Постанова

від 16.05.2024 по справі 757/28521/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Підпалий В.В.Провадження № 22-ц/824/9193/2024 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Гуля В.В., Мельника Я.С., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2023 року про передачу на розгляд до іншого суду справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди передано за підсудністю на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Печерського районного суду міста Києва.

У скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував правила альтернативної підсудності, які визначені у статті 28 ЦПК України, та не звернув належної уваги на те, що за загальним правилом територіальної підсудності справ, яке міститься в ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Апелянт зазначає, що він скористався наданим законом правом вибору підсудності даної справи, визначеним ст. 28 ЦПК України, та обрав для розгляду Печерський районний суд м. Києва, за місцем знаходження юридичної особи, у якій він працював, тобто за місцем знаходження роботодавця (відповідача у справі).

Посилається на те, що Верховний Суд в ухвалі від 02.07.2018 року, справа №552/9770/14-ц (провадження №61-36739 ск18) вказав на те, що право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом підсудності цивільних справ і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

На думку скаржника, при вирішенні питання територіальної підсудності справи суд першої інстанції перевищив повноваження, передбачені ч. 2 ст. 13 ЦПК України, і безпідставно передав справу з власних міркувань до іншого суду.

Апеляційним судом виконаний процесуальний обов`язок щодо направлення відповідачу копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження.

Відповідач, повідомлений про розгляд справи, не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо доводів і вимог апеляційної скарги позивача до апеляційного суду не направив.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва, виходив з того, що спір виник з трудових правовідносин, а також з приводу відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 . При цьому, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивачазнаходиться поза межами території, на яку поширюється підсудність Печерського районного суду м. Києва. Також, місцевий суд зауважив, що на утриманні позивача перебуває 4-ро дітей, які разом з позивачем проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного суддя дійшов висновку про передачу матеріалів вказаноїпозовної заяви за підсудністю на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справ до його юрисдикції (предметної та суб`єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (пункт 1 частини першої статті 31 ЦПК України).

За загальним правилом, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України).

У той же час, законодавець визначив підсудність справ за вибором позивача, зокрема, частина перша статті 28 ЦПК України передбачає, що позови які виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Отже, за змістом наведеного можна дійти висновку, що не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює можливість звертатися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.

Таким чином, позови про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, можуть бути пред`явлені як за місцезнаходженням відповідача (юридичної особи), так і за місцем проживання позивача.

При цьому, право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачу, а суд не має права обмежувати вибір позивача на розгляд справи у конкретному суді.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Проф. Підвисоцького, 4а, що згідно адміністративно-територіального поділу міста Києва відноситься до Печерського району міста Києва.

У даній справі позивач використав належне йому право вибору суду за правилами підсудності та звернувся до Печерського районного суду міста Києва за місцем знаходження відповідача (юридичної особи) у Печерському районі міста Києва.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позов подано до суду за місцем знаходження відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як роботодавця, звернення позивача з цим позовом до Печерського районного суду міста Києва відповідає вимогам діючого процесуального закону.

Суд першої інстанції на вищенаведені обставини належної уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва, за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки Печерським районним судом міста Києва ухвалу від 15 липня 2023 року про передачу справи на розгляд іншому суду постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, яким є Печерський районний суд міста Києва.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2023 року про передачу справи на розгляд іншого суду - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: