Рішення

від 07.05.2024 по справі 916/5520/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2024 р. Справа № 916/5520/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; код ЄДРПОУ 43068454),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС ВИНОГРАДОВО" (вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 2-А, м. Херсон, 73003; код ЄДРПОУ 41450343),

про стягнення 6928235,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Прохоров Ю.Г.;

від відповідача адвокат Анісімов В.В., довіреність №б/н від 18.01.2024.

Обставини справи.

Державне підприємство Гарантований покупець звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС ВИНОГРАДОВО" про стягнення суми боргу у розмірі 6928235,13 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023 справу № 916/5520/23 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 22 грудня 2023 року прийнято позовну заяву Державного підприємства Гарантований покупець до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5520/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.01.2024 о 10:30 год.

05 січня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що у червні 2023 року НЕК «Укренерго» як АКО, в односторонньому порядку не враховуючи положення вимог нормативних актів в сфері енергетики, а саме розділу Х Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 та додатку 10 до Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 не приймаючи жодного рішення та без будь-яких законних підстав розпочало проводити корегування поданих фактичних даних з виробітку електричної енергії Товариства на нульові показники, при цьому виправлення показників відбулося на платформі MMS спочатку за першу декаду червня 2023 року, а далі за період починаючи з 12 листопада 2022 року, до цього часу.

Також відповідач вказує, що на дату подання позову відсутні рішення Регулятора, інших уповноважених осіб у сфері енергетики, НЕК «Укренерго», які б визначали перелік територій/зон/систем, які працюють не синхронно з ОЕС України. Незрозумілим та суперечливим є той факт, що оператор системи передачі (НЕК «Укренерго») визначає окремі об`єкти електроенергетики, як такі, що не працюють синхронно з ОЕС України, без фактичних даних, опираючись лише на факт того, що виробник електричної енергії знаходиться на тимчасово окупованій території.

Крім того, відповідач за квітень-травень 2023 року фактично відвантажив товару на загальну суму 12417646,20 грн, що підтверджується підписаними з боку позивача актами купівлі-продажу електроенергії за квітень та травень 2023 року та отримало за відповідні періоди 6928235,13 грн, а отже у відповідності до первинних документів у ДП Гарантований покупець рахується борг перед ТОВ "СЕС ВИНОГРАДОВО" у розмірі 5489411,05 грн, це не враховуючи вироблену електричну енергію за червень 2023 року. Таким чином, ДП Гарантований покупець при обґрунтуванні своїх позовних вимог не міг визначити правову підставу для своїх вимог, оскільки єдиною особою, що не виконує вимогу Договору є виключно позивач, оскільки отримавши товар не оплатив його, що є порушенням вимог Договору та ст. 692 Цивільного кодексу України.

Вказаний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 30.01.2024 суд оголосив перерву до 10:00 год. 05.03.2024.

05 березня 2024 року до суду від у ДП Гарантований покупець надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вказаної відповіді позивач зазначає, що вирішальне значення у контексті спірних правовідносин мають юридичні факти по-перше здійснення оплати коштів зі сторони Гарантованого покупця; та по-друге коригування даних комерційного обліку АКО (відсутність/припинення підстави набуття коштів). Обидві вищенаведені обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються обома сторонами.

Беручи до уваги, що система управління ринком містить оновлені сертифіковані дані комерційного обліку АКО стосовно ТОВ "СЕС ВИНОГРАДОВО" за спірний період та за відповідачем обліковується заборгованість за переплачений обсяг електричної енергії.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог відповідач не навів переконливого мотивування помилковості скоригованих АКО даних комерційного обліку, не надав суду інші дані комерційного обліку, не вказав і не довів належними і допустимими доказами юридичний факт того, що система управління ринком містить інакші дані комерційного обліку, аніж ті, що зазначені в спірних актах коригування.

Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 05.03.2024 суд оголосив перерву до 12:30 год. 26.03.2024.

25 березня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі. В обґрунтування вказаних заперечень, відповідач зазначає, що позивач неправильно застосовує норми матеріального права, а саме статті 13 та 13-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України.

Відповідач вказує, що не підписував актів коригування до актів купівлі-продажу за квітень-травень 2023 року, а отже не визнав проведення коригування та визначив свою позиції щодо цього питання, як таку, що СЕС виробляло електричну енергію, яку споживали громадяни України, що й так опинились в скрутному становищі, а отже ТОВ "СЕС ВИНОГРАДОВО" фактично здійснював соціальну функцію, що є напрямком державної політики, а тому за квітень-червень виробив електричну енергію в мережі, яка повинна бути оплачена.

Крім того, відповідач наголошує, що проведені коригування є такими, що вчиненні без належних правових підстав та не оформлені жодним належним документом, а саме рішенням АКО (НЕК Укренерго), а тому не підтверджуються жодним належним, допустимим та достатнім доказом.

Вказане заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/5520/23, постановлено здійснити розгляд справи № 916/5520/23 по суті впродовж розумного строку. Призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024 о 16:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 23.04.2024 о 16:00 год.

22 квітня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшла заява з додатком.

Протокольною ухвалою від 23.04.2024 суд поновив відповідачу процесуальний строк на подання заяви з додатком від 22.04.2024. Суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи заяву відповідача з додатком від 22.04.2024.

У судовому засіданні 23.04.2024 судом було оголошено перерву у засіданні суду до 14:00 год. 01.05.2024.

У судовому засіданні 01.05.2024 судом було оголошено перерву у засіданні суду до 12:30 год. 07.05.2024.

03 травня 2024 року до суду від позивача у справі надійшли додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 07.05.2024 суд протокольною ухвалою залишив без розгляду додаткові пояснення позивача від 03.05.2024 (вх. № 18110/24).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до вимог ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що додаткові пояснення позивача від 03.05.2024 надійшли до суду після того, як у судовому садінні 01.05.2024 суд оголосив про закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, і перед стадією судових дебатів суд оголосив перерву у засіданні суду до 07.05.2024. Також у поясненнях позивач і не просить поновити йому пропущений процесуальний строк, встановлений законом, а також і не зазначає про поважність причин пропуску строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду додаткових пояснень позивач від 03.05.2024.

Представник позивача у судовому засідання 01.05.2024 та 07.05.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.05.2024 та 07.05.2024 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у заявах по суті справи та заяви від 22.04.2024.

У судовому засіданні 07.05.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "Гарантований покупець" (надалі - позивач, покупець або гарантований покупець) на базі філії "Гарантований покупець" державного підприємства "Енергоринок" шляхом виділу майна прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут ДП "Гарантований покупець" у відповідності до п. 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії вироблену лише мікро-, міні-, та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії (енергетичний ідентифікаційний код 62XHARANTPOKUP-S) та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 25.06.2019 №1217.

Функції і повноваження Гарантованого покупця регламентуються Законом України "Про ринок електричної енергії" (надалі - Закон) та Порядком купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого Постановою від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок № 641).

16 лютого 2018 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС ВИНОГРАДОВО" (надалі відповідач, виробник або продавець за "зеленим" тарифом) і Державним підприємством "Гарантований покупець" (надалі - позивач або гарантований покупець) був укладений договір № 14876/01 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку, купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (надалі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до умов п. 2.5 Договору вартість електричної енергії купленої Гарантованим покупцем у Продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

В подальшому між позивачем та відповідачем укладено додаткові угоди від 30.09.2019 № 762/01, від 27.12.2019 № 1661/01, від 06.05.2020 № 1376/01/20, від 12.05.2020 № 1438/01/20, від 27.08.2020 № 1771/01/20, від 24.12.2020 № 2239/01/20, від 29.01.2021 № 163/01/21 та від 13.06.2023 № 2133/07/23.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2. Договору).

Згідно умов п. 3.3 Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно п. 3.4. Договору у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.".

30 квітня 2023 року позивачем було складено акт купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2023 року на суму 4296550,20 грн, який позивач оплатив лише у розмірі 2317440,66 грн.

Також 31.05.2023 позивачем було складено акт купівлі-продажу електричної енергії за травень 2023 року на суму 8121095,98 грн, який позивач оплатив лише у розмірі 3436782,99 грн.

Також у відповідності до відомостей переданих АТ «Херсонобленерго», що виконує функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії (надалі - ППКО) у ролі оператора даних комерційного обліку (надалі - ОДКО), у макетах: 30818 (показники лічильників на кінець доби по комерційних та технічних точках обліку), 30917 (півгодинний графік виробітку за добу в кВт/год по комерційних та технічних точок обліку), 30817 (погодинний графік відпуску за добу в кВт/год) адміністратору комерційного обліку до платформи системи управління ринком MMS та ДАТА ХАБ НЕК УКРЕНЕРГО, які завантажувались без будь-яких зауважень, позивач оплатив відповідачу 1174011,48 грн.

Проте, за твердженням позивача, у зв`язку із проведенням коригувань обсягів вироблення електричної енергії, проведеним НЕК «Укренерго» ним було проведено коригування згідно акту коригування від 11.07.2023 до акту купівлі-продажу за квітень 2023 року та згідно акту коригування від 18.08.2023 до акту купівлі-продажу за травень 2023 року, які не були погодженні відповідачем.

Тобто підставою для позову стало, те що у зв`язку із оновленням НЕК «Укренерго» сертифікованих даних комерційного обліку на платформі MMS, а саме проведення коригування даних обсягу виробленої електричної енергії на об`єктах відповідача за квітень-червень 2023 року було встановлено дані, що рівні 0 (підстава не здійснення синхронної роботи в ОЕС України), а тому і було проведення коригування нарахувань позивачем, що в свою чергу призвело до зміни обсягу зобов`язань взятих на себе Гарантованим покупцем. Відповідні факти підтверджуються листом ПрАТ НЕК «Укренерго» від 22.11.2023 за № 01/63189 (т. 1, ас. 109).

ДП „Гарантований покупець" в рахунок оплати купленої у відповідача електричної енергії було перераховано на рахунок ТОВ «СЕС «ВИНОГРАДОВО» грошові кошти у загальному розмірі 6928235,13 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.04.2023 № 288130, від 17.04.2023 № 289974, від 25.04.2023 № 289983, від 26.04.2023 № 290843, від 28.04.2023 № 291 664, від 15.05.2023 № 293155, від 18.05.2023 № 294 100, від 25.05.2023 № 295016, від 31.05.2023 № 296151, від 31.05.2023 № 297 037 та від 15.06.2023 № 299 652.

Листами від 13.07.2023 № 41/2327, від 20.07.2023 № 41/2428, від 14.08.2023 № 41/2932, від 15.08.2023 № 41/2978 та від 01.09.2023 № 41/3293 ДП „Гарантований покупець" зверталось до ТОВ «СЕС ВИНОГРАДОВО» з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 6928235,13 грн, у здійснення чого відповідач відмовив (у зв`язку із необґрунтованістю вимог), що підтверджується листами від 20.07.2023 № 207, № 208, від 16.08.2023 № 222 та від 04.09.2023 № 230 (т. 1, а.с. 84-93).

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання в частині повернення позивачу надлишково сплачених коштів, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по передплаті за куплену у квітні-травні 2023 року електричну енергію у загальному розмірі 6928235,13 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Гарантований покупець не підлягають задоволенню, з таких підстав.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень частин 1, 5 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Судом встановлено, що 16.02.2018 між ДП "Гарантований покупець" і ТОВ "СЕС ВИНОГРАДОВО" був укладений договір № 14876/01, за умовами якого позивачем були прийняті на себе зобов`язання із купівлі у відповідача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.

Умовами укладеного між сторонами Договору визначено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії, а також порядок оплати визначаються відповідно до положень Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами (п. 3.1., п. 3.3. Договору).

При цьому, п. 3.4. Договору встановлено, що у випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за зеленим тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за зеленим тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акту купівлі-продажу (акту коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

Отже, відповідним пунктом врегульоване питання щодо повернення вартості переплати за понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, в той же час позивач не переплатив, а не оплатив фактичні обсяги проданої (виробленої) електричної енергії, що підтверджується матеріалами справи, а тому посилання на відповідний пункт Договору є не обґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Щодо проведення коригувань обсягів відпуску електричної енергії в мережі, то слід зазначити, що відповідно до п. 1.2. Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018 р. (в редакції діючій на момент виникнення спірних відносин) відпуск - електрична енергія, що надійшла в систему передачі або в систему розподілу через точку комерційного обліку учасника ринку та/або учасника роздрібного ринку, та/або обсяг номінованої потужності на відповідний розрахунковий період з метою імпорту та обсяг електричної енергії на відповідний розрахунковий період з метою отримання аварійної допомоги в енергосистему України, узгоджений з ОСП суміжної країни.

Тобто, відпущеною електричною енергією є електрична енергія, що надійшла в мережі або оператора систем розподілу, яким на території Херсонської області є АТ «Херсонобленерго» або оператора систем передач, яким є ПрАТ «НЕК Укренерго». Матеріалами справи підтверджено, що електрична енергія надходила до мереж АТ «Херсонобленерго» через точки комерційного обліку відповідача, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу та відповідно обставина не спростовано жодним доказом, а тому відповідно електрична енергія, що була вироблена на об`єктах, що належать позивачу є такою, що відпущена в електричну мережу, а отже є отриманою позивачем.

Згідно підписаних сторонами актів купівлі-продажу електроенергії відповідач фактично відвантажив товару за квітень-травень 2023 року на загальну суму 12417646,20 грн, відповідач отримав за відповідні періоди 6928235,13 грн, відповідні обсяги позивачем були продані за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку.

Таким чином, купована у виробників електрична енергія, у повному обсязі була продана гарантованим покупцем на відповідних сегментах ринку електричної енергії.

Щодо підстав для проведення коригувань обсягів у зв`язку із роботою об`єктів відповідача в не синхронному режимі та на тимчасово окупованих територіях то відповідні обставини обґрунтовуються листами НЕК Укренерго та АТ «Херсонобленерго».

Так, лист АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 (т. 1, а.с. 193-195), яким НЕК «Укренерго» аргументує зміни фактично переданих даних є лише інформацією оператора системи розподілу про те, що об`єкти генерації ВДЕ (за наданим переліком) знаходяться на тимчасово окупованій території, та про втрату електричного зв`язку мереж, що перебувають в зоні відповідальності ОСР, з неокупованою територією Херсонської області та суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями. Разом із тим, в листі АТ «Херсонобленерго» мова не йдеться про стан електричних мереж оператора системи передачі (ОСП), які знаходиться в зоні відповідальності НЕК «Укренерго», та втрати нею електричного зв`язку с ОЕС України, оскільки електричні мережі оператора системи передачі не знаходяться в зоні відповідальності АТ «Херсонобленерго». Тому посилання у листі АТ «Херсонобленерго» на втрату такого зв`язку не є підтвердженням того, що підприємства (за переліком) не синхронно працюють з ОЕС України. Відпуск електричної енергії Товариством в електричні мережі системи розподілу оператора системи розподілу фізично відбувається, ресурсні об`єкти Товариства (62W6342691700908, 62W3391810136102, 62W834938156797Z, 62W1885828853524, 62W2529255571480) та їх ТКО не зупиняли своєї роботи на час спірного періоду.

За Законом України «Про ринок електричної енергії» об`єднана енергетична система (ОЕС) - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. На сьогодні відсутні рішення Регулятора, інших уповноважених осіб у сфері енергетики, НЕК «Укренерго», які б визначали перелік територій/зон/систем, які працюють не синхронно з ОЕС України, що й підтверджується протоколом від 26.07.2023.

Так, відповідно до пп. 15 п. 2.2.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (надалі - ККО) АКО (НЕК Укренерго) виконує функції зведення балансу електричної енергії в областях обліку та торгових зонах ринку електричної енергії України.

У відповідності до пп. 1.1.2. Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

Згідно із Постановою НКРЕКП № 1307 від 27.06.2019 року визначено дві відокремлені торгові зони на території України - торгову зону "Острів Бурштинської ТЕС" та торгову зону "ОЕС України" та одну торгову зону "ОЕС України" із включенням до її складу торгової зони "Острів Бурштинської ТЕС" для ізольованого (острівного) режиму роботи.

Тому на сьогоднішній день, у відповідності до актів НКРЕКП на території Херсонської області діє виключно одна торгова зона, а саме «ОЕС України», а тому в розумінні законодавства, як Лівобережна так і Правобережна частина Херсонщини працюють синхронно в об`єднаній енергетичній системі України, а тому доводи позивача про не синхронність роботи та відсутності підстав для проведення розрахунків є такими, що суперечать вимогам вищезазначених нормативно-правових актів.

Також слід зазначити, що адміністратор комерційного обліку (надалі - АКО) провів коригування обсягів в односторонньому порядку безпідставно та без врахування положень низки нормативно-правових актів, а саме розділу Х ККО та додатку 10 до Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (надалі Додаток 10), а саме без прийняття жодного рішення.

Відповідно до п. 1.1. Додатку 10, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.

Згідно із п. 1.2. Додатку 10 розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу.

Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.

Відповідно до п. 10.1.4. ККО у разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку. Так, протягом спірного періоду жоден із зацікавлених сторін спору не вживав заходів врегулювання суперечок із іншими суб`єктами, а саме в частині обсягів, що були сформовані на Лівобережжі Херсонщини, але будь-якого результату відповідні дії не мали, хоча відповідно до п. 10.2.3. ККО звернення щодо суперечки, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу або нормативних документів, що розроблені АКО, розглядається і вирішується АКО у строк не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не більше 15 днів від дня їх отримання. Результатом такого розгляду у відповідності до пунктів 10.2.18, 10.2.22 та 10.3.1. ККО є рішення АКО, в той же час будь-якого рішення АКО не приймало.

Отже, не приймаючи жодного рішення та без будь-яких законних підстав АКО розпочав проводити корегування поданих фактичних даних з виробітку електричної енергії Товариства на нульові показники. Відповідні дії НЕК «Укренерго» є такими, що не відповідають вимогам Правила врегулювання, що є додатком 10 до Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 де у п. 1.2. визначено, що розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення, а саме вчиненні не в спосіб встановлений нормативно-правовими актами, а саме без прийняття будь-якого рішення та без будь-яких підстав.

Тому проведені коригування є такими, що вчиненні без належних правових підстав та не оформлені жодним належним документом, а саме рішенням АКО (НЕК Укренерго), а тому не підтверджуються жодним належним, допустимим та достатнім доказом.

Щодо діяльності на окупованих територіях, то відповідні відносини врегульовані Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (надалі - Закон).

Так, частини 1 ст. 13 та ст. 131 Закону містять гіпотези (елемент правової норми, в якій зазначаються умови, обставини, з настанням котрих можна або необхідно здійснювати її диспозицію). Вони за змістом є ідентичними, так їх зміст наступний «Положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Тобто відповідні статті безспірно застосовуються до тимчасово окупованих територій визначених в пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону, а відносно тимчасово окупованих територій визначених п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону у випадку наявності рішення Кабміну щодо поширення дій статей 13 та 131 на відповідні території.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною 2 ст. 1 Закону встановлено, що датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Частиною 3 цієї ж статті Закону встановлено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тобто в підпунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону мова йде про території, що були окуповані до введення воєнного стану, а саме територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, в той же час території окуповані після 24.02.2022 відносяться до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону в тому числі і територія Херсонської області.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", що була прийнята на виконання вимог ч. 3 ст. 1 Закону, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

На виконання вищезазначеної Постанови Кабміну Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією в якому чітко визначено межі територій де ведуться боєві дії та тимчасово окуповані території, а отже ті території, які відносяться до територій визначених в п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону до яких належить й територія Херсонської області, що є тимчасово окупованою.

Тому для застосування положень статей 13 та 131 Закону необхідна сукупність ряду юридичних фактів, а саме наявності визнання території тимчасово окупованою, що наданий момент є та поширення Кабінету Міністрів положення статті 131 Закону на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону (відсутня відповідне рішення). На сьогоднішній день будь-якого рішення Кабміну України щодо поширення дії відповідної статті на сухопутну територію Херсонської області не має, про що також йде мова в протоколі засідання державних органів від 26.07.2023, а тому відповідно вимоги ст. 13 та 131 відповідного Закону на територію Херсонської області не застосовується, а тому здійснення господарської діяльності в т.ч. і здійснення виробництва електричної енергії на території тимчасово окупованих територій Херсонської області є правомірними в розумінні зазначеного Закону.

Щодо позиції суду на яку посилається позивач, стосовно застосування норм 13 та 131 Закону, то слід зауважити відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, про відповідне йдеться в ч. 4 ст. 236 ГПК.

Тому враховуючи відповідні норми та той факт, що колегія судів Касаційного господарського суду Верховного Суду по справі № 908/1162/23 не погодившись із висновком зробленим по справі № 910/9680/23 передала розгляд відповідного питання на розгляд об`єднаної палати, суд проаналізувавши та витлумачивши положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» приходить до висновків про відсутність заборон щодо здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях Херсонської області в т.ч. і виробництва електричної енергії.

Про факт безпідставності позовних вимог та не обґрунтованості позиції позивача щодо неможливості здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях Херсонської області говорить і надання 15.03.2024 року ДП "Гарантований покупець" ТОВ «СЕС Виноградово» Актів приймання-передачі послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та послуги з відшкодування вартості відхилення балансуючої групи гарантованого покупця за квітень-червень 2023 року до Договору, які було датовано 12, 13 та 14 березням 2024 року, що підтверджує можливість здійснення господарської діяльності та участь в оптовому ринку електричної енергії.

Також слід наголосити на тому, що відповідно до ч. 2 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначається, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на Гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу. Частиною 5 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до статті 91 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» Державою гарантовано на весь строк застосування "зеленого" тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 92 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

З огляду на викладене, оцінивши у сукупності надані сторонами докази враховуючи визначений умовами Договору та обов`язок ДП «Гарантований покупець» виконати свої зобов`язання щодо оплати виробленої електричної енергії у повному обсязі та враховуючи той факт, що майно набуте відповідачем на законних підставах то відповідно відповідач не зобов`язаний його повертати не в силу положень Договору та ст. 1212 Цивільного кодексу України, враховуючи принципи добросовісності, справедливості та розумності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами безпідставність отримання відповідачем коштів.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 16 травня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.