Ухвала

від 14.05.2024 по справі 758/5395/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5395/24

У Х В А Л А

14 травня 2024 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджено платіжним документом, який містить у матеріалах справи, тобто за однією вимогою немайнового характеру.

Однак із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено не одну позовну вимогу, а дві вимоги немайнового характеру щодо двох відповідачів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 755/8493/16, провадження № 61-33855св18, вказано, що «Верховний Суд в оцінці доводів касаційної скарги врахував, що Апеляційний суд міста Києва відповідно до матеріалів справи керувався тим, що, звертаючись з цим позовом до суду, ПАТ «Ощадбанк» просив звернути стягнення на предмет іпотеки після вирішення вимоги про виконання основного зобов`язання (немайнова вимога) та виселити Особа-1, Особа-2, Особа-3 (три немайнових вимоги). У випадках, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час подання позову розмір судового збору, що підлягав до сплати при поданні позову, складав 5 512 грн (1 378 грн х 4), відповідно, за подачу апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року у цій справі в Апеляційному суді міста Києва підлягає справлянню сума судового збору у розмірі 6 063, 20 грн. Оскільки заявником сплачено лише 1 515, 80 грн, йому необхідно доплатити 4 547, 40 грн. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час пред`явлення позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі апеляційної скарги), розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Наведена норма закону не містить положення про те, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду має обраховуватись виходячи із суми фактично сплаченого судового збору. Така ставка має бути обрахованою відповідно до ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, і суд апеляційної інстанції обґрунтовано відповідно до вимог наведеного правила Закону здійснив свій обрахунок розміру судового збору. Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані».

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 (справа № 758/5118/21) зазначено, що ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред`явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.

Третій аргумент на користь позиції щодо необхідності врахування суб`єктного складу правовідносин при визначенні кількості вимог стосується ситуації, коли декілька позивачів пред`являють позов до одного відповідача. У такому випадку кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, при тлумаченні терміну поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з пункту першого частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить у сумі 1211,20 грн.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно здійснити доплату за ще одну вимог немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Подільс. р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва , код ЄДРПОУ суду.

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал та/або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до частини 2 статті 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`ять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. І. Якимець