Ухвала

від 15.05.2024 по справі 640/16620/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16620/21

УХВАЛА

15 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» на усунення недоліків апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» 01 травня 2023 року подано апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Водночас, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/16620/21.

Після надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та визнанням судом не поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року із зазначенням інших поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 02 травня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що у ТОВ «БК Будмонтажпроект» з`явилась можливість скористатись системою Електронний суд саме 14 квітня 2023 року, що підтверджується доказами відновлення терміну дії Кваліфікованого сертифікату відкритого ключа електронного підпису директора ТОВ «БК Будмонтажпроект», тому останнім днем строку подання апеляційної скарги є 01 травня 2023 року. У зв`язку з чим, ТОВ «БК Будмонтажпроект» 01 травня 2023 року подало апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року. Отже, зважаючи на надані докази та на об`єктивну неможливість отримання оскаржуваної ухвали, а також враховуючи дотримання 15-денного строку на апеляційне оскарження з моменту отримання ухвали, у ТОВ «БК Будмонтажпроект» наявні поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання та дослідивши подані до нього докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частинами першою - третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржує ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року, яка постановлена судом без фіксації судового засідання.

Із відомостей Комп`ютерної програми «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року апелянт отримав 15 листопада 2022 року через систему «Електронний Суд».

Апеляційна скарга на вказане судове рішення подана до суду апеляційної інстанції 01 травня 2024 року, тобто майже через шість місяців.

Отже, апеляційну скаргу подано з пропуском 15-денного строку, передбаченого КАС України.

Так, відповідно до статті 18 КАС України (у чинній редакції станом на час подання апеляційної скарги) в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частиною п`ятою статті 18 КАС України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Наведена норма також продубльована у пункті 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).

У свою чергу, підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

За визначеннями підпунктів 5.6, 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень, а офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Пункт 17 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Приписами пункту 37 цього Положення встановлено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до визначення, вказаного у підпункті 5.8 пункту 5 Положення № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Частина шоста статті 251 КАС України встановлює, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наведеною нормою права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.

Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

У свою чергу, як вже зазначав суд апеляційної інстанції залишаючи подану позивачем апеляційну скаргу без руху, матеріали справи містять відомості про те, що оскаржуване судове рішення доставлене за допомогою підсистеми «Електронний суд» до електронного кабінету скаржника 15 листопада 2022 року, тобто у спосіб передбачений законом.

Тобто, починаючи з 15 листопада 2022 року скаржник мав можливість ознайомитися з текстом судового рішення суду першої інстанції та звернутися до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку. Однак такі дії з боку апелянта не вчинені, що, на переконання суду, свідчить на користь висновку про відсутність процесуальної зацікавленості апелянта щодо результату розгляду справи, в якій останній є позивачем.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду або оскарження рішення. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до оскарження рішення тощо.

Скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Посилання апелянта на відсутність у період з 18.03.2022 по 14.04.2023 у директора ТОВ «БК Будмонтажпроект» Ю. Коломієць діючого електронного підпису та неможливість відновити електронний підпис у зв`язку з перебуванням директором за кордоном, внаслідок евакуації з м. Краматорська Донецької області через воєнну агресію Російської Федерації, де, у тому числі, залишились документи, необхідні для відновлення юридичній особі електронного підпису, позбавляла можливості скористатись системою Електронний суд та дізнатися про оскаржуване судове рішення, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такі обставинними (неможливість користування електронним кабінетом з метою отримання судового рішення) не є об`єктивно непереборними та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження судового рішення.

Отже, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо дати отримання скаржником копії оскаржуваного судового рішення від 14 листопада 2022 року саме 20.04.2023 (як зазначалось у першому клопотання про поновлення строку), або 14.04.2023 (про що зазначено у другому клопотанні про поновленні строку) позивач не надав.

Надані позивачем довідки про надання електронних довірчих послуг від 01 травня 2024 року з терміном дії Кваліфікованого сертифікату відкритого ключа електронного підпису директора ТОВ «БК Будмонтажпроект» за період з 17 березня 2021 по 17 березня 2022 та з 14 квітня 2023 по 13 квітня 2024 року не є достатнім доказом відсутності дії електронного підпису у період з 18 березня 2022 по 13 квітня 2023 року.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, зважаючи на викладене та з огляду на відсутність поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» на усунення недоліків апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будмонтажпроект» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна