Постанова

від 14.05.2024 по справі 813/653/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

справа № 813/653/18

касаційне провадження № К/9901/64539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Пасічник С.С.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 (суддя Брильовський Р.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 (головуючий суддя - Шавель Р.М., судді - Улицький В.З., Гулид Р.М.) у справі за позовом Приватного підприємства "Сонак" до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Приватне підприємство "Сонак" (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулось до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), Державної фіскальної служби України (ДФС України), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невнесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, заяви Підприємства про повернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року, у розмірі 466114,00 грн, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19.01.2016 №9273707280;

зобов`язати відповідачів внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, дані щодо відшкодування Підприємству суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 466114,00 грн за грудень 2015 року, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19.01.2016 №9273707280;

визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невнесення заяви Підприємства про повернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року у розмірі 466114,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

зобов`язати відповідачів внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Підприємству суму податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 466114,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами порушено вимоги статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Позивач вказує, що ним було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.01.2016 №9273707280 за грудень 2015 року, в якій заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 850000,00 грн. Інспекцією проведено камеральну перевірку даних, за результатами якої було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 № 0000241500, яке у подальшому було скасоване за рішенням суду, внаслідок чого у Підприємства виникло право на бюджетне відшкодування заявленої суми. Останнім днем для подання висновку про відшкодування податку на додану вартість було 18.12.2016, однак, такий висновок не було подано, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом до контролюючого органу, в якому позивач просив суд зобов`язати податковий орган скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Підприємства і за наслідками розгляду цієї справи зобов`язано податковий орган скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Підприємства. Втім, у зв`язку із змінами у податковому законодавстві з 1 січня 2017 року органами казначейства не здійснюється відшкодування з бюджету податку на додану вартість за висновками податкових органів. На даний час таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєсті заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Однак, відповідачами не внесено ні до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 25.06.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачі мали скласти та подати до відповідного органу казначейської служби висновок стосовно позивача із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що ними не було зроблено.

Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору. Скаржник посилається на відсутність остаточних рішень по справах щодо оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зобов`язання подати відповідний висновок про відшкодування податку на додану вартість. Відповідач зауважує, що ним виконано рішення суду і переплату з податку на додану вартість в розмірі 466144,00 грн поновлено ним в картці особового рахунку платника, протягом 2016-2017 років погашено позитивними нарахуваннями 47898,72 грн і залишок невідшкодованих сум по декларації від 19.01.2016 №9273707280 становить 418249,28 грн, який відображено в картці особового рахунку платника. Скаржник доводить, що починаючи з 01.04.2017 порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість регламентується положеннями статті 200 ПК України, Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26, Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326. Внесеними змінами до механізму відшкодування та концепції адміністрування податку на додану вартість, зокрема, в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не передбачено процедури відшкодування даного податку за висновками органів ДФС та не затверджено нової форми такого висновку, що свідчить, на думку відповідача, про відсутність підстав для вчинення дій з відшкодування податку на додану вартість за висновками органів ДФС.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.11.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 13.05.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.05.2024.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача його процесуальним правонаступником відповідно до частини першої статті 52 КАС України, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, від 30.09.2020 №893, наказів Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, від 12.11.2020 №643, від 24.12.2020 №755.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, Підприємство подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19.01.2016 №9273707280, в якій заявлено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 850000,00 грн.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 09.02.2016 №11/1500/34434820.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 № 0000241500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 466114,00 грн, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 116528,50 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суд від 10.05.2016 у справі №813/802/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016, позов Підприємства задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 №0000241500.

У зв`язку із невиконанням контролюючим органом зазначеного рішення суду Підприємство звернулося 01.08.2017 до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 у справі №813/2788/17, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, позов Підприємства задоволено частково: визнано протиправною (неправомірною) бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 466114,00 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь підприємства за грудень 2015 року; зобов`язано податковий орган скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість у розмірі 466114,00 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь підприємства за грудень 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В свою чергу, упродовж 2016-2017 років відбулися зміни в податковому законодавстві. Зокрема, було змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання податковим органом висновку про відшкодування податку на додану вартість та його направлення до органу державного казначейства, а таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Втім, відповідачі в порушення строків, встановлених статтею 200 ПК України, не включили заяви позивача про повернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, що призвело до порушення прав Підприємства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано статтею 200 ПК України, відповідно до пункту 200.1 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 цієї статті визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (пункт 200.10 статті 200 ПК України).

Відтак, обов`язковою умовою для включення заяви платника про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється після проведення податковим органом відповідних перевірок з метою підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з наведених норм, у разі закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п`яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок №39, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6 Порядку №39 передбачено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Відповідно до пункту 7 цього Порядку орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIІІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23.03.2017 №1989-VIII), (далі - Закон № 1797-VIІІ) змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання податковим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За правилами підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування, перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що до 10.01.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 1797-VIІІ Головному управлінню ДФС в областях було делеговано функцію щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що була раніше покладена на податкові інспекції.

Також до 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який набирає чинності з 01.04.2017. Цією постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017.

У зв`язку з набранням чинності вказаним Порядком, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 та після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення (зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків) саме податковими органами.

У разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація підлягала включенню у сформований до 10.01.2017 Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто, зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

З 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками проведеної камеральної перевірки контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 №0000241500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 466114,00 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 116528,50 грн, та яке у подальшому було скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 у справі №813/802/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016.

Наведене свідчить про те, що відповідачі мали скласти та подати до відповідного органу казначейської служби висновок стосовно позивача із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що, як установлено судовими інстанціями, ними не було здійснено.

Узгоджена судовим рішенням сума бюджетного відшкодування не відображена контролюючими органами в Реєстрі відповідно до вимог пунктів 52, 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Ураховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачі припустилися бездіяльності та порушили вимоги ПК України щодо відображення в Реєстрі суми бюджетного відшкодування, визначеної зазначеними судовими рішеннями у справі №813/802/16.

Верховний Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій без змін.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 52, 341, 349, 350, 355, 356, 359, 375 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача - Головне управління ДФС у Львівській області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090).

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк С.С. Пасічник