Постанова

від 13.05.2024 по справі 296/8421/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/8421/21 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б, Шевчук А.М.

за участю секретаря

судового засідання Антоневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/8421/21 за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача:Державний реєстраторКомунального підприємства«Центр державноїреєстрації» Садківськоїсільської радиГодзь ЄвгенійІванович,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача: ОСОБА_2 ,про визнанняпротиправним таскасування рішенняпро державнуреєстрацію прававласності нанерухоме майно

за апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Петровської М.В.

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом на обґрунтування якого зазначив, що у вересні 2021 року йому стало відомо про набуття Товариством зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»(далі ТОВ «Кредитні ініціативи») права власності на належне йому нерухоме майно. При цьому зазначає, що в рахунок задоволення своїх кредиторських вимог відповідач незаконно скористався позасудовим порядком звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.03.2008 року. При цьому вказаним договором визначено строк виконання основного зобов`язання в розмірі 54 800,00 доларів США до 27 березня 2018 року, іпотекодержателем зазначено ВАТ «Сведбанк», який виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», він разом із своєю бабусею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є майновими поручителями, а також він є боржником за кредитним договором №0501/0308/88-051 від 28.03.2008. Іпотечне майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , на яку звернуто стягнення в позасудовому порядку, набута ним в приватну власність на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду 24 березня 2008 року за №57528.

28 листопада 2012 року між ВАТ «Сведбанк», як правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «ФК «Вектор плюс» було укладено договір про відступлення прав вимог за договором іпотеки від 28.03.2008 року та за кредитним договором №0501/0308/88-051 від 28.03.2008. В подальшому право вимоги за вказаними договорами на підставі договору про відступлення права вимог перейшло від ТОВ «ФК «Вектор плюс» до ТОВ «Кредитні ініціативи».

Вважає, що при здійсненні державної реєстрації переходу права власності на квартиру було порушено вимоги Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про іпотеку». Позивач також зазначав, що державним реєстратором не враховано положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки квартира є предметом іпотеки за кредитом в іноземній валюті, використовується ним - майновим поручителем, як місце його постійного проживання. Таким чином у державного реєстратора були відсутні достатні підстави для проведення державної реєстрації прав та внесення запису про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Кредитні ініціативи».

З урахуванням вищевикладеного та заяви про зміну предмета позову від 19.01.2023 просив визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Годзя Євгенія Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44684284 від 18.12.2018, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,35 кв.м. (номер запису про право власності: 29515812).

Рішенням Корольовського районногосуду м.Житомира від11жовтня 2023рокупозовзадоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Годзя Євгенія Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44684284 від 18.12.2018, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,35 кв.м. (номер запису про право власності: 29515812).

Стягнуто з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 1 362,00 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування зазначає, що ухвалюючи рішення суд не звернув увагу на ті обставини, що враховуючи наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, у кредитора виникло право вимагати виконання зобов`язань, а у позичальника та іпотекодавця - обов`язок виконання зобов`язань за кредитним договором. При цьому 12 березня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 рекомендованими листами було направлено повідомлення-вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором із застереженням, що у разі непогашення заборгованості банком буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Зі змісту повідомлень директора ПП «Експрес Мейл» від 07 листопада 2018 року №158-К і №159-К, в яких містяться відомості щодо неможливості доставки кур`єрського відправлення накладної №20001037 та № 20001036 від відправника ТОВ «Темапол» слідує, що «при спробі передати зазначені відправлення, за адресою доставки, особи відмовилися від його отримання без пояснення причин. У зв`язку з цим доставити відправлення не вдалося». Однак, засвідчена працівником кур`єрської служби відмова боржника від отримання письмової вимоги іпотекодержателя, з урахування постанови ВП ВС від 29 вересня 2020 року у справі №757/13243/17, є доказом належного повідомлення боржника. Посилання позивача про застосування норм Закону України «Про мораторій та стягнення майна громадян України, надано як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є безпідставним, оскільки з наданих суду доказів вбачається, що позивач проживає за кордоном та іноді приїжджає в Україну, тобто наведене свідчить про те, що позивач має інше постійне житло. Також зазначає, що пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127, не містить вимоги щодо надання реєстратору для здійснення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки звіт про оцінку вартості цього предмету іпотеки. Таким чином вважає, що висновок суду про те, що у державного реєстратора були відсутні достатні підстави для проведення державної реєстрації прав та внесення запису про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Кредитні ініціативи» є помилковим.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства. При цьому зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не доведено ні факту направлення вимоги боржнику, ні факту отримання ним даної вимоги. ТОВ «Кредитні ініціативи» в порушення вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» не було надано державному реєстратору оцінки вартості предмета іпотеки на момент набуття права власності, що також підтверджується чисельною практикою Верховного Суду у аналогічних справах. Вказує також, що іншого постійного місця проживання крім іпотечної квартири позивач не має, іноді дійсно виїжджав на тимчасові заробітки за кордон.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із таких підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 28 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк»,який виступаєправонаступником АКБ«ТАС-Комерцбанк», укладено кредитний договір № 0501/0308/88-051, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 54800,00 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 11,9% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 28.03.2018 року на умовах, визначених цим договором.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вказаним договором між банком, позивачем та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір від 28.03.2008 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , яка складається з двох житлових кімнат та службових приміщень, набута іпотекодавцями у приватну власність на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду 24 березня 2008 року за №57528114.

Відповідно до п.10.3 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання.

За змістом п.12.3.1 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

26 березня 2008 року ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Білецькою Н.С., за умовами якого на випадок своєї смерті вона заповіла належну їй частину квартири АДРЕСА_1 своєму внуку ОСОБА_1 , позивачу у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 17.08.2021.

Згідно відповідізавідувача Житомирськоїдержавної нотаріальноїконтори Житомирськоїобласті ПоліщукА.І.№1622/01-16від 01.11.2002,спадкова справадо майнапомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась.

28 листопада 2012 року між ВАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» (первісний іпотекодержатель), та ТОВ «ВК «Вектор Плюс» (новий іпотекодержатель) був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки від 28.03.2008 року та за кредитним договором №0501/0308/88-051 від 28.03.2008. В цей же день право вимоги за вказаними договорами на підставі договору про відступлення права вимог перейшло від ТОВ «ФК «Вектор плюс» до ТОВ «Кредитні ініціативи».

18 грудня 2018 року, на підставі заяви представника відповідача про здійснення реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідно до статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку», державним реєстратором комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Годзєм Є.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 44684284 та зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи».

Згідно довідки КВЖРЕП № 10 від 08.01.2008, померла ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_2 , 1953 року народження та онуком ОСОБА_1 , 1976 року народження, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому матеріали справи не містять відомостей про належність позивачу на праві власності чи на праві користуванні іншого житла.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому в документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Приписами статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, відповідно до п. 61 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 року № 1127, який набрав чинності на момент прийняття оскаржуваного рішення нотаріусом, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Згідно з умовами іпотечного договору та відповідно до вказаних вище норм матеріального права підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю та боржнику (позичальнику) письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідачем було направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням від 12.03.2018 за вих.№ 189-КИ/18.

Разом з тим, в описі вкладення поштового відправлення відсутні відомості про направлення вказаного документу під назвою «повідомлення», а зазначено найменування документа, яке направляється - «вимога про усунення порушень та вимога про добровільне виселення». При цьому штамп відділу поштового зв`язку «Чернігів» про прийняття такого відправлення, датований 24.03.2018, що не відповідає датам квитанцій про прийняття відправлення ВПЗ-Чернігів 21.03.2018. Отже, з вказаних документів не вбачається, що на адресу позивача та ОСОБА_3 було направлено саме повідомлення № 189-КИ/18.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що для проведення реєстраційної дії державному реєстратору Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Годзю Є.І. відповідачем було подано повідомлення директора ПП «Експрес Мейл» від 07 листопада 2018 року №158-К і №159-К, в яких містяться відомості щодо неможливості доставки кур`єрського відправлення накладної № 20001037 та № 20001036 від 15.09.2018 від відправника ТОВ «ТЕМАПОЛ» на адресу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , оскільки останні відмовилися від його отримання.

Натомість, з вказаних листів неможливо встановити зміст відправлення, а надані товариством до суду документи про відправлення (опис, квитанції) повідомлення та до державного реєстратора (листи директора ПП «Експрес Мейл») є відмінними між собою.

Таким чином, ТОВ «Кредитні ініціативи» не доведено факт належного надсилання позивачу вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2021 року зазначено, щоу постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі№306/1224/16ц (провадження № 14-501цс18) та від 20 березня 2019 року у справі№306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) однозначно висловлено правові висновки щодо необхідності подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем. Відсутність оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності свідчить про порушення проведеної державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, щоє підставою для скасування такої реєстрації.

Проте, як встановлено судом у цій справі, для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки відповідна оцінка вартості предмету іпотеки на момент набуття права власності (грудень 2018 року) державному реєстратору не надавалась, а був наданий тільки акт від 28.02.2008, що суперечить положенню частинитретьої ст.37 Закону України «Про іпотеку».

07 червня 2014 року набрав чинностіЗакону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу»та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Закономспособи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Отже,Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняттяЗакону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

З оглядуна викладене,апеляційний судпогоджується звисновками судупершої інстанціїпро те,що квартираза адресою: АДРЕСА_2 , яка використовується позивачем як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті», у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 28 березня 2008 року, укладеного в іноземній валюті.

Отже,у державногореєстратора булинаявні підставидля відмовиу проведеннідержавної реєстраціїправа власностіна вказануквартиру заТОВ «Кредитніініціативи».

Аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а та від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач має інше постійне місце проживання, оскільки останній виїжджає за кордон, є припущенням відповідача та не доведено жодними доказами. При цьому як пояснював представник позивача під час розгляду справи, саме необхідність матеріального забезпечення позивача вимагала від його довірителя періодично виїжджати за кордон.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно дост.375ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції залишаєапеляційну скаргубез задоволення,а судоверішення беззмін,якщо визнає,що судпершої інстанціїухвалив судоверішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення, а рішення Корольовського районногосуду м.Житомира від11жовтня 2023року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 травня 2024 року.

Головуючий Судді