Постанова

від 10.09.2024 по справі 380/23360/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23360/23 пров. № А/857/13617/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Кузимича С.М., Матковської З.М.,

за участю секретаря судових засідань Нора А.Т.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (головуючий суддя: Кедик М.В., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту 15.05.2024) у справі за адміністративним позовом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області до Західного офісу Держаудитслужби третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут територіального планування» про визнання дії та бездіяльності протиправними,

встановив:

Славська селищна рада Стрийського району Львівської області, 06.10.2023 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі: Послуги з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада» (ДК 021:2015:71410000-5 Послуги у сфері містобудування), номер в електронній системі закупівель Prozorro UA-2023-02-21-013621-a.

Обґрунтовує вказану позовну заяву тим, що позивач у електронній системі закупівель Prozorro оприлюднив оголошення UA-2023-02-21-013621-а про закупівлю: Послуги з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада» (ДК 021:2015: 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування). За результатами наданих тендерних пропозицій, було визначено переможцем ТОВ «Інститут територіального планування», та з таким укладено договір на надання послуг з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада» від 12.05.2023 № 01/167-1. Західний офіс Держаудитслужби у електронній системі закупівель 14.09.2023 оприлюднив висновок, який складено за результатами здійснення моніторингу закупівлі UA-М-2023-09-05-000037. Позивач не погоджується з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі, оскільки вважає, що зазначені у висновку порушення не відповідають дійсності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-a.

Стягнуто з Західного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань в користь Славської селищної ради 2684,00 грн судових витрат.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Інститут територіального планування» встановлено порушення вимог пункту 3 та підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178; також замовником допущено порушення вимог частини 5 ст. 8 Закону внаслідок ненадання інформації, документів у випадках передбачених законом.

Крім цього, зазначає, що відповідач в оскаржуваному висновку пропонує позивачу конкретні способи, які можуть бути вжиті для усунення порушень.

Вважає, що оскаржуваний висновок є обґрунтованим, правомірним і таким, що винесеним із дотриманням норм закону повністю підпадає під мету та поняття моніторингу процедури закупівлі.

Відповідач, 14.08.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут територіального планування», 21.08.2024 подало клопотання про розгляд справи без участі.

Крім цього, відповідач 09.04.2024 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача, Мартинюк І.Е., в судовому засідання апеляційну скаргу підтримала.

Представник позивача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їх участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України їхня неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок не відповідає критерія визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у електронній системі закупівель Prozorro 21.02.2023 оприлюднив оголошення UA-2023-02-21-013621-а про проведення відкритих торгів - Послуги з розроблення містобудівної документації «Генеральний план с. Нижня Рожанка Львівська обл. Стрийський район Славська селищна рада» (ДК 021:2015:71410000-5 Послуги у сфері містобудування).

На підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 05.09.2023 № 241, відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі проведеної позивачем, за результатом якої складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.09.2023 UA-2023-02-21-013621-а.

У п. 2 Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-а, затвердженого 14.09.2023, - висновки про наявність порушень (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) - зазначено:

«За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Інститут територіального планування» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178.

Крім того, Замовником допущено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону внаслідок ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом.»

У п. 3 Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-21-013621-а - зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель - вказано:

«З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей № 1178 - шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Інститут територіального планування» щодо розірвання договору.

Крім того, здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178 при складанні тендерної документації.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень."

Позивач не погоджується з висновком Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2023-02-21-013621-а, вважає його протиправним та необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно ч. 1 до ст. 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за своїм змістом спірний висновок відповідача, є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України, у свою чергу, можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Порядок № 552).

Відповідно до п. 3-5 Розділу I. Загальні положення Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі форма висновку) в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Розділ III. Порядку № 552 врегульовує порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (п. 3 Розділ III. Порядку № 552).

Згідно з пунктами 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178), встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до пункту 1 Особливостей № 1178, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

За приписами пункту 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Отже, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, вимоги до тендерної документації формуються замовником відповідно до вимог Закону № 922-VIII, але з обов`язковим урахуванням вимог Особливостей № 1178.

Щодо порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178 (щодо невідповідності наданої учасником банківської гарантії вимогам тендерної документації), то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач в позовній заяві покликається на те, що статті 17 Закону № 922-VIII та п. 44 Особливостей (в редакції чинній на момент оголошення процедури закупівлі) за змістом практично аналогічні (за винятком інформації щодо наявності заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів), а відтак не могли вплинути на результати розгляду тендерної пропозиції.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за чинними нормами Особливостей № 1178 перелік підстав, відсутність яких повинен документально підтвердити переможець тендеру, та строк надання таких документів визначені у пункті 44 Особливостей № 1178, та відрізняються від вимог, визначених у частині шостій статті 17 Закону.

Крім цього, частини шостої статті 17 Закону № 922-VIII у період дії Особливостей № 1178 не застосовується.

Так, у пункті 44 Особливостей № 1178 визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.

Натомість, згідно частини шостої статті 17 Закону № 922-VIII, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Проаналізувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надання забезпечення тендерної пропозиції учасником ТОВ «Інститут територіального планування», здійснено без урахування чинних норм Особливостей № 1178, вищевказана банківська гарантія містить умову неповернення забезпечення тендерної пропозиції, яка не відповідає умовам частини 3.4. розділу 3 тендерної документації Замовника, зазначений учасник не відповідав вимогам, установленим у тендерній документації Замовника, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Отже, допущене порушення призвело до укладення договору всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки договір було укладено з учасником торгів, тендерна пропозиція якого повинна була бути відхиленою, так як не відповідала вимогам тендерної документації.

Відповідно до норм підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли вона не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Однак позивачем в порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей № 1178, не було відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «Інститут територіального планування», а визначено його переможцем тендеру та укладено з ним договір від 12.05.2023 № 01/167-1.

Щодо порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII внаслідок ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною п`ятою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Аналіз наведеної правової норми надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що замовник повинен не просто надати відповідь на запит органу державного фінансового контролю, а надати конкретні, достовірні та обґрунтовані пояснення щодо конкретних питань, які ставилися у цьому запиті із наданням підтверджуючих документів.

Тобто, якщо орган державного фінансового контролю запитує документальне підтвердження наданої інформації, обов`язком замовника згідно частини 5 статті 8 Закону є його надання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в запиті Західного офісу від 07.09.2023, розміщеного в системі Prozorro містилось прохання наступного змісту:

- надати інформацію (з обов`язковим долученням документального підтвердження) про те, яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування бюджетних призначень, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик;

- надати посилання на сторінку веб-сайту на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі (у разі такого розміщення).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач у своєму поясненні лише зазначає технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, однак на час завершення моніторингу 14.09.2024, замовником, через електронну систему закупівель, документального підтвердження обґрунтування бюджетних призначень, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик не надано, чим порушено частини 5 статті 8 Закону № 922-VIII.

Стосовно зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Так, в оскаржуваному висновку зазначено, що Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме:

на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей № 1178 - шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Інститут територіального планування» щодо розірвання договору;

здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо), щодо недопущення в подальшому порушення вимог Особливостей № 1178 при складенні тендерної документації.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору висловив Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21), від 19 жовтня 2023 року (справа № 420/25126/21).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість оскарженого висновку, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови відмову у задоволенні позову.

Згідно приписів ст. 139 КАС України, підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 313, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі № 380/23360/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Повне судове рішення складено 20.09.24