Рішення

від 16.05.2024 по справі 480/7159/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року Справа № 480/7159/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7159/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30 000 гривень за квітень 2022 року, березень, квітень та травень 2023 року пропорційно в розрахунку на місяць;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30 000 гривень за квітень 2022 року , березень, квітень та травень 2023 року пропорційно в розрахунку на місяць;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за квітень, липень, листопад 2022 року, лютий, березень, квітень та травень 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за квітень, липень, листопад 2022 року, лютий, березень, квітень та травень 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Позивач зазначає, що відповідачем, всупереч п.1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022р. №168, додаткова винагорода була нарахована не у повному обсязі.

Відповідач у листі від 17.06.2023 зазначив, що позивачу було виплачено суму додаткової грошової винагороди до 30 000 грн. та до 100 000 грн. відповідно постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 року №37 Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України.

Разом із тим, позивач звертає увагу суду на те, що із довідки про грошове забезпечення вбачається, що позивачу за квітень 2022 року, березень, квітень та травень 2023 року не було виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі до 30 000 грн.

Також, позивач зазначає, що він приймав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони у квітні 2022 р., липні 2022 р., листопаді 2022 р. та лютому 2023р., березні 2023 р., квітні 2023 р., травні 2023 р., що підтверджується витягами із наказів військової частини, наданих на адвокатський запит, але відповідачем ненараховано та невиплачено додаткову винагороду пропорційно дням участі позивача у бойових діях.

Тому, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала невиплата позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі до 30 000 грн. за квітень 2022 року, березень, квітень та травень 2023 року, а також невиплата додаткової грошової винагороди із розрахунку до 100 000 грн. у квітні, липні, листопаді 2022 року, лютому, березні, квітні та травні 2023 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.41-46) зазначив, що додаткова винагорода підвищена до 100 000 (ста тисяч) гривень виплачується військовослужбовцям при особистому виконанні ними певних бойових завдань, які визначені чинним законодавством як бойові дії. Чітке визначення бойових дій в чинному законодавстві відсутнє, але зміст цього визначення можна з`ясувати на підставі наказу командувача Національною гвардією України від 29.03.2022 року № 89 Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.08.2022 №504 з урахуванням Наказу Міністерства внутрішніх справ №602 від 21.09.2022р.

Відповідач звертає увагу суду на те, що для безпосередньої участі в бойових діях та/або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії військовослужбовцю недостатньо проходити службу у військовій частині, військовослужбовці якої приймають безпосередню участь в бойових діях. Для цього необхідно особисто приймати участь в виконанні певних бойових завдань.

За твердженнями відповідача, виконання обов`язків військової служби позивачем, жодним чином не було пов`язане з безпосередньою участю в бойових діях та/або забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, на які розповсюджується виплата збільшеної винагороди до 100 тис. грн.

Також відповідач зазначив, що, починаючи із квітня 2022 року, додаткова винагорода відповідно до Постанови КМУ № 168 у розмірі 30000 грн. виплачувалась в поточному місяці за попередній місяць (за квітень отримано в травні і т.д.). Тому вимога позивача щодо повторної виплати додаткової винагороди за квітень 2022 року задоволенню не підлягає.

Крім цього просить суд врахувати, що починаючи із січня 2023 року Сумська область, згідно з наказами головнокомандувача ЗСУ, до районів ведення бойових дій не входить, тому питання виплати збільшеної винагороди до 100 тис. грн. взагалі не розглядалося.

За твердженнями відповідача, відсутні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн., оскільки ОСОБА_1 за спірний період, а саме: за квітень, липень, листопад 2022 року, лютий, березень, квітень та травень 2023 до участі в бойових діях або заходах, участь у яких надає право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 не залучався.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судом неодноразово витребовувалися додаткові документи у відповідача та позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Зазначені обставини не є спірними, сторонами не заперечується.

Позивач зазначає, що у зв`язку із невиплатою додаткової грошової винагороди у розмірі до 30 000 грн. за квітень 2022 року, березень, квітень та травень 2023 року, а також додаткова грошова винагорода із розрахунку до 100 000 грн. у квітні, липні, листопаді 2022 року, лютому, березні, квітні та травні 2023 року виплачена не в повному обсязі, при наявності відповідних наказів ВЧ3022 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначив, що частину п`яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п`ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).

Так, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про Національну гвардію України визначено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Також, ч.2 ст.1 Закону України Про Національну гвардію України визначено, що Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Статтею 21 Закону України Про Національну гвардію України передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов`язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі ст.1 Закон 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За змістом ст.9 ч.1-4 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та якій неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (тут - зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 271, від 22 березня 2022 року № 350, від 1 квітня 2022 року № 400) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Як зазначено Верховним Судом у зразковій справі №640/13029/22, додаткова винагорода, яка передбачена Постановою №168, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

Кабінет Міністрів України постановою від 7 липня 2022 року № 793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (яка набрала чинності 19 липня 2022 року та, за пунктом 2 цієї постанови, та застосовується з 24 лютого 2022 року) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінив словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Згідно наведених норм керівниками відповідних міністерств та державних органів визначаються порядок і умови виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. на місяць в розрахунку пропорційно часу участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ Про оборону України (далі - Закон № 1932-ХІІ; тут - в редакції, викладеній згідно із Законом України від 16 липня 2021 року № 1702-ІХ) бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

На виконанняУказу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україніі № 69 Про загальну мобілізацію та Постанови №168 командувач Національної гвардії України Наказом №89 від 29 березня 2022 року затвердив: Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (Інструкція №89); Порядок підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (Порядок № 89).

Також Міністерством внутрішніх справ України був прийнятий наказ від 18.08.2022 року № 504, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.09.2022 року за № 1037/38373 Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (надалі по тексту-Порядок №504). Зазначений наказ був скасований на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 602 від 21.09.2022.

В подальшому наказом МВС від 26.01.2023 №37 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за № 194/39250 (надалі по текст- Порядок №37).

З приводу Інструкції та Порядку, які затверджені наказом командувача Національної гвардії України від 29 березня 2022 року №89, Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі №520/690/23 зазначив, що наказ командувача Національної гвардії України від 29 березня 2022 року №89 (як і затверджені ним нормативні акти) не був опублікований, зате, як написано в цьому наказі, мав бути оголошений особовому складу Національної гвардії України в частині, що його стосується. Колегія суддів звернула увагу, що Наказ №89 виданий до того, як була ухвалена Постанова №793, а редакція пункту 1 (абзац другий) Постанови № 168 (на дату видання Наказу № 89) передбачала, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Після того, як набрала чинність Постанова №793, якою, Постанова №168 була доповнена пунктом 2-1, умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відтак, мали бути визначені відповідним міністерством і такі спроби - протягом спірного в цій справі періоду - були.

На виконання пункту 2-1 Постанови №168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану Міністерство внутрішніх справ України видалонаказ від 18 серпня 2022 року № 504 Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (Наказ/Порядок № 504).

Відповідно до пункту 3 зазначеного наказу, він (наказ) набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

На основі інформації щодо публікації Наказу № 504, яка є на веб-сайті Верховної Ради України, цей Наказ, відповідно і затверджений ним Порядок, опубліковані 21 жовтня 2022 року. Водночас, 21 жовтня 2022 року набрав чинності такожнаказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2022 року №602 Про скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 серпня 2022 року № 504 .

Верховним Судом в постанові від 22.11.2023 у справі №520/690/23, висновки якої враховується судом при розгляді даної справи, зазначено, що Порядок №504 фактично не набрав чинності, тому не має підстав для того, щоб застосовувати цей нормативний акт до спірних правовідносин. Поза тим, Наказ №89 (до якого згодом вносилися також зміни, зокрема згідно з наказом командувача від 19 грудня 2022 року № 481 щодо впорядкування виплати додаткової винагороди) залишається чинний і щонайменше протягом спірного періоду регулював ті питання, які необхідні для належного виконання пункту 1 Постанови №168.

Аналізуючи зазначені вище положення пункту 2-1Постанови № 168 у зіставленні з Наказом №89 через призму того, чи правомірним (дозволеним, правним, легітимним) є застосування положень Інструкції №89 та Порядку №89 для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн.) колегія суддів Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 у справі №520/690/23 дійшла висновку, що це застосування має як юридичне підґрунтя, так і раціональне пояснення. Командувач Національної гвардії України відповідальний за очолюване ним військове формування і Наказ № 89, який він видав в умовах дії воєнного стану на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 і № 69 та Постанови № 168, має правну основу.

Отже, враховуючи зазначена, з 29 березня 2022 року для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів підлягають застосуванню норми Інструкції № 89 та Порядку № 89, а з 01.02.2023 норми Порядку №37.

Так, відповідно до п.1 Порядку №89, під терміном безпосередня участь військовослужбовця Національної гвардії України в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями із всебічного забезпечення військових частин (підрозділів), в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (в т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- бойових завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (в т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника;

- виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураження повітряних;

- здійснення польотів у районі ведення воєнних дій;

- ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (в т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання групами розмінування завдань з розмінування або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях.

Пунктом 2 Порядку №89 визначено, що для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах;

рапорт (донесення) командира підрозділу про у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються список особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

Крім того, можуть використовуватись такі документи:

витяг з наказу (бойового розпорядження) командувача Національної гвардії України, штабу оперативного (оперативно тактичного) угрупування в смузі відповідальності, начальника територіального управління, командира військової частини на виконання завдання з розмінування, у якому зазначається місце, час та поіменно особовий склад, який залучається до складу групи розмінування (знищення);

акт (витяг з формуляру загороджень) виконаних робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях;

інші документи, які можуть підтверджувати безпосередню участь у бойових діях та заходах.

Також, як зазначалося судом вище, з 01.02.2023 спірні правовідносини були врегульовані наказом МВС від 26.01.2023 № 37, яким було затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України. зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за № 194/39250 (надалі по текст - Порядок №37).

Підпунктом 3 п.1 Порядку №37 передбачено, що у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Відповідно до п.3 Порядку №37, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення військових частин (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовими розпорядженнями в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (взаємного вогневого контакту);

3) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових завдань з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

8) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

9) бойових завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.

Пунктом 4 Порядку №37 визначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.

Таким чином, з усього наведеного вище можна зробити наступні висновки:

- додаткова винагорода підвищена до 100 000 (ста тисяч) гривень виплачується військовослужбовцям при особистому виконанні ними певних бойових завдань, які визначені чинним законодавством як бойові дії;

- чітке визначення бойових дій в чинному законодавстві відсутнє, але зміст цього визначення можна з`ясувати на підставі наказу командувача Національною гвардією України від 29.03.2022 року № 89 Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України та наказу Міністерства внутрішніх справ України від від 26.01.2023 № 37;

- для безпосередньої участі в бойових діях та/або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії військовослужбовцю недостатньо проходити службу у військовій частині, військовослужбовці якої приймають безпосередню участь в бойових діях, для цього необхідно особисто приймати участь в виконанні певних бойових завдань.

Аналізуючи зміст наведених норм законодавства, суд зазначає, що розмір виплати додаткової винагороди до 30 000 грн та 100 000 грн. залежить від кількості часу участі у таких діях та заходах.

Згідно Довідки Військової частини НОМЕР_1 (Довідка №62 - а.с.21) про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000грн. за період з лютого 2022 року по травень 2023р., міститься інформація про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000грн. за квітень 2022р. в сумі 0 грн. Судом неодноразово витребовувалися докази нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000грн. за спірний період квітень 2022р, березень-травень 2023р.

У наданих письмових поясненнях відповідач не заперечує право позивача на отримання додаткової винагороди за квітень 2022р. в розмірі 30000грн. При цьому зазначає, що сума була нарахована та виплачена позивачу, про що до матеріалів справи надає витяги з наказів та платіжні документи.

Так, в додаткових поясненнях (а.с.101, 102) відповідач зазначає, що позивачу за квітень 2022 року було у повному обсязі нараховано та виплачено додаткову винагороду. Виплачено її було згідно Наказу від 03.05.2022р. №142 (а.с.66). За квітень 2023 року було нараховано кошти позивачу в сумі 30000грн. двома платежами - згідно Наказу №193 від 21.06.2023р. (а.с.63) - за 9 діб, згідно Наказу 492 від 30.08.2023р. (а.с.65) за 21 добу квітня 2023 року. За травень 2023 року додаткову винагороду в розмірі 30000грн. було нараховано також згідно двох Наказів, а саме - за 16 діб - згідно Наказу №193 від 21.06.2023р. (а.с.63), за 15 діб - згідно Наказу №614 від 10.10.2023р. (а.с.65 на звороті).

На підтвердження здійснення відповідних виплат відповідачем надано копії витягів з відомостей з посиланнями на Накази №614 та 193, а також щодо виплати винагороди в сумі 81000 грн. в періоди лютий, березень та квітень 2023 року (а.с.103-105, до яких також додано копії платіжних інструкцій на виплату коштів у червні 2023, у жовтні 2023, у вересні 2023.

Відповідно до витягу з розрахунково-платіжної відомості №261 від 05.05.2022 зазначено про виплату позивачу грошового забезпечення за травень 2022р., в якому міститься інформація про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за квітень 2022р. згідно наказу №142 від 03.05.2022 в сумі 30000 грн. Також відповідачем надано платіжне доручення №634 від 05.05.2022 про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям за травень 2022р.

Таким чином у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000грн. за квітень 2022р., оскільки нараховано та виплачено позивачу додаткова винагорода за спірний період в розмірі 30000грн. за квітень 2022 року разом із виплатою грошового забезпечення у травні 2022р.

Позивач та представник позивача не заперечує виплату позивачу додаткової винагороди за квітень 2022р.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000грн. за березень 2023р., суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що за березень 2023р. позивачу відповідно до наказу №448 від 08.08.2023р. підлягало нарахуванню та виплаті додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за 31 днів березня 2023р. (а.с.64 на звороті).

Відповідно до витягу з відомості №1194 від 27.09.2023р. (а.с.105) позивачу було виплачено у вересні 2023р. додаткова винагорода в розмірі 30000грн. за березень 2023р.

Таким чином у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000грн. за березень 2023р., оскільки відповідачем після звернення позивача до суду і даним позовом нараховано та виплачено позивачу додаткова винагорода за спірний період в розмірі 30 000грн. за березень 2023 року.

Позивач та представник позивача не заперечує виплату позивачу додаткової винагороди за березень 2023р.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000грн. за квітень 2023р., суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що за квітень 2023р. позивачу було нараховано кошти позивачу в сумі 30000грн. двома платежами - згідно Наказу №193 від 21.06.2023р. (а.с.63) - за 9 діб, згідно Наказу 492 від 30.08.2023р. (а.с.65) за 21 добу квітня 2023 року.

Відповідно до витягу з відомості за травень 2023 року міститься інформація про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за 9 днів квітня 2023 р., яка була виплачена під час виплати відповідачем грошового забезпечення за червень 2023р., і в якій зазначено підстава виплати наказ №193 від 21.06.2023, кількість днів 9 (а.с.103).

У письмових поясненнях представника відповідача №2/22/12 (а.с.69) міститься інформація, що доплати позивачу додаткової винагороди стосовно квітня 2023р. зазначено про виплату у червні 2023р., у вересні 2023р.

Враховуючи зазначене відповідач виплатив позивачу суму додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. за квітень 2023р., а тому у суду відсутні підстави для задоволення зазначених позовних вимог.

Позивач та представник позивача не заперечує виплату позивачу додаткової винагороди за квітень 2023р.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000грн. за травень 2023р., суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що за травень 2023р. позивачу відповідно до наказу №193 від 21.06.2023р. (а.с.63) підлягало нарахуванню та виплаті додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за 16 днів за травень 2023. Крім цього, згідно Наказу №614 від 10.10.2023р. (а.с.65 на звороті) підлягало нарахуванню та виплаті додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за 15 днів за травень 2023.

Зазначені накази свідчать про те, що відносно позивача щодо нарахуванню та виплати додаткової винагороди за травень 2023 року відповідачем прийнято два різні накази №193 від 21.06.2023, № 614 від 10.10.2023 про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.

Відповідно до витягу з відомості №742 від 26.06.2023 міститься інформація про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за 16 днів травня 2023 р. (а.с.103), а відповідно до витягу з відомості №1291 від 17.10.2023 міститься інформація про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за 15 днів травня 2023 р. (а.с.104 зворотн.стор).

Таким чином, на час розгляду даної справи по суті, матеріали свідчать, що у червні 2023 року позивачу у відповідності до наказу №193 від 21.06.2023 перераховано суму додаткової винагороди за 16 днів травня 2023 р., а вже під час розгляду даної справи відповідачу в жовні 2023 року перерахував додаткову винагороду за 15 днів травня 2023 року згідно Наказу №614 від 10.10.2023р.

Таким чином у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000грн. за травень 2023р.

Позивач та представник позивача не надали будь-яких ґрунтовних заперечень щодо виплати позивачу додаткової винагороди за травень 2023р.

Враховуючи вищезазначене, матеріалами справи підтверджується та не заперечується представником позивача, що додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. позивачу було нараховано та виплачено, в т.ч. і після звернення позивача до суду, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині не нарахування та невиплати додаткової винагороди позивачу в розмірі 100000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, судом враховується наступне.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 19.07.2022 року) виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" визначається Інструкцією з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженою наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89.

Пунктом 2 зазначеної Інструкції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.

Відповідно до п. 3 Інструкції, виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) (далі - командири) органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ (далі - військові частини), а командирам військових частин - на підставі наказів командирів вищого рівня.

Пунктом 4 Інструкції встановлено, що підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються не пізніше 10 числа поточного місяця.

Підставою включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира (начальника) підрозділу, що має містити інформацію про військове звання, прізвище ім`я та по-батькові, кількість днів та дати участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця та підстави залучення цих військовослужбовців до бойових дій або заходів із зазначенням реквізитів конкретних документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджується відповідно до "Порядку підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій", затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89.

Пунктом 2 Порядку визначено, що для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи: журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах. Рапорт (донесення) командира підрозділу про участь у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються списки особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

Відповідно до п. 3 Порядку, облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, здійснюється штабами військових частин.

При цьому, за змістом Постанови № 168 відсутність наказу суб`єкта владних повноважень про призначення додаткової винагороди у конкретній сумі унеможливлює проведення грошового платежу (ініціювання переказу коштів) на користь громадянина.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за квітень 2022р., суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що у квітні 2022 р. позивачу було нараховано та виплачено відповідно до наказу №86 від 10.04.2022 (а.с.62) додаткова винагорода за 1 день 06.03.2022 в розмірі 2258,06 грн.

Разом із тим, позивач вважає, що на підставі витягів з наказів ВЧ 302, а саме від 03.04.2022 №79 - вибув з 02.04.2022р. для проведення рейдових дій (а.с. 13 на звороті); від 10.04.2022 №86 - прибув після проведення рейдових дій у визначеному районі 08.04.2022 (а.с. 14) позивач має право на нарахування та виплату додаткової винагороди за зазначений період. Суд такі твердження позивача визнає необґрунтованими, оскільки зазначені накази свідчать про те, що позивач виконував рейдові дії у відповідному районі, а підставою для видання зазначених наказів не зазначено та не відображено направлення позивача до участі у бойових діях. Відповідно до письмових пояснень представника відповідача позивач залучався саме до проведення рейдових дій в Чернігівській області.

Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати на виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за квітень 2022р. відповідно до наказів №79 від 03.04.2022 та №86 від 10.04.2022.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за липень 2022р., суд зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи наявні відносно ОСОБА_1 витяги з наказів ВЧ 302, а саме : Наказу №183 (по с/ч) від 04.07.2022р. майстер-сержант ОСОБА_1 залучався до здіснення маршу та забезпечення охорони та оборони розташування військового підрозділу (БР командира НОМЕР_2 полку НГУ від 04.07.2022 №137 дск); відповідно до Наказу №185 (по с/ч) від 04.07.2022р. майстер-сержант ОСОБА_1 залучався до здіснення маршу та забезпечення охорони та оборони розташування військового підрозділу (БР командира НОМЕР_2 полку НГУ від 04.07.2022 №139 дск); відповідно до Наказу №188 (по с/ч від 07.07.2022 майстер-сержант ОСОБА_1 залучався до здійснення маршу та забезпечення охорони та оборони розташування військового підрозділу (БР командира НОМЕР_2 полку НГУ від 04.07.2022 №142 дск); відповідно до Наказів №204 (по с/ч) від 21.07.022, №209 (по с/ч) від 26.07.2022 майстер-сержант ОСОБА_1 залучався до виконання завдань щодо охорони МВГ зі складу зрбатр 1129 зрп в визначених районах.

Копії вищезазначених Наказів свідчать про те, що позивач вибував для ведення бойових дій в смузі оборони та прибував після ведення бойових дій в смузі оборони.

Підставами для прийняття наказів зазначено бойові накази командира військової частини.

Отже, судом враховується, що відповідно до наявних в матеріалах справи даних наказах командира військової частини позивач на підставі бойових наказів в смузі оборони 2 полку Національної гвардії України у липні 2022 року був направлений для ведення бойових дій, а також прибував після участі саме у бойових діях.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за листопад 2022р., суд зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи наявні відносно ОСОБА_1 відповідно до Наказу №336 (по с/ч) від 22.11.2022р., мастер-сержант ОСОБА_1 залучався до ведення демонстративних дій шляхом імітування перебування підрозділу у визначеному районі. (а.с.17). Підстава - бойовий Наказ командира від 17.11.2022 №309 дск.

Право на отримання збільшеної до 100000 грн. винагороди виникає у військовослужбовців, які виконують не будь-які бойові завдання, а лише визначені бойові завдання, пов`язані з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Водночас, таке право має бути підтверджене певними документами, зміст яких свідчить про виконання саме тих завдань, які зумовлюють виникнення права на отримання збільшеної винагороди.

Разом із тим, такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи витягів з наказів стосовно позивача, що були прийняті командиром військової частини НОМЕР_1 в яких зазначено, що позивач вибував та прибував у відповідні періоди саме для участі у бойових діях у зазначені вище періоди (липень, листопад 2022р.) був направлений для ведення бойових дій, а також прибував після участі саме у бойових діях на підставі бойових наказів командира.

При цьому накази командира ВЧ НОМЕР_1 стосовно позивача є чинними, не скасовані, не можуть не враховуватися судом під час розгляду даної справи.

Доказів на спростовування зазначеної інформації та відомостей. зазначених у наведених наказах, представником відповідача не надано, у відзиві на позов не спростовується, в матеріалах справи відсутні, а тому відповідач повинен здійснити відповідне нарахування позивача суми додаткової винагороди в розмірі 100000грн. пропорційно тим дням в який позивач брав участь у бойових діях.

Відповідно до письмових пояснень, наданих представником відповідача за травень 2024 року (а.с.102) №2/22/12-8, які надані на виконання вимог суду, зазначається, що на даний час відповідачем вживаються заходи щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 тис грн.. за 2022р. пропорційно часу виконання бойових завдань. Разом із тим, на час розгляду справи по суті доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди здійснено не було, матеріалами справи не підтверджується.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів виплати відповідачем збільшеної додаткової грошової винагороди пропорційно участі позивача в бойових діях позивачу у липні 2022 р. (згідно наказів від 02.07.2022 №183, від 04.07.2022 №185, від 07.07.2022 №188, від 21.07.2022 №204, від 26.07.2022р. №209), у листопаді 2022 року (згідно Наказу №336 від 22.11.2022р.), суд зазначає, що відповідачем у зазначені періоди протиправно не було нараховано та не виплачено позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2022р. (згідно наказів від 02.07.2022 №183, від 04.07.2022 №185, від 07.07.2022 №188, від 21.07.2022 №204, від 26.07.2022р. №209), за листопад 2022 року (згідно Наказу №336 від 22.11.2022р.).

Також суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2022р. (згідно наказів від 02.07.2022 №183, від 04.07.2022 №185, від 07.07.2022 №188, від 21.07.2022 №204, від 26.07.2022р. №209), за листопад 2022 року (згідно Наказу №336 від 22.11.2022р.), з урахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за лютий - травень 2023р., суд зазначає наступне.

У наведений період спірні правовідносини були врегульовані наказом МВС від 26.01.2023 №37, яким було затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за № 194/39250.

Вищевказаним наказом встановлюється, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;

у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);

в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;

з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів.

Матеріалами справи підтверджується прийняття відносно ОСОБА_1 наказів ВЧ НОМЕР_1 щодо вибування позивача для виконання бойових завдань, а саме:

лютий 2023 року - від 04.02.2023р. №39 - вибув для ведення бойових завдань з 17-00 03.02.2023р. до окремого розпорядження (а.с.95 на звороті);

березень 2023 року - від 29.03.2023р. №100 - вибув для ведення бойових завдань з 7-00 29.03.2023р. до 19-00 31.03.2023р. (а.с. 95);

квітень 2023 року - від 15.04.2023р. №120 (а.с.94 на звороті) - вибув для виконання бойових завдань відповідно до бойового наказу командира з 6-00 15.04.2023р. до 18-00 23.04.2023р.;

травень 2023 року - від 01.05.2023р. №139 вибув для виконання бойових завдань з 8-00 01.05.2023р. по 8-00 04.05.2023р. , від 16.05.2023р. №154 - вибув для виконання бойових завдань з 6-00 16.05.2023р. до окремого розпорядження (а.с.94); від 31.05.2023 №169 - прибув після виконання бойових розпоряджень (а.с.93 на звороті).

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом витребовувалася у відповідача письмові пояснення та докази того, до яких саме виконання бойових рейдів та бойових завдань (у спірний період та відповідно до наявних у справи документах) залучений позивач у спірний період (відповідно до діючого законодавства, на яке посилається представник відповідача у відзиві), зазначити по кожному спірному місяцю окремо.

Відповідно до письмової інформації командира ВЧ3022, які надано у травні 2024 року (а.с.102) зазначено, що протягом лютого 2023року позивач залучався до виконання завдань щодо повітряного прикриття електростанції н.п.Шостка, у березні, квітні та травні 2023 року залучався до виконання завдань на тимчасових блокпостах,

Участь позивача саме у бойових діях надані письмові пояснення відповідача та матеріали справи не підтверджують, позивачем також не зазначаються.

Відповідно до письмової інформації командира ВЧ3022 наданої у травні 2024 року (а.с.102) зазначено, що позивач відповідно до наказів №100 від 29.03.2023р., №120 від 15.04.2023р., №154 від 16.05.2023р. майстер-сержань ОСОБА_1 фактично залучався до виконання завдань на тимчасових блокпостах, що не може вважатися участю позивача у бойових діях, а тому посилання у вказаних Наказах на те, що позивач залучався до виконання завдань для ведення бойових дій не може вважатися участю позивача у бойових діях, оскільки витяги з бойових Наказів (а.с.86-92) надають можливість визначити фактичне завдання яке було надано військовослужбовцю (зокрема виконання завдання на тимчасовому блокпосту), що доводить відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000грн. за спірний період лютий - травень 2023року.

При цьому суд зазначає, що не кожне бойове завдання передбачає безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів. Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів повинна підтверджуватись відповідними документами, визначеними Порядком №37.

У матеріалах справи відсутні відповідні докази, які б підтверджували безпосередню участь позивача як військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з лютого по травень 2023 року. Надані позивачем до матеріалів адміністративного позову накази не містять інформацію про те, що позивач вибув у 2023 році для участі саме у бойових діях, а тому у відповідача відсутній обов`язок здійснювати відповідне нарахування та виплату збільшеної суми додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.. Залучення до виконання завдання щодо повітряного прикриття електростанції н.п. Шостка у лютому 2023 року також не надає право відповідачу нараховувати та виплачувати додаткову винагороду у збільшеному розмірі, враховуючи те, що за виконання бойових завдань відповідачем нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. Так, судом враховується, що позивачу за період з січня по травень 2023 року нараховувалася щомісячна відповідна додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. , яка виплачена позивачу у повному обсязі і позивачем дана обставина не заперечується.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, яку передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2022 (згідно наказів від 02.07.2022 №183, від 04.07.2022 №185, від 07.07.2022 №188, від 21.07.2022 №204, від 26.07.2022р. №209), за листопад 2022 року (згідно Наказу №336 від 22.11.2022р.).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2022 (згідно наказів від 02.07.2022 №183, від 04.07.2022 №185, від 07.07.2022 №188, від 21.07.2022 №204, від 26.07.2022р. №209), за листопад 2022 року (згідно Наказу №336 від 22.11.2022р.), з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець