Постанова

від 28.11.2007 по справі 51/339-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/339-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2007 р.                                                                Справа № 51/339-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Пушай В.І.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Чугай С.М. (дов. № 91 від 26.11.2007 р.) Угліка Є.Л. (дов. № 73 від         10.09.2007 р.)

відповідача - Осьмухіна С.А. (дов. № 24 від 01.01.2007 р.) Хоменка О.О. (дов. № 23 від 01.01.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Союзагро" (смт. Кегичівка, Харківської області) (вх. № 3290 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.10.07 р. по справі № 51/339-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Союзагро" (смт. Кегичівка, Харківської області)

до Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д" - Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків)

про стягнення 32 978,89 грн., -

та за зустрічним позовом Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д" - Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Союзагро" (смт. Кегичівка,  Харківської області)

про стягнення 62 021,11 грн., -       

встановила:

У серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Союзагро" (смт. Кегичівка, Харківської області) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д" – Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків) про стягнення 32 978,89 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 050/2006-КСЗ від 05.10.2006 р.

Відповідач в свою чергу звернувся з зустрічним позовом про стягнення з ТОВ агрофірми "Союзагро" 62 021,11 грн. штрафу за невиконання останнім зобов'язання за договором купівлі-продажу № 50/2006-КСЗ від 05.10.2006 р.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2007 року по справі № 51/339-07 (суддя Шарко Л.В.) первісний позов задоволено повністю та стягнуто з НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ на користь ТОВ агрофірми "Союзагро" 32 978,89 грн. заборгованості, 330,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічний позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ агрофірми "Союзагро" на користь НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ 62 021,11 грн. штрафу, 620,21 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач за зустрічним позовом з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2007 р. скасувати в частині задоволення зустрічного позову. На думку заявника апеляційної скарги, суд при прийнятті рішення в частині задоволення зустрічного позову неповно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права.

Позивач за зустрічним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників ТОВ агрофірми "Союзагро" Чугай С.М. та Угліка Є.Л., які підтримали апеляційну скаргу, представників НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ Осьмухіна С.А. та Хоменка О.О., які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 5 жовтня 2006 року між НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ (покупець) та ТОВ агрофірмою "Союзагро" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 050/2006-КСЗ, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця цукровий буряк врожаю 2006 року, який має відповідати вимогам ДСТУ 4327:2004 у кількості 1 000 тон, а покупець зобов'язався прийняти його та сплатити встановлену договором грошову суму.

Згідно зі статтею 4 спірного договору продавець зобов'язаний у заліковій вазі передати товар покупцю в строк до 20.11.2006 р. на суму 230 000,00 грн.

Статтею 10 договору сторони визначили вартість 1 тони товару у заліковій вазі –230,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до статті 14 договору виплата ціни цього договору здійснюється покупцем продавцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (попередня оплата), за кожні 200 тон цукрового буряку.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ агрофірма "Союзагро" відвантажила НВФ "Сінтал-Д" - ТОВ цукровий буряк (надалі –товар) у кількості 730,343 тон на загальну суму 167 978,89 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000114 від 31.10.2006 р.

Однак, відповідач за первісним позовом товар сплатив лише частково в сумі 135 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 20.10.2006 р.,  08.11.2006 р. та 16.11.2006 р., внаслідок чого у НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ утворилась заборгованість в розмірі 32 978,89 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На думку колегії суддів, позивач за первісним позовом надав докази того, що він дійсно за вищевказаним договором передав у власність відповідача товар у кількості 730,343 тон на загальну суму 167 978,89 грн., що підтверджується накладними, доданими до матеріалів справи, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за одержаний товар.

Таким чином, вимоги ТОВ агрофірми "Союзагро" щодо стягнення з НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ заборгованості у розмірі 32 978,89 грн. є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

За умовами статті 3 договору кількість товару у заліковій вазі, який продавець

зобов'язаний передати покупцеві складає 1 000 тон.

Господарським судом Харківської області встановлено, що по видатковій накладній № РН-0000114 від 31.10.2006 р. та товарно-транспортним накладним (а.с. 67-103), ТОВ агрофірма "Союзагро" передала НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ 730,343 тон цукрового буряку, замість 1 000 тон, як визначено в статті З спірного договору.

При цьому, статтею 36 договору встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено статтею 3 цього договору, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 100 % від суми невиконаного зобов'язання.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, в даному випадку він недоотримав у власність від відповідача за зустрічним позовом товар у кількості  269,657 тон.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 зазначеного Кодексу передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно розрахунку позивача за зустрічним позовом сума штрафу, яку ТОВ агрофірма "Союзагро" повинна сплатити НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ у зв'язку з недопоставкою товару за спірним договором складає 62 021,11 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на статтю 14 договору купівлі-продажу № 050/2006-КСЗ від 05.10.2006 р., згідно якої сплата за товар повинна здійснюватися шляхом попередньої оплати за кожні 200 тон цукрового буряку (умови оплати), а НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ взагалі не здійснювало передплати за товар, у зв'язку з чим вимоги по стягненню штрафу у розмірі 62 021,11 грн., є неправомірними.

Колегія суддів вважає ці доводи заявника безпідставними, виходячи з того, що  сторони у спірному договорі не визначили строк попередньої оплати товару. При цьому будь-яких змін чи доповнень до спірного договору стосовно визначення строку виконання зобов'язання (оплати товару), відмови від виконання умов договору або пропозицій щодо розірвання договору, від ТОВ агрофірми "Союзагро" не надходило, про що не заперечував її представник у судовому засіданні.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, грошові кошти за відвантажений товар продавець отримав від покупця після доставки товару, а саме: 20.10.2006 р. здійснено перший платіж; а 13.10.2006 р. цукровий буряк остаточно здано у заліковій вазі), тому посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що існує попередня оплата товару, є необґрунтованим та не відповідає нормам матеріального права, зокрема, частині 1 статті 693 Цивільного кодексу України.

Таким чином, оскільки доказів поважності причин недопоставки товару відповідач за зустрічним  позовом суду не представив, вимоги НВФ "Сінтал-Д" –ТОВ щодо стягнення з ТОВ агрофірми "Союзагро" 62 021,11 грн. штрафу, є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів, відповідач за зустрічним позовом ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти зустрічного позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень.

Враховуючи те, що обидві сторони порушили свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 050/2006-КСЗ від 05.10.2006 р., колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів, оскільки вони обґрунтовані та підтверджуються доданими до справи доказами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ агрофірми "Союзагро" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2007 року по справі № 51/339-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

                                                 постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Союзагро" (смт. Кегичівка, Харківської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2007 року по справі № 51/339-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                   Демченко В.О.  

Суддя                                                                              Такмаков Ю.В.  

Суддя                                                                              Пушай В.І.