Постанова

від 29.04.2024 по справі 759/24589/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/6815/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/24589/23

29 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року, постановлену під головуванням судді Петренко Н.О., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_2 , заінтересована особа: Малинська міська рада, звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,батьком ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , з яким з 2009 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Після смерті батькавідкрилася спадщина, яка складається з права власності на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 1823482600:08:000:0007 та 1823482600:08:000:0059, загальною площею 6,59 га на території Вишевської сільської ради згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 416860 від 17.07.2006 року.

У встановлений законом строк вона не подавала заяву про прийняття спадщини, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

24 травня 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, права та обов?язки, які належали батьку на день відкриття спадщини, однак, приватний нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій у зв?язку з пропуском, визначеного строку прийняття спадщини, а також з підстав ненадання документів щодо спільного проживання разом з батьком на день його смерті.

Вказувала, що на час відкриття спадщина вона фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , але не була зареєстрована.

В силу вимог закону вона є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців, крім неї, немає. Жодна інша особа упродовж 12 років після смерті батька не подала до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

Встановлення факту спільного проживання необхідно їй з метою належного оформлення спадкових прав, оскільки зареєстроване та фактичне місце її проживання на день смерті батька не співпадало. В інший спосіб встановити цей факт вона не має можливості.

З урахуванням викладеного, заявник ОСОБА_2 а просила суд встановити юридичний факт постійного проживання її разом зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за її заявою у зв`язку із наявністю спору про право, є помилковим.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що у поданій до суду заяві зазначено, що в силу закону вона, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців, немає. Жодна інша особа упродовж 12 років після смерті батька не подала до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Малинська міська рада є заінтересованою особою у справі лише з тих підстав, що на її території знаходиться спадкове майно.

Суд першої інстанції, з посиланням на пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Разом з тим, в ухвалі суд першої інстанції не вказав на спадкові права яких саме осіб може вплинути таке рішення і з яких підстав суд на стадії відкриття провадження дійшов висновку про наявність спору про право із заінтересованою особою - органом місцевого самоврядування.

За таких обставин, заявник ОСОБА_1 вважає висновок суду першої інстанції про наявність у неї спору з Малинською міською радою необгрунтованим та безпідставним.

Відзив на апеляційну скаргу від заінтересованої особи: Малинської міської ради не надходив.

В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, учасники справи не з`явились.

Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 . Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження від 10 червня 1957 року, серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20 травня 2011 року (а.с. 8).

З відмітки у паспорті ОСОБА_1 вбчається, що з 13 вересня 1994 року по 24 червня 2016 року зареєстрованим місцем її проживання є: АДРЕСА_2 (а.с. 4).

Відповідно до довідки ЖБК «Лепсе-2» № 10 від 13 липня 2021 року, виданої ОСОБА_1 , слідує, що ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року до дня його смерті (а.с. 7).

Інформаційною довідкою про задеклароване/зареєстроване місця проживання ОСОБА_1 підтверджується, що з 30 листопада 2003 року по теперішній час зареєстрованим в установленому порядку місцем проживанням ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Після смерті батька заявниці ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з права власності на дві (2)земельні ділянки з кадастровими номерами 1823482600:08:000:0007 та 1823482600:08:000:0059, загальною площею 6,59 га на території Вишевської сільської радиМалинського району Житомирської області згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 416860 від 17.07.2006 року (а.с. 9).

24 травня 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулася до приватного нотраіуса Київського міського нотраіального округу Мартишенко С.С. та подала заяву про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом № 12/01-16 від 24 травня 2023 року приватний нотаріус повідомила ОСОБА_1 про те, що на підставі поданої нею заяви від 22 травня 2023 року не може бути відкрите провадження по спадковій справі щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки під час огляду паспорта, який було надано для встановлення особи, нотраіусом було з`ясовано, що на момент смерті ОСОБА_3 місце проживання ОСОБА_1 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, з поданих документів не вбачається факт спільного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом з батьком (спадкодавцем) ОСОБА_3 на день його смерті (а.с. 11).

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що між сторонами існує спір про право щодо спадкового майна, а тому у відкритті провадження за заявою необхідно відмовити, роз`яснивши заявнику його право на звернення з позовом до суду на загальних підставах.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року

№ 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування`справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Таким чином, визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заявник ОСОБА_1 зазначала, що на час відкриття спадщина вона фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , але не була зареєстрована. В силу вимог закону вона є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців, крім неї, немає. Жодна інша особа упродовж 12 років після смерті батька не подала до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Встановлення факту спільного проживання необхідно їй з метою належного оформлення спадкових прав, оскільки зареєстроване та фактичне місце її проживання на день смерті батька не співпадало. В інший спосіб встановити цей факт вона не має можливості.

Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 вказує на те, що виникнення у неї права на спадкування після смерті батька залежить від встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Встановлення даного факту не впливає на спадкові права й обов?язки інших осіб, оскільки вона є єдиним спадкоємцем щодо майна померлого батька.

Матеріали заяви не містять та судом першої інстанції не встановлено, що залучена до участі у справі заінтересована особа Малинська міська рада, на території якої знаходиться нерухоме майно - земельні ділянки, що входить до складу спадкового майна, має свій інтерес щодо вказаного спадкового майна.

Отже, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подану ОСОБА_8 до суду в порядку окремого провадження з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, а не для вирішення спору про право на спадщину.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції на зазначене належної правової уваги не звернув та посилаючись на те, що зі змісту заяви вбачається спір про право, не вказав, між ким саме є такий спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом, який би оспорював право заявника ОСОБА_1 на прийняття спадщини, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що вимога заявника про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщинипов`язана зі спором про право на спадщину, на яку можуть претендувати також інші спадкоємці.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати можливістьйого існування.

За викладених обставин висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малинська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддівапеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року скасувати.

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 травня 2024 року.

Головуючий Судді: