Рішення

від 15.05.2024 по справі 380/23360/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 рокусправа № 380/23360/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Славської селищної ради, в особі голови ОСОБА_1 до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут територіального планування про визнання протиправними та скасування висновку,-

в с т а н о в и в :

Славська селищна рада, в особі голови Беги Володимира Мироновича, звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі: Послуги з розроблення містобудівної документації Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада (ДК 021:2015:71410000-5 Послуги у сфері містобудування), номер в електронній системі закупівель Prozorro UA-2023-02-21-013621-a.

Ухвалою судді від 11.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 14.11.2023 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 13.12.2023 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут територіального планування.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 21.02.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач у електронній системі закупівель Prozorro оприлюднив оголошення UA-2023-02-21-013621-а про закупівлю: Послуги з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада» (ДК 021:2015: 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування). За результатами наданих тендерних пропозицій, було визначено переможцем ТОВ Інститут територіального планування, та з таким укладено договір на надання послуг з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада» від 12.05.2023 № 01/167-1. Західний офіс Держаудитслужби у електронній системі закупівель 14.09.2023 оприлюднив висновок, який складено за результатами здійснення моніторингу закупівлі UA-М-2023-09-05-000037. Позивач не погоджується з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі, оскільки вважає, що зазначені у висновку порушення не відповідають дійсності.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 30.08.2023 (вх. № 66241ел), у якому зазначає, що Західний офіс Держаудитслужби відповідно до наказу від 05.09.2023 №241, провів моніторинг процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-а (Послуги з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада» (ДК 021:2015: 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування) та склав висновок, який оприлюднений в електронній системі закупівель. За результатами проведеного моніторингу встановлено наступні порушення законодавства про публічні закупівлі: за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ Інститут територіального планування встановлено порушення вимог пункту 3 та підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178; також замовником допущено порушення вимог частини 5 ст. 8 Закону внаслідок ненадання інформації, документів у випадках передбачених законом.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву від 08.12.2023 (вх. № 94661), у якій зазначає, що не відповідають фактичним обставинам справи доводи відповідача про те, що позивач фактично підтверджує те, що не керувався чинним законодавством при проведенні закупівлі, оскільки позивач у Висновку лише надав роз`яснення щодо застосування норм ст. 31 Закону №922, при цьому закупівля, була проведена відповідно до вимог Особливостей №1178, а зазначена обставина жодним чином не могла вплинути на результати проведення закупівлі. Додатково, замовник повідомив про факт неможливості внесення змін до тендерної документації у зв`язку із завершенням процедури закупівлі. Замовник звертає увагу, що на момент проведення моніторингу процедури закупівлі та оприлюднення висновку (14.09.2023) термін дії банківської гарантії вже завершився у зв`язку з укладенням договору, а тому, вказаний документ не створює (та не створив на за період дії документа) жодних правових наслідків як для Замовника, так і для Учасника, про що було зазначено позивачем у відповіді на оприлюднений 14.09.2023 Висновок. Звертає увагу, що відповідач не вимагав конкретний індивідуалізований документ (документи) в процесі надання пояснень на запит, а надання позивачем пояснень в повному обсязі на поставлені два запитання органу фінансового контролю шляхом їх опублікування в електронній системі закупівель у встановлений строк, виключає факт порушення замовником вимог 4.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Тому, враховуючи факт надання відповіді на поставлені запитання відповідача, доводи останнього, викладені у відзиві, про порушення позивачем вимог частини 5 статті 8 Закону №922 є безпідставними та необгрунтованими.

Представник третьої особи подав пояснення від 29.01.2024 (вх. 6991), у яких зазначає, що ТОВ «ІНСТИТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ» у складі тендерної пропозиції надало банківську гарантію №548/23-ТГ, видану 10.03.2023 AT «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», що повністю відповідає вимогам наказу 14.12.2020 № 2628 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зокрема, щодо затвердженої форми (в редакції на момент оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі) та тендерній документації. Разом з тим, на момент проведення моніторингу процедури закупівлі та оприлюднення висновку (14.09.2023) термін дії банківської гарантії вже завершився у зв`язку з укладенням договору, а тому, вказаний документ не створює (та не створив на за період дії документа) жодних правових наслідків як для Замовника, так і для Учасника, про що було зазначено позивачем у відповіді на оприлюднений 14.09.2023 Висновок. Відповідно до Договору від 12.05.2023 року №01/167-1, ТОВ «ІНСТИТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ» надано послуги з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада». Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, подав клопотання від 26.03.2024 (вх. № 23078), у якому просить розгляд справи здійснювати без участі представника третьої особи.

Суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач у електронній системі закупівель Prozorro 21.02.2023 оприлюднив оголошення UA-2023-02-21-013621-а про проведення відкритих торгів - Послуги з розроблення містобудівної документації Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада (ДК 021:2015:71410000-5 Послуги у сфері містобудування).

На підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 05.09.2023 № 241, відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі проведеної позивачем, за результатом якої складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.09.2023 UA-2023-02-21-013621-а.

У п. 2 Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-а, затвердженого 14.09.2023, - висновки про наявність порушень (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) - зазначено:

"За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Інститут територіального планування» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178.

Крім того, Замовником допущено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону внаслідок ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом."

У п. 3 Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-а - зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель - вказано:

" З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178- шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Інститут територіального планування» щодо розірвання договору.

Крім того, здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178 при складанні тендерної документації.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень."

Позивач не погоджується з висновком Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2023-02-21-013621-а, вважає його протиправним та необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні( далі - Закон № 2939-XII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (далі - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону № 922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Згідно з пунктами 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178), встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до пункту 1 Особливостей № 1178, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

За приписами пункту 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, вимоги до тендерної документації формуються замовником відповідно до вимог Закону № 922-VIII, але з обов`язковим урахуванням вимог Особливостей № 1178.

Щодо порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178 суд зазначає таке.

Згідно з п. 3 Особливостей № 1178 Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Проведеним моніторингом встановлено, що у пункті 3.4.8 частини 3.4 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника здійснено посилання на статтю 31 Закону, а саме вказано, що: «Пропозиції, що, не супроводжуються документальним підтвердженням надання забезпечення тендерної пропозиції, відхиляються Замовником відповідно до статті 31-Закону», тоді як на час здійснення закупівлі за ID: UА-2023-02-21-013621-а закупівлі повинні були здійснюватися за Особливостями № 1178, виключний перелік випадків, коли замовник має право відхилити тендерну пропозицію у яких, регламентовано у пунктах 41, 42 та 44 цих Особливостей. За нормою пункту 17 Особливостей № 1178 (у чинній для досліджуваної процедури закупівлі редакції Особливостей № 1178, з врахуванням внесених Замовником змін до тендерної документації від 06.03.2023) договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Проте, моніторингом встановлено, що у частинах 6.3 та 6.4 розділу 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації Замовника зазначено, що «Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин третьої - п`ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та Особливостей». Отже, Замовником не враховано чинні норми Особливостей №1178 при складанні тендерної документації за досліджуваною процедурою закупівлі, чим порушено вимоги пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178.

Проте, суд звертає увагу, що у постанові від 19.05.2022 у справі № 200/11480/20-а Верховний Суд вказав, що до формальних помилок належать технічні, механічні та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника. Крім того, звернуто увагу, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Наголошено на тому, що законодавець передбачив перелік помилок, які унеможливлюють беззаперечного відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі.

Таким чином, суд вважає такі посилання контролюючого органу безпідставними, оскільки допущені формальні помилки фактично не впливають на зміст тендерної пропозиції.

Щодо встановленого під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення Замовником вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178 суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 22 Закону України № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються, зокрема, розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли вона не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Моніторингом встановлено, що тендерною документацією Замовника (частина 3.4 розділу 3) встановлено вимогу щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії із зобов`язанням банку у разі виникнення обставин, передбачених частиною 3.5 цього ж розділу, відшкодувати на рахунок Замовника кошти у сумі забезпечення тендерної пропозиції, розмір забезпечення тендерної пропозиції - 45 000,00 грн (пункт 3.4.3 частини 3.4 розділу 3), строк дії банківської гарантії повинен бути не меншим ніж строк дії забезпечення тендерної пропозиції (відповідно до частини 3.6 розділу З строк дії забезпечення тендерної пропозиції - 90 календарних днів, починаючи з кінцевого строку подання тендерної пропозиції).

При цьому, у частині 3.4 розділу 3 тендерної документації наведено перелік (умови) неповернення забезпечення тендерної пропозиції, серед яких: ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений пунктом 44 Особливостей № 1178, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених цим пунктом.

Водночас, моніторингом встановлено, що учасником ТОВ «Інститут територіального планування» у складі тендерної пропозиції надано банківську гарантію №543/23-ТП видану 10.03.2023 AT «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», яка містить умову її неповернення «ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

Отже, надання забезпечення тендерної пропозиції учасником ТОВ «Інститут територіального планування» здійснено без урахування чинних норм Особливостей № 1178, вищевказана банківська гарантія містить умову неповернення забезпечення тендерної пропозиції, яка не відповідає умовам частини 3.4 розділу 3 тендерної документації Замовника, зазначений учасник не відповідав вимогам, установленим у тендерній документації Замовника відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону."

Відповідно до п. 3.4.1 Розділу 3 до тендерної документації Замовником вимагалося надання учасником забезпечення цінової пропозиції у формі електронної банківської гарантії, із зобов`язанням банку у разі виникнення обставин, передбачених підпунктом 3,2, пункту 3.5, цього ж розділу, відшкодувати кошти на рахунок Славської селищної ради Стрийського району Львівської області у сумі забезпечення тендерної пропозиції, визначеній у підпункті 3.4.3 пункту 3.4 цього розділу. Перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: Славська селищна рада Стрийського району Львівської області, код ЄДРГІОУ 04370314; и А1682017203 55 12900108803 1431 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Електронна банківська гарантія повинна мати кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи банку з обов`язковим зазначенням кваліфікованої електронної позначки часу. Перевірку кваліфікованого електронно-цифрового підпису (КЕГІ), накладеного на банківську гарантію замовник буде здійснювати онлайн на сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням - http://czo.gov.ua/verify або на сторінці Акредитованого центру сертифікації ключів.

Крім того пунктом 3.4.2 зазначеного розділу Замовником було встановлено вимогу, відповідно до якої банківська гарантія повинна бути оформленою відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 та форма забезпечення пропозиції повинна відповідати Наказу «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» від 14,12.2020 № 2628, затвердженого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За визначенням, наведеним у пункті 3 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національний банк України від 15.12.2004 року № 639, гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

У пункті 26 розділу ІІІ постанови від 15.12.2004 № 639 гарантія повинна містити, утому числі, такі реквізити: дату, номер і назву (у разі наявності таких реквізитів) відповідного документа, з якого виникають базові відносини (підпункт 8).

Реквізити гарантії банку, наданої як забезпечення тендерної пропозиції відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", повинні відповідати вимогам до забезпечення тендерної пропозиції, установленим нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Так, вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 року №2628, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.03.2021 № 275/35897.

Ці Вимоги визначають обов`язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями.

Пунктами 3, 4 Вимог, затверджених наказом від 14.12.2020 № 2628 визначено, що реквізити гарантії, визначені у формі, є обов`язковими для складання гарантії.

У реквізитах гарантії, серед іншого:

зазначаються унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, у форматі UA-XXXX-XX-XX-XXXXXX-X та назва і вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO» (підпункт 8);

в інформації щодо тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі зазначаються (підпункт 9):

дата рішення замовника, яким затверджена тендерна документація, або дата оголошення про проведення спрощеної закупівлі;

назва предмета закупівлі / частини предмета закупівлі (лота) згідно з оголошенням про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

На виконання вимог вказаної тендерної документації Учасником (Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут територіального планування) в складі тендерної пропозиції надано банківську гарантію від 10.03.2023 № 548/23-ТГ, видану акціонерним товариством «Банк Інвестицій та заощаджень».

Таким чином, оформлена та завантажена у складі тендерної пропозиції банківська гарантія Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут територіального планування відповідала вимогам постанови правління НБУ від 15.12.2004 № 639 і наказу від 14.12.2020 року № 2628.

Крім цього, суд звертає увагу на той факт, що у самій формі банківської гарантії, яка затверджена наказом Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628, зазначено, що:

«Вимога повинна містити посилання на дату складання/видачі і номер цієї гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов`язань, передбачених його тендерною пропозицією / пропозицією:

відкликання тендерної пропозиції / пропозиції принципалом після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції / пропозиції вважаються дійсними;

непідписання принципалом, який став переможцем тендеру / спрощеної закупівлі, договору про закупівлю;

ненадання принципалом, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі, забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі;

ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.»

Тобто визначено перелік, який може бути відкоригований замовником закупівлі відповідно до вимог закупівлі та потреб закупівлі.

Суд зазначає, що на дату подання тендерної пропозиції (Товариством) їхнє забезпечення було чинне, тому підстав вважати, що ТОВ Інститут територіального планування (в цій частині) не дотрималося умов тендерної документації замовника (надавши забезпечення тендерної пропозиції, яке не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції), є підставою для відхилення тендерної пропозиції немає.

Щодо порушень ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі

Під час моніторингу (07.09.2023) Західним офісом Держаудитслужби через електронну систему закупівель надано Замовнику запит, зокрема, щодо надання пояснення, про те, яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування бюджетних призначень, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик та надання посилання на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі (у разі такого розміщення). При цьому, у запиті зазначено, що до пояснень необхідно обов`язково долучити їх документальне підтвердження.

Замовником у наданій (опублікованій) на вищевказаний запит відповіді, зокрема, зазначено, що технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначено відповідно до потреб у закупівлі з урахуванням відповідних законодавчих та інших нормативних документів сфері містобудування (Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про землеустрій», постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території»; ДБН Б.1.1-14:2021). Крім того, Замовником вказано, що розмір очікуваної вартості предмета закупівлі визначено з урахуванням Примірної методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі (затв. наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) та в результаті проведення загального аналізу закупівель за аналогічним предметом закупівлі в системі PROZORRO.

Моніторингом встановлено, що станом на час завершення моніторингу (14.09.2022) Замовником через електронну систему закупівель документальне підтвердження обґрунтування бюджетних призначень, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик не надано, чим порушено вимогу частини п`ятої статті 8 Закону.

Надаючи оцінку правомірності таких дій відповідача суд насамперед враховує, що позивач все-таки надав пояснення на запит органу державного фінансового контролю, навіть більше, такі пояснення задовольнили відповідача.

Звідси випливає, що позивач, як замовник, зверненням відповідача не проігнорував, бездіяльності не допустив та виконав свій обов`язок, визначений законом, щодо надання запитуваних пояснень

Суд вважає за необхідне також встановити доцільність направлення запиту під час проведення моніторингу процедури спірної закупівлі.

Так, невід`ємною складовою такого обов`язку суд вважає обов`язок відповідача довести, що запитувані пояснення (інформація, документи) дійсно були необхідними для перевірки питання щодо дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель та мали практичне значення для надання висновків за результатами проведеного моніторингу, а також, що такий запит стосувався виконання замовником обов`язкових дій та вимог до оформлення документів, які б мали бути вчинені/складені ним відповідно до вимог чинного законодавства в процесі здійснення публічної закупівлі (окремо або у складі тендерної документації).

Відповідно до ч ст. 4 Закону № 922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).

Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

У річному плані повинна міститися, зокрема, інформація про розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.

Таким чином, обов`язок замовника визначати очікувану вартість предмета закупівлі відповідач безпосередньо пов`язує із плануванням закупівель та іншими передумовами здійснення закупівель.

Водночас, як встановлено з оскаржуваного висновку, за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю будь-яких порушень не виявлено. З цього висновується, що позивач визначив очікувану вартість предмета спірної закупівлі та належним чином відобразив її у своєму річному плані.

Крім того, у запиті від 24.11.2022 державний аудитор поставив перед позивачем вимогу про надання пояснень щодо того, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також позивача зобов`язано надати посилання на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Однак, відповідач під час розгляду справи не надав належних та достатніх доказів, що відповідне обґрунтування мало міститися у складі тендерної документації в силу вимог чинного законодавства і що позивач був зобов`язаний навести таке обґрунтування в тій чи іншій об`єктивно вираженій формі.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що позивач мав обов`язок надати відповідь з посиланням на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, як про те зазначено у запиті, оскільки на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано жодного належного обґрунтування та доказів.

Вищезазначене свідчить про те, що запит був зроблений відповідачем без достатніх правових підстав та допускав різні варіанти пояснень замовника суб`єктивного характеру.

При таких обставинах, суд дійшов висновоку, що направлений позивачу запит хоча формально й стосувався предмету моніторингу, але наперед не мав сили обов`язкового, оскільки не стосувався виконання замовником певних обов`язків у зв`язку із здійсненням закупівлі та не мав визначального значення для аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель.

Тобто, на переконання суду, відсутність такого запиту не впливала на кінцевий результат моніторингу процедури спірної закупівлі.

Крім того, суд враховує, що тендерна документація, зокрема Додаток 2 до неї, містить обґрунтування технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі.

При цьому суд звертає увагу, що представник позивача долучив до матеріалів справи викопіювання з офіційного веб-сайту Славської селищної ради (https://slavska-2romada.sov.ua/news/l694512152/), на якому розміщене обґрунтування технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі "Послуги з розроблення містобудівної документації Послуги з розроблення містобудівної документації "Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада" на 9 арк.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність підстав вважати запит Західного офісу Держаудитслужби правомірним, необхідним та обов`язковим до виконання, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутня протиправність та порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

При цьому, щодо способу усунення виявленого порушення, а саме зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178- шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Інститут територіального планування» щодо розірвання договору, суд звертає увагу на таке.

Суд встановив, що між Славською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут територіального планування 12.05.2023 укладено договір № 01/16-7-1 відповідно до умов якої замовник доручає, а виконавець приймає на себе послуги з розроблення містобудівної документації Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада (ДК 021:2015:71410000-5 Послуги у сфері містобудування).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав Акти здачі-приймання наданих послуг від 14.07.2023 № 1, від 17.01.2023 № 3, від 10.08.2023 № 2, від 21.12.2023 № 4, накладну від 11.07.2023 № 01/167-01 та платіжні інструкції від 14.07.2023 № 2405, від 11.08.2023 № 2607, від 17.11.2023 № 4303, від 26.12.2023 № 5397.

Пунктом 5 частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. При визначенні заходів усунення виявлених порушень необхідно враховувати реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які необхідно вчинити.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей визначених цим Законом.

У частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже нормативні підстави недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти суду висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству. Крім того, норми Закону України Про публічні закупівлі не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Тому, відповідач повинен чітко та послідовно із посиланням на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта вказати спосіб усунення виявлених моніторингом порушень.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України. Також, Верховний Суд серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19.

Одночасно, суд звертає увагу, що за своєю правовою природою наслідком запропонованого органом державного фінансового контролю, припинення зобов`язань за договором є розірвання договору.

Так, статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення договору, як вимога органу державного фінансового контролю про вчинення таких дій, означене зобов`язання відповідача порушує загальні принципи укладення та припинення (розірвання) договорів передбачених Цивільним Кодексом України та Господарським Кодексом України.

Пунктом 8 статті 10 Закону № 2939-ХІІ визначено, що органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Тобто, дана норма Закону № 2939-ХІІ визначає право відповідача звернутись до судової інстанції, як заінтересована сторона, що заперечує його дійсність на підставах визначених законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

Тому, на думку суду відповідач у разі доведеності та необхідності визнання правочину недійсним мав скористатися правом на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору від 12.05.2023 № 01/16-7-1.

Крім того, суд вказує, що ані вказаним Законом № 2939-ХІІ, ані іншими нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю - вимагати припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

У даному випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

З огляду на такі обставини, суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційними.

Критерій пропорційності передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржений висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскарженому висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань, що сумлінно виконується сторонами, призведе до порушення майнових прав та інтересів Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут територіального планування та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 року у справі № 120/1297/20-а.

Таким чином, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети. Факт відсутності легітимної мети підтверджується також тим, що здійснив проведення моніторингу більш, ніж через три місяці після укладення договору (договір укладено 12.05.2023, а моніторинг розпочато 05.09.2023).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога про зобов`язання замовника вжити заходів щодо припинення зобов`язання по договору з переможцем закупівлі, викладена у висновку з наведених причин, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Отже, за вказаних обставин, висновок Західного офісу Держаудитслужби від 14.09.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-a є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов Славської селищної ради, в особі голови Беги Володимира Мироновича (вул. Івасюка, 24, смт. Славське, Львівська область, 82660, ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 40479801), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут територіального планування (вул. Чорновола Вячеслава, буд. 6, офіс 225, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 41686750) про визнання протиправними та скасування висновку - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-a.

3. Стягнути з Західного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань в користь Славської селищної ради 2684,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 15.05.2024.

Суддя Кедик М.В.