Рішення

від 15.05.2024 по справі 640/396/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року 640/396/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Про Едюкейшн Груп» до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Про Едюкейшн Груп» (далі також - ТОВ «Про Едюкейшн Груп», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (далі також відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві щодо ініціювання питання про тимчасове припинення дії сертифікату про державну акредитацію ТОВ «Про Едюкейшн Груп» та порядку розгляду питання щодо припинення дії сертифікату про державну акредитацію ТОВ «Про Едюкейшн Груп», що відображено в протоколі №3 Акредитаційної комісії РСЦ МВС в м. Києві від 19.03.2020 та затверджено наказом РСЦ МВС в м. Києві №24Н від 20.03.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою суду від 08.05.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у відповідача визначених законом відстав для ініціювання питання про тимчасове припинення дії сертифікату про державну акредитацію ТОВ «Про Едюкейшн Груп». Крім того, позивач вважає порушеним порядок розгляду питання щодо припинення дії такого сертифікату.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані дій вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.

Такі доводи заперечені у наданій позивачем відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, листом РСЦ МВС в м. Києві від 17 березня 2020 року № 31/26320 позивача було повідомлено про те, що відповідно до проведеного моніторингу та інформації, викладеної в доповідній записці начальника ТСЦ № 8042 РСЦ МВС в м. Києві, були виявлені недоліки, що є підставою для тимчасового припинення дії сертифікату про державну акредитацію закладу ТОВ «Про Едюкейшн Груп».

Також запрошено представників Позивача на засідання акредитаційної комісії з державної акредитації закладів щодо питання про тимчасове припинення дії сертифікату на 19 березня 2020 року.

Рішенням Акредитаційної комісії РСЦ МВС в м. Києві від 19 березня 2020 року тимчасово припинено дію сертифікату про державну акредитацію ТОВ «Про Едюкейшн Груп». Вказане рішення відображено у протоколі № 3 від 19 березня 2020 року та наказі РСЦ МВС в м. Києві 24Н від 20 березня 2020 року.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо ініціювання питання про тимчасове припинення дії сертифікату про державну акредитацію ТОВ «Про Едюкейшн Груп» та порядком розгляду питання щодо припинення дії такого сертифікату, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 19 КАС України, в силу якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1).

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов`язків.

Наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Так, як вбачається з системного аналізу положень частини 1 статті 9, частини 1 статті 77 та частини 1 статті 168 КАС України, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах. При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Таким чином, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, суд повинен встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи. При цьому, встановлення обставин наявності або відсутності порушеного права позивача є першочерговим відносно дослідження обґрунтованості позовних вимог по суті.

Суд звертає увагу на те, що рішення про тимчасове припинення дії сертифікату про державну акредитацію є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, і саме воно породжує для особи відповідні наслідки у вигляді обмеження раніше наданих їй прав щодо здійснення господарської діяльності.

Водночас, оскаржувані позивачем дії, які передували прийняттю такого рішення, є такими, що вчинялись виключно під час процедури його прийняття та, водночас, не є такими, що безпосередньо впливають на права та законні інтереси позивача, які були обмежені саме рішенням про тимчасове припинення дії сертифікату про державну акредитацію.

З огляду на викладене вбачається, що позивач жодним чином не позбавлений своїх прав, свобод та інтересів у зв`язку з вчиненням відповідачем оскаржуваних дій у процедурі прийняття рішення про тимчасове припинення дії сертифікату про державну акредитацію, оскільки безпосередньо їх вчинення не відбулось припинення чи була встановлена неможливість реалізації прав позивача та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

А тому, відповідно, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки зазначене не призведе до відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, позаяк у спірних правовідносинах вони порушені не були.

Суд звертає увагу на те, що належним захистом порушених прав та інтересів позивача, якщо він вважає, що вказане мало місце, є саме звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про тимчасове припинення дії сертифікату про державну акредитацію, чого у межах розгляду даної справи здійснено не було.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Про Едюкейшн Груп» (03127, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 53-А; код ЄДРПОУ 40000427) до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (01011, місто Київ, вулиця Арсенальна, будинок 9/11; код ЄДРПОУ 40112076) про визнання протиправними дій відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.