Ухвала

від 15.05.2024 по справі 160/8804/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 травня 2024 рокуСправа №160/8804/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Фудс» до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Фудс» до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 9800257/43333003 від 27.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 68 від 27.09.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 68 від 27.09.2023 датою її фактичного подання 17.10.2023.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8804/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 09.04.2024 залишено без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Фудс» про поновлення строків звернення до адміністративного суду із позовною заявою; залишено без руху позовну заяву та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів звернення до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з відповідними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

30.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

В обґрунтування цієї заяви представник позивача зазначає, що позивач не має іншої можливості оскаржити незаконні дії відповідачів, як тільки звернувшись з позовом до суду, при цьому підставою для звернення до суду є усталена відповідна практика Верховного суду саме з аналогічного предмету спору. Право на судовий захист гарантується і закріплено у статтях 55 та 124 Конституції України. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), яку він викладає у своїх рішеннях. Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, позивач зазначає, що причиною пропуску процесуального строку є військовий стан на території України, який заважає ритмічній діяльності підприємства, частина важливих фахівців була мобілізована, керівництву підприємства, відповідно, приходиться брати на себе не властиві функції, що пов`язані з заміщенням таких фахівців. Також, підприємство було вимушено знаходити додаткові джерела фінансування, оскільки для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір, а також скористатися послугами фахівців в галузі права. Зазначені обставини перешкоджали своєчасному зверненню до суду. З огляду на викладене, позивач просить суд поновити пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду із цим позовом, як такий, що був пропущений з поважних підстав.

Розглянувши заяву, перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, яку, відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

- тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Так, позивач простить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 9800257/43333003 від 27.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 68 від 27.09.2023.

Також позивач зазначає, що оскаржував зазначене рішення в адміністративному порядку. Рішеннями контролюючого органу від 08.11.2023 № 78384/43333003/2, скаргу позивача залишено без задоволення.

При цьому, до суду позивач звернувся з позовною заявою 04.04.2024 через систему «Електронний суд».

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду з цією позовною заявою.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Так, дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась.

Останнім Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Дніпропетровський окружний адміністративний суд не припиняв, не призупиняв своєї діяльності та продовжував здійснювати правосуддя.

Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Поряд з цим, при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.

Суд зазначає, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем наведено обставини, яким судом вже була надана оцінка.

Поряд з цим, суд указує, що представник позивача, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, не надав до суду саме доказів, які б підтверджували обставини, наведені в обгрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Про відсутність доказів в обгрунтування підстав для поновлення строків і зазначав суд в ухвалі від 09.04.2024.

За таких обставин, суд зазначає про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому позивач має надати до суду докази звернення до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з відповідними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, зокрема, для позивача як юридичної особи, для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на встановлені обставини, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

У період з 01.05.2024 по 14.05.2024 суддя Кучугурна Н.В. перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої долучена до матеріалів справи. У зв`язку з цим, ухвалу постановлено після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Астра Фудс» строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначено в ухвалі суду від 09.04.2024, шляхом надання до суду:

- доказів звернення до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з відповідними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна