Постанова

від 15.05.2024 по справі 910/7633/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа№ 910/7633/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023, повний текст якого складений 08.12.2023,

у справі № 910/7633/23 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

про стягнення 92 464,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача 92 464,62 грн. з яких: вартість не облікованої електричної енергії в сумі 92 093,72 грн.; 3% річних у сумі 370,90 грн.; вартість витрат, понесених на проведення експертизи, в сумі 1 887,83 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем допущено порушення умов укладеного між сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила), які (порушення) полягали у пошкодженні встановленої на захисному екрані трансформаторів струму № С28822673 та переданої на відповідальне зберігання відповідачу пломби з відбитками тавр енергопостачальника № С28822673, що підтверджується складеним позивачем Актом про порушення № 003123 від 28.09.2022.

Позивач вважає, що пошкодження пломби, встановленої на захисному екрані трансформаторів струму, є порушенням передбаченим підпунктом 2 пункту 8.4.2 розділу VIII Правил, і таке порушення є підставою для нарахування плати за необліковану електричну енергію відповідачеві як особі, відповідальній за збереження цілісності пломб. При цьому несанкціоноване втручання у пломбу № С28822673 підтверджено висновком експертного дослідження.

У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- він не є власником лічильника електроенергії типу НІК 2303АРК1 № 0074466, не приймав його на відповідальне зберігання та, з огляду на вказане, саме позивач повинен проводити повірку такого лічильника за власний рахунок;

- акт про порушення № 003123 від 28.09.2022 є не конкретним, оскільки у ньому відсутнє посилання на підпункт пункту 8.4.2 Правил, що порушено.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що:

- згідно з актом про пломбування засобів обліку № 1068 від 27.04.2016 представниками позивача було опломбовано електролічильник типу НІК 2303 АРК1 № 0074466, зокрема встановлено пломбу захисного екрану трансформаторів струму № С28822673 та передано на відповідальне зберігання відповідачу, що підтверджується підписом головного енергетика відповідача на зазначеному Акті - Сухоручкіна І.І. Вказане свідчить про те, що повна відповідальність за збереження пломб. згідно з актом про пломбування засобів обліку № 1068 від 27.04.2016 покладена на відповідача;

- доводи відповідача щодо строків повірки електролічильника НІК 2303АРК1 № 0074466 не мають значення для цієї судової справи, оскільки пломба з відбитками тавр про повірку лічильника не була пошкоджена, відповідно з приводу пошкодження цієї пломби акт про порушення не складався;

- порушення Правил вчинене відповідачем та зафіксоване в акті про порушення № 003123 від 28.09.2022 gідпадає під кваліфікацію, визначену пп. 2 п. 8.2.4 Правил.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зауважив на тому, що:

- згідно з актом про пломбування засобів обліку № 1068 від 27.04.2016 сам прилад електроенергії - лічильник НІК 2303АРК1 № 0074466 на відповідальне зберігання відповідачу не передавався, а відтак відповідач не є ані власником такого лічильника. ані особою, яка має обов`язок щодо відповідального зберігання такого лічильника;

- зміст складеного позивачем акту про порушення № 003123 від 28.09.2022 є неоднозначним, що дає можливість його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення та, як наслідок, такі недоліки акта свідчать про невідповідність його вимогам Правил;

- наданий позивачем висновок експерта не містить в собі посилання на те, що вказану особу попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того у додаткових поясненнях відповідач послався на те, що:

- в схемі електроживлення відповідача застосовані зовнішні трансформатори струму, які поміщені в окрему шафу, та які не є складовою частиною ЗВТ (електролічильника) та пломба, що була встановлена на захисному екрані (шафі) зовнішніх трансформаторів струму була в наявності, але за твердженням позивача пошкоджена, відповідальність відповідача за пп. 2 п. 8.4.2 Правил не настала.

- пломба № С28822673 з відтиском тавра ОСР, встановлена на захисному екрані (шафі) ТС (трансформаторів струму, які є зовнішніми та не відносяться до засобів вимірювання техніки), а не на ЗВТ (електролічильнику), що виключає можливість притягнення відповідача до відповідальності за пп.2) п. 8.4.2 Правил (в редакції, що діяла станом на дату складання акту про порушення від 28.09.2022).

У поясненнях позивач зауважив на тому, що:

- згідно з визначеннями, які містяться у Кодексі комерційного обліку електричної енергії, до складу вузлу обліку електричної енергії можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо);

- відсутність у експертному дослідженні попередження про кримінальну відповідальність пояснюються відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження, які проводяться Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що сторонами не оспорюється додержання порядку складання акту про порушення №003123 від 28.09.2022, достовірність встановлених ним обставин щодо пошкодження пломби № С28822673, а також не заперечуються результати експертного дослідження від 16.12.2022 про те, що пломба № С28822673 містить сліди несанкціонованого втручання, а відтак, оскільки 27.04.2016 відповідач за актом № 1068 прийняв всі пломби, у тому числі і пломбу С28822673, на відповідальне зберігання, є доведеним позивачем порушення відповідачем обов`язку щодо забезпечення збереження і цілісності установленої на його території та об`єкті пломби - С28822673.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виявлене порушення станом на час його вчинення (28.09.2022) не було порушенням, яке мало наслідком застосування механізму розрахунку необлікованої електричної енергії так як:

- таке порушення, як пошкодження пломби, є предметом регулювання підпунктів 1 та 2 пункту 8.4.2 Правил;

- кваліфікуючою ознакою застосування підпункту 1 пункту 8.4.2 Правил при виявленні порушення цілісності пломб була наявність факту втручання споживача в роботу вимірювальної техніки, проте оскільки відсутні дані про втручання відповідача у роботу засобів вимірювальної техніки, порушення, зазначене в акті про порушення № 003123 від 28.09.2022, не є предметом регулювання цього пункту;

- пломба С28822673, пошкодження якої виявив позивач під час перевірки 28.09.2022, була встановлена на захисному екрані трансформатора струму, проте захисний екран не є засобом (вузлом) вимірювальної техніки, а тому пошкодження пломби на захисному екрані станом на 28.09.2022 не підпадало під порушення, передбачене підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил;

- зміни до підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил мали місце тільки 31.01.2023 на підставі постанови НКРЕКП, якою до складу порушень включено порушення пломби на шафі обліку, захисній панелі тощо. Водночас, ці зміни не мають зворотної дії в часі, а тому не можуть бути застосованими до спірних правовідносин;

- вказане свідчить про те, що станом на 28.09.2022 порушення, виявлене позивачем та зафіксоване у акті про порушення № 003123 від 28.09.2022, не було таким, за вчинення якого Правила передбачали застосування механізму розрахунку обсягу електричної енергії відповідно до глави 8.4 Правил;

- з огляду на це підстави для стягнення з відповідача такої плати, та покладення на нього відповідальності у вигляді відсотків річних за прострочення її внесення, відсутні.

Також додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/7633/23 заяву відповідача задоволено, до стягнення з позивача на користь відповідача присуджено 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також змінити розподіл судових витрат (судового збору, витрат за проведення експертизи та витрат на правничу допомогу), понесених сторонами в суді першої інстанції.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції надав невірну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи та прийшов до помилкових висновків, а оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та не вірним застосуванням норм матеріального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, окремо зауваживши на тому, що:

- пошкодження пломб з відбитками тавр оператора системи, якщо вони установлені не на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії, є окремою і достатньою підставою для визначення оператором системи обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, при цьому, факт втручання в роботу засобів вимірювальної техніки не доводиться;

- посилання суду першої інстанції на зміни в Правилах, які мали місце 31.01.2023, не скасовують відповідальності споживача за порушення Правил, адже зміни стосувалися уточнення та переформулювання підпункту 2 пункту 8.4.2. Правил без зміни його змісту, що існував до того, тобто зміни полягали не в доповненні чи розширенні видів порушення Правил;

- у разі, якщо суд апеляційної інстанції скасовує рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23, то суд має змінити розподіл судових витрат, скасувавши додаткове рішення від 18.12.2023 в цій справі.

Також у апеляційній скарзі позивач заявив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку він понесе у справі в суді апеляційної інстанції, становить 10 000,00 грн., а детальний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням тривалості розгляду справи та процесуальних дій учасників справи буде ним наданий до суду у відповідності з ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023, справу № 910/7633/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7633/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/7633/23.

15.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

09.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, якому відповідач, з посиланням на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції та зауваживши на тому, що:

- засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) та вузол обліку електричної енергії - є різними поняттями, відокремлення яких один від одного є важливим в контексті оцінки судом апеляційної інстанції правильності висновків, викладених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні;

- засоби вимірювальної техніки є складовою частиною вузла обліку електричної енергії та разом із сукупністю іншого обладнання - трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту, вторинні кола струму і напруги, інші допоміжні засоби утворюють вузол обліку електричної енергії;

- водночас з диспозиції пп. 2 п. 8.4.2 Правил, (в редакції станом на 28.09.2022), на який посилається позивач в апеляційній скарзі, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеному у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про опломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);

- відповідальність споживача за порушення п.п. 2 п. 8.4.2 Правил передбачена у випадку пошкодження пломб з відбитками тавр ОСР, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки (а не на вузлах обліку електричної енергії) в місцях, указаних в акті про опломбування, проте пломба № С28822673 з відтиском тавра ОСР, встановлена на захисному екрані (шафі) ТС (трансформаторів струму, які є зовнішніми та не відносяться до засобів вимірювання техніки),

просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2023 залишити без змін.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач заявив орієнтовна сума витрат, пов`язаних із апеляційним переглядом оскаржуваного судового рішення складає 10 000,00 грн. , докази чого будуть надані в розпорядження суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Станом на 15.05.2024 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Відповідачу належить будівля лабораторного корпусу № 1 за адресою: вул. Клінічна, 25 в м. Києві, електропостачання якої з 2002 року здійснювалось за укладеним з Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» договором № 5113 від 10.01.2002 (28.05.2010 такий договір викладено сторонами в новій редакції). З метою обліку електричної енергії в рамках вказаного договору відповідачу присвоєно особовий рахунок № 3205113.

З 12.01.2013 правовідносини щодо постачання електричної енергії для потреб будівлі лабораторного корпусу № 1 за адресою: вул. Клінічна, 25 в м. Києві між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» були врегульовані новим договором, який зберіг нумерацію 5113. Також для позивача збережено особовий рахунок 3205113.

27.04.2016 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» провело пломбування у відповідача лічильника електричної енергії та устаткування, за результатами якого складено акт № 1068. Відповідно до цього акту пломбою С28822673 опломбовано захисний екран. Пломбування мало місце за участю представника відповідача, та у акті зазначено, що споживач прийняв всі пломби, у тому числі і пломбу С28822673, на відповідальне зберігання.

Вказаний акт містить інформацію про те, що споживач приймає на відповідальне збереження всі пломби, індикатори, встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку і на перерахованому устаткуванні і несе повну відповідальність за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку. Акт про пломбування засобів обліку є невід`ємною частиною діючого договору про постачання електричної енергії.

У 2017 році відбулась реорганізація Публічного акціонерного товариства «Київенерго» шляхом виділу з нього позивача, який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Позивач з 01.01.2019 діє як оператор системи розподілу в місті Києві та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 13.11.2018 № 1411.

З 01.01.2019 розподіл електричної енергії для потреб будівлі лабораторного корпусу № 1 за адресою: вул. Клінічна, 25 в м. Києві здійснюється на підставі договору споживча про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі Договір), що розміщений на веб-сайті позивача за посиланням: https://www.dtek-kem.com.ua/ua/enter-contract_all, відповідно до умов якого відповідача приєднано згідно з п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії № 5113 з особовим рахунком № 3205113.

Вказані обставини сторонами визнаються та не підлягають доказуванню в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Згідно з п. 8.6 Договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи розподілу вартість не облікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 8.9 Договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі ККОЕЕ), Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативного-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підпитання акта.

28 вересня 2022 року під час проведення технічної перевірки уповноважені представники позивача (провідний інженер Кирилюк І.В. та провідний інженер Вітьмам Я.В.) на об`єкті споживача за адресою: м. Київ, вул. Клінічна, 25, лабораторний корпус, виявили пошкодження пломби № С28822673 з відбитками тавра ОСР, яка установлена на захисному екрані трансформаторів струму. Пошкодження полягало в наявності слідів механічного впливу на пломбу. У зв`язку з цим на місці виявлення порушення працівниками позивача складено акт про порушення № 003123, у якому зафіксовані виявлені обставини, які, на думку представників позивача, є порушенням пунктів 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, пунктів 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККОЕЕ, що відповідає п. 8.4.2.

Перевірка та складання відбувалась за участю представника відповідача (електрика Парфенюка М.І.), який з актом ознайомився та підписав його без зауважень.

Під час перевірки (п. 10 цього акту) пломбу з відбитками ОСР № С28822673 вилучено та запаковано в сейф-пакет SP2004897.

28.09.2022 позивач прийняв рішення про направлення пломби № С28822673 для проведення дослідження до спеціалізованої експертної установи (протокол № 98 від 03.11.2022 комісії з розгляду акту про порушення № 003123 від 28.09.2022).

З результатами вказаного дослідження, яке проводилося Державним науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, складено висновок експертного дослідження № ЕД-19-22/45515-ТР від 16.12.2022. У вказаному висновку зазначено, що пломба № С28822673 містить сліди несанкціонованого втручання.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що вказаний висновок не є належним доказом по справі, так як він не містить в собі посилання на те, що вказану особу попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, оскільки вказаний висновок є висновком експертного дослідження, а п. 6 р. 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591, який встановлює особливості оформлення висновку експертного дослідження, серед іншого, визначено, що у вступній частині експертного висновку відомості про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до КК України не зазначаються.

09.02.2023 відбулося засідання комісії позивача з розгляду акту про порушення № 003123 від 28.09.2022 якою прийнято рішення, оформлене протоколом № 111 від 09.02.2023, про нарахування за необліковану електричну енергію за період з 04.08.2022 по 28.09.2022 згідно з п. 8.4.10 Правил за формулою № 4 Правил Wдоб = P * t доб * в, де P - потужність (кВт), визначена як P - дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором систем, t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год., Kв -коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

При розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії позивачем використано такі вихідні дані:

P = 150 кВт (дозволена потужність зазначена в додатку 4А до Договору);

t доб = 8 год, 5 днів на тиждень;

Кв = 0,6 (коефіцієнт використання обладнання).

Період нарахування: з 04.08.2022 по 28.09.2022 (з дати останнього контрольного огляду приладу обліку).

Позивач виставив відповідачеві рахунок на електричну енергію, щодо якої порушено облік згідно з ПРРЕ від 09.02.2023 на суму 92 093,72 грн. (16669,000 кВт) та рахунок на оплату № 120096100 від 07.02.2023 компенсації вартості дослідження на суму 1 887,83 грн., які разом з копією протоколу № 111 від 09.02.2023 та розрахунку до акту про порушення № 003123 від 28.09.2022 були направлені відповідачу (лист вих..№ 3/01/5/4785 від 15.12.2023) та отримані останнім 21.02.2023 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0408033270975)

Відповідач вказані кошти не оплатив, наслідком чого і стало звернення позивача до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення. Для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Виходячи з конституційного принципу дії нормативно-правових актів у часі (ст. 58 Конституції України) регулювання взаємовідносин, що виникли між позивачем, як оператором систем розподілу, та відповідачем, як споживачем, здійснюється виходячи з положень нормативно правових актів у редакціях, які були чинними станом на дату складання акту про порушення № 003123 від 28.09.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії та дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Статтею 77 вказаного закону встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії зокрема є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила) затверджені 14.03.2018 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку, крім електропостачальників та споживачів, є також оператор системи передачі, оператори систем розподілу, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Одним із обов`язків, який Правилами покладений на споживача, є обов`язок забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (пп. 8 п. 5.5.5 Правил).

Крім того, п. 2.3.4 Правил встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (пункт 8.2.4 Правил).

Глава 8.4 Правил врегульовує порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил.

З матеріалів справи слідує, що при проведенні технічної перевірки уповноважені представники позивача (провідний інженер Кирилюк І.В. та провідний інженер Вітьмам Я.В.) на об`єкті споживача за адресою: м. Київ, вул. Клінічна, 25, лабораторний корпус, виявили пошкодження пломби № С28822673 з відбитками тавра ОСР, яка установлена на захисному екрані трансформаторів струму, а при експертному дослідженні вказаної пломби було встановлено, що вказана пломба містить сліди несанкціонованого втручання.

При цьому, так як 27.04.2016 відповідач за актом № 1068 прийняв всі пломби, у тому числі і пломбу № С28822673, на відповідальне зберігання, суд першої інстанції цілком вірно визнав доведеним позивачем порушення відповідачем обов`язку щодо забезпечення збереження і цілісності установленої на території його об`єкті пломби № С28822673.

Порушення, виявлення яких є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, передбачені п. 8.4.2 Правил, яка містила 9 підпунктів з диспозиціями порушень.

При цьому акт про порушення № 003123 від 28.09.2022 та рішення позивача (протокол № 111 від 09.02.2023) про нарахування відповідачу за необліковану електричну енергію не містять даних про підпункт пункту 8.4.2 Правил, що охоплює вчинене порушення відповідачем, проте, оскільки позивач нарахував плату за порушення, яке передбачено підпунктами 1-5 пункту 8.4.2 Правил, аналізу і дослідженню підлягають всі визначені цими підпунктами порушення на співставлення зі змістом та характером виявленого порушення.

Таке порушення, як пошкодження пломби, є предметом регулювання підпунктів 1 та 2 пункту 8.4.2 Правил.

Підпункт 1 пункту 8.4.2 Правил станом на 28.09.2022 був викладений в такій редакції: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, кваліфікуючою ознакою застосування цього підпункту при виявленні порушення цілісності пломб, була наявність факту втручання споживача в роботу вимірювальної техніки, а відтак, враховуючи відсутні дані про втручання відповідача у роботу засобів вимірювальної техніки, порушення, зазначене в акті про порушення № 003123 від 28.09.2022, не є предметом регулювання цього пункту.

Підпункт 2 пункту 8.4 Правил передбачає нарахування за пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Отже, зі змісту підпункту 2 пункту 8.4 Правил слідує, що нарахування можливе за пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки, а відтак, для вирішення спору сторін по суті слід встановити чи відносить захисний екран трансформаторів струму, на якому було встановлено пломбу № С28822673, з відбитками тавра ОСР, до засобу (вузла) вимірювальної техніки.

Щодо вказаного слід зазначити наступне.

Правилами визначено, що засіб вимірювальної техніки - технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/або якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики.

Визначення поняття вузол вимірювальної техніки Правила не містять.

У наданих до суду першої інстанції поясненнях та у апеляційній скарзі позивач посилається на визначення, які містяться у Кодексі комерційного обліку електричної енергії, а саме на те, що у п. 1.2.1 вказаного кодексу міститься визначення вузла обліку електричної енергії (вузол обліку), яким є сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що поняття засіб вимірювальної техніки та вузол обліку електричної енергії не є тотожними, так як за визначенням останнього, яке містяться у Кодексі комерційного обліку електричної енергії, до вузла обліку електричної енергії входять як засоби вимірювальної техніки, так і обладнання, що свідчить про те, що не все що входить до вузла обліку електричної енергії є засобом вимірювальної техніки.

В свою чергу згідно з визначеннями, які містяться у п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) - засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Отже, виходячи з наведених вище визначень кваліфікуючою ознакою, яка може віднести певну складову вузла обліку електричної енергії до засобів вимірювальної техніки є те, що така частина вузла обліку електричної енергії може бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів як того, що захисний екран трансформатора струму може бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності, так і того, що відсутність пломбування такого екрану може мати наслідком можливість втручання у роботу такого трансформатора.

Пунктом 5.16 Кодексу комерційного обліку встановлено вимоги щодо пломбування/роз пломбування вузлів обліку, яке робиться з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку.

Зі змісту вказаного пункту слідує, що:

- лічильники мають бути опломбовані на затискній клемній кришці пломбою оператора системи (п. 5.16.2);

- пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також (за можливості) на кришках, боксах та інших пристроях вузла обліку та дооблікових колах, які закривають:

1) первинні та вторинні (після вимірювальних трансформаторів) дооблікові кола живлення ЗВТ;

2) кришки важелів та кнопок управління комутаційних апаратів і захисних автоматичних вимикачів, встановлених у колах вимірювальних трансформаторів;

3) двері комірок вимірювальних трансформаторів напруги;

4) клемні кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв`язку ЗВТ;

5) клемні кришки, встановлені у дооблікових силових колах комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів;

6) відкриті дооблікові силові кола живлення;

7) усі інші місця доступу до сигнальних і відкритих дооблікових струмоведучих частин (п. 5.16.3).

Отже, за змістом положень Кодексу комерційного обліку, серед іншого, мають бути опломбовані двері комірок вимірювальних трансформаторів напруги, проте положеннями вказаного кодексу не встановлено необхідність пломбування захисного екрану трансформатора струму.

Слід окремо зауважити на тому, що зі змісту акту про пломбування засобів обліку № 1068 від 27.04.2016 слідує, що окрім пломбування захисного екрану трансформатора, окремо було опломбовані і трансформатори струму.

Водночас за змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так як позивач стверджує про те, що пошкодження пломби № С28822673 встановленої на захисному екрані трансформаторів струму свідчить про порушення підпункту 2 пункту 8.4 Правил, саме він належними та допустимими доказами повинен довести те, що захисний екран трансформаторів струму, на якому було встановлено пломбу № С28822673 з відбитками тавра ОСР, відноситься до засобу (вузла) вимірювальної техніки, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши вищевказані докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення, виявлене позивачем та зафіксоване у акті про порушення № 003123 від 28.09.2022, не було таким, за вчинення якого Правила передбачали застосування механізму розрахунку обсягу електричної енергії відповідно до глави 8.4 Правил.

За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно відмовив у задоволення позовних вимог про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 92 093,72 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Так як позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 370,90 грн. та витрат, понесених на проведення експертизи, в сумі 1 887,83 грн. не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком задоволення позовних вимог про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, то, за відсутності підстав для такого, не можуть бути задоволені. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог залишається без змін.

Оскільки у апеляційній скарзі апелянт фактично не наводить окремого обґрунтування для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/7633/23, окрім того, що таке скасування буде наслідком скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23, з огляду на відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23 та враховуючи те, що за приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/7633/23, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/7633/23, судом апеляційної інстанції підстав виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, справу переглянуто в порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/7633/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7633/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко