Ухвала

від 14.05.2024 по справі 320/20161/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2024 року м. Київ № 320/20161/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» до Державної податкової служби України , Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових вимог,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Вастон» з позовом до Державної податкової служби України , Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових вимог, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області при складанні та направленні ТОВ «Вастон» (код ЄДРПОУ 25392930) податкової вимоги від 04.04.2023 №0000126-1302-0716 та рішення від 05.04.2023 №77/13-02-14 про опис майна в податкову заставу, як таких, що направлені ТОВ «Вастон» повторно на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.01.2010 №0002342307/3 та №0002352307/3, складених на підставі Акту перевірки від 17.06.2009 №6985/23-07/25392930;

- визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №0000126-1302-0716 від 04.04.2023 та рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №77/13-02-14 від 05.04.2023 про опис майна в податкову заставу;

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України при ініціюванні подвійного стягнення з ТОВ «Вастон» (код ЄДРПОУ 25392930) податковою вимогою №0000126-1302-0716 від 04.04.2023 року при не скасуванні Податкової вимоги Л?7756-25 від 21.10.2014 року, податкового боргу за Податковими повідомленнями-рішеннями N? 0002342307/3 від 20.01.2010 та №0002352307/3 від 20.01.2010, сформованими на підставі Акту перевірки №6985/23-07/25392930 від 17.06.2009.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку статті 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених статтями 160,161 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок,Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

З наведеного вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

З огляду на викладене, норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається частиною другою статті 122 КАС України.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до оскаржуваних у даній справі рішень КАС України та ПК України встановлено наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на те, що позовна заява не містить доказів оскарження позивачем або його представником податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №0000126-1302-0716 від 04.04.2023 та рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №77/13-02-14 від 05.04.2023 про опис майна в податкову заставу в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, строк звернення до суду із вказаними позовними вимогами становить шість місяців.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положеньКАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Разом із позовною заявою до суду подано заяву про поновлення строку.

В обгрунтування поданої заяви позивач посилається на подання зустрічного позову в межах адміністраивної справи №260/5981/23 щодо оскарження податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №0000126-1302-0716 від 04.04.2023 та рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №77/13-02-14 від 05.04.2023 про опис майна в податкову заставу. Позивач вказав, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №260/5981/23 зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги було повернуто позивачеві. Окрім того, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №260/5981/23 адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» про зупинення видаткових операцій та зобов`язання вчинити дії - задоволено, а саме: зупинено видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон»; заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Вастон» вчиняти дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна; зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Вастон» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі №260/5981/23 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» залишено без задоволення, а рішення від 16.10.2023 - без змін.

Також, позивач зазначає, що запровадження воєнного стану в Україні, з урахуванням викладених у заяві обставин об`єктивно перешкоджало вчиненню процесуальних дій.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 10.01.2023 у справі 640/3489/21 зазначив про таке: "введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини".

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи зі змісту наведених норм закону, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку і до неї мають бути додані докази поважності причин його пропуску.

При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Оскільки КАС України не наводить конкретизованого чи вичерпного переліку обставин, які обумовлюють право суду відновити пропущений процесуальний строк, тому у кожному випадку суд, з урахуванням установлених на підставі доказів конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Як вбачається з позовної заяви, позивач дізнався про наявність оскаржуваних рішень 12.05.2023.

При цьому, позовна заява надійшла до суду 02.05.2024, що підтверджується відміткою про реєстрацію позовної заяви.

Щодо обгрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку з поданням зустрічного позову, суд зазначає, що подання позивачем зустрічного позову про оскарження податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №0000126-1302-0716 від 04.04.2023 та рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №77/13-02-14 від 05.04.2023 про опис майна в податкову заставу не зупиняє перебігу процесуального строку оскарження вказаних рішень в порядку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, а позивач не був позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення позивача до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом після прийняття постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі №260/5981/23 не свідчить про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише за наслідками оскарження рішення суду першої інстантції у справі №260/5981/23 та про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду, а лише вказує на вчинення ним активних дій щодо захисту своїх прав.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем взагалі не обгрунтовано причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової служби України при ініціюванні подвійного стягнення з ТОВ «Вастон» (код ЄДРПОУ 25392930) податковою вимогою №0000126-1302-0716 від 04.04.2023 року при не скасуванні Податкової вимоги Л?7756-25 від 21.10.2014 року, податкового боргу за Податковими повідомленнями-рішеннями N? 0002342307/3 від 20.01.2010 та №0002352307/3 від 20.01.2010, сформованими на підставі Акту перевірки №6985/23-07/25392930 від 17.06.2009.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що позивачем порушено строк звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.