Ухвала

від 15.05.2024 по справі 712/3213/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/109/24 Справа № 712/3213/24 Категорія: ст. 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

головуючогоОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,за участі секретаря прокурора захисника (відеоконференція) ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця с.Укромне,Сімферопольського району,АР Крим,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, -

в с т а н о в и в :

Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_10 звернувся до суду із клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Клопотання мотивовано тим, щоЧетвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 62022100140000110 від 18.11.2022 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2024 року клопотання старшого слідчого задоволено.

Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід взяття під варту.

Після затримання ОСОБА_8 і не пізнішеяк через 48 годинз часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити його до слідчого судді чи суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його заміну на більш м`який запобіжний захід, за участю підозрюваного його захисника, слідчого та прокурора.

Виконання ухвали доручено працівникам Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві та сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ Національної поліції в Черкаській області.

Постановляючи ухвалу, слідчий суддя вказав, що прокурором, окрім іншого, доведено, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук, а тому для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п.1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є необхідним обрання до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.03.2024 та відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В поданій апеляційній скарзі, вказується, що підозра за відповідною кваліфікацією інкримінованого ОСОБА_8 злочину, є необґрунтованою.

Також адвокат, посилаючись на норми Конституції України та практику ЄСПЛ, вказав, що відсутні обставини, за яких необхідно брати під варту ОСОБА_8 , оскільки стороною обвинувачення не доведено жодного ризику відповідно до ст. 177 КПК України, на які вони посилаються в клопотанні.

В доповненні до апеляційної скарги, захисник вказує, що загрозу переховування обвинуваченого не можна оцінювати виключно на підставі суворості можливого покарання. Її слід оцінювати з посиланням на низку інших доречних чинників, які можуть або підтвердити наявність загрози переховування, або показати, що така загроза є настільки незначною, що вона не може обґрунтувати тримання під вартою до завершення судового процесу. Ризик переховування слід оцінювати у світлі чинників, які стосуються характеру особи, її моральних якостей, місця проживання, роду занять, майна, сімейних зв`язків та усіх видів зв`язків з країною, у які вона переслідується у кримінальному порядку. Загальне посилання на серйозність злочину, у якому обвинувачується заявник, не може вважатися достатнім обґрунтуванням заявлених ризиків (п. 95, п. 99 рішення ЕСПЛ у справі «Пірузян проти Вірменії»).

Жодних належних та допустимих доказів щодо ухилення ОСОБА_8 від слідства слідчим та прокурором не наведено та нічим не підтверджено.

У долучених до клопотання матеріалах відсутні відомості про те, що з часу події злочину ОСОБА_8 або будь-які треті особи від його імені намагались якось зустрітись зі свідками, підозрюваними або експертами та вмовити їх не давати свідчення або відмовитись від висновку, погрожував чи тиснув на них

Крім того, 25.03.2025 до апеляційного суду через систему «електронний суд» надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі, адвокат вказує, що підозра за відповідною кваліфікацією злочину ККУ його підзахисному є необґрунтованою та невмотивованою.

Вважає, що стороною обвинувачення не було вжито всіх необхідних заходів для забезпечення прибуття підозрюваного до суду.

Крім того, надані стороною обвинувачення матеріали не містять належного підтвердження про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук.

Повідомлена підозра необґрунтована, оскільки не підтверджена належними доказами, а наявність існування ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК Українитакож не доведено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За фабулою клопотання слідчого - « ОСОБА_8 , будучи громадянином України та володіючи інформацією про окупацію території АР Крим збройними силами російської федерації, усвідомлював, що ними вчиняються активні дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу України та захоплення державної влади, на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

У жовтні 2014 року у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, спрямований на фінансування дій воєнізованих формувань окупаційної влади на території АР Крим, які протиправно порушили територіальну цілісність України в межах установлених кордонів, захопили державну владу на території АР Крим.

ОСОБА_8 , будучи засновником та директором юридичних осіб, розташованих на території тимчасово окупованої АР Крим, діючи умисно, із співзасновниками та директорами ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , шляхом добровільного здійснення сплатити податків до бюджету Російської Федерації від отриманого прибутку від здійснення підприємницької діяльності належних їм юридичних осіб, вчинив фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Так, 28.02.2002, згідно з вимогами діючого законодавства України, на території АР Крим з місцезнаходженням за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60к, було зареєстровано юридичну особу ТОВ «АЙ-ТОДОР-ПІВДЕНЬ», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , засновниками якого є ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , та він же являється директором вказаного товариства.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із співзасновниками ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування РФ, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «АЙ-ТОДОР-ПІВДЕНЬ» на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою подальшого фінансування таким чином окупаційної влади та збройних сил РФ.

Так, 31.10.2014 на виконання злочинного умислу, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством Російської Федерації для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 31.10.2014 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якому присвоєно «ИНН/КПП»: НОМЕР_2 , з місцезнаходженням за адресою: « НОМЕР_3 , РеспубликаКрым, г. Ялта, пгт. Гаспра, ш. Алупкинское, 60к», засновниками якого є ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 .

Рішенням учасників ООО «АЙ-ТОДОР-ЮГ» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_18 , який з ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 вступив у злочинну змову для досягнення їх спільного злочинного плану.

В подальшому, за результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, ООО «АЙ-ТОДОР-ЮГ» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично є ТОВ «АЙ-ТОДОР-ПІВДЕНЬ», до державного бюджету РФ сплачено податки у 2017 році у сумі 1 758 142 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 856 215, 15 гривень; у 2018 році у сумі 2 352 215 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 936 887, 24 гривень; у 2019 році у сумі 2 610 047 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 995 993, 94 гривень; у 2020 році у сумі 1 215 700 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 459 777, 74 гривень; у 2021 році у сумі 3 321 893 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 1 209 169,05 гривень; у 2022 році у сумі 1 076 312 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 545 797,82 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 12 334 309 рублів та 5 003 840, 94 гривень, відповідно.

Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , упродовж 2017-2022 років умисно, вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 5 003 840,9309 гривень.

Він же підозрюється у тому, що 15.02.2013, згідно вимог діючого законодавства, на території Автономної Республіки Крим з місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_2 , було зареєстровано юридичну особу ФГ «Краснодольне», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_4 , засновником та директором якого є ОСОБА_8 .

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування РФ, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ФГ « ОСОБА_19 » на тимчасово окупованій території АР Крим.

На виконання злочинного умислу, ОСОБА_8 27.11.2014 вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством РФ для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 27.11.2014 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «Краснодольное», якому присвоєно «ИНН/КПП»: НОМЕР_5 , з місцезнаходженням за адресою: « АДРЕСА_3 », засновником якого є ОСОБА_8 , який також є директором вказаного товариства.

В подальшому, за результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, ООО «Краснодольное» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ФГ « ОСОБА_19 » до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 269448 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 131 221, 18 гривень; у 2018 році у сумі 287 718 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 114 598, 08 гривень; у 2019 році у сумі 238 580 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 91 042, 13 гривень; у 2020 році у сумі 243 429, 10 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 92 064, 89 гривень; у 2021 році у сумі 229 711, 50 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 83 614, 99 гривень; у 2022 році у сумі 154 393 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 78 569, 57 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 1 423 279, 60 рублів та 591 110, 84 гривень, відповідно.

Таким чином, ОСОБА_8 , упродовж 2017-2022 років повторно умисно, вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 591 110, 84 гривень.

Він же підозрюється у тому, що 11.12.2002, згідно з вимогами діючого законодавства, на території АР Крим з місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_4 , було зареєстровано юридичну особу ТОВ «ВЕДА», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_6 , засновниками якого є ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 та він же являється директором вказаного товариства.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування РФ, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «ВЕДА» на тимчасово окупованій території АР Крим.

На виконання злочинного умислу, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , 04.12.2014 вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством РФ для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 04.12.2014 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «ВЕДА», якому присвоєно «ИНН/КПП»: НОМЕР_7 , з місцезнаходженням за адресою: « НОМЕР_8 , РеспубликаКрым, г. Симферополь, пгт. Гаспра, ул. Узловая, 18а», засновниками якого є ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 .

Рішенням учасників ООО «ВЕДА» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_14 .

В подальшому, за результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, ООО «ВЕДА» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ТОВ «ВЕДА» до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 277 491 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 135 138, 12 гривень; у 2018 році у сумі 292 445 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 116 480, 84 гривень; у 2019 році у сумі 355 510 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 135 662, 62 гривень; у 2020 році у сумі 210 192 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 79 494, 61 гривень; у 2021 році у сумі 164 524 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 59 886, 74 гривень; у 2022 році у сумі 196 557 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 99 674, 06 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 1 496 719 рублів та 626 336, 99 гривень, відповідно.

Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , упродовж 2017-2022 років повторно умисно, вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 626 336,99 гривень.

Він же підозрюється у тому, що 27.08.2009, згідно вимог діючого законодавства, на території АР Крим з місцезнаходженням за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Переверзєва, 1, було зареєстровано юридичну особу ТОВ «ЗЕРНОПРОВОД ВОСХОД», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_9 , засновниками якого є ОСОБА_21 , а директором призначено ОСОБА_8 .

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування РФ, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «ЗЕРНОПРОВОД ВОСХОД» на тимчасово окупованій території АР Крим.

На виконання злочинного умислу, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , 04.12.2014 вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством РФ для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 13.01.2015 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «ЗЕРНОПРОВОД ВОСХОД», якому присвоєно «ИНН/КПП»: НОМЕР_10 , з місцезнаходженням за адресою: « АДРЕСА_5 », засновником якого є ОСОБА_11 , директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_8 .

За результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора ООО «ЗЕРНОПРОВОД ВОСХОД» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ТОВ «ЗЕРНОПРОВОД ВОСХОД» до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 518 081 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 252 305, 45 гривень; у 2018 році у сумі 339 911 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 135 386, 55 гривень; у 2019 році у сумі 304 147 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 116 062, 50 гривень; у 2020 році у сумі 286 378 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 108 308, 16 гривень; у 2021 році у сумі 230 813 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило84 015, 93 гривень; у 2022 році у сумі 47 152 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 23 910, 78 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 1 726 482 рублів та 719 989, 37 гривень відповідно.

Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з групою осіб, упродовж 2017-2022 років повторно умисно, вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 6 941 278, 14гривень.

Частина зазначених вище коштів, сплачених ОСОБА_8 до бюджету країни агресора використана РФ на фінансування збройних формувань, ведення активних та агресивних бойових дій, спрямованих на захоплення суверенних територій України, насильницьку зміну її меж та кордонів, та захоплення державної влади.

Тобто, ОСОБА_8 вчиняючи умисні активні дії щодо взаємодії із представниками влади країни агресора, оформлюючи реєстраційні документи та здійснюючі господарську діяльність на тимчасово окупованій території території АР Крим, безпосередньо надавав фінансові активи з усвідомленням, що вони будуть використані, повністю або частково з метою насильницької зміни та/або повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України, порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:протоколами огляду Інтернет-ресурсів; відомостями з Державної прикордонної служби України; матеріалами оперативних підрозділів на виконання доручень слідчого та іншими матеріалами кримінального провадження.

В газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур`єр» та на офіційному Інтернет-сайті офісу Генерального Прокурора в порядку ст.ст. 133, 135 КПК України опубліковані повістки про виклики ОСОБА_8 про необхідність його прибуття 29.01.2024 о 10 год. 00 хв., 30.01.2024 о 10 год. 00 хв., 31.01.2024 о 10 год. 00 хв. до Черкаської обласної прокуратури для участі у отриманні повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права і обов`язки підозрюваного, допиту в якості підозрюваного, отриманні клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022.

До прокуратури у вказані дати ОСОБА_8 не з`явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки, та на даний момент до органу досудового розслідування або прокуратури не прибував.

01.02.2024 в газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур`єр» та на офіційному Інтернет-сайті офісу Генерального Прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_8 у скоєнні вказаного злочину. Також, вказані повістки про виклик та повідомлення про підозру скеровані за останніми відомими адресами перебування та реєстрації підозрюваного.

Згідно з отриманими у Державній прикордонній службі України данихсистеми Аркан (інтегрована міжвідомча автоматизована система обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон) ОСОБА_8 15.02.2022 перетнув лінію розмежування з тимчасово окупованою територією України Автономною Республікою Крим та з указаної дати на підконтрольну територію України не повертався та на сьогоднішній день його точне місцезнаходження невідоме.

05.03.2024 постановами слідчого підозрюваного ОСОБА_8 у порядку ст. 281 КПК України оголошено в державний та міжнародний розшук.

Необхідність в обранні ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникає з того, що останній перебуває за межами України і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження буде застосована процедура екстрадиції.

Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.

Відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та, зокрема за умови знаходження особи в міжнародному розшуку.

Як видно з матеріалів справи, 05.03.2024 постановами слідчого, підозрюваного ОСОБА_8 у порядку ст. 281 КПК України оголошено в державний та міжнародний розшук.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку. Однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). У даному випадку це і було здійснено слідчим, шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Будь-яких інших документів, зокрема, довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу, тощо, зазначена норма закону (ч. 2 ст. 281 КПК України) не вимагає.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5).

Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.

Слідчим суддею дотримано вимоги ч. 6 ст. 193 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Судове рішення про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, про наявність, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків та про необхідність застосування до ОСОБА_8 такого запобіжного заходу.

Жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних обов`язків та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити злочинну діяльність, а відтак запобігти зазначеним вище ризикам.

Колегія суддів також зауважує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають підстави вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами України і з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді від 13.03.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу. За своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Як вбачається з резолютивної частини постанови слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2024 року та положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Таким чином, апеляційний суд звертає увагу на те, що у даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи, як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

Наведені вище дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, а також доводять, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання наявним ризикам.

Доводи апеляційних скарг про необґрунтованість повідомленої підозри є безпідставними, оскільки судна цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність. Слідчий суддя лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.110-2КК України.

Посилання захисника щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки стороною захисту суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки органу досудового розслідування щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.

Доводи сторони захисту про те, що досудове розслідування здійснюється з порушенням правил підслідності, а клопотання про продовження запобіжного заходу подано та розглядалося судом з порушенням правил територіальної підсудності апеляційний суд вважає непереконливими.

Так, постановою керівника Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_22 від 12.10.2023, внесено зміни до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022 змінено слідчу групу та визначено старшим слідчої групи ОСОБА_10 (а.с. 18-19 т. 1).

Виходячи з аналізу нормКПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1ст. 306 КПК України).

Як встановлено колегією суддів, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 62022100140000110 від 18.11.2022 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України здійснюється Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.

Крім цього, процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Черкаської обласної прокуратури.

Не зважаючи на те, що юридична адреса Територіального управління Державного бюро розслідувань - м. Київ, 01133, вул. Лесі Українки, 26, однак адреса Четвертого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) є вул. Б. Вишневецького 17 (поверх 4) м. Черкаси, тому клопотання слідчим подано в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Крім того, ухвалою від 07.12.2021 року у справі № 712/13158/21 Верховний Суд зробив висновок про підсудність усіх клопотань слідчих Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Соснівському районному суду м. Черкаси.

Отже, апеляційні скарги захисників не містять достатніх правових підстав для скасування судового рішення та відмови у задоволенні клопотання старшого слідчого.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2024 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: