Постанова

від 15.05.2024 по справі 902/1440/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року Справа № 902/1440/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Петухов М.Г.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників:

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Вінницького національного аграрного університету на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №902/1440/23 (суддя Тварковський А.А., м.Вінниця, повний текст складено 22.03.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (вул. Авіаконструктора Антонова 5-А, оф. 320, м. Київ, 03186)

до: Вінницького національного аграрного університету (вул. Сонячна, буд.3, м.Вінниця, 21008)

про стягнення 369732,87 грн

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2024 року Господарським судом Вінницької області ухвалено додаткове рішення про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі №902/1440/23. Стягнуто з Вінницького національного аграрного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" 24000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням Вінницький національний аграрний університет звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд додаткове рішення Господарського суду Вінницької області про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу від 14 березня 2024 року у справі №902/1440/23 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що заявлена до стягнення представником позивача сума витрат на правову допомогу, у розмірі 24 000,00 грн є необґрунтованою та невідповідною справі, оскільки, підготовка, складання та подання позовної заяви та інших процесуальних документів є логічними діями направленими на формування по справі позиції позивача. Однак, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване додаткове рішення не брав до уваги заперечення відповідача посилаючись на те, що клієнт та адвокатське бюро погодили фіксований гонорар, в тому числі і за участь у судових засіданнях (без визначення погодинної оплати). Поряд з цим, суд першої інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини. Університет вважає за необхідне застосувати критерій неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат із реальністю таких витрат.

Крім того, відповідач зазначає, що заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються однією послугою зі здійснення підготовки заяви по суті спору (в межах якої і формується правова позиція сторони по суті спору, складаються заяви та клопотання тощо). Справа не відноситься до складних, правова позиція у справах цієї категорії є сталою та безспірною. При підготовці позову адвокат позивача самостійно не збирав жодних додаткових доказів та не здійснював при цьому жодних витрат. У даній справі було всього 2 судових засідання, до яких адвокат Позивача підключався в режимі відеоконференції: 25.01.2024 та 20.02.2024, яке згідно протоколу судового засідання в режимі конференції № 2499396 тривало з 10 год 33 хв до 10 год 46 хв, тобто всього 13 хвилин. До того ж, Вінницький національний аграрний університет та його відокремлені структурні підрозділи є бюджетними установами, які повністю фінансуються за рахунок державного бюджету, а заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн є значними та неспівмірним тягарем для університету.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що розумним та обґрунтованим розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу буде 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вінницького національного аграрного університету на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №902/1440/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на15 травня 2024 року.

Ухвалою суду від 25.04.2024 заяву представника Вінницького національного аграрного університету адвоката Томляк Т.С. про участь у судових засіданнях у справі №902/1440/23 в режимі відеоконференції, задоволено. Забезпечено представнику Вінницького національного аграрного університету адвокату Томляк Т.С. участь в судовому засіданні у справі №902/1440/23 призначеному на 15 травня 2024 року об 11:20 та в усіх наступних засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21. Попереджено представника Вінницького національного аграрного університету адвоката Томляк Т.С., що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Представник відповідача 15.05.2024 на відеоконференцзв`язок з судом апеляційної інстанції не вийшла, засобами телефонного зв`язку повідомила суд про неможливість ввійти до електронного кабінету.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" явку представника в судове засідання 15.05.2024 не забезпечило, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про доставку електронного листа - ухвали про відкриття апеляційного провадження від 16.04.24 по справі №902/1440/23 до електронного кабінету позивача 16.04.24 18:29 (а.с.129), про причини неявки суд не повідомлено.

Враховуючи положення ч. 12ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" та представника відповідача Вінницького національного аграрного університету.

Згідно ізст. 269 ГПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні 15.05.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскарженого додаткового рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла наступного висновку.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є додаткове рішення суду першої інстанції, яким з відповідача на користь позивача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн та з розміром яких відповідач не погоджується, оскільки вважає такий розмір значним та неспівмірним.

Відповідно до пункту 12 частини 3статті 2 ГПК Україниосновними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Аналогічний висновок міститься у п. 49постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц.

Відповідно до частини третьоїстатті 123 ГПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першоюстатті 124 ГПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема зазначив, що з метою представлення інтересів позивача у суді між позивачем та адвокатським бюро Євгена Симбірцева було укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого орієнтований розмір оплати надання адвокатських послуг наразі становить 20000,00 грн. На момент винесення рішення у справі розмір наданих адвокатських послуг буде уточнено з урахуванням кількості судових засідань та додаткових заходів направлених на надання необхідних юридичних послуг, докази чого будуть надані суду. Судові витрати ТОВ «Енергум» складаються з судового збору у 5545,99 грн та витрат на допомогу адвоката (а.с.4).

У судовому засіданні 20.02.2024 представником позивача до закінчення судових дебатів заявлено про надання доказів понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" витрат на професійну правничу допомогу протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у справі, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі конференції №2499396 від 20.02.2024 (а.с.65 на звороті).

За наслідком розгляду справи №902/1440/23 судом першої інстанції ухвалено рішення від 20 лютого 2024 року, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" до Вінницького національного аграрного університету про стягнення 369732,87 грн повністю (а.с.69-71).

26 лютого 2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (вх. канцелярії суду №01-34/2082/24 від 27.02.2024) через систему «Електронний суд» надіслано суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1440/23 з додатком ряду документів на підтвердження витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на професійну правничу допомогу (а.с.73-75).

В обґрунтування вказаної заяви, представник позивача зазначив, щоТОВ Енергум» отримує професійну правничу допомогу у справі згідно договору про надання правової допомоги №13/11/2023 від 13.11.2023 з адвокатським бюро Євгена Симбірцева. За фактом наданих послуг сторонами 22.02.2024 складено акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги на загальну суму 24 000,00 грн. Доказами надання вищевказаних послуг є наявні в матеріалах справи процесуальні документи та первинні документи, що є доказами понесених позивачем витрат складені та підписані сторонами договору про надання правової допомоги, а сума витрат на професійну правничу допомогу знаходиться в межах попереднього розрахунку і складає 20000,00 грн та додаткові 4000,00 грн за участь у судових засіданнях. Позивач вважає, що витрати на професійну правничу допомогу є необхідними та неминучими, з огляду на значення цієї справи для сторони.

Відповідно до ч. 2ст. 126 ГПК Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідностатті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Частинами першою та другоюстатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розміргонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції позивачем до суду першої інстанції надано Договір №13/11/2023 про надання правової допомоги від 13.11.2023 укладений між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (Клієнт), акт від 22.02.2023 прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги до договору про надання правової допомоги №13/11/2023 від 13.11.2023 року, згідно якого загальна вартість адвокатських послуг за представництво інтересів клієнта в Господарському суді Вінницької області при розгляді справи №902/1440/23 становить 24000,00 грн (а.с.75-76).

Дослідженням наданих позивачем доказів, що підтверджують надані послуги та виконані адвокатом роботи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.11.2023 між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (Клієнт) укладено Договір №13/11/2023 про надання правової допомоги (Договір) (а.с.75-76), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати необхідні послуги з правової допомоги - захисту прав та обов`язків у формі надання правової допомоги та представництво інтересів Клієнта щодо стягнення з контрагента (боржника) - Вінницького національного аграрного університету в судовому порядку заборгованості.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що за надання правової допомоги за цим Договором Клієнт сплачує Адвокатському бюро суму адвокатського гонорару у розмірі 20000 грн за позитивне рішення кожної інстанції, в строк протягом 10 календарних днів з дня підписання акту прийняття виконаних послуг.

Окрім того, згідно із п. 5.2. Договору крім гонорару Клієнт сплачує Адвокатському бюро участь адвоката у кожному судовому засіданні (в залежності від того чи було за результатами такого засідання прийнято судове рішення) по 2000 грн.

Згідно п.5.3 Договору, за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується перелік наданої Адвокатським бюро правової допомоги і її вартість.

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що сторони погодили вартість наданих послуг (гонорар) у фіксованій сумі 20 000,00 грн. Крім того, клієнт сплачує 2000,00 грн адвокатському бюро за участь адвоката у кожному судовому засіданні.

22 лютого 2023 року за результатами виконаних адвокатом робіт (надання послуг) за Договором №13/11/2023 про надання правової допомоги складено та підписано акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги, згідно якого сторони склали акт про те, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу за договором згідно п.5.1 договору: 1.Здійснено аналіз правовідносин ТОВ «Енергум» з Відокремленим структурним підрозділом «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету»; 2. Зібрано первинну документацію, якою підтверджується наявність заборгованості; 3.Проведено аналіз актуальної судової практики в аналогічних спорах зокрема щодо стягнення заборгованості; 4. Обговорено перспективи стягнення заборгованості в судовому порядку та узгоджено правову позицію з клієнтом; 5. Складання та подання позовної заяви, клопотання про відеоконференцію. Крім послуг визначених вище Адвокатським бюро відповідно до п.5.2 Договору представлено інтереси клієнта у судових засіданнях у справі №902/1440/23 в кількості 2 засідання (25.01.2024 та 20.02.2024). Підписанням цього акту клієнт підтверджує факт належного отримання послуг згідно договору про надання правничої допомоги №13/11/2023 від 13 листопада 2023 року та відсутність претензій до Адвокатського бюро, стосовно обсягу та якості послуг, вказаних у цьому акті. Загальна вартість адвокатських послуг за представлення інтересів клієнта в Господарському суді Вінницької області при розгляді справи №902/1440/23 становить 24000,00 грн з яких гонорар відповідно до п.5.1 складає 20000 грн та участь у судових засіданнях, відповідно до п.5.2. складає 4000,00 грн.

Однак колегія суддів зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Такий висновок викладений у пункті 5.44постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За змістом частини четвертоїстатті 126 ГПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертійстатті 126 ГПК України.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 126 ГПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому частинами п`ятою, шостоюстатті 126 ГПК Українипередбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п`ятоїстатті 126 ГПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначеностаттею 129 ГПК України. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України.

У частині п`ятій наведеної норми цьогоКодексувизначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятоїстатті 129 ГПК Українипід час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертоїстатті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертійстатті 126 ГПК України(а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України(а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковійпостанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, упостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2024 від Вінницького національного аграрного університету до суду першої інстанції надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в якому останній просить зменшити розмір витрат ТОВ «Енергум» на професійну правничу допомогу адвоката до розміру 5000,00 грн. В обґрунтування доводів викладених у клопотанні відповідач посилається на те, що,судові витрати заявлені представником позивача в загальному розмірі 24000,00 грн є необґрунтованими, безпідставними, завищеними, такими, що не відповідають принципам справедливості та верховенства права. Зокрема, сума фіксованого гонорару неспівмірна зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом. Так, відповідно до акту прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 13/11/2023 від 13 листопада 2023 року від 22.02.2024 р., Адвокатським бюро було виконано такі види правової допомоги, як: здійснено аналіз правовідносин ТОВ «Енергум» з Відокремленим структурним підрозділом «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету»; зібрано первинну документацію, якою підтверджується наявність заборгованості; проведено аналіз актуальної судової практики в аналогічних спорах зокрема щодо стягнення заборгованості; обговорено перспективи стягнення заборгованості в судовому порядку та узгоджено правову позицію з клієнтом; складання та подання позовної заяви, клопотання про відеоконференцію. Заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються однією послугою зі здійснення підготовки заяви по суті спору (в межах якої і формується правова позиція сторони по суті спору, складаються заяви та клопотання тощо). Справа не відноситься до складних, правова позиція у справах цієї категорії є сталою та безспірною. При підготовці позову адвокат позивача самостійно не збирав жодних додаткових доказів та не здійснював при цьому жодних витрат. Уданій справі було всього 2 судових засідання, до яких адвокат позивача підключався в режимі відеоконференції: 25.01.2024 р. та 20.02.2024 р., яке згідно протоколу судового засідання в режимі конференції № 2499396 тривало з 10 год 33 хв до 10 год 46 хв, тобто всього 13 хвилин. До того ж, Вінницький національний аграрний університет та його відокремлені структурні підрозділи є бюджетними установами, які повністю фінансуються за рахунок державного бюджету, а заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн є значними та неспівмірним тягарем для університету.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанова від 16.11.2022 у справі №916/2016/21 тощо).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписівстатей 123 - 130 ГПК Українита з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зістаттею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited"проти України",рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України",рішення у справі "Двойних проти України",рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Щодо відповідності витрат на правову допомогу критеріям розумності та справедливості, враховуючифіксований розмірвитрат на правову допомогу та необхідністю у такому випадку підтвердити виконані роботи їх обсягом, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, інтереси позивача представляв адвокат Адвокатського бюро Євгена Симбірцева адвокат Симбірцев Є.В., виконав наступні дії, що стосуються розгляду справи №902/1440/23 в суді першої інстанції, а саме: склав і подав позовну заяву з додатками (а.с.1-32); заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в задоволенні якої судом першої інстанції відмовлено (а.с.44, 50); заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 52); 26 січня 2024 року приймав участь в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі конференції №2289570 (тривалість судового засідання 5 хв.) (а.с.60); 20 лютого 2024 року приймав участь в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі конференції №2499396 (тривалість судового засідання 13 хв.) (а.с.65-66).

Крім того, дослідивши зазначені позивачем в Акті прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги від 22.02.2023 види правової допомоги наданої Адвокатським бюро для позивача, суд звертає увагу що частина наданої правової допомоги за своєю правовою природою є тотожними, натомість, вони відображені в якості окремих видів наданої правової допомоги.

Так, зокрема здійснення аналізу правовідносин ТОВ «Енергум» з Відокремленим структурним підрозділом «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету»; зібрання первинної документацію, якою підтверджується наявність заборгованості; проведення аналізу актуальної судової практики в аналогічних спорах зокрема щодо стягнення заборгованості, складання та подання позовної заяви відносяться до підготовчих дій, що передуютьскладаннюмотивованоїпозовної заяви та дій, направлених на оформлення належним чином матеріалів позовної заяви з додатками, що передують подачі їх до господарського суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи наведений обсяг складових правової допомоги, наданоїАдвокатським бюро Євгена Симбірцевапозивачеві в межах позову, категорію та складність справи, зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5статті 129 ГПК України.

Наведене обґрунтовується тим, що надані Адвокатським бюро Євгена Симбірцева послуги, з урахуванням категорії та складності цієї справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної його роботи, з огляду на ті докази, якими адвокати підтверджують рівень своєї компетентності.

Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що стягнення з відповідача витрат у заявленій сумі 24 000,00 грн буде суперечити принципу розподілу таких витрат, виходячи із загальних засад судочинства справедливості, добросовісності, розумності та з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем. Зокрема, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір таких витрат має становити 12000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням заперечень відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції в розмірі 12 000,00 грн. У решті заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1440/23,залишити без задоволення.

Згідно ізстаттею 275 ГПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом ч.4 ст. 277 ГПК Українизміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на вищевикладене судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Вінницького національного аграрного університету необхідно задовольнити частково, а додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №902/1440/23 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виклавши пункти 1 і 2 резолютивної частини в новій редакції.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Вінницького національного аграрного університету на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №902/1440/23 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №902/1440/23 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №902/1440/23 змінити, шляхом викладення пунктів 1 і 2 резолютивної частини додаткового рішення в новій редакції:

« 1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (вх. канцелярії суду №01-34/2082/24 від 27.02.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1440/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Вінницького національного аграрного університету (вул. Сонячна, буд. 3, м.Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 00497236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (вул. Авіаконструктора Антонова 5-А, оф. 320, м. Київ, 03186, код ЄДРПОУ 39568531) 12 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

У решті заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (вх. канцелярії суду №01-34/2082/24 від 27.02.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1440/23, залишити без задоволення.».

4. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №902/1440/23 залишити без змін.

5. Справу №902/1440/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" травня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.