачувати аліменти, в тому числі на повнолітнього сина, на підтвердження чого надано довідку про заробітну плату від 09 серпня 2024 року № 103, згідно якої з ОСОБА_2 в період з січня 2024 року по липень 2024 року стягнуто аліменти в розмірі 185 510, 01 грн., а тому права дітей не порушено, спір по сплаті аліментів між сторонами відсутній.

Разом з тим, добровільна матеріальна допомога повнолітньому сину, не виключає права позивача у будь-який час звернутись до суду із заявою про стягнення з відповідача аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 також заперечує щодо стягнення аліментів саме на користь позивача, оскільки син сторін є повнолітнім, має повну цивільну дієздатність, а тому, в разі задоволення позову, аліменти мають стягуватись безпосередньо на його користь. Такі доводи є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно із довідкою ТОВ Керуюча компанія «КОІН» від

16 квітня 2024 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 фактично проживають в ЖК «Лузанівський парк» за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідно до вищенаведених норм законодавства позивач має право на звернення до суду з відповідним позовом і таким правом остання скористалась.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_3 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, після закінчення навчання повнолітнім сином ОСОБА_4 , то суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки така вимога є передчасною. З урахуванням положень частини другої статті 183 СК України суд у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей зобов`язаний визначити саме єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною 23-х років або закінчення навчання.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1798цс16 та постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року у справі № 756/14962/15.

Суд звертає увагу позивача, що вона не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом після закінчення навчання старшим сином або досягнення ним 23-х років про стягнення аліментів на молодшу доньку до досягнення останньою повноліття.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов подано до суду 10 травня 2024 року, однак у позові ОСОБА_1 просить стягнення аліментів почати з 11 травня 2024 року, з дати досягнення повноліття сином Нікітою.

З урахуванням вказаної норми, а також того, що вимога позивача щодо дати початку стягнення аліментів з 11 травня 2024 року не передує даті звернення нею з позовом до суду, суд вважає за необхідне призначити стягнення аліментів саме з дати досягнення повноліття старшою дитиною,

- ІНФОРМАЦІЯ_4 , і до закінчення ОСОБА_4 навчання - ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не більше ніж до досягнення 23-х років (у разі продовження навчання).

Враховуючи викладене, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення

з 11 травня 2024 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23-х років, що буде відповідати інтересам сторін та інтересам їх дітей.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Згідно із статтею 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись статтями 182, 198, 199, 200 СК України, статтями

4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 11 травня 2024 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації:

АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне рішення суду виготовлено 25 вересня 2024 року.

Суддя О.О. Хромова