Ухвала

від 15.05.2024 по справі 906/350/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"15" травня 2024 р. Справа № 906/350/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників:

позивача: Глухенький О.С.- керівник, Сіра А.В.- адвокат

відповідача: Окунь О.М. самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу у справі №906/350/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" (м.Бердичів Житомирської області)

до Бердичівської міської ради Житомирської області (м.Бердичів Житомирської області)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 24.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2024 у справі №906/350/23 задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2024 у справі №906/350/23 скасовано та ухвалене нове рішення: "1.Позов задовольнити частково. 2.Зобов`язати Бердичівську міську раду завершити підготовку до приватизації способом викупу об`єкта соціально-культурного призначення: приміщення бані з котельнею, загальною площею 1128,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Максима Залізняка, 18/3 на виконання пункту 3 рішення Бердичівської міської ради №222 від 03.06.2021 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Бердичівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації в 2021 році". В решті позову відмовити."

29 квітня 2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" адвокатом Сірою А.В. надіслано до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу у справі №906/350/23 в якій просить суд стягнути з Бердичівської міської ради Житомирської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" понесені судові витрати, що складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.05.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" про ухвалення додаткової постанови у справі №906/350/23 призначено на 15 травня 2024 року.

08 травня 2024 року від Бердичівської міської ради надійшло заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу, в якій просить суд відмовити в задоволенні заяви представника скаржника щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення заяви представника скаржника зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.

В обґрунтування вказаного заперечення, відповідач посилається на те, що представник скаржника не беручи до уваги приписи пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України та часткове задоволення позову, просить стягнути з Бердичівської міської ради усі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, що не відповідає вимогам чинного законодавства України (пропорційності задоволених позовних вимог). Крім того, у зв`язку із неподанням представником скаржника детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у даній справі і здійснених ним витрат, а також доказів, що підтверджують здійснення таких робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат неможливо оцінити за що саме з Бердичівської міської ради, як з відповідача, стягуються витрати на професійну правничу допомогу. Залишається невідомим перелік робіт на наданих скаржнику послуг його представником.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що у заяві про постановлення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат, представник скаржника зазначає, що під час судових дебатів 24.04.2024 адвокатом Сірою А.В. було зазначено, що позивачем по справі понесені судові витрати, пов`язані з підготовкою апеляційної скарги та наданням правової допомоги під час розгляду вказаної справи у суді апеляційної інстанції в орієнтовному розмірі складають 20 000.00 грн., проте документи на підтвердження витрат та визначення суми витрат будуть подані додатково у відповідності до ГПК України. Проте, ні скаржником, ні представником скаржника ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційної скарги, ані під час судових дебатів не було заявлено заяви/клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, що підтверджується протоколом №2784288 від 24.04.2024, справа №906/350/23, а також підтверджується відеозаписом судового засідання від 24.04.2024 (доступ до відеозапису наданий відповідно до повідомлення №3734 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС). Такі дії представника скаржника можуть вводити в оману суд, задля отримання власної вигоди за рахунок відповідача, за умови, що передбачені законом процесуальні дії не були виконані. Цим самим спростовуються твердження представника скаржника Сірої А.В. про заявлення нею даної заяви/клопотання під час судових дебатів та права на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" в судовому засідання 15.05.2024 підтримали доводи заяви та просили її задовольнити.

В судовому засіданні 15.05.2024 представник Бердичівської міської ради заперечила доводи заяви позивача про ухвалення додаткової постанови у справі №906/350/23. Просила суд відмовити в задоволенні заяви представника скаржника щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення заяви представника скаржника зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.

Розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Допомога"про ухвалення додаткової постанови у справі №906/350/23, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Представник ТОВ «Допомога» обґрунтовуючи заяву про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу у справі №906/350/23, зазначає, що 05.12.2022 року між ТОВ «Допомога» (далі - Клієнт) та Адвокатом Сірою А.В. було укладено договір про надання правової допомоги № 49 від 05.12.2022.

Згідно п. 1.1. вказаного Договору, За цим Договором Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги Клієнту (надалі "Послуги") на умовах і в порядку, що визначені Договором , а саме: вивчення документів наданих Клієнтом та підготовка позовної заяви до Бердичівської міської ради про зобов`язання завершити підготовку до приватизації способом викупу об`єкта соціально-культурного призначення: приміщення бані з котельнею, загальною площею 1128,0кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул. Максима Залізняка, 18/3 на виконання пункту 3 рішення Бердичівської міської ради №222 від 03.06.2021 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Бердичівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації в 2021 році" шляхом прийняття на першій сесії після набрання рішенням суду законної сили рішень про проведення незалежної оцінки об`єкта соціально-культурного призначення, про затвердження суми компенсації вартості невід`ємних поліпшень об`єкта соціально-культурного призначення у розмірі 3150882,00 грн з ПДВ, проведених ТОВ «Допомога» за власний рахунок орендаря у період 2018-2022 років та про зменшення ціни продажу об`єкта соціально-культурного призначення на суму компенсації вартості невід`ємних поліпшень об`єкта соціально-культурного призначення у розмірі 3150882,00 грн з ПДВ, що підлягає сплаті орендарем за об`єкт приватизації шляхом викупу та ведення вказаної справи у судах, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, за цим Договором Адвокатом надається така правнича допомога:

1) вивчення, аналіз та повідомлення правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо предмету спору, визначеного в п. 1.1. даного Договору;

2) складення позовної заяви, відповіді на відзив та інших процесуальних документів правового характеру;

3) підготовка та подання від іменні Клієнта апеляційної скарги при необхідності;

4) здійснення професійної діяльності Адвоката згідно з умовами цього Договору в судах України, в т.ч. з представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях з правами наданими відповідачу згідно нормами ГПК України без обмежень, в тому числі:

готувати, підписувати від імені Клієнта та подавати до суду відзив на позовну заяву, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, апеляційні та касаційні скарги та інші документи з приводу порушення прав та захисту інтересів Клієнта, чи з приводу скарг поданих на Клієнта, приймати участь у судових засіданнях;

5) запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян за їх згодою, в тому числі здійснювати адвокатські запити.

Конкретні види наданої правничої допомоги зазначаються Адвокатом в Рахунку та Акті про надання послуг (далі Акт).

Пунктом 4.1. Договору, визначено, що Сторони погодили, що розмір гонорару по даному Договору визначається у твердій грошовій суму з наступного розрахунку:

- за супроводження справи , вказаної в п. 1.1. даного Договору, у суді апеляційної інстанції розмір гонорару складає 20 000,00 грн.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Клієнт зобов`язується, гонорар, визначений п. 4.1. даного Договору за супроводження справи у суді першої інстанції, сплатити авансом протягом 10 днів з моменту підписання даного Договору.

Клієнт зобов`язується, гонорар, визначений п. 4.1. даного Договору за супроводження справи у суді апеляційної інстанції, сплатити Адвокату авансом протягом 5 днів з моменту отримання рахунку від Адвоката (п. 4.3. Договору).

Згідно п. 4.4. договору, оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвоката або шляхом сплати готівкою.

26 квітня 2024 року між Клієнтом та Адвокатом було складено акт про надання послуг по Договору № 49 від 05.12.2022 року.

Згідно п. 1 казаного Акту, Адвокат здає, а Клієнт приймає правову допомогу надану згідно Договору про надання правничої допомоги № 49 від 05.12.2022 року (далі - Договір), яка полягає в наступному:

1.1. аналіз рішення Господарського суду Житомирської області від 08 січня 2024 у справі №906/350/23, аналіз судової практики та підготовка апеляційної скарги на вказане судове рішення;

1.2. підготовка додаткових пояснень по справі №906/350/23.

1.3. Представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях в Північно-західному апеляційному господарському суді по справі № 906/350/23.

Згідно пункту 2 Акту, Адвокат та Клієнт погоджуються, що умови вищевказаного Договору в частині наданих правничої допомоги та ведення справи № 906/350/23 у суді апеляційної інстанції виконані в повному об`ємі і сторони не мають жодних претензій одна до одної щодо наданих послуг.

За домовленістю Сторін, гонорар за ведення справи №906/350/23 у суді апеляційної інстанції складає 20 000,00 грн. (п.3 Акту).

Оплату послуг адвоката в сумі 20 000,00 грн. було проведено повністю, що підтверджується платіжними інструкціями № 21 від 24.01.2024, № 146 від 26.04.2024 та №152 від 29.04.2024.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 ГПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не вирішив питання про судові витрати.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За частиною 1статті 124 ГПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2статті 126 ГПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 126 ГПК України). Водночас, за змістом частини 4статті 126 ГПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За положенням частини 2статті 2 ГПК Українисуд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Згідно з частиною 1статті 221 ГПК Українипередбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).

Така норма кореспондується з частиною 8статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судова колегія наголошує, що суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу Українизаконодавцем унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За умовамист. 14 Господарського процесуального кодексу Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, з наведених положень чинного процесуального законодавства вбачається, що саме учасники справи, які наділені певною процесуальною ініціативою, при зверненні до суду із відповідними заявами визначають свої вимоги (в межах яких і відбувається розгляд цих заяв судом) та несуть ризик настання або ненастання наслідків, пов`язаних з вчиненням відповідних процесуальних дій.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу), повинен враховувати, що:

- кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно із положеннямист. 124 Господарського процесуального кодексу Україниособа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин, питання стосовно витрат, які сторона понесла у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень ч. 2ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (постанова Верховного Суду від 21.06.2022 року у справі №908/574/20);

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей124,129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №921/221/21та пункт 20 постанови від 31 травня 2022 року у справі №917/304/21);

- якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. (відповідний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20).

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №908/574/20 та від 07.09.2022 року у справі №911/2130/21).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.11.2023 у справі №905/493/22, якщо справа в суді апеляційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (судом апеляційної інстанції).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей124,129 ГПК України, кореспондується: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Наведені вище положенняГПК України та висновки Верховного Судуу сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях124,126,221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена упостанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21. Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2024 у справі №906/350/23, скаржник вказав попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в апеляційному суді, який складає 24026,00 грн з них 4026,00 грн судовий збір та 20000,00 грн витрати на правничу допомогу.

Колегія суддів відзначає, що вказана заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, зроблена у відповідності дост.124 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №907/850/22 зроблено висновок про те, що відповідно достатті 129 Господарського процесуального кодексу Українинаведення стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є заявою щодо необхідності їх розподілу, яка (заява) з урахуванням зазначених приписів чинного процесуального законодавства повинна подаватися/заявлятися у належній процесуальній формі.

Таким чином, доводи представника позивача, що зазначений орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в апеляційній скарзі, є підставою для відшкодування понесених витрат, є необґрунтованими, адже це була заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції (частина першастатті 124 ГПК України).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що до закінчення судових дебатівТОВ "Допомога"не подавало письмової заяви та представники товариства не заявляли усної заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) суду.

В судових засіданнях, які відбувалися в суді апеляційної інстанції 27.03.2024 та 24.04.2024, представники позивача не заявляли в усній формі про подання, протягом п`яти днів, після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у цій справі, доказів на підтвердження розміру судових витрат, які поніс скаржник.

Твердження представника позивача в заяві про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу у справі №906/350/23, що: «Під час судових дебатів 24.04.2024 року адвокатом Сірою А.В. було зазначено, що позивачем по справі понесено судові витрати, пов`язані з підготовкою апеляційної скарги та наданням правової допомоги під час розгляду вказаної справи у суді апеляційної інстанції в орієнтовному розмірі складають 20 000,00 грн., проте документи на підтвердження витрат та визначення суми витрат будуть подані додатково у відповідності до ГПК України.» вважає безпідставним, оскільки в результаті дослідження відеозапису судового засідання від 24.04.2024 та протоколу цього засідання судом апеляційної інстанцією встановлено, що ні адвокат Сіра А.В., ні керівник ТОВ «Допомога» Глухенький О.С. під час судового засідання 24.04.2024 вищевказаного не заявляли.

Отже, у даному разіТОВ "Допомога"пропустило один з обов`язкових етапів практичної реалізації принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме, не скористалося своїм правом на надання суду відповідної заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката ані в усній формі до судових дебатів, ані у письмовій формі.

Вказане в свою чергу свідчить про недотримання заявником вимогГПК України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4ст. 13 ГПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В той же час, незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

При цьому сам по собі факт подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом встановленого законом п`ятиденного строку не змінює обов`язку заявника вказати про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів до судових дебатів.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 07.02.2024 року у справі №910/216/23.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, щоТОВ "Допомога"хоча й заявило попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат в апеляційній скарзі, однак незаявлено (не подано) заяву до ухвалення постанови суду апеляційної інстанції про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення постанови, що виключає можливість суду апеляційної інстанції надати їм оцінку та встановити розмір судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для ухвалення судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у формі додаткової постанови.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні заяви представника ТОВ "Допомога"про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу у справі №906/350/23.

За змістом частини 5статті 244 ГПК України, у разі відмови в прийнятті додаткового рішення, суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Допомога" про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу у справі №906/350/23.

2. Справу №906/350/23 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, визначеному статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено "16" травня 2024 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.